Відкрити головне меню

Воронов Станіслав Андрійович
Народився 18 грудня 1941 року.
Новосибірськ, Російська РФСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Львівський політехнічний інститут, дата закінчення 1963 р.
Сфера інтересів гетерофункціональні поліпероксиди
Заклад Кафедра органічної хімії, Інститут хімії та хімічних технологій, Національний університет «Львівська політехніка»
Посада д.х.н., зав. кафедри НУ «Львівська політехніка»
Вчене звання професор (1986 р.)
Науковий ступінь доктор хімічних наук (1984 р.)
Відомий завдяки: Розробка реакційноздатних ініціюючих систем для функціоналізації (пероксидації) міжфазних поверхонь і формування на них спеціальних полімерних наношарів та конструювання наповнених композитів і біосумісних біодеградабельних полімерних матеріалів
Нагороди «Заслужений діяч науки та техніки України»
Воронов Станіслав Андрійович
Народився 18 грудня 1941(1941-12-18) (77 років)
Новосибірськ, Російська РФСР, СРСР
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка» (1963)
Науковий ступінь доктор хімічних наук (1984)
Вчене звання професор
Заклад Інститут хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка»

Станіслав Андрійович Воронов (нар. 18 грудня 1941(19411218), Новосибірськ) — український хімік. Доктор хімічних наук (1984), професор (1986), завідувач кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка».

ЖиттєписРедагувати

Росіянин за національністю. Після закінчення середньої школи впродовж 1958–1963 років навчався на хіміко-технологічному факультеті Львівського політехнічного інституту, після закінчення якого зарахований на посаду інженера в лабораторії НДС-8, згодом став старшим науковим працівником проблемної лабораторії синтезу нових матеріалів. Упродовж 1966—1969 років — аспірант. 1970 року здобув ступінь кандидата хімічних наук.

З 1979 р. — старший науковий працівник, з 1984 р. — доцент кафедри органічної хімії. 1984 р. захистив докторську дисертацію, а 1986 р. обраний професором кафедри органічної хімії. З 1988 — завідувач органічної хімії. Певний час також працював проректором з наукової роботи.

Розвинув новий науковий напрямок у хімії високомолекулярних сполук — хімію гетерофункціональних поліпероксидів. Був членом науково-технічної ради АН СРСР з колоїдної хімії та АН України з хімії полімерів. Керівник наукового напряму фундаментальних досліджень з хімії полімерів Міносвіти України, голова спецради із захисту докторських дисертацій. Під його керівництвом створені нові полімерні матеріали, розроблено технологію і впроваджено у виробництво тепло- і електропровідні гуми та вироби з них.

Автор понад 220 наукових праць, 80 з них підтверджені авторськими свідоцтвами на винаходи. Під керівництвом С. Воронова захищено 5 кандидатських і 2 докторські дисертації.

Серед праць:

  • Исследование полимеризации и сополимеризации некоторых перекисных полимеров (1965, співавтори Тимофій Юрженко і Володимир Пучин)
  • Особенности сополимеризации перекисных мономеров со стиролом (Київ, 1972)
  • Электропроводящие пероксидные адгезивы (Львів, 1979, співавтори Сергій Прокопчук і Юрій Ластухін)
  • Синтез карбоцепных полимерных соединений (Львів, 1986, співавтор Юрій Ластухін)
  • Гетерофункциональные олигопероксиды: новые перспективы создания композиционных материалов (1990, співавтор Віктор Токарєв).

Дійсний член Нью-Йоркської академії наук.

ДжерелаРедагувати

  • Воронов Станіслав Андрійович // Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994: біограф. довідник. — Львів : Вид-во Держ. Ун-ту «Львівська політехніка», 1994. — С. 160–161.

ПосиланняРедагувати