Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Підготовка наступного випуску

< Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте
Скорочення
ВП:ЧВЗ

На цій сторінці збираються факти для рубрики «Чи ви знаєте», що розміщена на Головній сторінці. Основна стаття виділяється жирним шрифтом.

Ви можете додавати сюди все, що здалось вам цікавим у Вікіпедії, робити анонси нових та подавати цікавинки з давно існуючих статей. Випуск рубрики оновлюється щотижня, а також по мірі накопичення матеріалу.

Докладніше див. Проект:Чи ви знаєте

Якщо можливо, не вилучайте матеріал з цієї сторінки, а використовуйте <S>закреслювання</S> (закреслювання)

До звичайних випусківРедагувати

  • Автор найраніше написаного фантастичного роману серед живих письменників французький письменник-фантаст Клод Сеньйоль відсвяткував 100-річний ювілей: перший свій роман "Коло чарівників" він видав 72 роки тому, у далекому 1945 році, коли Джек Венс, Артур Кларк, Фредерик Пол, Рей Бредбері та Станіслав Лем - не видали ще жодного.(25 червня)
    @Yasnodark: може, можна скоротити за рахунок переліку письменників у другій частині. Бо не зовсім зрозуміло чому їх перераховують і чому саме їх, атже в першій частині йдеться про «серед живих письменників», а перераховуються ті, що померли. Без них цікавинка залишається цікавою: «Автор найраніше написаного фантастичного роману серед живих письменників французький письменник-фантаст Клод Сеньйоль відсвяткував 100-річний ювілей: перший свій роман "Коло чарівників" він видав 72 роки тому, у далекому 1945 році.» Що скажете? --Олег (обговорення) 14:48, 29 червня 2017 (UTC)
Олеже В тому то і справа, що ті майстри написали перші фантастичні романи пізніше, померли раніше, причому всі у пристойному віці 85-97 років. А Сеньойоль все ще живий, пропоную тиждень хай повисить у повному форматі, а потім поперемінно залишити одного з метрів чи ваш варіант.--Yasnodark (обговорення) 15:03, 29 червня 2017 (UTC)
@Yasnodark:, розумієте, цікавинку в будь-якому випадку потрібно скорочувати — вона занадто довга. Я повторю те, що колись писав ред.№ 19381461 Biletsky Volodymyr — Зазвичай, нормальними вважаються лаконічні цікавинки. Англійці безумовно не ставлять факти, які містять понад 200 символів (en:Wikipedia:Did you know). У нас обмеження чомусь не прописані, але, очевидно, якась верхня межа має бути. Ваша цікавинка містить 328 символів, а після пропонованого скорочення — 231. Я пропоную скоротити за рахунок другої половини, бо вона на мій погляд не містить якихось надзвичайних фактів (з наших пправил — «Факт повинен бути унікальним і досить незвичайним»). Дивіться, перші двоє майже одногодки з Сеньйолєм, інші — навіть молодші. Будь-хто з них міг почати першим — що тут незвичайного? Те, що він «автор найраніше написаного фантастичного роману серед живих письменників» — факт унікальний. До речі, це має бути підкреслено у статті і підтверджено авторитетним джерелом. --Олег (обговорення) 20:15, 29 червня 2017 (UTC)
Олег Добре давайте використаємо ваш скорочений варіант.--Yasnodark (обговорення) 11:55, 30 червня 2017 (UTC)
Трохи розширив --βρσωαρ (обговорення) 08:30, 16 червня 2017 (UTC)
Трохи не доробив, Див. б.л. СО — Леонид Котов (обговорення) 08:51, 2 травня 2017 (UTC)
Стаття створена заново під назвою Етторе ТоломеіЛеонид Котов (обговорення) 06:23, 3 травня 2017 (UTC)
Італійський географ настільки старанно проводив «італізацію» при фашистах, що потрапив у концтабір до нацистів. --Ветер (обговорення) 11:31, 25 липня 2017 (UTC) Можливо так буде цікавіше?

Військовий спецвипускРедагувати

До чогось приурочимо. --Олег (обговорення) 10:26, 8 червня 2017 (UTC)

До Євро 2016Редагувати

До шлюбного спецвипускуРедагувати

Наближається Весна, то коли ж, як не зараз!

Науковий спецвипускРедагувати

Виявляється, цей рік - рік науки у Вікіпедії. Давайте зберемо чогось. --Brunei (обговорення) 15:57, 27 січня 2016 (UTC)

@Brunei: Непогано було б спочатку загальнонауковий тиждень-місяць зорганізувати? --Олег (обговорення) 18:19, 9 березня 2016 (UTC)
@Brunei:, @Олег-літред: та всі зацікавлені — Всесвітній день науки відзначається щорічно 10 листопада. Давайте готуватися на цю дату. Десь за місяць до цього можна зогрганізувати й загальнонауковий місячник. --Олег (обговорення) 15:14, 15 липня 2016 (UTC)

Біологічний випуск (старі пропозиції, що ще можна використати)Редагувати

@Helixitta: досить специфічні, якщо не проти, теж переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 19:11, 16 вересня 2016 (UTC)

  • Добре було б перед тим, як до цікавинок додати, хоч трохи статтю підправити. Ну, відпатрулювати, додати джерел. Та й розширити той манюсінький стабчик... @Fessor: А цікавинка дійсно цікава! Сам таке вперше чую, хоча в дитинстві їв пташине молоко. ;-) --Nickispeaki (обговорення) 09:44, 8 жовтня 2016 (UTC)

Все рештаРедагувати

@Dim Grits: якщо не проти, переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 18:23, 15 липня 2016 (UTC)

Вато-цікавинкиРедагувати

Транспортний спецвипускРедагувати

Відразу три цікавинки з доволі вузької однотипної тематики, можливо, згодяться для спецвипуска. Якщо не набереться достатньої кількості, поступово розкидаємо по звичайним випускам. --Олег (обговорення) 03:04, 14 серпня 2014 (UTC)

Буковинський спецвипускРедагувати

Може, помаленьку й набереться. У цьому українському селі розміщена пам'ятка природи на честь молдавського національного героя.

Запорізький спецвипускРедагувати

Одеський спецвипускРедагувати

???--Шиманський Василь 20:44, 22 лютого 2012 (UTC)
Там можна попробувати також обіграти колишні назви німецьких поселень: Колись на території України були свої Гамбург, Лейпциг тощо... --ДмитрОст 20:30, 21 лютого 2012 (UTC)
З приводу вашого зауваження:
Перше албанське поселення на території України носило назву одного з найнебезпечніших видів павуків, що водяться на нашій території.
  • Площа суходолу цього району усього в півтора раза більше за площу водної поверхні. Або майже половину площі цього району займає водна поверхня. --ДмитрОст 11:20, 2 грудня 2011 (UTC)
Знову ж, в статті ніде не вказана площа водної поверхні. --Олег 07:39, 7 грудня 2011 (UTC)
Додав у статтю, триває Тиждень Одещини, може назбирається ще 3 цікавинки, бо три ніби вже є. --ДмитрОст 20:27, 21 лютого 2012 (UTC)
Так, дякую. --Олег 14:11, 22 лютого 2012 (UTC)

До Закарпатського спецвипускуРедагувати

  • Цілих 12 європейських столиць ближче до Ужгорода ніж Київ. (в підтвердження тільки така-во фотка [2])--Звірі (обговорення) 13:18, 31 січня 2014 (UTC)
  • В мене враження, що колись вже було: Москва-ріка впадає в Тису. --Lystopad (обговорення) 21:51, 29 червня 2013 (UTC)
    Не було. --Олег (обговорення) 05:16, 30 червня 2013 (UTC)
  • Не знаю чи було про аеропорт Ужгорода: можна подати так: для того, щоб літаку здійснити посадку в аеропорту цього українського міста, йому необхідно (перетнути) порушити повітряний простір іншої держави.
  • Ну і ще одне за Тижнем Закарпаття. У 1946 р. кордон між Україною та Словаччиною проліг через хату одного з мешканців цього села (Селменці), яку через це зруйнували. У результаті демаркації кордону утворилося два села: 2/3 відійшло до Словаччини і почало називатися Великі Селменці, а 1/3 до України — Малі Селменці. --ДмитрОст 21:33, 27 листопада 2011 (UTC)
  • Не знаю, як це обіграти, але прикольна інфа про залізничне сполучення між Ужгородом і Раховом. У статті про Закарпатську область

    Поздовжня лінія №№ 16, 68 та 55, сполученням Чоп—Батьово—БереговеКоролевоХустТячівТересва—Солотвино—(недіючий відрізок до Великого Бичкова), має нині підрядне значення, але у 192045 роках він був головною магістраллю тодішньої Підкарпатської Русі. Від Батєва до Солотвина відрізок одноколійний та неелектрифікований. Основною проблемою для для цієї ділянки, і загалом внутрішього закарпатського залізничного сполучення, є розірваність кордоном — 40 км колії між ст. Тересва та ст. Берлебаш (Ділове) пролягає на лівому березі річки Тиса, тобто на території Румунії.

Через складні митні та прикордонні процедури, неузгодженість тарифної політики українські потяги практично не можуть користуватися цим відрізком колії. Таким чином Рахівський район практично відрізаний у залізничному сполученні від Ужгорода та решти Закарпатської області, хоча між 1919 та 1938 роками між між тодішньою Чехословаччиною та Румунією діяла так звана пеажна угода, яка дозволяла проходження поїзда Прага—Ясіня без митного та паспорного контролю пасажирів (те саме стосувалося румунського поїзда сполученням Сату-МареСигету-Мармацієй, який курсував через Королево).

Можливо, за результатами Другої світової війни ця центральна залізнична магістраль перетворилася на мертву гілку. --ДмитрОст 09:42, 17 березня 2012 (UTC)

  • Ця область першою в Україні перейшла від централізованого опалення до автономного. Можна додати в Закарпатський тиждень. --ДмитрОст 10:19, 27 жовтня 2012 (UTC)

ШевченкіанаРедагувати

  • У поемі «Гайдамаки» подано тематику творів, писаних задля слави й грошей: «Про Парашу, радость нашу, султан, паркет, шпори…». Олег-літредобг. 03:27, 20 лютого 2015 (UTC)
  • Ця англійська поетеса й перекладачка стала однією з двох авторів, що переклали всього Шевченкового «Кобзаря». Олег-літредобг. 04:52, 27 жовтня 2016 (UTC)
    Так одна з двох. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:41, 27 жовтня 2016 (UTC)
    Пане Олеже, до речі, статтю про Віру Річ нещодавно анонсували в літературному спецвипуску (до 160-ї річниці від дня народження Івана Франка). Див. Обговорення:Віра Річ. --Олег (обговорення) 15:17, 27 жовтня 2016 (UTC)
    @Khodakov Pavel: Шановний пане Павле, сам факт перекладу всього «Кобзаря» одним-одною головою й одним-одною парою рук — це, погодьтеся, якщо й не подвиг, то в усякому разі неординарна річ, яка виявилася під силу Річ. А те, що на таке спромоглись аж двоє — Димитр Методієв і Віра Річ, тільки додає слави (причому світової!) нашим двом Кобзарям (один без лапок, другий з ними). Теж якщо й не унікальний, то в усякому разі рідкісний випадок. Якщо знаєте приклади таких випадків, то подайте пропозицію в рубрику «Цікавинок». Щиро Вам за те подякую. Як на мене, ось такі факти завжди заслуговують великої уваги і розголосу. Хіба ні?! На мені висить, тяжіє і муляє сумління добрий десяток недороблених вікі-статей. Ось упораюся з ними — неодмінно напишу статтю, а відтак подам цікавинку про людину, яка переклала всі твори Шекспіра, причому чудово це зробила. Я читав і насолоджувався (на відміну від деяких зоїльних критиків). Аби тільки хтось не випередив мене в написанні й не пуркнув жалюгідного стаба... З повагою — Олег-літредобг. 16:53, 27 жовтня 2016 (UTC)
    У більшості випадків цікавинок можна ще назбирати. Он, я не як не перекладу з російської свою статтю про чудо-тренера. А так… повинно бути правило: збільшив статтю принаймні удвічі — подавай у цікавинки. А то згадали якийсь факт і зразу: оце цікава річ, наша Віра Річ. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:45, 1 листопада 2016 (UTC)
  • @Mr.Rosewater: Шановний пане Олегу, в літературному спецвипуску анонсовано те, що Віру Річ поховали на Чернечій горі. Про цілком перекладеного «Кобзаря» там не згадано. Щоб не повторюватися з однією й тією самою статтею (в нашому випадку — про Віру Річ), мою запропоновану цікавинку можна (і треба, це безперечно!) було б опублікувати чи за кілька, чи за кільканадцять років, до якоїсь круглої Кобзаревої дати й взяти за основу такі роки: 1814, 1861 (стаття «без лапок») та 1840 (стаття «з лапками»). Тут ідеально годився б 2040 рік, до якого навряд чи доживу. Невже ж у нас надмір цікавинок про Шевченка?! Ну не можна їх гайнувати й скидати бозна-куди, в безвість! Гаразд, що я поновив цю пропозицію з пам'яті, бо інакше пропала б, неархівована. Ще одного не можу втямити: чому ліквідовано рубрику «Літературний випуск»?.. З повагою — Олег-літредобг. 16:53, 27 жовтня 2016 (UTC)
    Пане Олеже, хіба я її викреслив? Перефразую — погано, що не додали туди ще й цей факт, розмір цікавинки це дозволяв. Звичайно, бажано анонсувати різні статті, бо їх, як Ви знаєте, декілька сотень тисяч, а анонсуємо ми з нашими темпами близько 100 на рік. Іноді анонсуємо одну й ту саму статтю двічі, або й більше разів. До речі, статтю Шевченко Тарас Григорович анонсували у рубриці «Цікавинки» з 2009 року вісім разів. То ж і запропоновану Вами цікавинку ніхто не викреслив. Коли її розміщувати — питання, яке потрібно буде вирішити. Попередню про Віру Річ, як бачите, розмістили в літературному спецвипуску, присвяченому Івану Франку. Менше ніж за рік будуть 50-ті роковини від дня смері Павла Тичини, якого вона теж перекладала — можна зробити черговий спецвипуск і розмістити там. Це один із варіантів. Стосовно рубрики «Літературний випуск» — тут не буває, принаймні, ще не було постійних рубрик. З'являється якийсь проект тематичного спецвипуску, як правило, присвячений або якійсь даті, або тематичному тижню, як той, що зараз на головній (ще Вам варіант з Вашою цікавинкою), потім після розміщення її на головній зникає звідси до наступного разу. Ті, що тут висять роками, як Буковинський або Запорізький спецвипуск просто ще не набрали необхідної кількості цікавинок. До інших, як Одеський спецвипуск — ні в кого не доходять руки, щоб довести їх до фіналу. Тематичні просто так за традицією ще не розміщували. Частіше за все ми (та й, здається, іншомовні розділи) формуємо нетематичні випуски (теж варіант для Віри Річ, хоча й гірший, як на мене). --Олег (обговорення) 18:03, 27 жовтня 2016 (UTC)
  • P. S. Геть забув зауважити, що цікавинку про п'ятьох президентів США і пам'ятник Шевченкові таки можна було б довести до пуття (правда, для цього треба добряче попрацювати) й з успіхом оприлюднити. Це ж зразок довгобуду. Не знаю, як там було насправді, але мені хоч-не-хоч, а таки спадає на думку аналогія — історія з пам'ятником Котляревському в Полтаві («Котляревський мені без надобності». Олег-літредобг. 17:17, 27 жовтня 2016 (UTC)

Кінцеві редакції цікавинок на ГоловнуРедагувати

Ця таблиця додана для наочності, як буде виглядати розділ на Головній сторінці:

 
Вибрана стаття

Атмосфера Юпітера — газова оболонка, яка оточує Юпітер. Атмосфера Юпітера є найбільшою планетною атмосферою в Сонячній системі. Вона не має чіткої нижньої межі і плавно переходить в океан з рідкого водню. Виділяють такі шари атмосфери (знизу вгору): тропосфера, стратосфера, термосфера й екзосфера. Кожен шар має свій характерний температурний градієнт. Найнижчий шар, тропосфера, містить складну систему з хмар і туманів, включаючи шари аміаку, гідросульфіду амонію і води. Верхні аміачні хмари, які спостерігаються на «поверхні» Юпітера, організовані в численні смуги, паралельні екватору, й обмежені сильними зональними атмосферними потоками (вітрами), відомими як «джети» чи «струмені». Смуги мають різне забарвлення: темніші смуги прийнято називати «поясами», а світлі — «зонами». Зони — це області висхідних потоків, мають меншу температуру, ніж пояси — області низхідних потоків.

 
 
Цікавинки
 
Цікавинки

Архів пропозицій, що не потрапили до рубрикиРедагувати

ПосиланняРедагувати