Відкрити головне меню

Остап Волощак
укр. Остап(Євстахій)Волощак
Народився 1 жовтня 1835(1835-10-01)
Яворів, Львівська область, Україна
Помер 1918(1918)
Відень
Місце проживання Україна, Австро-Угорщина
Діяльність ботанік, біолог
Alma mater Віденський університет
Сфера інтересів ботаніка, географія, ботанічна географія
Заклад Вища технічна школа у Львові, Україна
Відомий завдяки: дослідженням флори Карпат

Остап Волощак (друге ім'я Євстахій) (18351918) — визначний біолог, дослідник карпатської флори, відомий знавець вербуватих рослин (Salicaceae). Народився у місті Яворові, що на Львівщині.

Зміст

Дитинство та навчанняРедагувати

Народився О. Волощак на Львівщині, у м. Яворові 1 жовтня 1835 року в небагатій міщанській сім'ї. Свій шлях як науковця він торував лише власними силами, без допомоги своєї рідні, адже проти волі матері Остап утік з батьківського дому до Львова, тут він подається до гімназії. На книжки юному Волощаку бракувало коштів і він позичав їх у старших товаришів, тому завжди знав матеріали навчання наперед. Вже з цього видно з яким завзяттям прагнув до науки майбутній ботанік. По закінченні гімназії вступив до правничого відділу у будапештський університет. Там він отримав вчену ступінь доктора прав і пізніше вступив на практику до адвоката Дра Лєкіша у Відні. Однак науковець швидко зрозумів, що юридична кар'єра йому не до вподоби, тому покинув адвокатуру і вступив до Віденського університету, де вивчав медицину і природничі науки.

Під час навчання Остап Волощак дуже захоплюється ботанікою і флористикою і щорічно виїздить на екскурсії в гірські райони Австрії. Також у віденському університеті науковець став одним із засновників товариства «Січ», де науковців об'єднувала любов до рідного краю та свого народу. Цю ідею присікали москвофіли, але Волощак не піддався їхньому впливу. По закінченні отримав місце асистента при ботанічному надворному кабінеті у Відні але невдовзі став асистентом в університеті професора А.Кернера. Під впливом цього ботаніка він і розпочав свою ботанічну діяльність, якою і займався до кінця свого життя.[1]

Наукова діяльністьРедагувати

Видав серію наукових праць, що дозволило йому захистити роботу на здобуття наукового ступеня доктора філософії. 1884 року Остап Волощак прийняв пропозицію зайняти посаду професора кафедри зоології, ботаніки і товарознавства у Вищій технічній школі (сьогодні Національний університет «Львівська політехніка») у Львові.

1886 року увагу вченого привернув рослинний світ Карпат, тоді ще вивчений досить поверхнево і він приступив до його вивчення.

О. Волощак опублікував близько 50 своїх робіт у різноманітних наукових журналах Австро-Угорщини, і переважну кількість його статей і наукових розвідок присвячено дослідженню флори західноукраїнських земель та Карпат. Вчений зробив вагомий внесок у розвиток фітогеографії як науки.

Громадська діяльністьРедагувати

О. Волощак не стояв осторонь українських національних питань. Ще у віденський період життя став одним із засновників студентського товариства «Січ». Вже у Політехніці, будучи у поважному віці, опікувався українським студентським товариством «Основа». У 1893 р. він брав участь в установчих зборах Математично-природописнолікарської секції НТШ і належав до перших її членів. Відомий учений-біолог був членом віденської та краківської Академії наук.

Наукові праціРедагувати

  • «Flora Poloniae exsiccata» (1895)
  • «Zielnik flory polskiej» (1898)

У журналахРедагувати

«Kosmos»Редагувати

  • «Kilka słów o Cytisus ruthenicus Fisch» (1908. — S. 492)
  • «O rozróżnianiu wierzb w stanie bezlistnym» (1887. — S. 431)
  • «O stosunku flory Pokucia do flory obszarów ościennych» (1889. — S. 255—259)
  • «Uwagi nad „Roslinną szatą gór pokucko-marmarowskich“ dr. Zapałowicza» (1890. — S. 164)
  • «Kilka słów do odpowiedzi d-ra H. Zapałowicza» (1891. — S. 364—375)

«Magyar Botanik Lapok»Редагувати

  • «Hieracium Pojoritense» (1904. — S. 21-23)
  • «Aconitum Zenoninae» (1908. — S. 21-23)
  • «Wo leigt die Kaschau-Eperjeser Bruchlinie» (1908. — S. 110—113)

«Allgemaine Botanische Zeitschrift»Редагувати

  • «Galium Jarynae» (1887. — S. 227)
  • «Zur Flora von Galizien» (1887. — S. 278—280)
  • «Heracleum simplicifolium Herb» (1888. — S. 122—123)
  • «Das Artenrecht der Soldanella hungarica Simk» (1889. — S. 218—219)
  • «Salices novae vel minus cognitae» (1891. — S. 233—235)
  • «Salices hybrydae» (1898. — S. 220—224)
  • «Beitrachtungen űber Weiden-Bastarde» (1912. — S. 162—172)

У Виданні Академії наук у Кракові «Sprawozdania Komisji Fizyograficznej c. k. towarzystwa naukowego krakowskiego»Редагувати

  • «Przyczynek do flory Pokucia» (1888. — S. 111—139)
  • «Drugi przyczynek do flory Pokucia» (1888. — S. 184—220)
  • «Trzeci przyczynek do flory Pokucia» (1890. — S. 51-77)
  • «Materiały do flory gór Łomnickich» (1892. — S. 125—156)
  • «O roślinności Karpat między Łomnicą a Óporem» (1892. — S. 183—229)
  • «Sprawozdanie z wycieczek botanicznych w Karpaty Stryjskie i Samborskie» (1893. — S. 49-85)
  • «O roślinności Karpat mędzy górnym biegiem Sanu i Osławą» (1894. — S. 39-69)
  • «Zapiski botaniczne z Karpat Sądeckich» (1895. — S. 174—206)

У німецькомовних випусках «Anzeiger der Academie der Wissenschaften Krakau»Редагувати

  • «Botanische Notizen aus den Saudetzer Karpathen» (1896. — S. 57-58)
  • «Z granicy flory zachodnio- i wschodnio-karpackiej» (1896. — S. 119—159)
  • «O roślinności Karpackiej między Dunajcem a granicą śląską» (1893. — S. 1-45)

У франкомовному випуску «Bulletin International de l'Academie Polonaise des Sciences et des Lettre» (Краків)Редагувати

  • переклад німецькою «Ueber die Karpatenflora zwischen dem Dunaje cflusse und der schlesischen Grenze» (1897. — S. 81-82)

ПриміткиРедагувати

  1. Мельник, Микола (1932). Др. Остап Волощак як дослідник Карпатської фльори (рістні). (українська). Київ: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. с. 1–12. 

ДжерелаРедагувати