Відкрити головне меню

Максиміліан Марцелі Тульє (пол. Maksymilian Marceli Thullie; 16 січня 1853, Львів — 1 вересня 1939, там само[2]) — польський інженер. Доктор технічних наук (1901), почесний професор (1926). 1889—1925 — завідувач кафедри будівництва мостів, 1893 — звичайний професор Львівської політехнічної школи. Ректор Львівської політехнічної школи у 1894 і 1910 роках. Один із розробників правил використання залізобетону в будівництві мостів; запровадив поняття фази.

Максиміліан Тульє
Maksymilian Marceli Thullie
Maksymilian Thullie (1853-1939).jpg
Народився 16 січня 1853(1853-01-16)
Львів, Австрійська імперія, Німецький союз
Помер 1 вересня 1939(1939-09-01) (86 років)
Львів, Польська Республіка
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність політик, інженер, викладач університету
Alma mater Львівська технічна академія, Віденський технічний університет
Заклад Львівська політехніка
Посада Ректор Львівської політехніки (1894—1895 і 1910—1911)
Вчене звання професор
Член Польське наукове товариство у Львові[d]
Рід Q63531283?
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою»

Максиміліан Тульє у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

 
Склеп родини Тульє на Личаківському цвинтарі

У 1871 — студент Львівської технічної академії, наступного року перевівся до Віденського технічного університету, де закінчив факультет інженерії (1876). Від 1876 року працював у Львівсько-Чернівецькій залізниці. 1878 року здобув звання інженера, викладач теорії будівництва мостів, будівельної механіки, штатний доцент, з 1888 — безплатний надзвичайний професор статики будівництва і теорії мостів, 1889—1925 — завідувач кафедри будівництва мостів, 1893 — звичайний професор Львівської політехнічної школи. Ректор Львівської політехнічної школи у 1894 і 1910 роках.

Від 1877 року був членом Політехнічного товариства у Львові.[3] Упродовж 1885—1893 років працював редактором друкованого органу товариства — часопису «Czasopismo Techniczne».

1894 року ініціював побудову у подвір'ї Львівської політехніки залізобетонного моста-арки (стоїть там і досі), як експоната для виставки застосування залізобетону, що проводилася в той час у Львові.

Автор 29 підручників та 183 наукових праць.

Помер у день початку Другої світової війни, 1 вересня 1939 року. Похований на Личаківському цвинтарі.

ПриміткиРедагувати

  1. Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка»Львів: 1994. — С. 210–211. — 257 с.
  2. Дані на сторінці Бібліотеки Сейму Польщі (пол.)
  3. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 96.

ДжерелаРедагувати

  • Нові імена. Львівщина та львів'яни. Історико-біографічний енциклопедичний довідник. — Львів, 2004 — С. 422—423