Уральська область (РРФСР)

Ура́льська обла́сть (рос. Уральская область) — адміністративна одиниця в складі РРФСР в 19231934.

Уральська область
Дата створення / заснування 3 листопада 1923
Країна  СРСР
Столиця Єкатеринбург
Адміністративна одиниця РРФСР
Кількість населення 7 785 500 осіб
Спільний кордон із Середньоволзький крайd
Замінений на Свердловська область, Обсько-Іртишська областьd і Челябінська область
На заміну Єкатеринбузькая губерніяd[1], Пермська губернія[1], Тюменська губерніяd[1] і Челябінська губернія[1]
Час/дата припинення існування 17 січня 1934
Площа 1 804 100 км²
Мапа розташування
CMNS: Уральська область у Вікісховищі

Історія ред.

Утворена постановою ВЦВК від 3 листопада 1923 з Пермської, Єкатеринбурзької, Челябінської та Тюменської губерній. Центром області стало місто Єкатеринбург. Площа становила 1 659 000 км², населення — 6 380 000 осіб.

12 листопада 1923 затверджена структура області, з'являються округи, які поділені на райони.

На 1926 на території округів Уральської області було 137 районів та 787 сільрад.

В 19251929 в області утворено 4 національних райони та 128 національних сільрад, були розформовані 88 райони, утворено 13 нових. Були також створені 9 міст, 4 смт та 171 район. Міста Златоуст, Кізел, Магнітогорськ, Сєров, Нижній Тагіл, Перм, Свердловськ (нині Єкатеринбург), Тюмень, Челябінськ та смт Чусовський були підпорядковані облвиконкому.

В кінці 1920-х область складалась 3 15 округів, 205 районів та 3 100 сільрад.

8 серпня 1930 округи скасовані, основною одиницею став район. Постановою ВЦВК від 10 грудня 1930 на півночі Тобольського округу були створені Остяко-Вогульський та Ямальський національні округи. Одночасно почалась ліквідація туземних рад та заміна їх територіальними.

17 січня 1934 область скасована, територія розділена на Челябінську, Свердловську та Обсько-Іртиську області.

На кінець 1933 площа області становила 1 896 000 км², вона складалась з 3 національних округів, 116 районі, 15 міст та 1 смт обласного значення, 3 129 сільрад, 41 міста та 100 смт районного значення.

Примітки ред.

Джерела ред.