Ту-154 (за кодифікацією НАТО: Careless — «Безтурботний») — масовий радянський тридвигунний пасажирський реактивний авіалайнерсередньої дальності, розроблений в СРСР конструкторським бюро Туполєва в 1960-ті роки для заміщення Ту-104.

Ту-154
Yakutia Airlines Tupolev Tu-154M Hut.jpg
Тип пасажирський літак
Розробник КБ Туполев
Виробник КБ Туполєва
Головний конструктор Олександр Шенгардт
Перший політ 3 жовтня 1968
Початок експлуатації 1972
Статус експлуатується
Основні експлуатанти «UTair»
«Кавминводыавиа»
«Уральские авиалинии»
Роки виробництва 19682013[1]
Вироблено 1026
Варіанти Ту-155
CMNS: Ту-154 у Вікісховищі
Tu-154

Ту-154 вважався одним з символів радянської цивільної авіації. Він вміщує до 180 пасажирів (залежно від модифікації салону); максимальна швидкість дорівнює 975 км/год — один з найвищих показників для цивільних літаків цього класу. Це перший у світі триджет великого класу, а також найчисленніший триджет великого класу (всього збудовано 1026 літаків; тоді як сумарне число літаків L-1101, DC-10 і DC-11 становить значно меншу кількість).

Загальна інформаціяРедагувати

Перший політ Ту-154 було здійснено 3 жовтня 1968 року. Літак проводився серійно з 1970 по 1998 роки на Куйбишевському авіаційному заводі, переживши кілька модернізацій. Темп випуску досягав п'яти одиниць на місяць (з 1976 по 1981 роки вироблялося в середньому понад 1 літак на тиждень, у 1980 - максимально 77 літаків за рік).

З 1998 до 2013 року велося дрібносерійне виробництво літаків Ту-154М на самарському заводі «Авіакор». У лютому 2013 року, після випуску борту № 998, "Авіакор" повідомив про закінчення виробництва літака даного типу.

Наймасовіший радянський реактивний пасажирський літак, який остаточно 2000-х років залишався однією з основних літаків на маршрутах середньої дальності.

Ту-154 — один із найшвидших у світі серійних пасажирських лайнерів із крейсерською швидкістю понад 900 км/год.

Найкоротший безпосадковий маршрут, на якому експлуатувався Ту-154 — Ташкент — Наманган (189 кілометрів), а найдовший — Москва — Нерюнгрі (Якутія) (5040 кілометрів).

Історія створенняРедагувати

Попередня розробка радянського середньомагістрального літака нового покоління, що призначався для заміни Ту-104, Ан-10 та Іл-18, почалася в ОКБ Туполєва в 1963 під керівництвом головного конструктора Дмитра Сергійовича Маркова, заступника Андрія Миколайовича Туполєва. Потім головним конструктором став Сергій Михайлович Єгер, а з 1975 - Олександр Сергійович Шенгардт. У конкурсі також взяв участь проект ОКБ Іллюшина Іл-72, який не отримав подальшого розвитку. В ОКБ Туполєва ставилося завдання створити сучасний пасажирський літак, який не поступається своїми параметрами створеному на той час американському Boeing 727.

Перший екземпляр (СРСР-85000) був випущений у 1966 році. Перший політ відбувся 3 жовтня 1968 (командир екіпажу Юрій Володимирович Сухов). 1969 року лайнер продемонстрували на міжнародному авіасалоні Ле-Бурже. 1970 року на Куйбишевському авіаційному заводі № 18 (КуАПО (нині - «Авіакор»)) почалося серійне виробництво літака. У травні 1971 передсерійні літаки почали використовуватися для перевезення пошти з Москви (Внуково) в Тбілісі, Сочі, Сімферополь і Мінеральні Води.

Літакам сімейства Ту-154 (у СРСР, а потім у Росії) присвоювалися реєстраційні (бортові) номери, що починаються з 85 (наприклад: СРСР-85311 та RA-85185).

На траси авіакомпанії "Аерофлот" лайнер вийшов на початку 1972 року. Перший регулярний рейс з пасажирами на борту за маршрутом Москва - Мінеральні Води Ту-154 рег. СРСР-85016 здійснив 9 лютого 1972 (командир екіпажу Є. І. Багмут). 2 квітня 1972 року лайнер почав експлуатуватися на міжнародних авіалініях - перший міжнародний рейс на Ту-154 був виконаний у берлінський аеропорт "Шенефельд".

Початкова експлуатація показала, що літак вимагає подальшої модернізації, тому вже через два роки була готова до виробництва модифікація Ту-154А, яка і стала першою серією, що пішла — двигуни НК-8-2 замінені на потужніші НК-8-2У.

У період із 1975 по 1981 роки літак модернізувався, злітну масу було збільшено з 94 до 98 тонн. Зміни торкнулися планера (у тому числі крила), складу обладнання, збільшення пасажиромісткості. Нова модифікація отримала назву Ту-154Б. Згодом під цю конфігурацію допрацювали усі літаки перших серій.

12 жовтня 1984 року у серійне виробництво надійшла модифікація Ту-154М[6] (спочатку Ту-164), створена під керівництвом Олександра Сергійовича Шенгардта. На цій модифікації були встановлені економічніші двигуни конструкції ОКБ Соловйова. Літаки цієї модифікації мають максимальну злітну масу від 100 до 104 тонн.

9 літаків було перероблено на вантажні, проект спочатку іменувався як Ту-154Т, потім - Ту-154С (Cargo).

5 літаків були переобладнані в лабораторії, що літають, і суттєво доопрацьовані за програмою випробувань космічного човника «Буран». Два з п'яти Ту-154ЛЛ могли здійснювати повністю автоматичну посадку.

2 літаки було переобладнано в рамках програми «Відкрите небо». Літаки призначалися для всебічного контролю над військовою діяльністю країн НАТО та СНД. У Німеччині був переобладнаний літак Ту-154М, що належить спеціальному підрозділу Luftwaffe (через 2 роки, в 1997 році, літак зіткнувся з C-141 ВПС США над Атлантичним океаном). У Росії проект отримав назву Ту-154М-ОН.

На базі Ту-154 створено перший у світі літак, двигуни якого працювали на зрідженому газі (Ту-155).

Модифікації Ту-154 стали наймасовішими літаками у СРСР середині 1980-х років. Цими літаках виконувалася значна частка авіаперевезень пасажирів у СРСР. Ту-154 літали до багатьох аеропортів СРСР, а також до аеропортів понад 80 міст світу. Крім «Аерофлоту», експлуатувався у 235-му (урядовому) авіазагоні (11 літаків), а також у Збройних силах СРСР.

Льотно-технічні характеристикиРедагувати

Довжина 47,9 м
Розмах крила 37,55 м
Площа крила 201,45 м²
Висота 11,4 м
Діаметр фюзеляжу 3,8 м
Ширина салону 3,56 м
Висота салону 2, 02 м
Максимальна злітна маса 92-102 т
Максимальна посадкова маса 78 т
Маса порожнього 51 т
Максимальне комерційне навантаження 18 т
Максимальний запас палива 39,75 т
Витрати палива 6200 кг/год
Кількість пасажирів 152-180
Крейсерська швидкість 900 км/год
Максимальна швидкість 975 км/год
Максимальне число М 0,88
Дальність польоту з максимальним комерційним навантаженням 2650 км
Дальність польоту з мкасимальним запасом палива 3900 км
Довжина розбігу 2300 м
Довжина пробігу 2200 м
Висота польоту 11 100 м
Максимальна висота польоту 12 100 м
Екіпаж 4 людини
Двигуни 3 × 10 500 кгс НК-8-2

Аварії та катастрофиРедагувати

У проміжку між 1970 роком та груднем 2016 року сталось 110 нещасних випадків з літаками Ту-154,[2] втрачено 69 літаків, 30 із них без жертв[3]. П'ятеро нещасних випадків з жертвами стались внаслідок терактів, і ще кілька через незадовільний стан посадкової смуги взимку (одного разу літак навіть розбився зачепившись за снігоприбиральну машину), понадмірний вантаж, та зіткнення в повітрі через помилки авіадиспетчера. Інші стались внаслідок несправностей (двічі до 2001 року), нестача пального на незапланованому маршруті, помилки пілотів, пожежі в багажному відділені, причини декількох катастроф встановити не вдалося.

Найбільшою катастрофою в історії Ту-154 і всієї радянської авіації — вважається 10 липня 1985 року під Учкудуком. Перевантажений літак, на борту котрого знаходилося 200 пасажирів, зірвався в штопор. Всі пасажири та члени екіпажу загинули. Призві́дником катастрофи був екіпаж літака.

Дата Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
29 серпня 1996  RA-85621 Лонг'їр 141/141 Врізався в гору при заході на посадку. Помилки екіпажу.
4 жовтня 2001  RA-85693 в південній частині Чорного моря 78/78 Зник з радарів над Чорним морем. Точна причина не встановлена. Російська сторона звинувачує українських військових, хоча провина не доведена.
22 серпня 2006  RA-85185   Суха Балка Костянтинівського району Донецької області 170/170 При спробі облетіти купчасто-дощові хмари у грозу зверху літак звалився у плоский штопор і впав на землю.
10 квітня 2010   101   Смоленськ 96/96 Розбився при заході на посадку. На борту був президент Польщі Лех Качинський та інші високопосадові особи
Аварійна посадка Ту-154М в Іжмі 7 вересня 2010     Іжма 0/81 Вимушена посадка на непридатний аеродром після збою в системі електроживлення, викотився за межу ЗПС і був пошкоджений.
4 грудня 2010   RA-85744   Домодєдово 2/172 Після злету — поступова відмова всіх трьох двигунів, здійснив жорстку посадку в аеропорту «Домодєдово»[4]
25 грудня 2016 RA-8557 Чорне море, неподалік м. Сочі 92/92 На зльоті після дозаправлення в аеропорту Адлер літак зник з радарів. Віз військових у тому числі військових льотчиків на ротацію, журналістів та артистів ансамблю ім. Александрова до Сирії.

В культуріРедагувати

У фільмі «Екіпаж» (1979) брав участь саме літак ТУ-154 (СССР-85131). Наразі цей літак виконує роль навчального експоната у Криворізькому музей авіації.

Про літак на українській студії «Київнаукфільм» знято документальну стрічку «Літак ТУ-154» (1971, режисер — М. Юдін)

ВиноскиРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Книга пилота Ту-154 В. В. Ершова «Раздумья ездового пса» ... Раздумья ездового пса — 2 на kodges.ru
  2. Асланов В. С. Управление самолётом ТУ-154
  3. Довгалюк А. С. Основы авиастроения и теории авиации - , 2021.
  4. Ту-154 — Туполев // Офіційний сайт ВАТ «Туполєв» (рос.)