Відкрити головне меню

Сент-Геленс

вулкан у США
(Перенаправлено з Сент-Хеленс)

Сент-Геленс
англ. Mount St. Helens
Паровий струмінь висотою 1000 м 19 травня 1982 року, два роки після найбільшого виверження
Паровий струмінь висотою 1000 м 19 травня 1982 року, два роки після найбільшого виверження

46°12′00″ пн. ш. 122°11′21″ зх. д. / 46.2000472° пн. ш. 122.1892028° зх. д. / 46.2000472; -122.1892028Координати: 46°12′00″ пн. ш. 122°11′21″ зх. д. / 46.2000472° пн. ш. 122.1892028° зх. д. / 46.2000472; -122.1892028
Країна Flag of the United States.svg США
Регіон штат Вашингтон
Система Каскадні гори
Пояс / дуга Каскадна вулканічна дуга
Тип стратовулкан
матеріал Дацит
Висота 2550 м
Висота відносна 1404 м
Вік < 40 тис. років
Топографічна карта USGS Mount St. Helens
Виверження 2004 — 10 липня 2008
Перше сходження 1853, Томас Драєр
Маршрут Похід південним схилом вулкану
Ідентифікатори і посилання
Global Volcanism Program 321050
SummitPost 150360
Peakbagger.com 2353
Peakware 224
GeoNames, Global Geosites 5809218
Сент-Геленс. Карта розташування: США
Сент-Геленс
Сент-Геленс
Сент-Геленс (США)
Сент-Геленс у Вікісховищі?
Сент-Геленс за день до виверження 1980 року

Сент-Геленс (англ. Mount St. Helens, відомий як Lawetlat'la для корінних індіанців коуліц, і Loowit чи Louwala-Clough для корінних індіанців клікітат) — активний андезитовий стратовулкан, розташований в графстві Скамейнія, штат Вашингтон, США, за 154 км на південь від Сіетла і за 84 км на північний схід від Портленда.

Гора Сент-Геленс отримала свою назву від імені британського дипломата лорда Сент-Геленс, друга Джорджа Ванкувера, який першим описав район у 18 столітті[1]. Вулкан розташований в Каскадних горах і входить до Каскадної вулканічної дуги, частини Тихоокеанського вогняного кола, що містить більшість вулканів Землі, з яких понад 160 активні. Вулкан відомий своїми експлозіями (вибуховими виверженнями) з великим виділенням попелу та пірокластичними потоками.

Вулкан Сент-Геленс сумнозвісно відомий своїм великим виверженням 18 травня 1980 року, найбільш смертельною та економічно руйнівною вулканічною подією в історії США.[2] Загинуло 57 людей; знищено 250 домівок, 47 мостів, 24 км залізниці та 298 км доріг. Масивний зсув ґрунту об'ємом до 2,9 км³, спричинений землетрусом потужністю 5,1 М за шкалою Ріхтера спричинив виверження[3] , яке зменшило висоту гори з 2 950 м.н.м. до 2 549 м.н.м., і залишило кратер у формі підкови шириною 1,6 км.[4]. Для збереження вулкана та дослідження наслідків виверження був створений "Національний вулканічний монумент Гора Сент-Геленс".

Як і більшість інших вулканів в Каскадних горах, гора Сент-Геленс є великим еруптивним конусом, що складається з лавового каміння, перекладеного шарами попелу, пемзи та інших відкладень. Гора включає шари базальту та андезиту, через які вивергалися декілька куполів дацитової лави. Найбільший дацитовий купол утворював колишню вершину, а на його північному фланзі був менший купол "Козячі скелі". Обидва були знищені виверженням 1980 року.


360° панорама з вершини Сент-Геленс у жовтні 2009 р. На передньому плані - покритий кригою край кратера. Внизу по центру видимий лавовий купол. Пара здіймається з декількох каналів у куполі. Над куполом, по центру згори, можна бачити гору Рейнір і озеро Спіріт. Вулкан Адамс розташований вправо від Rainier на горизонті, разом з Маунт-Худ і Джефферсон у крайньому правому куті. Там же можна побачити шматочки водосховищ Свіфт, Йєль і Мервін на річці Льюїс. Альпіністи стоять на краю кратера та видимі вздовж маршруту Монітор Рідж.

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати