Кароль Скібінський
| Кароль Скібінський | |||
|---|---|---|---|
| пол. Karol Skibiński | |||
 | |||
| Народився | 1849 Кам'янець-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія | ||
| Помер | 14 травня 1922 Львів, Польська республіка | ||
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] | ||
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} Австро-Угорщина.svg){kind=small} II Польська Республіка | ||
| Діяльність | науковець | ||
| Alma mater | Львівський політехнічний інститут | ||
| Заклад | Львівський політехнічний інститут | ||
| Посада | Ректор | ||
| Нагороди |
| ||
 Кароль Скібінський у Вікісховищі | |||
Кароль Скібінський (пол. Karol Skibiński; 1849, Кам'янець-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія — 14 травня 1922, Львів) — польський вчений, ректор Львівського політехнічного інституту, професор, доктор Honoris Causa, інженер-залізничник.
Біографія
ред.Народився 1849 року в Кам'янці-Подільському у сім'ї відомого актора і директора театрів у Любліні і Вільно (Вільнюсі) Казимира Скібінського (1786—1858).
По закінченні реальної школи у Львові у 1866 році протягом двох років навчався у Львівській політехніці. З 1871 року продовжив навчання на інженерному відділенні Віденського технічного університету. В тому ж році він став працювати на Центральній Моравсько-Сілезькій залізниці, потім у конструкторському бюро мостів і залізниць архікнязя Рудольфа.
У 1872 році він був запрошений для роботи над проєктом і будівництвом частини цієї залізниці в Каринтії.
У 1875 році працював на будівництві залізниці в Альпах, одночасно проєктував трасу Велс—Кірхдорф і Верхній Австрії.
У 1879-1880 роках він займав посаду асистента кафедри нарисної геометрії Львівської політехніки. З 1880 року — доцент нарисної статики і будівнічої механіки. У 1883—1884 роках займав посаду заступника професора нарисної геометрії, у 1884-1888 роках — доцент, почесний доктор і професор будівнічої механіки і нарисної статики.
З 1888 року Кароль Скібінський був професором інженерних наук і будівництва (дороги, залізниці, тунелі). Багаторічний декан інженерного факультету.
З 1891 року — ректор Львівської політехніки.
У 1919 році вийшов у відставку і йому було надано звання почесного професора.
У 1921 році Каролю Скібінському було надано звання почесного доктора (доктор Honoris Causa).
Кароль Скібінський був керівником проєктного бюро і директором ряду суспільних робіт. Автор кількох підручників, член наукових товариств.
Помер 14 травня 1922 у Львові. За ініціативою Політехнічного товариства перепохований на Личаківському цвинтарі[2], поле № 1. На могилі пам'ятник авторства В. Равського і Ю. Міколайського.[3]
Нагороди
ред.- Орден Залізної Корони ІІІ ступеня (1904)[4],
- Командорський хрест Ордена Відродження Польщі (1937, посмертно).
Примітки
ред.- ↑ Cmentarz Łyczakowski we Lwowie — С. 90.
- ↑ Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 17. — S. 288.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 51. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Kronika.Odznaczenia // Kurier Lwowski, nr 302 za 1904. — S. 5.
Посилання
ред.- Doctors HONORIS CAUSA of Lviv Polytechnic University [Архівовано 8 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Ректори Львівської політехніки [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Біографія Кароля Скібінського на сторінці кафедри автомобільних шляхів [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.]