Зіткнення з безоднею (фільм)

«Зіткнення з безоднею» (англ. «Deep Impact») —  американський фантастичний фільм-катастрофа 1998 року режисера Мімі Ледер, який випустили кінокомпанії Paramount Pictures і DreamWorks. Фільм розповідає про героїчну протидію людства падінню комети та про мужність людей і невмирущу надію.

Зіткнення з безоднею
англ. Deep Impact
Жанр катастрофа, фантастика
Режисер Мімі Ледер
Продюсер Девід Браун
Річард Д. Занук
Виконавчий продюсер:
Стівен Спілберг
Сценарист Брюс Джоель Рубін
Мішель Толкін
У головних
ролях
Роберт Дюваль
Теа Леоні
Елайджа Вуд
Морган Фрімен
Ванесса Редґрейв
Блейр Андервуд
Лаура Іннес
Рон Ельдард
Максимільян Шелл
Джон Фавро
Мері Маккормак
Річард Шіфф
Джеймс Кромвелл
Оператор Дітріх Логмен
Композитор Джеймс Хорнер
Монтаж Поль Ціхочцькі
Девід Розенблум
Курт Кастельсон
Кінокомпанія DreamWorks
Дистриб'ютор В Пн. Америці:
Paramount Pictures
У світі:
DreamWorks
Тривалість 121 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1998
Дата виходу 8 травня 1998
Кошторис 75 000 000 $
Касові збори 349 464 665 $
IMDb ID 0120647
deep-impact.com
CMNS: Зіткнення з безоднею у Вікісховищі

Фільм вийшов за два місяці до іншого фільму «Армагеддон», в якому теж обігрується тема зіткнення малого небесного тіла із Землею. Стрічка вирізняється суттєво кращим науковим підґрунтям, порівняно з «Армагеддоном».

Гасло фільму: «Океани щезнуть, міста впадуть, надія залишиться».

Останній фільм кінематографіста Дітріха Ломанна.

Сюжет ред.

У травні 1998 року підліток Лео Бейдерман, астроном-аматор, спостерігає невідомий об'єкт у нічному небі. Він надсилає фотографію астроному, доктору Маркусу Вулфу, який розуміє, що це комета, котра прямує на зіткнення з Землею. Вулф поспішає попередити колег, але гине в автокатастрофі.

Через рік журналістка Дженні Лернер розслідує справу про зв'язок міністра фінансів Алана Ріттенгауза з «Еллі», яку вона вважає його коханкою. Журналістка збентежена, що Алан і його родина очевидно збираються кудись переїздити. Її затримує ФБР і веде на зустріч з президентом Томом Беком, який переконує її не ділитися цією історією в обмін на важливу роль на прес-конференції, яку він організує. Пізніше вона дізнається, що «Еллі» насправді є абревіатурою — ELE — що означає «подія рівня вимирання». Через два дні президент оголошує, що комета Вулфа-Бейдермана зіткнеться з Землею через рік і може призвести до вимирання людства. Він розповідає, що Сполучені Штати та Росія будують «Месію» на орбіті, космічний корабель для транспортування команди, яка змінить траєкторію комети за допомогою вибуху ядерних бомб.

«Месія» стартує з екіпажем з п'яти американських астронавтів і одного російського космонавта. Вони сідають на поверхню комети і закладають ядерні бомби глибоко під її поверхнею в свердловини. Та будова комети виявляється не тією, що передбачалося. Вона зміщується в напрямку сонячного світла, в результаті один астронавт сліпне, а іншого викидає в космос гейзером. Вибух замість відхилити комету, розколює її на дві частини, що летять у тому ж напрямі.

Бек оголошує про невдачу місії в телевізійному виступі та запроваджує воєнний стан. Згідно з новим планом, 1 млн американців переживуть падіння уламків, сховавшись у печерах Мерамек у штаті Міссурі. Лернер виграє в лотерею право на проживання в печерах, а родина Бейдерманів отримала його на знак вдячності за відкриття комети, хоча дівчина Лео — Сара, та її родина не обрані. Лео одружується з Сарою, вона отримує право на порятунок, але це не поширюється на її батьків. Тож вона відмовляється їхати без них.

Остання спроба збити уламки за допомогою міжконтинентальних балістичних ракет зазнає невдачі. Стає відомо де впадуть уламки, спричинивши цунамі. Лео покидає підземний притулок і вирушає на пошуки Сари. Він знаходить її на автостраді та веде її та її молодшого брата на височину, де можна уникнути цунамі. Лернер поступається місцем у евакуаційному гелікоптері колезі та її маленькій дочці, а замість цього їде на пляж, де вона примиряється зі своїм батьком.

Фрагмент Бейдермана падає в Атлантичний океан біля мису Гаттерас, штат Північна Кароліна, цунамі запоплює більшу частину східного узбережжя Сполучених Штатів, досягнувши долини річки Огайо, а також вразивши Європу та Африку, що призводить до загибелі мільйонів людей, у тому числі батьків Сари, Лернер і її батька. Лео, Сара та її маленький брат виживають, діставшись до підніжжя Аппалачів.

Екіпаж «Месії» вирішує пожертвувати собою, щоб знищити більший уламок Вулфа. Астронавти спрямовують корабель всередину ущелини, де підривають ядерні бомби, що лишилися. Уламок розривається на дрібніші шматки, що нешкідливо згорають в атмосфері Землі.

Коли цунамі спадає, Бек виступає з промовою перед великим натовпом біля Капітолію, який почали відбудовувати.

Акторський склад ред.

Виробництво ред.

Ідея фільму виникла наприкінці 1970-х років, коли продюсери Річард Занук і Девід Браун звернулися до Paramount Pictures і запропонували зняти ремейк фільму 1951 року «Коли світи зіштовхнуться»[1]. Було завершено кілька сценаріїв, але продюсери не були повністю задоволені жодним із них, і проєкт залишався в «виробничому пеклі» на багато років. У середині 1990-х вони звернулися до режисера Стівена Спілберга, з яким вони створили блокбастер 1975 року «Щелепи», щоб проєкт. Спілберг уже купив у 1993 році права на екранізацію роману Артура Кларка «Молот бога», у якому йдеться про подібну тему астероїда, який летить до Землі, і спроби людства запобігти зіткненню. Спілберг планував продюсувати та зрежисерувати «Молот бога» для своєї студії DreamWorks, але погодився поєднати його з фільмом Занука та Брауна. 1995 року майбутній фільм було анонсовано в періодиці саме як подвійну екранізацію[2], але в підсумку, після подальшої редакції Майкла Толкіна, жодна з оригінальних робіт не буде зазначена в фінальному творі. Згодом Touchstone Pictures анонсувала власний фільм на подібну тему «Армагеддон», який також планувався до виходу влітку 1998 року. Не бажаючи чекати, продюсери вирішили найняти Мімі Ледер для режисури «Зіткнення з безоднею», а Спілберг виступив виконавчим продюсером[3]. Ледер не знав про створення «Армагеддону»[4][5].

Кілька вчених працювали науковими консультантами фільму, зокрема астрономи Джин Шумейкер, Керолін Шумейкер, Джош Колвелл і Кріс Лукіні, колишній астронавт Девід Вокер і колишній директор Космічного центру імені Ліндона Б. Джонсона NASA Джеррі Гриффін[6].

Музика ред.

Музика для фільму створена Джеймсом Горнером.

Сприйняття ред.

Фільм отримав змішаний критичний прийом. На підставі 91 огляду, зібраного Rotten Tomatoes, 44 % критиків оцінили фільм позитивно з середньою оцінкою 3,1/5. Оцінки пересічних глядачів також виявилися невисокими — в середньому 43 %[7]. Metacritic дав оцінку 40/100 на основі 20 оглядів[8].

Пол Клінтон із CNN описав: «Це не жахливий фільм, але він також точно не чудовий. Режисери фільму хочуть, щоб ми переживали за всіх цих людей, але ми ніколи не пізнаємо їх по-справжньому, і немає відчуття неминучої приреченості». При обширному акторському складі, «крім величезного затору, у цьому фільмі немає особливої людської реакції на кінець світу». Критик зауважив, що 1998 року вийшло два схожих фільми про падіння комети, тоді як у 1997 — два фільми про виверження вулкана («Пік Данте» та «Вулкан»)[9].

Дженет Маслін для газети «The New York Times» зазначила, що фільм «має серйозніший, вдумливіший тон, ніж зазвичай вимагає цей жанр», і делікатніший, ніж «Армагеддон». Спецефекти складні, але відносно короткі, включаючи крупні плани на кометі та вражаюче цунамі[10].

Касові збори ред.

«Зіткнення з безоднею» дебютував у північноамериканському прокаті з $ 41 млн з продажу квитків. Фільм зібрав загалом $140 млн у Північній Америці і ще $209 млн в усьому світі на загальну суму $349 млн. Попри конкуренцію влітку 1998 р. з фільмом-катастрофою аналогічної тематики — «Армагеддон» (який коштував майже вдвічі більше, ніж «Зіткнення з безоднею»), окупивши виробничий бюджет майже в 3,9 рази, «Зіткнення з безоднею» став ще касовішим хітом, зібравши в 4,3 рази більше, ніж витратили на виробництво. Паралельно він став найкасовішим фільмом режисера-жінки і залишався таким протягом десяти років, поки рекорд не був побитий «Сутінками» в 2008 році[11][12].

Примітки ред.

  1. Says, Scifimike70 (28 червня 2022). When Worlds Collide (1951). The EOFFTV Review (англ.). Процитовано 2 квітня 2023.
  2. Deep Impact. The Film Journal. Pubsun Corporation. 98 (1–6). 1995. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 14 липня 2017.
  3. Shapiro, Mark (May 1998). When Worlds Collide Anew (On Location for Deep Impact...). Starlog. New York, US: Starlog Group, Inc. Процитовано 15 липня 2017.
  4. TV Guide Film and Video Companion 2005. Barnes & Noble. 2004. с. 232. ISBN 978-0760761045.
  5. Grant, Edmund (1999). The Motion Picture Guide 1999 Annual. Cinebooks. с. 94. ISBN 978-0933997431.
  6. Kirby, David A. (2011). Lab Coats in Hollywood: Science, Scientists, and Cinema (англ.). MIT Press. ISBN 9780262014786. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 23 вересня 2020.
  7. Deep Impact - Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 2 квітня 2023.
  8. Deep Impact, процитовано 2 квітня 2023
  9. CNN - Review: 'Deep Impact' is a minor disaster - May 8, 1998. edition.cnn.com. Процитовано 2 квітня 2023.
  10. Maslin, Janet (8 травня 1998). FILM REVIEW; How Do You Reroute A Comet? Carefully. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 квітня 2023.
  11. Deep Impact. Box Office Mojo. Процитовано 2 квітня 2023.
  12. Larry Carroll (24 листопада 2008). 'Twilight' Tuesday Finale: Director Catherine Hardwicke Raves About Film's Success — 'Unbelievable!'. MTV. Процитовано 10 липня 2010.

Посилання ред.