Антоній Верещинський
Антоній Верещинський (пол. Antoni Wereszczyński; 26 вересня 1878, Стасева Воля — 1 липня 1948, Краків) — польський юрист, професор, ректор Львівської політехніки у 1939—1940 роках.
| Антоній Верещинський | |||
|---|---|---|---|
| Antoni Wereszczyński | |||
| Народився |
26 вересня 1878 Стасева Вола (нині с. Слобода, Галицького району Івано-Франківської області) | ||
| Помер |
1 липня 1948 (69 років) Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка | ||
| Поховання | Раковицький цвинтар | ||
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща | ||
| Національність | поляк | ||
| Діяльність | правник, політик, викладач університету | ||
| Alma mater | Львівський університет | ||
| Галузь | право[1], політика[1] і конституційне право[1] | ||
| Заклад | Львівська політехніка | ||
| Посада | ректор Львівської політехніки (1939—1940) | ||
| Вчене звання | професор | ||
| Науковий ступінь | доктор права | ||
| Партія | Q107001588? | ||
| Батько | Józef Wereszczyńskid | ||
| Нагороди |
| ||
 Антоній Верещинський у Вікісховищі | |||
Біографія ред.
Народився 26 вересня 1878 року в с. Стасева Воля Рогатинського повіту (нині с. Слобода Галицького району Івано-Франківської області). Закінчив юридичний факультет Львівського університету, де 1902 року здобув ступінь доктора права.
Під час Першої світової війни в лютому 1918 року він був одним зі ста членів тимчасової міської ради у Львові[2]. У листопаді 1918 року під час оборони Львова — член Національного громадського комітету. У незалежній Республіці Польща він став членом ради Львова. З 1922 року викладав право в Університеті Львова, починаючи з 1925 року — доцент, а з 1931 року — професор юридичних наук Польщі, декан факультету інженерії. У міжвоєнний період він читав лекції у Львівському зовнішньоекономічному університеті та Університеті Яна Казимира у Львові. Він заснував Товариство будівництва панорами Старого Львова 1938 року[3]. Він був постійним членом казино, а також Літературного-мистецького кола у Львові[4].
У травні 1939 року він був обраний ректором Львівської політехніки на 1939—1940 навчальний рік[5][6]. Після початку Другої світової війни й агресії СРСР у Польщі, 15 жовтня 1939 року знятий радянською окупаційною владою. Після нападу Німеччини на СРСР у червні 1941 року під час німецької окупації він працював лектором політичного права в підпільному Львівському університеті[7], а також викладав історію дипломатії на таємному Дипломатичному Студіум Львівського університету[8].
Автор «Робота античності та її ренесансу» (1934). Після війни він переїхав до Кракова і перебував під наглядом Служби Безпеки ПНР[9].
Відзнаки ред.
- Командорський хрест ордена Відродження Польщі (1937, «за заслуги на полі наукової праці»)[10][11]
- Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (2 травня 1923)[12]
Примітки ред.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Tymczasowa Rada Miejska we Lwowie [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska, Nr 31 z 7 lutego 1918. — S. 4.
- ↑ Statut Stowarzyszenia Towarzystwo Budowy Panoramy Plastycznej Dawnego Lwowa [Архівовано 3 листопада 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów 1938. — S. 13.
- ↑ Sprawozdanie Wydziału Kasyna i Koła Literacko-Artystycznego we Lwowie za czas od 1 kwietnia 1934 do 31 marca 1935 przedłożone Walnemu Zgromadzeniu w dniu 29 maja 1935. — Lwów 1935. — S. 34.
- ↑ Prof. Wereszczyński rektorem Politechniki Lwowsk. [Архівовано 11 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska, Nr 105 z 11 maja 1939. — S. 3.
- ↑ Władze Politechniki Lwowskiej [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska, Nr 155 z 13 lipca 1939. — S. 2.
- ↑ Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. — S. 146.
- ↑ Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. — S. 147.
- ↑ Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. — S. 192.
- ↑ Monitor Polski, nr. 260 za 1937. — P. 410. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 8 листопада 2017.
- ↑ Odznaczenia w dniu Święta Niepodległości [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska, Nr 258 z 13 listopada 1937. — S. 3.
- ↑ Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926. — S. 30.
Джерела ред.
- Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. Portret kresowej uczelni. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2007. — s. 225—226. ISBN 978-83-7188-964-6
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |