Національний університет «Львівська політехніка»

Націона́льний університе́т «Льві́вська політе́хніка» — найстаріший вищий технічний навчальний заклад України та Східної Європи, заснований 1816 року як Реальна школа з дозволу австрійського імператора Франца І.

Національний університет «Львівська політехніка»
НУ «ЛП»|день університету
‎
Головний корпус Львівської політехніки
49°50′ пн. ш. 24°00′ сх. д.
Міжнародна назва	біл. Львоўскі політэхнічны інстытут (1939) рос. Львовский политехнический институт (1939)
Назва латиною	Lviv Polytechnic National University
Тип	національний
Країна	Україна
Розташування	ЛьвівЛьвів
Гасло	Litteris et artibus
Засновано	7 березня 1816
Акредитація	IV  рівня
Ректор	Бобало Юрій Ярославович
Студентів	35000
Співробітників	3587 (з них понад 2200 — науково-педагогічний склад)
Докторів	350
Приналежність	Асоціація університетів України, European University Association
Членство у	Асоціація університетів Європи
Випускники	Категорія:Випускники Львівської політехніки
Адреса	79013, м. Львів, вул. Степана Бандери 12
Сайт	www.lp.edu.ua
Національний університет «Львівська політехніка» на Вікісховищі

Зміст

Історія

Полотна в актовому залі головного корпусу, які символізують технічний прогрес. (Всього в актовому залі — 11 написаних олією картини, які створені у 80-х роках 19 століття видатним польським художником Яном Матейком у малих композиційних ескізах. У великих розмірах вони написані майстрами краківської художньої школи під керівництвом автора.)

7 березня 1816 року у Львові відкрито Цісарсько-королівську реальну школу. Утримувалась технічна школа за кошти нововведеного місцевого промислового податку. У навчальних планах Реальної школи основну роль відвели предметам природничо-математичного циклу, кресленню, рисунку та вивченню нових сучасних мов. Навчальний процес у Реальній школі здійснювався на основі німецьких освітніх програм, які були пристосовані до місцевих вимог. Новостворена Реальна школа розмістилася у гарному будинку під номером 20 на тодішній вулиці Пекарській (тепер — вулиця Вірменська).

1825 року, за Королівським декретом австрійського імператора Франца І, трикласне Цісарсько-королівське реальне училище було реорганізоване у Цісарсько-королівське училище технічних наук і торгівлі у Львові.

1835 року Училище технічних наук і торгівлі перетворили на Цісарсько-королівську реально-торговельну академію у Львові. Тут у 1841 році відкрили технічний факультет.

1844 року в будинку Даровського, що на сьогоднішній вулиці Вірменській, 2 відкрили Цісарсько-королівську технічну академію у Львові з технічним та торговельним відділами (факультетами). Вона була однією з перших академічних технічних шкіл у Європі й першою в Україні. У 1877 році новий навчальний рік під керівництвом нового ректора Юліана Захаревича почали в новому корпусі академії (на теперішній вул. Степана Бандери). Проект цього корпусу та будинку хімічної лабораторії академії виконав архітектор Юліан Захаревич.

Інтер'єр головного корпусу

Тоді ж академію було перейменовано на Вищу політехнічну школу і включено до академічних шкіл Австро-Угорської імперії.

10 липня 1912 лекцію у Львівській політехнічній школі прочитала Марія Склодовська-Кюрі. Того ж дня вчена рада Політехніки вшанувала Марію званням почесного доктора технічних наук. Її ім'я увіковічено на почесній дошці докторів honoris causa Львівської політехніки. (Детальніше у статті Марія Склодовська-Кюрі у Львівській політехніці)

З 1921 р. заклад називався «Львівською політехнікою», а з 1939 року — Львівським політехнічним інститутом.

У червні 1993, за рік до святкування свого 150-річчя, Львівський політехнічний інститут отримав найвищий — четвертий — рівень акредитації, статус університету і назву Державний університет «Львівська політехніка». У 2000 році Політехніка отримала статус національного університету.

8 липня 2009 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні надав Національному університету «Львівська політехніка» статус самоуправного дослідницького національного вищого навчального закладу.

Структура

До складу Національного університету «Львівська політехніка» входять:

• 16 навчально-наукових інститутів (а також Інститут дистанційного навчання і Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою);
• Науково-дослідна частина;
• Науково-технічна бібліотека;
• 8 коледжів, дві гімназії;
• 34 навчально-лабораторних корпуси;
• 12 гуртожитків;
• 3 спортивно-оздоровчих табори для студентів та викладачів;
• Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”;
• народний дім «Просвіта (Львівської політехніки)»;
• проектно-конструкторське об'єднання «Політехніка»;
• геодезичний полігон та астрономо-геодезична лабораторія.

Світлина з початку ХХ століття

В університеті навчаються понад 35 тис. студентів та екстернів. Підготовка фахівців проводиться за 64 бакалаврськими напрямами та 124 спеціальностями, з яких 123 — магістерського рівня.

Навчальний процес забезпечує професорсько-викладацький склад чисельністю понад 2200 осіб, з яких понад 320 — доктори наук та більше 1200 — доценти, кандидати наук. До навчального процесу залучено науковців з наукових установ НАН України, виробничих підприємств та проектних інститутів.

Науково-навчальні інститути

Сучасні корпуси НУ «ЛП» (1970-80-ті)

• Інститут архітектури (ІАРХ)
• Інститут будівництва та інженерії довкілля (ІБІД)
• Інститут геодезії (ІГДГ)
• Інститут гуманітарних та соціальних наук (ІГСН)
• Інститут економіки і менеджменту (ІНЕМ)
• Інститут енергетики та систем керування (ІЕСК)
• Інститут інженерної механіки та транспорту (ІІМТ)
• Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій (ІКНІ)
• Інститут комп'ютерних технологій, автоматики та метрології (ІКТА)
• Інститут підприємництва та перспективних технологій (ІППТ)
• Інститут права та психології (ІНПП)
• Інститут прикладної математики та фундаментальних наук (ІМФН)
• Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола (ІСТР)
• Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки (ІТРЕ)
• Інститут хімії та хімічних технологій (ІХХТ)
• Інститут адміністрування та післядипломної освіти (ІАПО)
• Інститут дистанційного навчання (ІДН)
• Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою (МІОК)

Основні наукові напрямки

• Формування архітектурно-містобудівельними засобами середовища людського проживання.
• Теоретичні та експериментальні дослідження будівельних конструкцій будівель, споруд і мостів, розроблення енерго- та ресурсоощадних технологій будівництва, прогресивних будівельних матеріалів та підвищення енергоефективності систем теплогазопостачання і раціонального водокористування.
• Геоінформаційний моніторинг та оцінювання стану навколишнього середовища методами геодезії, картографії, дистанційного зондування та кадастру.
• Актуальні проблеми гуманітарних і суспільствознавчих наук.
• Ресурсозберігаючі технології, природоохоронні заходи та засади оцінювання і використання реакраційно-туристичного потенціалу територій.
• Проблеми економіки та управління інноваційним розвитком.
• Ресурсозберігаючі технології та інтелектуальні системи керування в енергозабезпеченні об'єктів економічної діяльності.
• Створення новітніх технологій, технічних систем та матеріалів у промисловості та транспорті, діагностика машин, конструкцій і споруд.
• Перспективні комп'ютерні системи та інформаційні технології.
• Розроблення теоретичних основ, технічних та програмних засобів, математичного забезпечення комп'ютерних, вимірювальних, керуючих систем та систем захисту інформації, їх метрологічне забезпечення та сертифікаційне випробування.
• Правові, психологічні та інформаційні проблеми розвитку державності в Україні.
• Розроблення математичних методів та фізико-механічних моделей і їх застосування до розв'язування прикладних задач.
• Інфокомунікаційні радіоелектронні, електронні та оптоелектронні системи та пристрої, матеріали та компоненти.
• Розроблення теоретичних основ та технологій процесів одержання нових органічних і неорганічних речовин та матеріалів різного призначення.
• Діаспора та міграційні процеси в українському та світовому вимірах: політологічний, економічний, освітній, культурологічний аспект.

Наука

З перших років свого заснування Львівська політехніка зарекомендувала себе потужним осередком науки й освіти в Європі, генератором технічних ідей та винаходів. На основі багаторічної теоретичної й експериментальної діяльності в університеті склалися відомі в Україні та за її межами наукові школи, що займають провідні позиції в Україні за такими науково-технічними напрямами: наноматеріали і нанотехнології, нові матеріали і технології; енерго- та ресурсозберігаючі технології; фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук; перспективні комп'ютерні системи та інформаційні технології; приладобудування й вимірювальна техніка. В структурі управління науковими дослідженнями є:

• Науково-дослідна частина (НДЧ)
• Науково-технічна рада
• Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених

Вся науково-технічна діяльність в системі університету є складовою частиною підготовки спеціалістів і здійснюється в рамках науково-дослідної частини (НДЧ) науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, державними замовленнями, програмами, проектами.

Міжнародна діяльність

• Центр міжнародної освіти
• Підготовче відділення для підготовки іноземних громадян до вступу у ВНЗ України
• Відділ по роботі з іноземними студентами

Коледжі

Детальна інформація про навчальні заклади

• Золочівський коледж;
• Коломийський політехнічний коледж;
• Львівський автомобільно-дорожній коледж;
• Львівський коледж «Інфокомунікації»;
• Техніко-економічний коледж;
• Технічний коледж;
• Технологічний коледж;
• Хмельницький політехнічний коледж НУ «Львівська Політехніка».

Lviv Tech StartUp School

У діяльності бізнес-інноваційного центру започатковано Tech StartUp School, в межах якої організовано школу підприємців та інноваторів (стартап школу), забезпечено умови для підготовки тренерів та менторів, створюються коворкінг, спеціалізовані лабораторії, організовано краудфандинговий майданчик, проводяться конкурси (бізнес-ідей та проектів, міжнародний конкурс під брендом «Tech Challenge», конкурс зі створення додатка до мобільного телефона «Клікерс» тощо).

Люди, пов'язані зі Львівською політехнікою

Ректори

• 1844—1848 — Флоріан Шиндлер
• 1851—1871 — Александер Райзінґер
• 1872—1874 — Фелікс Стжелецький
• 1874—1875 — Ян Непомуцен Франке
• 1875—1876 — Кароль Машковський
• 1876—1877 — Авґуст Фройнд
• 1877—1878 — Юліан Захарієвич
• 1878—1879 — Владислав Зайончковський
• 1879—1880 — Юліан Медвецький
• 1880—1881 — Ян Непомуцен Франке
• 1881—1882 — Юліан Захарієвич
• 1882—1883 — Авґуст Фройнд
• 1883—1884 — Юліуш Биковський
• 1884—1885 — Юліан Медвецький
• 1885—1886 — Владислав Зайончковський
• 1886—1887 — Богдан Мариняк
• 1887—1888 — Юліан Медвецький
• 1888—1889 — Густав Бізанц
• 1888—1889 — Домінік Зброжек
• 1889—1890 — Авґуст Фройнд
• 1890—1891 — Ян Непомуцен Франке
• 1891—1892 — Кароль Скібінський
• 1892—1893 — Юзеф Ріхтер
• 1893—1894 — Плацид Дзівінський
• 1894—1895 — Максиміліан Тульє
• 1895—1896 — Броніслав Павлевський
• 1896—1897 — Мечислав Лазарський
• 1897—1898 — Роман Гостковський
• 1898—1899 — Густав Бізанц
• 1899—1900 — Юзеф Ріхтер
• 1900—1901 — Стефан Нементовський
• 1901—1902 — Роман Дзеслевський
• 1902—1903 — Тадеуш Фідлер
• 1903—1904 — Станіслав Кемпінський
• 1904—1905 — Леон Сирочинський
• 1905—1906 — Северин Відт
• 1906−1907 — Едгар Ковач
• 1907—1908 — Віктор Синевський
• 1908—1909 — Стефан Нементовський
• 1909—1910 — Броніслав Павлевський
• 1910—1911 — Максиміліан Тульє
• 1911—1912 — Тадеуш Фідлер
• 1912—1913 — Едвін Гаусвальд
• 1913—1914 — Казимир Олеарський
• 1914—1915 — Максиміліан Титус Губер
• 1915—1916 — Станіслав Анчиц
• 1916—1917 — Тадеуш Обмінський
• 1917—1918 — Здзіслав Криговський
• 1918—1919 — Тадеуш Годлевський
• 1919—1920 — Максиміліан Матакевич
• 1920—1921 — Стефан Павлик
• 1921—1922 — Максиміліан Титус Губер
• 1922—1924 — Юліан Фабіянський
• 1924—1925 — Кароль Вонторек
• 1925—1925 — Ігнацій Мосцицький
• 1925—1926 — Ян Лопушанський
• 1926—1927 — Отто Надольський
• 1927—1928 — Юліан Токарський
• 1928—1929 — Казимир Зіпсер
• 1929—1930 — Каспер Вайґель
• 1930—1931 — Казимир Бартель
• 1931—1931 — Вітольд Мінкевич
• 1931—1932 — Габрієль Сокольницький
• 1932—1933 — Казимир Зіпсер
• 1933—1934 — Отто Надольський
• 1935—1936 — Отто Надольський
• 1936—1937 — Адольф Йошт
• 1937—1939 — Едвард Сухарда
• 1939—1939 — Антоній Верещинський
• 1939—1941 — Максим Садовський
• 1943—1944 — Теодор Бедефельдт
• 1944—1944 — Володимир Бужинський
• 1944—1953 — Стефан Ямпольський
• 1953—1963 — Микола Максимович
• 1963—1971 — Григорій Денисенко
• 1971—1991 — Михайло Гаврилюк
• 1991—2007 — Юрій Рудавський
• з 2007 — Юрій Бобало

Почесні професори

• 1908 — Юліан Медвецький
• 1921 — Кароль Скібінський
• 1921 — Єжи Міхальський
• 1925 — Плацид Дзівінський
• 1925 — Тадеуш Вісньовський
• 1925 — Максиміліан Тульє
• 1926 — Ігнацій Мосцицький
• 1929 — Тадеуш Фідлер
• 1931 — Кароль Малсбург
• 1935 — Вавжинець Тессейр
• 1936 — Юліан Фабіянський
• 1939 — Едвін Гаусвальд
• 1994 — Микола Буцко
• 2001 — Петро Потічний
• 2002 — Йосип Захарія
• 2005 — Богдан Гнідець
• 2005 — Іван Тивончук
• 2005 — Вернер Байєр
• 2005 — Борис Атаманенко
• 2006 — Федір Клименко
• 2007 — Віктор Яворський
• 2008 — Андрій Рудницький
• 2009 — Богдан Стадник
• 2011 — Богдан Мандзій
• 2011 — Зенон Готра
• 2011 — Орест Лозинський
• 2011 — Валерій Дудикевич
• 2011 — Станіслав Воронов

Доктори Honoris Causa Львівської політехніки

Доктори Honoris Causa Львівської політехніки

• 1912 — Марія Склодовська-Кюрі
• 1912 — Август Вітковський
• 1912 — Юліан Медведський
• 1912 — Ян Франке
• 1912 — Казімєж Обренбович
• 1919 — Юзеф Дзеконський
• 1921 — Кароль Скібінський
• 1922 — Ігнацій Мосцицький
• 1923 — Фердинанд Фош
• 1925 — Роман Інгарден
• 1925 — Фелікс Кухажевський
• 1925 — Анджей Кендзьор
• 1925 — Олександр Васютинський
• 1929 — Тадеуш Фідлер
• 1930 — Станіслав Белжецький
• 1930 — Ральф Моджеєвський
• 1930 — Поль Сежурне
• 1931 — Нільс Хандсон
• 1935 — Казімєж Бартель
• 1936 — Здіслав Раушер
• 1939 — Тадеуш Стриєнський
• 1995 — Мартін Кубелік
• 1999 — Вітольд Бростов
• 1999 — Анджей Вишнєвський
• 2001 — Пітер Джордж
• 2001 — Анджей Муляк
• 2002 — Герд Йєґер
• 2002 — Володимир Литвин
• 2002 — Олексій Івахненко
• 2002 — Анатолій Шидловський
• 2003 — Петер Скаліцкі
• 2005 — Ярослав Яцків
• 2005 — Вернер Дурт
• 2006 — Юрій Єхануров
• 2006 — Мар'ян Долішній
• 2006 — Мирон Лозинський
• 2007 — Володимир Панасюк
• 2008 — Бредлі Маккензі
• 2008 — Войцех Зелінскі
• 2009 — Кшиштоф Павловські
• 2011 — Тадеуш Вєнцковський
• 2012 — Тімоті Дж. Мейсон
• 2012 — Жан-Марі Лен
• 2015 — Лєшек Бальцерович

Школи та випускники

Див. також: Категорія:Львівська політехніка

Свого часу тут працювали видатні науковці й техніки:

Опанас Андрієвський — український державний і політичний діяч, юрист; Стефан Банах — математик; Каспер Вайґель — геодезист, фотограмметрист; Ярослав Бакушевич — економіст; Юзеф Бачевський — підприємець; Юрій Величко; Iгор Вишенчук— радянський учений, фахівець у галузі приладів інформаційних систем; Северин Відт — геодезист; Остап Волощак— біолог; Тихон Губенко — вчений в галузі електричних машин і електроприводу; Максиміліан Губер — механік; Казимир Бартель — польський математик і політик, неодноразовий прем'єр-міністр Польщі; Роман Залозецький — український учений, технолог, громадський і господарський діяч; Юліан Захаревич — архітектор; Констянтин Карандєєв — вчений в області електричних вимірювань та автоматичного контролю; Еугеніуш Квятковський — хімік, польський віце-прем'єр і міністр промисловості; Віктор Кияниця; Михайло Комаров;

Іван Левинський — архітектор; Юліан Медведський — український та польський вчений та педагог; Тимофій Мартинович — український фізик, фахівець у галузі механіки деформівного твердого тіла; Андрій Моторний — геодезист; Тадеуш Обмінський — архітектор; Гавриїл Сокольницький; Дмитро Толопко — педагог, інженер-технолог, доктор хімічних наук; Станіслав Улям — польський та американський математик; Станіслав Фризе — польський електротехнік, один з творців основ загальної електротехніки; Олександр Харкевич — фізик-кібернетик, учений у галузі електрозв'язку та електроакустики; Бенціон Швецький — займався проектуванням електронних цифрових вимірювальних приладів; Микола Шульга — радянський фізико-хімік; Олександр Юрженко — радянський фізико-хімік; Тимофій Юрженко — радянський хімік; Януш Вітвіцький — архітектор, історик, автор пластичної панорами Львова; Бабей Юлій Іванович — фахівець у галузі металургії; Ярослава Стецько — політична діячка. Штанько Анатолій Максимович (1964—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Керівництво університету

• Ректор — проф., д.т.н. Бобало Юрій Ярославович.
• Перший проректор — проф., к.т.н. Павлиш Володимир Андрійович.
• Проректор з наукової роботи — д.е.н., проф. Чухрай Наталія Іванівна.
• Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв'язків — д.т.н., доц. Матвійків Олег Михайлович.
• Проректор з економічних питань — головний бухгалтер — к.е.н., доц. Мороз Анатолій Степанович.
• Проректор з науково-педагогічної роботи (базова вища освіта) — д.т.н., проф. Федасюк Дмитро Васильович.
• Проректор з науково-педагогічної роботи (повна вища освіта) — к.т.н., доц. Давидчак Олег Романович.
• Проректор з науково-педагогічної роботи — к.т.н., доц. Корж Роман Орестович.
• Проректор з навчально-виробничої роботи — к.т.н. Крайовський Володимир Ярославович.
• Вчений секретар університету — к.т.н., доцент Брилинський Роман Богданович.

Перелік навчальних програм, які пропонує університет

Університет пропонує широкий вибір навчальних програм першого (бакалаврські програми) та другого (програми спеціаліста та магістра) циклів навчання. Львівська політехніка також веде підготовку кандидатів наук через аспірантуру та докторів наук через докторантуру. Для цього в університеті створений відділ докторантури та аспірантури.

Повний перелік навчальних програм можна знайти у Каталозі освітніх програм.

Див. також

• Список вишів, що готують спеціалістів з видавничо-поліграфічної справи
• Видавництво Національного університету «Львівська політехніка»
• Люблінська Політехніка
• Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка»

Джерела

• Від Реальної школи до Львівської політехніки: нариси з історії Львівської політехніки (1816—1918) / Упорядник О. В. Шишка; За ред. проф. Ю. Я. Бобала; Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — 440 с. — ISBN 978-617-607-984-2
• Doctores honoris causa Львівської політехніки / Кузьмин Р. Я., Курдина Ю. М. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — 148 с. — ISBN 978-617-607-995-8
• Видатні вчені-математики Львівської політехніки (1844—1939). Бібліографічний покажчик / Бєлоус І. О. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. — 100 с. — ISBN 978-617-607-205-8
• Ректор Гаврилюк: рух у часи «застою». Спогади і думки львівських політехніків / Відповід. ред. проф. проф. Ю. Бобало; редколегія: В. Павлиш, І. Лопатинський, А. Загородній, Б. Стадник. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. — 324 с. — ISBN 978-617-607-148-8
• Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» / І. О. Бєлоус, О. В. Шишка, Д. О. Тарасова ; за ред. проф. А. Г. Загороднього. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. — 196 с. — ISBN 978-966-553-757-1
• Львівська політехніка на фотографіях. Частина І (1844—1990). Альбом / Укладачі О. В. Шишка, Л. В. Жук; За ред. проф. Ю. Я. Бобала. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 272 с. — ISBN 978-617-607-667-4
• Історія радіотехнічної освіти і науки у Львівській політехніці (1952—2012). Наукове видання до 60-річчя радіотехнічного факультету — Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки / За ред. І. Н. Прудиуса, О. В. Шишки. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. — 324 с. — ISBN 978-617-607-849-4
• Історія хімічної, хіміко-технологічної освіти і науки у Львівській політехніці (1844—1991): монографія : 170-річчю Нац. ун-ту «Львів. політехніка» присвяч. / В. Т. Яворський, К. І. Блажівський ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — 2-ге вид., доповн. і доопрац. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 184 с. : іл. — Режим доступу: . — Бібліогр.: с. 154—157 (60 назв). — ISBN 978-617-607-860-9
• Кафедра електронних обчислювальних машин. До 50-річного ювілею / Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; за ред. А. О. Мельника ; [упоряд.: Л. О. Березко, Є. Я. Ваврук, В. С. Глухов, В. А. Голембо, В. С. Мархивка, А. О. Мельник, Я. С. Парамуд, В. Я. Пуйда, М. О. Хомуляк]. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 228 с. : іл. — ISBN 978-617-607-476-2
• Кафедра фотограмметрії та геоінформатики: 50 років: іст.-бібліогр. нарис / М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; за ред. О. Л. Дорожинського ; [уклад.: О. Л. Дорожинський, Х. В. Бурштинська, О. В. Тумська, М. Т. Процик, Л. В. Бабій]. — К. : Картографія, 2013. — 158, [1] с. : іл. — ISBN 978-617-670-262-7
• Кафедра «Телекомунікації». До 20-річчя заснування (1993—2013) / Нац. ун-т «Львів. політехніка», Ін-т телекомунікацій, радіоелектрон. та електрон. техніки ; [уклад.: М. М. Климаш, Б. М. Стрихалюк, О. В. Красько]. — [Ювіл. вид.]. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 80 с. : іл. — Бібліогр.: с. 70-78 (64 назви).
• Національний університет «Львівська політехніка»: архітектурний атлас / Б. С. Черкес, С. М. Лінда, Ю. Л. Богданова. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 200 c. — ISBN 978-617-607-657-5
• Головна будівля Львівської політехніки / Олександр Жук ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Вид. 2-ге, зі змін. і доповн. — Львів: Нац. ун-т «Львів. політехніка», 2008. — 74, [1] с. : іл., портр. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 74 (19 назв). — 3 000 пр. — ISBN 978-966-553-806-6
• Львівська політехніка в публікаціях (1844—2013). Бібліографічний покажчик / Уклад. : І. О. Бєлоус, Г. К. Белявська, М. В. Загачевська, Н. В. Козел. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 692 с. — ISBN 978-617-607-576-9
• Пам'ятні монети, медалі та значки — історичні символи Львівської політехніки. Альбом-каталог. До 170-річчя Національного університету «Львівська політехніка» / Загородній А. Г., Якубенко В. М. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. — 88 с. — ISBN 978-617-607-615-5
• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Kucharzewski F. Szkoła Politechniczna Lwowska // Przegląd Techniczny. — 1916. — № 1—2. — S. 1—5.

Посилання

• Офіційна сторінка Національного університету «Львівська Політехніка»
• Сайт «Наука» Національного університету «Львівська політехніка»
• Віртуальне навчальне середовище Львівської політехніки
• Рада молодих вчених Національного університету «Львівська політехніка»
• Студентське містечко Національного університету «Львівська Політехніка»
• Центр інформаційного забезпечення Національного університету «Львівська Політехніка»
• Інтернет-провайдер Львівської політехніки PolyNet
• Видавництво Національного університету «Львівська Політехніка»
• Світлини Львівської політехніки
• Сайт випускників Львіської політехніки(пол.)
• Інститут Комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська Політехніка»
• Історія Львівської політехніки
• Хронологічний перелік ректорів Львівської політехніки
• Історія Львівської політехніки
• Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»
• Освітній студентський тижневик «Аудиторія»
• Огляд Національного університету «Львівська Політехніка» у найбільному каталозі вишів
• Львівська політехніка у Open Directory Project (DMOZ)