Відкрити головне меню

Ан-30кодифікації НАТО: Clank; — «Брязкіт») — літак повітряного спостереження та аерофотозйомки. Розроблений в АНТК імені Олега Антонова спільно з ДКБ Берієва. Ан-30 є модифікацією літака Ан-24 і призначений для аерофотознімальних і аерогеофізичних робіт. Як і попередні — Ан-24 і Ан-26 — машина мала в народі прізвисько «Настя» («Настенька»).

Ан-30
Ан-30
Ан-30
Тип фотокартографічний літак
Розробник ДКБ Берієва
Виробник Київський авіаційний завод «Авіант»
Головний конструктор В. В. Волков
Перший політ 21 серпня 1967
Початок експлуатації 1975
Статус експлуатується
Основні експлуатанти СРСР ВПС СРСР(колишній)
Інші експлуатанти Україна ПС України,
Україна Авіація ДСНС України.
Роки виробництва 19711979
Одиниць вироблено 125
Базова модель Ан-24
Commons-logo.svg  Зображення у ВікіСховищі
Карта операторів літака Ан-30

Історія створенняРедагувати

Розробка дводвигунового літака для аерофотозйомки Ан-24ФК почалася в 1964 році згідно з Постановою РМ СРСР № 565-235 від 6 липня 1964 року[1]. Головним конструктором був призначений В. В. Волков. 12 липня 1965 року макетній комісії замовника був пред'явлений ескізний макет. За результатами комісії літом 1967 року було переобладнано у варіант виріб «ФК» (кодова назва Ан-24ФК під час розробки) один серійний Ан-24. Виріб «ФК» відрізнявся від оригіналу повністю зміненою носовою частиною фюзеляжу, вона була розширена та засклена. Також в нижній частині фюзеляжу, між 21 ти 30 шпангоутами, було обладнано п'ять засклених фотолюків. У центроплані встановлено 6 додаткових паливних баків загальною ємністю 1600 л.

Перший політ Ан-24ФК здійснив 21 серпня 1967 року. Перша публічна демонстрація літака відбулася 1975 року на авіасалоні в Ле Бурже. З грудня 1968 по вересень 1969 пройшли державні випробування літака. Серійне виробництво було організовано на Київському авіаційному заводі «Авіант» під назвою Ан-30. Виробництво літака тривало до 1980 року. З 1971 по 1980 було випущено 115 машин.

Технічний описРедагувати

Технічні характеристикиРедагувати

Джерело: [2]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 7 чоловік
  • Довжина:
  • Висота: 8,32 м
  • Розмах крила: 29,20 м
  • Площа крила: 74,98 м²
  • Крило у плані: трапецієвидне
  • Нормальна злітна маса: 20300 кг
  • Максимальна злітна маса: 23000 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 4820 кг
  • Рухова установка: 2 × Турбогвинтовий АІ-24ВТ 2820 к.с. ( 2074 кВт)
  • Повітряний гвинт: АВ-72
  • Діаметр гвинта: 3,9 м


Літальні характеристики

  • Крейсерська швидкість: 430 км/год
  • Практична дальність: 1240 км
  • Перегінна дальність: 2600 км
  • Довжина розгону: 710 м
  • Довжина пробігу: 525 — 670 м



МодифікаціїРедагувати

  • Ан-24ФК — прототип. Перший політ 21 серпня 1967 року.[3]
  • Ан-30А — цивільний фотокартограф. Виготовлено 66 літаків.
  • Ан-30Б — військовий фоторозвідник. На борту несе фотокамери: 1 АФП-42/100, 3 АФА-54/50, 1 А-72. Виготовлено 26 літаків.
  • Ан-30Д «Сибіряк» — далекий. Відрізняється додатковими паливними баками та складом обладнання.
  • Ан-30М «Метеозахист» — модернізований. Відрізняється РЛС «Гроза М-30» (встановлено під кабіною штурмана).

Катастрофи та аваріїРедагувати

Дата Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
11 березня 1985   05 red   Кабул, Афганістан 2/5 Ан-30Б при поверненні з бойового вильоту в районі Баграма був вражений ракетою ПЗРК, яка потрапила у лівий двигун. Екіпаж врятувався на парашутах, за винятком льотчиків капітана А. Горбачевського та старшого лейтенанта В. Іванова, загиблих при спробі посадити палаючу машину.
22 березня 1992   RA-30002   Нижньоянськ, Росія 10/10 Розбився під час експерименту.
23 травня 2012   04   Часлав, Чехія 0/23 Під час приземлення зламалася передня стійка шасі, що призвело до втрати управління та скидання літака за межі злітно-посадкової смуги.
6 червня 2014   80 жовтий   Слов'янськ 5/8 Літак ВПС України, що виконував розвідувальний політ, збитий проросійськими терористичними формуванням за допомогою ПЗРК «Верба» над селом Миколаївка в районі Слов'янська. В літака спалахнув правий двигун і він впав в районі села Пришиб. З 8 членів екіпажа троє зуміли покинути літак з парашутами, п'ятеро загинули[4]. На місці падіння літака встановлено меморіал «Скорботний Янгол» 05.06.2016.

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Аерофотознімальний літак Ан-30. // Авіація і космонавтика.- 2003.- № 8.- С. 36-37.
  • Біляєв В. В., Ільїн В. Є. Російська сучасна авіація.- М.: АСТ, «Астрель», 2001.- С. 19-21.
  • Військова авіація.- Кн.2.- Мн.: «Попурі», 1999.- С. 106–107.
  • Коряка В. Ан-24 і його «брати». // Крила Батьківщини.- 1980.- № 11.- С. 25-27.
  • Нікіфоров А. П. Ан-30 в Афганістані. // Авіація і Час.- 1997.- № 1.- С. 25-34.
  • Шунка В. М. Літаки спецпризначення.- Мн.: «Харвест», 1999.- С. 35-38.
  • Якубович Н. В. Фоторозвідник і картограф: Про літак Ан-30. // Крила Батьківщини.- 1997.- № 9.- С. 1-4.
  • Якубович Н. В. Всі літаки О. К. Антонова.- М.: АСТ, «Астрель», 2001.- С. 121–124

ПриміткиРедагувати