Екіпаж (фільм, 1979)

«Екіпаж» (рос. «Экипаж») — російський радянський художній фільм, перший радянський фільм-катастрофа. Посів 6-те місце у прокаті в 1980 р. — понад 70 млн глядачів. Фільм складається з двох серій, різних за жанром, що органічно доповнюють одна одну. Перша серія — побутова мелодрама, друга — фільм-катастрофа.

ЕкіпажPicto infobox cinema.png
рос. Экипаж
1980 ekipazh.jpg
Жанр фільм-катастрофа
побутова мелодрама
Режисер Олександр Мітта
Сценарист Юлій Дунський
Валерій Фрид
Олександр Мітта
У головних
ролях
Георгій Жжонов
Леонід Філатов
Олександра Яковлєва
Оператор Валерій Шувалов
Композитор Альфред Шнітке
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 135 хв.
Мова російська
Країна СРСР
Рік 1979
IMDb ID 0134633

В англомовному перекладі відомий як «Air Crew».

СюжетРедагувати

Дія відбувається в СРСР, наприкінці 1970-х років. Герої фільму — екіпаж пасажирського літака Ту-154, що здійснює міжнародні рейси.

У командира екіпажу Андрія Васильовича Тимченко в сім'ї проблеми: дочка завагітніла, але виходити заміж за батька дитини відмовляється, і, попри те, що важко протікає вагітність, вирішує народжувати.

Ігор Скворцов — бортінженер, змінює коханок одну за одною. Він домагається стюардеси Тамари, внучки старого друга командира екіпажу Тимченко, яка щойно прийшла в екіпаж. Але одна з колишніх коханок Скворцова компрометує його перед Тамарою. Тамара кидає Скворцова. Він робить Тамарі офіційну пропозицію, вона відмовляється. Після того, що сталося, Тимченко вважає Скворцова падлюкою і попереджає, що Скворцов летить з цим екіпажем останній раз.

Скворцов у Москві випадково зустрічає Валентина Ненарокова — колишнього члена екіпажу Тимченко, і розуміє, що у Валентина в сім'ї не все гаразд. Валентин, одружившись, пішов з Московського авіазагону в малу авіацію пілотом вертольота. Він страждає від безперервних нападок і скандалів дружини Алевтини. Незабаром з'ясовується, що Алевтина не любить свого чоловіка, вийшла за нього заміж через те, що не встояла перед натиском закоханого солідного чоловіка — льотчика зі столиці, який погодився одружитися з простою дівчиною з провінції. Заради шлюбу він проміняв великий літак (тоді Тимченко, Скворцов та Ненароков літали на Іл-18) на вертоліт Мі-2. Під напором Алевтини подружжя вирішує розлучитися, причому за рішенням суду їх син Алік залишається з Алевтиною.

Після чергової щорічної медкомісії Тимченко розуміє, що його стан здоров'я погіршився, хоча до польотів його допустили. Другого пілота з екіпажу, Михайла, списують на землю за станом здоров'я.

Ненароков, отримавши зміну льотного завдання, першим зустрічає екіпаж космонавтів з космосу, про це написали у західноєвропейській пресі. Скворцов, будучи в Парижі, читає про це і просить свого командира допомогти повернути Ненарокова назад у велику авіацію, оскільки Алевтина і після розлучення не дала Валентину спокою: забороняла бачитися з сином, писала скарги на колишнього чоловіка, дійшовши навіть до міністра. Незабаром колишня дружина Ненарокова з сином переїжджають жити в південне приморське місто, до її нового чоловіка; хлопчик вже називає Ненарокова дядьком, а нового чоловіка Алевтини — татом.

Екіпаж літака, з новим другим пілотом — Ненароковим, отримує припис вчинити складний рейс до гірського міста нафтовиків Бідрі для евакуації працюючих там радянських співробітників. В аеропорту, в якому приземлився літак, відбувається землетрус. Все навколо горить і валиться, людей охоплює жах, виникає паніка. Злітно-посадкова смуга виявляється пошкодженою, один літак, який намагався злетіти, вибухає прямо на злітній смузі. Селевий потік, викликаний попередніми поштовхами, руйнує нафтопереробний завод, що знаходиться вище в горах, потік гарячих нафтопродуктів, що розлилися із зруйнованих резервуарів, рухається до аеропорту. Тимченко вирішує злітати, використовуючи руліжні доріжки в ролі злітної смуги. Ту-154 розбігається і злітає за кілька секунд до того, як весь аеродром заливає палаючий селевий потік, змішаний з нафтопродуктами.

При зльоті хвіст літака зачіпає падаюча освітлювальна вежа. Літак одержує серйозні пошкодження, благополучна посадка неможлива. Частково заблоковане кермо висоти, у фюзеляжі перед повітрозабірником утворилася тріщина, салон розгерметизовано. Ситуація за рамками будь-яких керівництв та інструкцій. Ненароков і Скворцов прорубують обшивку і по черзі вилазять до керма висоти. Їм вдається підлатати листи обшивки і звільнити кермо висоти, але тріщина корпусу продовжує зростати. Через погодні умови і брак палива екіпаж приймає рішення зробити посадку у своєму аеропорту Шереметьєво. При гальмуванні реверсом у літака відривається хвіст, але всі пасажири і члени екіпажу врятовані.

Чергова медкомісія відсторонює Тимченко від польотів. У нього трапляється серцевий напад. Його провідують в госпіталі товариші з екіпажу і дочка з онукою. Тамара збирається заміж за Скворцова. Ненароков стає командиром корабля.

РоліРедагувати

Пасажири, взяті на борт у Бідрі:

ВиробництвоРедагувати

ІдеяРедагувати

Режисер Олександр Мітта звернувся до Юлія Дунського та Валерія Фріда з проханням написати сценарій видовищного фільму-авіакатастрофи. Після роману Артура Гейлі «Аеропорт» та подальшої його екранізації тема авіакатастроф стала вельми популярною в Голівуді. Однак ці картини в СРСР не демонструвалися. Заповнити вакуум повинна була аналогічна радянська стрічка.

Автори вирішили дещо змінити традиційний хід розповіді: першу серію присвятити особистим стосункам героїв, другу — безпосередньо боротьбі за виживання на борту літака. Для другої частини до участі в сценарії був залучений відомий авіаінженер і викладач Борис Уріновський. Сценарій, який отримав назву «Запас міцності», затвердили, стрічка з низьким бюджетом запущена у виробництво. Назва «Запас міцності» затверджена не була — прокатники вирішили, що вона не дуже касова. У ході зйомок, за пропозицією Мітти, її замінили на «Екіпаж».

ЗйомкиРедагувати

З компанією «Аерофлот» вдалося домовитися, зйомки в московських аеропортах обійшлися недорого. Важче довелося з пошуками літаків, у той час списаних Ту-154 ще не було, але допоміг випадок: у Новосибірську при заправці загорівся літак. Врятувати вдалося тільки хвостову частину. Через три тижні цей шматок привезли до Москви, на ньому відзняли всі «повітряні» епізоди другої серії.

Зйомки були важкими і довгими, пройшли, в основному, на макетах. Нафтопереробний завод, який за сценарієм вибухає і горить через селевий потік, був макетом Омського нафтопереробного заводу. Мітта знімав з трьох точок, що дало можливість відібрати матеріал для подальшого монтажу.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати