Виверження вулкана
Ви́верження вулка́на (ерупція — від англ. Vulcanian eruption) — процес появи на поверхні Землі розжарених твердих, рідких та газоподібних вулканічних продуктів.[1]
Зміст
ОписРедагувати
Виверження вулкана — викидання на земну поверхню розжарених уламків, попелу, виявлення лави. Виверження вулкана може тривати від декількох годин до багатьох років.
При вибухових виверженнях викидається безліч уламкового матеріалу: вулканічних бомб, попелу. Викид попелу на велику висоту в атмосферу позначається на погоді Землі протягом довгого часу.
При деяких виверженнях в'язка магма застигає в жерлі вулкана, не вилившись.
Типи вивержень (за А. Голмсом)Редагувати
- вулканський — висота викидів до 20 м, вибухи нетривалі, часті, жерло закупорюється в'язкою магмою (Вулькано, Етна);
- плініанський — висота викидів до 50 км, сильні раптові вибухи, руйнування вершин чи цілих вулканів (Везувій, Кракатау, Санторін);
- стромболійський — висота викидів до 10 км, вибухи тривають декілька місяців або роками (Стромболі);
- пелейський — викидаються в основному гази або попіл, магма застигає ще до виходу з жерла (Монтань-Пеле (Мон-Пеле), Катмай, Безіменний);
- гавайський — з жерла повільно витікає лава (Мауна-Кеа, Мауна-Лоа, Кілауеа, Ньїрагонго);
- тріщинний або ісландський — виливання лави з систем тріщин із подальшим формуванням вулкана (Лакі, Толбачик).
Виверження вулканів може відбуватися за певними циклами, тому вулкан у різні часи може не один тип виверження.
Сила і катастрофічність наслідків виверженняРедагувати
Для оцінки наслідків виверження використовують шкалу за індексом VEI (volcanic explosive index). Вона враховує висоти та кількості попелу, який викидається повітря. Виділяють вісім класів сили експлозії:
- 0 класу — невибухові виверження;
- І класу — об'єм вивержених продуктів 0,0001-0,00001 км³;
- ІІ — 0,001-0,01 км³;
- ІІІ — 0,01-0,1 км³;
- ІV — 0,1-1 км³;
- V — 1-10 км³;
- VІ — 10-100 км³;
- VІІ — 100—1000 км³;
- VІІІ класу — понад 1000 км³, хмара піднімається на висоту 25 км, мегавиверження.
Останнє виверження VІІІ класу відбулося 72 тис. років тому на о. Суматра (Тоба), об'єм пірокластичного матеріалу становив 2800 км³. Ейяфьятлайокудль (Ісландія) при виверженні у 2010 р. мав індекс VEI = 3.
Види діяльності вулканаРедагувати
- еруптивна (від eruptivus — викинутий) — всі процеси, які пов'язані з діяльністю вулкана. Продукти виверження накопичуються навколо кратера утворюючи конус вулкана;
- ефузивна (виливна) — відбувається витік рідкої лави без сильних вибухів. Утворюються лавові потоки та розливи;
- експлозивна (вибухова) — з жерла вулкана вихоплюються гази, попіл, вулканічні бомби. Навколо утворюються товщі пірокластичного матеріалу й уламків порід;
- екструзивна (виштовхувальна) — відбувається видавлювання густої, застигаючої лави. Утворюються лавові куполи й обеліски;
- змішана — ефузивно-експлозивна, експлозивно-ефузивна, екструзивно-ефузивна, екструзивно-експлозивна.
Зміну рельєфу навколо вулкану в основному спричиняють ефузії й експлозії.
Різновиди вулканічного виверженняРедагувати
Окремі великі виверження вулканівРедагувати
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Виверження вулкана. https://geodictionary.com.ua/. Геологічний словник. Процитовано 2019-05-04.
ЛітератураРедагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Байрак Г. Методи геоморфологічних досліджень: навч. посібник / Галина Байрак. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2018. — С. 215 - 225. — ISBN ISBN 978-617-10-0440-5.
Інтернет-ресурсиРедагувати
|
Це незавершена стаття з вулканології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |