Так виглядає вулканічний попіл під бінокуляром. Виверження 1980 року вулкана Святої Єлени, Вашингтон, США
Викид вулканічного попелу. Вулкан Клівленд, Аляска
Стовпи вулканічного попелу з кратерів Етни в 2002 г. Світлина з космосу.

Вулкані́чний по́піл — пірокластичний матеріал (тефра) з розміром частинок менше 2 мм, що утворюється внаслідок дроблення вулканічними вибухами рідкої лави і вулканічних порід — продуктів більш ранніх вивержень.

Загальний описРедагувати

У залежності від розміру частинок, сили виверження і вітру вулканічний попіл може осідати на значному віддаленні від місця виверження, утворюючи маркувальні горизонти. Так, наприклад, при виверженні вулкана Кракатау (Індонезія) у 1883 вулканічний попіл облетів навколо Землі майже два рази. Ця особливість вулканічного попелу використовується в стратиграфії (тефрохронологічний метод кореляції товщ гірських порід). Щорічно вулкани Землі викидають близько 3·109 тонн вулканічного попелу. Застосовується для виготовлення легких бетонів, тарного скла, цементів, теплоізоляційних матеріалів, фільтрувальних мас, як ґрунт для вирощування рослин тощо.

Приклади негативного впливу на довкілля і життя людейРедагувати

У квітні 2010 року хмара вулканічного попелу, яка утворилася під час виверження вулкана Ейяф'ятлайокютль, призвела до кількаденного закриття повітряного простору в багатьох країнах Європи і, зокрема, в Україні.

Вулканічний попіл складається з крихітних частинок (розміром до 4 мкм) гірських порід, мінералів та скла. Такі маленькі абразивні частинки, які складаються із дрібних уламків скла і каменя, часто трапляються гострими, вони ріжуть дихальні шляхи та органи дихання, у які потрапляють. Тому вулканічний попіл є небезпечним для життя.

Для боротьби із розповсюдженням значних мас вулканічного попелу може застосовуватися авіація, спеціальним чином сконструйована (тобто щоб вплив абразивних частинок на елементи двигуна та інші частини машини (особливо де є тертя) був мінімальним). Розпилюючи поверхнево-активні речовини, які сприяють кращому змочуванню частинок попелу дрібними краплинками рідини, які додають цим частинкам ваги, вдається осадити деяку його частину. Можуть застосовуватися аерозолі (тумани) в чергуванні із охолоджувальними газами (для забезпечення конденсації).


ЛітератураРедагувати

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.