Відкрити головне меню

Шульга Микола Гаврилович

український фізик

Микола Гаврилович Шульга (* 20 травня 1900, м. Ічня, Чернігівщина — † 31 березня 1973) — радянський фізико-хімік, доктор технічних наук (1959), професор. Працівник ВШ (1971). Засновник відомої в СРСР школи металофізиків-магнітологів.

Шульга Микола Гаврилович
Народився 20 травня 1900(1900-05-20)
Ічня, Ічнянська волость, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 31 березня 1973(1973-03-31) (72 роки)
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Діяльність фізик
Науковий ступінь доктор технічних наук

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Учительську семінарію (1920), Київський інститут народної освіти, факультет просвіти (1926), Київський вечірній індустріальний інститут, металургійний факультет.

1926–1930 — викладач хімії і фізики. 1930–1941 — старший лаборант, начальник термічного цеху заводу «Арсенал» у Києві.

З 1941 — викладач, 1947 — кандидат технічних наук, 1948 — доцент, завідувач кафедри металознавства, 1950–1953 — заступник директора з наукової роботи Куйбишевського індустріального інституту Наркомату бойових припасів СРСР.

З 1953 — виконувач обов'язків завідувача кафедри металознавства і термічної обробки металів, технології металів, металознавства і термічної обробки, 1962–1973 — декан механіко-технологічного факультету Львівського політехнічного інституту. У 1964 році організував спеціальність «Фізика металів».

Найважливіші напрямки наукової діяльності — пошук засобів підвищення магнітних властивостей сплавів для постійних магнітів, підбір оптимальних сполук вказаних сплавів для виготовлення магнітних систем оборонної техніки. Ці розробки впроваджено у виробництво на Куйбишевському заводі карбюраторів і автотракторного обладнання. Автор близько 100 наукових праць. Підготував 20 кандидатів наук. Член керівництва Західного наукового центру АН УРСР, координаційної ради АН СРСР з фізики твердого тіла.

Помер 31 березня 1973 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 5.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка»Львів: 1994. — С. 211. — 257 с.
  2. Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів : Каменяр, 1996. — C. 231. — ISBN 5-7745-0699-1.

ЛітератураРедагувати

  • Нові імена. Львівщина та львів'яни. Історико-біографічний енциклопедичний довідник. — Львів, 2004 — С. 426–427