Аеропорт Манчестер (англ. Manchester Airport) (IATA: MANICAO: EGCC) — головний аеропорт Манчестера, Велика Британія. Був відкритий в червні 1938 року, первинна назва Аеропорт Рінгвей (англ. Ringway Airport). Під час Другої світової війни носив назву RAF Ringway, у 19751986 роках — Міжнародний аеропорт Манчестера. Розташований на межі Чешира і Манчестера в графстві Великий Манчестер.

Аеропорт Манчестер
Manchester Airport logo.svg
ІАТА: MAN  • ICAO: EGCC
Загальні дані
53°21′14″ пн. ш. 002°16′30″ зх. д. / 53.35389° пн. ш. 2.27500° зх. д. / 53.35389; -2.27500Координати: 53°21′14″ пн. ш. 002°16′30″ зх. д. / 53.35389° пн. ш. 2.27500° зх. д. / 53.35389; -2.27500
Тип цивільний
Власник Manchester Airports Group
Оператор Manchester Airport Plc
Обслуговує Великий Манчестер та Північно-Західна Англія
Розташування Рінгвей, Manchester, UK
Висота над р. м.  м / 257 фт
Веб-сайт manchesterairport.co.uk
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
05L/23R 3,048 бетон
05R/23L 3,050 асфальтобетон
Статистика (2019)
Пасажирообіг 29,374,282
Зміна пасажирообігу 18-19 3.9%
Авіатрафік 201,239
Зміна авіатрафіку 17-18 1.2%
Джерело: MAG Manchester Airports Group website, UK AIP at NATS[1]
Statistics from the UK Civil Aviation Authority[2]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6296575
Structurae 10052420
EGCC. Карта розташування: Сполучене Королівство
EGCC
EGCC
CMNS: Манчестер у Вікісховищі
Аеропорт Манчестер з висоти пташиного польоту
Зал відправлення терміналу 1
Термінал 2
Термінал 3
Теплий перехід між терміналами

Є хабом для:

ІсторіяРедагувати

Довоєнний часРедагувати

25 липня 1934 року міська рада Манчестера проголосував за виділення ділянки біля окружної дороги для будівництва аеропорту[3]. Будівництво почалося 28 листопада 1935 і було завершено на початку літа 1938. Аеропорт був відкритий і прийняв перший регулярний рейс, Douglas DC-2 авіакомпанії KLM з Амстердама[4] Аеропорт в цей час називався Рінгвей, названий по окружній дорозі, біля якої він перебував. Довоєнні KLM були єдиним міжнародним оператором аеропорту, рейси здійснювалися з проміжною посадкою в Донкастері.

Друга світова війнаРедагувати

Будівництво авіабази Королівських ВПС розпочалося в 1939 в північно-східній частині летовища. RAF Ringway використовувалася і як операційна база, і як навчальна. Головним користувачем була Парашутна школа No.1, яка підготувала понад 60 000 парашутистів. Північно-західна частина летовища використовувалася британським авіавиробників Fairey Aviation, який побудував, удосконалив і випробував понад 4000 літаків декількох типів. Навесні 1939 року Avro став використовувати побудований в 1938 головний ангар для виготовлення та клінічних випробувань дослідних зразків бомбардувальників Avro Manchester, Avro Lancaster та Avro Lincoln. Три південних ангара були побудовані впродовж 19421943 років і використовувалися для випуску військового транспортного літака Avro York.

Повоєнний розвитокРедагувати

Після війни аеропорт швидко розбудовувся, і до 1 953 аеропорт обслуговував 200 000 пасажирів щорічно. У 1972 році аеропорт був перейменовано на Манчестерський міжнародний аеропорт, і у 1980-х роках аеропорт став «міжнародними воротами», отримавши дозвіл на обслуговування прямих далекомагістральних рейсів. Через збільшення пасажирообігу, виникла необхідність будівництва другого терміналу: комплекс аеропорту сполучили з автотрасою, до аеропорту була прокладена залізниця. [3]

ТерміналиРедагувати

В аеропорту 3 пасажирські термінали, що сполучені між собою. Термінали 1 і 3 знаходяться в одній будівлі, а термінали 1 та 2 сполучає критий перехід, що веде також і до залізничної станції, теплий перехід обладнано траволатором.

Термінал 1Редагувати

В терміналі 1 обслуговують міжнародні рейси, як регулярні, так і чартерних операторів. Він є базовим для EasyJet, Thomas Cook Airlines та Jet2.com, крім цього термінал обслуговує авіаперевізників: Aer Lingus, Air Transat, Brussels Airlines, Emirates, Etihad Airways, Lufthansa, Scandinavian Airlines, Swiss, TAP Portugal and Turkish Airlines. Площа терміналу — 110,000 m². Відкритий в 1962, термінал неодноразово розширювався і модернізувався з часу відкриття. Пропускна спроможність терміналу на кінець 2010-х — 11 млн пасажирів на рік.[5].

Термінал 2Редагувати

Термінал 2 використовують в більшій мірі далекомагістральні та чартерні авіакомпанії. Відкритий 1993 року і є другим міжнародним терміналом, обслуговуючи багато регулярних європейських та трансконтинентальних рейсів. Термінал 2 має площу 52,000 m², 16 гейтів, з них 9 мають телетрапи. Пропускна спроможність терміналу наприкінці 2010-х років — 7,8 млн пасажирів на рік.

Термінал 3Редагувати

Обслуговує внутрішні рейси і кілька європейських напрямків. Термінал обслуговує рейси альянсу Oneworld. Термінал 3 має площу 44,400 м².

Авіалінії та напрямки, липень 2020Редагувати

ПасажирськіРедагувати

Авіакомпанія Пункт призначення
Aegean Airlines Сезонний: Афіни
Aer Lingus Дублін
Aer Lingus Regional Корк, Дублін
airBaltic Сезонний: Рига (з 2 червня 2021)[6]
Air Canada Rouge Сезонний: Торонто–Пірсон
Air France Париж–Шарль де Голль
Air Malta Сезонний: Мальта
Air Transat Торонто–Пірсон
Сезонний: Ванкувер
American Airlines Філадельфія
Aurigny Гернсі
Austrian Airlines Відень
Belavia Сезонний: Мінськ
BH Air Сезонний: Бургас, Варна
Biman Bangladesh Airlines Дакка, Сілет
Blue Islands Ексетер, Саутгемптон (обидва з 31 серпня 2020)[7]
British Airways Біллунн, Лондон–Хітроу
Brussels Airlines Брюссель
Cathay Pacific Гонконг
Delta Air Lines Сезонний: Бостон
Eastern Airways Саутгемптон
easyJet Аліканте, Амстердам, Афіни, Барселона, Базель-Мюлуз-Фрайбург, Белфаст, Берлін-Тегель, Більбао, Бордо, Будапешт, Катанія, Копенгаген, Фару, Мадейра, Женева, Гібралтар, Гранада, Гамбург, Хургада, Джерсі, Краків, Лансароте, Лісабон, Малага, Мальта, Марракеш, Мілан–Мальпенса, Мюнхен, Ніцца, Пальма-де-Мальорка, Пафос, Париж–Шарль де Голль, Піза, Порту, Прага, Рейк'явік, Рим-Ф'юмічіно, Шарм-ель-Шейх, Софія, Тель-Авів, Тенеріфе-Південний, Салоніки, Венеція, Верона, Відень
Сезонний: Агадір, Анталія, Барі, Бастія, Корфу, Даламан, Дубровник, Генуя, Гран-Канарія, Іракліон, Інсбрук, Херес, Каламата, Кефалонія, Ліон, Марсель, Міконос, Ольбія, Превеза, Рованіемі, Санторіні, Спліт, Тиват, Турин
Emirates Дубай
Enter Air Сезонний чартер: Банжул
Etihad Airways Абу-Дабі
Ethiopian Airlines Аддис-Абеба
Eurowings Дюссельдорф
Finnair Гельсінкі
Hainan Airlines Пекін
Iberia Express Мадрид
Icelandair Рейк'явік
Iran Air Тегеран-Імам Хомейні
Iraqi Airways Багдад, Ербіль
Jet2.com Аліканте, Анталія, Барселона, Будапешт, Фару, Мадейра, Фуертевентура, Гран-Канарія, Інсбрук, Краків, Лансароте, Малага, Мальта, Пальма-де-Мальорка, Пафос, Прага, Рим–Ф'юмічіно, Тенерифе-Південний
Сезонний: Альмерія, Бержерак, Бодрум, Бургас, Ханья, Кельн/Бонн, Корфу, Даламан, Дубровник, Женева, Жирона, Гренобль, Іракліон, Ібіца, Ізмір, Каламата (з 2 травня 2021),[8], Кефалонія, Кос, Ла-Рошель, Ларнака, Лісабон, Ліон, Менорка, Мурсія-Корвера, Міконос (з 2 травня 2021),[9], Мітіліні (з 2 травня 2021),[8] Неаполь, Ньюарк, Ніцца, Нюрнберг (з 27 листопада 2020),[10], Піза, Превеза, Пула, Реус, Родос, Зальцбург, Санторіні, (з 1 травня 2021),[11],Скіатос, Спліт, Салоніки, Тулуза, Венеція, Верона, Відень, Задар, Закінф
KLM Амстердам
Loganair Абердин, Інвернесс , Острів Мен, Сторновей
Lufthansa Франкфурт, Мюнхен
Luxair Люксембург (з 2 вересня 2020)[12]
Norwegian Air Shuttle Сезонний: Берген, Осло–Гардермуен, Ставангер, Стокгольм–Арланда
Nouvelair Сезонний: Монастір
Oman Air Маскат
Pegasus Airlines Стамбул-Сабіха Гекчен
Сезонний: Даламан
Qatar Airways Доха
Royal Air Maroc Касабланка
Ryanair Агадір, Аліканте, Барселона, Париж-Бове, Белфаст, Бергамо, Берлін–Шенефельд, Біллунн, Болонья,Бордо, Братислава, Будапешт, Каркассонн, Брюссель-Шарлеруа, Кельн/Бонн, Копенгаген, Дублін, Ейндговен, Фару, Франкфурт, Фуертевентура, Гданськ, Гетеборг, Катовіце, Керрі, Київ-Бориспіль, Краків, Лансароте, Лімож, Лісабон, Мадрид, Малага, Мальта, Марракеш, Марсель, Мілан-Мальпенса, Мурсія-Сан-Хав'єр, Нант, Неаполь, Пальма-де-Мальорка, Піза, Порту, Познань (з 27 жовтня 2020),[13], Прага, Рига, Рим–Чіампіно, Ряшів, Осло-Торп, Севілья, Шаннон, Тенерифе-Південний, Салоніки, Тревізо, Валенсія, Варшава–Модлін, Вроцлав
Сезонний: Альмерія, Безьє, Бріндізі, Кальярі, Ханья, Корфу, Жирона, Ібіца, Палермо, Реус, Родос, Родез
Saudia Джидда
Scandinavian Airlines Берген, Копенгаген, Осло–Гардермуен, Ставангер, Стокгольм–Арланда
Singapore Airlines Хьюстон-Інтерконтинентал, Сінгапур
Swiss International Air Lines Цюрих
TAP Air Portugal Лісабон
Titan Airways Сезонний: Шамбері, Задар
TUI Airways Агадір, Аліканте, Боа-Віста, Канкун, Енфіда, Фуертевентура, Мадейра, Гран-Канарія, Хургада, Ла-Пальма, Лансароте, Малага, Марракеш, Марса-Алам, Монтего-Бей, Пафос, Пуерто-Вальярта, Пунта-Кана, Сал, Шарм-ель-Шейх, Тенерифе-Південний, Варадеро
Сезонний: Альгеро, Альмерія, Анталія, Банжул (з 1 листопада 2020),[14], Барбадос, Бодрум, Бургас, Катанія, Ханья, Корфу, Даламан, Дубровник, Фару, Жирона, Гоа, Іракліон, Ібіца, Інсбрук, Ізмір, Кавала, Кефалонія, Кос, Ламеція-Терме, Лангкаві, Ларнака, Ла-Романа, Менорка, Неаполь, Ольбія, Орландо, Пальма-де-Мальорка, Пхукет, Подгориця, Порту-Санту, Превеза, Пула, Реус, Рейк'явік, Родос, Зальцбург, Санторіні, Скіатос, Спліт, Салоніки, Варна, Венеція, Верона, Закінф
Сезонний чартер: Шамбері, Женева, Софія, Тулуза, Турин
Turkish Airlines Стамбул
Virgin Atlantic Атланта, Барбадос, New York-JFK, Орландо
Сезонний: Лос-Анджелес
Vueling Барселона

ВантажніРедагувати

Авіакомпанія Пункт призначення
DHL Aviation Лейпциг/Галле
FedEx Express Бірмінгем, Париж–Шарль де Голль
FedEx Feeder Лондон–Станстед
Lufthansa Cargo Франкфурт

СтатистикаРедагувати

Пасажирообіг Авіатрафік Вантажообіг
(тонн)[2]
1997 15,948,454 147,405 94,318
1998 17,351,162 162,906 100,099
1999 17,577,765 169,941 107,803
2000 18,568,709 178,468 116,602
2001 19,307,011 182,097 106,406
2002 18,809,185 177,545 113,279
2003 19,699,256 191,518 122,639
2004 21,249,841 208,493 149,181
2005 22,402,856 217,987 147,484
2006 22,422,855 229,729 148,957
2007 22,112,625 222,703 165,366
2008 21,219,195 204,610 141,781
2009 18,724,889 172,515 102,543
2010 17,759,015 147,032 115,922
2011 18,892,756 158,025 107,415
2012 19,736,502 160,473 96,822
2013 20,751,581 161,306 96,373
2014 21,989,682 162,919 93,466
2015 23,136,047 164,710 100,021
2016 25,637,054 183,731 109,630
2017 27,791,274 203,631 123,576
Source: United Kingdom Civil Aviation Authority[2]

Наземний транспортРедагувати

 
TransPennine Express Class 185 прибуває на станцію Аеропорт Манчестер
 
Трамвай в аеропорту Манчестер у листопаді 2014, незабаром після відкриття лінії

ЗалізничнийРедагувати

Залізнична станція Аеропорт Манчестер, відкрита у травні 1993 року,[15] знаходиться між терміналами 1 і 2, сполучена з терміналами теплими переходами обладнаними траволаторами. Потяги, операторів Northern або TransPennine Express, сполучають аеропорт зі станцією Манчестер-Пікаділлі (час в дорозі — 20 хвилин, вартість проїзду (на кінець 2010-х років) — 4,20 GBP). та іншими залізничними станціями, головним чином, у північній частині Англії.

MetrolinkРедагувати

Легкорейкова лінія "Метролінк" від станції Корнброк до аеропорту відкрита в листопаді 2014 року, час в дорозі до кінцевої станції — 35 хвилин, інтервал руху — 12-15 хвилин, вартість проїзду на кінець 2010-х років — 6-8 GBP. З січня 2018 року, потягами Metrolink можна дістатися станції Манчестер-Вікторія

АвтобуснийРедагувати

Автобусні маршрути сполучають аеропорт з довколишніми містами, в тому числі і з Манчестером (автобуси прямують із зупинками, квиток коштує 2-3 GBP). Також працює на лінії до Манчестера експрес, час у дорозі всього 20 хвилин, вартість квитка на кінець 2010-х років — 4,20 GBP.

АвтострадиРедагувати

Від автостради M56 до аеропорту побудоване відгалуження.

ПриміткиРедагувати

  1. Manchester – EGCC. Nats-uk.ead-it.com. Процитовано 4 April 2010. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  2. а б в Aircraft and passenger traffic data from UK airports. UK Civil Aviation Authority. 11 March 2017. Процитовано 11 March 2017. 
  3. а б History of Manchester Airport UK. The Airport Guides. 2005. Архів оригіналу за 2012-03-04. Процитовано 2007-11-03. 
  4. Kidd, Alan (2006). Manchester - A History. Carnegie Publishing. с. 199. ISBN 1-85936-128-5. 
  5. masterplan – jan – new (PDF). Архів оригіналу за 27 March 2009. Процитовано 4 April 2010. 
  6. https://www.leta.lv/eng/home/press_release/6B246BC6-9682-4A53-B0E8-2CADC0F77D1B/
  7. https://www.blueislands.com/where-we-fly/timetables/
  8. а б https://www.travelweekly.co.uk/articles/347948/jet2-expands-summer-2020-network-to-greece
  9. Jet2 to launch Mykonos from Stansted and Manchester. TTG. 
  10. Biggest ever Christmas markets programme unwrapped. Jet2.com. Процитовано 2 June 2020. 
  11. https://www.jet2.com/News/Santorini_added_to_our_growing_collection_of_Greek_destinations/
  12. Liu, Jim. Luxair delays Manchester service resumption to Sep 2020. Routesonline. Процитовано 20 June 2020. 
  13. https://corporate.ryanair.com/news/ryanair-launches-new-route-from-manchester-to-poznan/?market=en
  14. Tui is adding new flights to Cuba and Gambia – two destinations previously served by former rival Thomas Cook.. ttgmedia.com. 28 November 2019. 
  15. Scholefield, 1998, p. 138

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Манчестер (аеропорт)
  Манчестер (аеропорт) у Вікімандрах