Фонтан лави заввишки 10 метрів, Гаваї, США
Аа-лава. Гаваї.
Скам'яніла лава

Ла́ва — природний силікатний розплав глибинних мас, що виливається на поверхню з тріщин у земній корі або з кратерів вулканів. Від магми відрізняється відсутністю газів, які звітрюються під час виверження. Внаслідок застигання лави утворюються ефузивні гірські породи.

Лава — це, як правило, розжарена (690–1200°С) рідка або дуже в'язка маса з частково або повністю розплавлених гірських порід, яка вилилася або була витиснута на земну поверхню під час вулканічного виверження.

Зміст

Походження термінаРедагувати

Цей термін походить від латинського дієслова лабі, яке означає «сповзати» і влучно описує лавові потоки, які стікають стрімкими схилами вулкана.[1]

ВидиРедагувати

Найбільш розповсюджена базальтова, андезитова, дацитова і ріолітова лава, рідше трахітова, фонолітова, пантелеритова, комендитова, онгонітова. Лава, вивержена на суху земну поверхню — аа-лава; пахоехое (пехуху) — лавовий потік з хвилеподібною склуватою поверхнею, часто скрученою в складки, іноді пальцеподібний, розділений на окремі струмені, нерідко з тунелями. Лава, яка вилилася під водою, називається кульовою (подушковою, еліпсоїдальною, піллоу-лавою). Вона являє собою скупчення округлих «подушок» або «куль», втиснених одна в одну, або довгастих трубок, що сполучаються за допомогою шийок.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. журнал «Пробудись!», лютий 2007 стор. 14

ЛітератураРедагувати

Інтернет-ресурсиРедагувати