Підводний вулканізм

Підводний вулканізм (рос. подводный вулканизм, англ. submarine volcanism; нім. submariner Vulkanismus m, un-termeerischer Vulkanismus m) — прояви вулканічної діяльності під водою.

Підводний вулкан у протоці Брансфілд, Антарктика
Подушкова лава — результат підводного вулканізму

ОписРедагувати

На великих глибинах внаслідок дії гідростатичного тиску виверження, як правило, непомітні, а на малих супроводжуються викидами великої кількості пари, газів з дрібними уламками лави.

Іноді в результаті підводних вивержень утворюються острови, наприклад, Суртсей (1963—1967 рр., Ісландія), Богослов (Берингове море). Підводний вулканізм найрозвиненіший у острівних дугах і на ложі океану.

Загальна кількість підводних вулканів сягає декількох тисяч, їх висота — від 0,5 до 5 км, форми — округлі й овальні, лава має характерну кульову (подушкоподібну) форму.

ПрикладиРедагувати

У 1957 р. поблизу о. Фаял (Азорські острови) спостерігалося виверження підводного вулкана. Ось як змальовує це виверження відомий вулканолог Г. Газієв: «Спочатку на морі з’явилося слабке кипіння води, потім у повітря здійнявся стовп пари, а на воді з’явилися шматки плаваючої пемзи. За добу над водою вже здіймався пагорб зі шлаку висотою 100 м і шириною 1000 м. Спочатку це був острів підковоподібної форми, який згодом став півостровом». Таким чином утворилася більшість із вулканічних островів (Азорські, Гавайські, Курильські та ін.).

Найбільші підводні вулканиРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати