Анджей Кендзьор
| Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Анджей Кендзьор (нар. 7 листопада 1851, Топорув — 17 січня 1938, Краків) — польський політик, міністр, активіст польської народної партії «Пяст», почесний доктор Варшавського технологічного університету.
| Анджей Кендзьор | |
|---|---|
 | |
| Народився |
7 листопада 1851 Топорув, Ґміна Цмоляс, Кольбушовський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
17 січня 1938 (86 років) Краків, Польська Республіка |
| Національність | поляк |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | Міністр громадських робіт |
| Заклад | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd |
| Партія | Польська народна партія "П'яст"d |
| Нагороди |
  |
 Анджей Кендзьор у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився 7 листопада 1851 року в селі Топорув (Гміна Цмоляс Кольбушовського повіту Підкарпатського воєводства, Польща). Закінчив навчання в Тарнові, а також у Віденському технічному університеті. З 1879 р. працював у Національному меліоративному управлінні у Львові. У 1882 році став його керівником, а у 1892 році — директором. Під його керівництвом було розроблено широке науково-технічне співробітництво у галузі проектування водосховищ і каналів, організовувалися дренажні роботи, водні компаній, регулювання річок, будівництво трубопроводів, будівництво водопровідних і каналізаційних систем, боліт, зрошення землі боліт, сучасні закрите та відкрите рибальство[1]. В 1915 році під час війни засипало всі будівельні роботи і дренаж, тому офіс був евакуйований до Відня.
У 1900 році А. Кендзьор став технічним делегатом Національного управління Галицької річкової комісії. У 1911 році він був обраний у Приватизацію Рейхстагу (австрійський парламент Австро-Угорщини)[2].
У 1918 році був обраний президентом польського парламентського рейхстагу, але не прийняв цієї позиції. Наприкінці жовтня 1918 року приєднався до Польської ліквідаційної комісії у Кракові[3]. Ініціював будівництво річкового каналу Вісла-Одра-Дністер. Очолював відділ громадських робіт Польської ліквідаційної комісії у 1918 році.
З 28 червня 1922 року — голова Тимчасового органу самоврядування у Львові.
У 1919—1922 роках, був членом парламенту, а також сенатором у 1922—1927 роках. Він був нагороджений орденом Polonia Restituta із зіркою, а також багато відзнак австрійських, російських і німецьких. У 1925 році Варшавський технологічний університет та університет у Львіві дали йому почесні докторські ступені і почесне членство в національному університеті «Львівська політехніка»[1][4]. Був членом економічної асоціації та Товариства сільськогосподарських наук.
Помер Анджей Кендзьор 17 січня 1938 року в Кракові. Був похований у Мелеці[5][6].
Членство ред.
- Редакція журналу «Технічний журнал» у Львові
- Член Державної сільськогосподарської ради
- Член Апеляційної ради Австрійського президента Ради міністрів
- Член економічної асоціації та Товариства сільськогосподарських наук
Посади ред.
- З 1879 р. — співробітник Національного меліоративного управління у Львові;
- 1882 р. — голова Національного меліоративного управління у Львові;
- 1892 р. — директор Національного меліоративного управління у Львові;
- 1900—1915 рр. — технічний делегат Національного департаменту до Комісії річки Галичини;
- У 1911 р. — член Державної ради Австрії;
- 1918 р. — голова відділу громадських робіт Польської ліквідаційної комісії;
- 1918 та 1919—1920 рр. — міністр громадських робіт у урядах: Єдржей Морачевський та Леопольд Скальський;
- 1919—1922 рр. — член законодавчого сейму Республіки Польща;
- 1922—1927 рр. — сенатор з Львівської округи;
- З 28 червня 1922 р. — голова Тимчасового департаменту місцевого самоврядування у Львові.
Нагороди та відзнаки ред.
Вибрана публікація ред.
«Про постійний захист Віслинської долини та її приток від повені» [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ а б Ulmer, Andrzej (2000). Doktorzy Honoris Causa Politechniki Warszawskiej (Польска) . Warszawa: Oficyna Wydawnicza Politechniki Warszawskiej. с. s. 22-24.
- ↑ Andrzej Kędzior. www.ipsb.nina.gov.pl (пол.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ Rok 1918 we wspomnieniach mężów stanu, polityków i wojskowych (Польска) . Warszawa. 1987. с. s. 32.
- ↑ Lista doktorów honoris causa Politechniki Warszawskiej. pw.edu.pl. (Польська) . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Rossowski, Stanisław (1861-1940) Red (25 січня 1938), Gazeta Lwowska. 1938, nr 18, архів оригіналу за 5 листопада 2021, процитовано 5 листопада 2021
- ↑ Pogrzeb śp. A. Kędziora. „Gazeta Lwowska” (Польска) . № №18. 25 січня 1938. с. 3. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Szarota, Marceli Red (11 листопада 1928), Gazeta Lwowska. 1928, nr 260, Drukarnia Polska we Lwowie, архів оригіналу за 5 листопада 2021, процитовано 5 листопада 2021
- ↑ Odznaczenie orderem „Polonia Restituta”. „Gazeta Lwowska” (Польска) . № 260. 11 листопада 1928. с. 8. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ ÖNB-ALEX - Staatshandbuch. alex.onb.ac.at. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie (Німецька) . Відень. 1818. с. 163.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка)
Бібліографія ред.
- Kto był kim w II Rzeczypospolitej, pod red. prof. Jacka. M. Majchrowskiego, Warszawa 1994, wyd I.