Па́ніка (дав.-гр. πανικός — підсвідомий жах, букв. вселяється богом лісів Паном) — психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.

Вкладники банку, що панікують. США, 1873 рік
Третій Рейх 1945.
"Жителі Данциґа, дотримуйтесь дисципліни! Паніка і поширення чуток — найкращі друзі більшовиків ".

Симптоми панікиРедагувати

Список симптомів, які є типовими для паніки:

  1. Сильне серцебиття, прискорене серцебиття, прискорений пульс;
  2. Пітливість;
  3. Утруднене дихання, задишка;
  4. Почуття задухи;
  5. Біль у грудях;
  6. Запаморочення, слабкість, непритомність;
  7. Озноб;
  8. Нудота або неприємні відчуття в животі;
  9. Деперсоналізація;
  10. Страх втратити контролю над собою, безумство;
  11. Страх смерті;
  12. Оніміння кінцівок;
  13. Блідість.

Як правило, панічні тривоги починаються раптово, а потім збільшуються, досягаючи свого піку протягом декількох хвилин і тривають протягом декількох годин. Під час нападу існують, принаймні, деякі симптоми з вищевказаного списку. Досить часто під час нападу паніки залишається страх агорафобії (страх відкритого простору й натовпу) і тривоги за неповторення паніки.

Закон і панікаРедагувати

Більшість юридичних систем обмежує свободу слова, щоб запобігти ситуації масової паніки, помилкової тривоги (наприклад, крик «Пожежа!» у натовпі викликає стихійну паніку, навіть якщо ніяких ознак пожежі немає).

Для полегшення або уникнення покарання для своїх підзахисних адвокати іноді вдаються до того, що повідомляють, що протиправне діяння було скоєно у стані паніки. Закон у багатьох країнах передбачає менше покарання за злочини, вчинені в стані паніки (наприклад, перевищення необхідної самооборони) або афекту.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Варій М. Й. Психологія: навчальний посібник — К.: Центр учбової літератури, 2009. 288 с.

ПосиланняРедагувати