Вікіпедія

Фільм-катастрофа

Фільм-катастрофа (англ.disaster film) — фільм, герої якого потрапили в катастрофу і намагаються врятуватися. Специфічний різновид трилера і драми. Мова може йти як про природну катастрофу (смерч, землетрус, виверження вулкана тощо), так і про техногенну катастрофу (катастрофа літака, наприклад).

Фільм-катастрофа прийшов на зміну пеплуму та нео-вестерну як найбільш касового жанру Голлівудського кіно на початку 1970-х років, після виходу на екрани таких чемпіонів касових зборів, як «Аеропорт» (1970) і « Пригода „Посейдона“» (1972). Далі цю формулу розробляли «Землетрус» (1974), «Гінденбург» (1975) та деякі інші стрічки. У другій половині 1970-х популярність жанру помітно пішла на спад. Перший радянський фільм-катастрофа — «Екіпаж» — вийшов на екрани в 1979 році.

У 1990-і роки, у зв'язку з бурхливим розвитком комп'ютерних спецефектів, фільми-катастрофи — «Швидкість», «Армагеддон», «Зіткнення з безоднею» — знову вибилися в чемпіони американського прокату, а історичний фільм-катастрофа «Титанік» (1997) взагалі став найкасовішим фільмом в історії. Після тріумфу «Титаніка» жанр вступив у нову смугу кризи, а в 2008 році вийшла пародія на фільми-катастрофи — «Нереальний блокбастер».

У представників жанру 2000-х — «Післязавтра» (2004), «Явище» (2008), «Знамення» (2009), «2012 (фільм)» (2009), — катастрофа, що насувається, як правило, має не локальний, а вселенський характер. Причинами катастрофи стають доведені до апокаліптичного масштабу глобальне потепління, сонячний спалах та подібні явища, можливий негативний вплив яких на людство регулярно обговорюється в популярних засобах масової інформації.

Початок

ред.

Тема катастроф у фільмах з'явилася з появою кінематографа. Одним із найперших став фільм Пожежа! (1901), створений Джеймсом Вільямсоном з Англії. У німому фільмі зображено будинок у вогні та пожежників, які прибули, щоб загасити полум'я та врятувати мешканців[1]. Витоки жанру також можна знайти в Ніч і лід (1912), про загибель «Титаніка»; Атлантида (1913), також про «Титанік»; в данському фільмі Кінець світу (1916), (про комету); також Ноїв ковчег (1928), біблійна історія з книги Буття про великий потоп; Потоп (1933), про припливні хвилі, що спустошують Нью-Йорк; й Останні дні Помпеї (1935), присвячені виверженню вулкана Везувій у 79 році нашої ери[2].

Ураган Джона Форда (1937) розповідає про тропічний циклон і вигаданий острів у південній частині Тихого океану. Драма Сан-Франциско (1936) зобразила історичний землетрус у Сан-Франциско 1906 року. В У старому Чикаго (1937) відтворена Велика чиказька пожежа, яка охопила місто в 1871 році[2]. У фільмі Керол Рід 1939 року Зірки дивляться вниз розповідається про катастрофу на вугільній шахті в Північно-Східній Англії.

Натхненні закінченням Другої світової війни та початком атомної ери, науково-фантастичні фільми 1950-х років, зокрема Коли світи зіштовхнуться (1951), Війна світів (1953) і Ґодзілла, король монстрів! (1956), використовували в сюжеті елементи жанру катастроф. Ця тенденція продовжуватиметься у Смертоносному богомолі (1957), Дні, коли Земля загорілася (1961) та Тріщина у світі (1965). Вулканічні катаклізми також будуть фігурувати в таких фільмах, як Диявол о 4 годині (1961) зі Спенсером Трейсі та Френком Сінатрою в головних ролях, а також епічний Кракатау, на схід від Яви 1969 року з Максиміліаном Шеллом[3].

Умовний поділ фільмів-катастроф

ред.

Умовно фільми-катастрофи можна розділити на такі піджанри:

  • Техногенні катастрофи. Носять, як правило, локальний характер. У них герої намагаються врятуватися з корабля, що зазнав аварії, падаючого літака і т. д.
  • Природні катаклізми.
    • Локальні природні катаклізми. Пожежа, виверження вулкана, смерч, цунамі тощо.
    • Глобальні природні катаклізми, де смерть загрожує усій планеті (від падіння на землю метеорита, наприклад).

Літературні джерела

ред.

Фільми-катастрофи часто засновані на романах. У багатьох випадках ці романи були бестселерами чи які привернули сильну увагу критиків: Аеропорт (на основі роману Артура Хейлі), Пригоди Посейдона (за романом Павла Галліко), Пекло в піднебессі (від циклу романів «Башта» Річарда Мартіна Стерна).

Література

ред.
  • Annan, David (1975). Catastrophe, the End of the Cinema?. Bounty Books. ISBN 0-517-52420-1.
  • Broderick, Mick (January 1992). Nuclear Movies: A Critical Analysis and Filmography of International Feature Length Films Dealing With Experimentation, Aliens, Terrorism, Holocaust. McFarland & Co. ISBN 0-89950-543-0.
  • Dixon, Wheeler Winston (1999). Disaster and Memory. Columbia University Press. ISBN 0-231-11316-1.
  • Keane, Stephen (2006). Disaster Movies: The Cinema of Catastrophe. Wallflower Press. ISBN 1-905674-03-1.
  • Newman, Kim (February 2000). Apocalypse Movies: End of the World Cinema. St. Martin's Press. ISBN 0-312-25369-9.
  • Миславський В. Н. Західний кінематограф. Концептуально-термінологічний словник. Харків : ТОВ Видавництво «Точка», 2024. С. 199.

Примітки

ред.
  1. ↑ Internet Movie Database, Fire!. imdb.com. Архів з оригіналу за 21 серпня 2009.
  2. ↑ а б Filmsite, Greatest Disaster Film Scenes. filmsite.org. Архів з оригіналу за 7 серпня 2007.
  3. ↑ Filmsite, Greatest Disaster Film Scenes. filmsite.org. Архів з оригіналу за 7 серпня 2007.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про кінематограф.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фільм-катастрофа&oldid=42365019