Яковлєв Сергій Сергійович
радянський російський актор
Сергі́й Сергі́йович Я́ковлєв (рос. Сергей Сергеевич Яковлев), (4 серпня 1925 , Курган, Уральська область
— 1 січня 1996
, Москва
) — радянський і російський актор. Народний артист РРФСР (1985). Член Спілки кінематографістів Росії.
Яковлєв Сергій Сергійович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 4 серпня 1925[1][2][…] ![]() Курган, Уральська область, РСФРР, СРСР[3] ![]() | |||
Помер | 1 січня 1996[1][2][…] (70 років) ![]() Москва, Росія[3] ![]() | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище ![]() | |||
Громадянство | ![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність | актор, кіноактор ![]() | |||
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва ![]() | |||
Роки діяльності | з 1957 | |||
IMDb | nm0945073 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Біографія
ред.Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (рос. ГИТИС) (1952).
Фільмографія
ред.Знімався у фільмах:
- «Довгий шлях» (1956, Василь Кругліков),
- «Комуніст[4]» (1957, Денис),
- «Вісімнадцятий рік» (1958, Рубльов),
- «Москва — Генуя» (1964, Безликов),
- «Надзвичайний комісар» (1970, Казаков),
- «Злочин» (1976, Глушко),
- «Тіні зникають опівдні» (1972, т/ф, Морозов),
- «Сходження» (1976, Сич),
- «Вогняні дороги» (1977—1984, російський лікар)
- «Немухінські музиканти» (1981)
та в українських кінокартинах:
- «Дім з мезоніном» (1961, художник),
- «Вогонь» (1973, Сергеєв),
- «Хлопчаки їхали на фронт» (1975, директор заводу),
- «Весна двадцять дев'ятого» (1975),
- «Доля барабанщика» (1975, т/ф, 3 а),
- «Відпустка, яка не відбулася» (1976, батько),
- «Контрзахід» (1976, головний інженер),
- «У привидів у полоні» (1984, Лагута),
- «На крутозламі»,
- «Ми звинувачуємо» (1985),
- «Щасливий, хто кохав» (1986, адвокат) та ін.
Примітки
ред.Література
ред.- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.519.
Це незавершена стаття про радянського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |