Відкрити головне меню

Бій біля Куантана (відоме також як Потоплення «Принца Уельського» та «Ріпалса») — бій між британським «З'єднанням Z» та японською авіацією, який відбувся 10 грудня 1941 року у Південно-Китайському морі поблизу узбережжя Малайзії.

Бій біля Куантана
Війна на Тихому океані
HMS Prince of Wales and HMS Repulse underway with a destroyer on 10 December 1941 (HU 2762).jpg
«Принц Уельський» (справа) та «Ріпалс» (зліва, на задньому плані), під час бою біля Куантана
Координати: 3°34′ пн. ш. 104°25′ сх. д. / 3.567° пн. ш. 104.417° сх. д. / 3.567; 104.417
Дата: 10 грудня 1941 року
Місце: Південно-Китайське море, поблизу Куантану
Результат: перемога Японії
Сторони
Велика Британія Велика Британія Японія Японія
Командувачі
Велика Британія Томас Філіпс Японія Садаїті Мацунага
Військові формування
1 лінкор
1 лінійний крейсер
4 есмінці
34 бомбардувальники
51 торпедоносець
Втрати
1 лінкор
1 лінійний крейсер
840 чоловіків
4 літаки
18 чоловіків

ПередумовиРедагувати

2 грудня 1941 року в Сінгапур для захисту англійських володінь на Далекому Сході прибуло «З'єднання Z», яке складалось з лінкора «Принц Уельський», лінійного крейсера «Ріпалс» та 4 есмінців — «Електра», «Експрес», «Вампайр», та «Тенедос», яким командував контр-адмірал Томас Філіпс.

«З'єднання Z» було найсерйознішою перешкодою планам Японії по захопленню Малайзії та Сінгапура, оскільки воно могло завадити висадці японських десантів та їх постачанню. Тому його треба було нейтралізувати за будь-яку ціну.

У перший день Малайської операції, 8 грудня, японці захопили аеродром в Кота-Бару, звідки японські літаки могли контролювати прилеглі території.

Тоді «з'єднання Z» вийшло із Сінгапура та вирушило на північ, щоб перешкодити десантним операціям японців. Увечері 9 грудня з'єднання було помічене японським підводним човном. На перехоплення ескадри зі Сайгона вилетіли японські літаки. Але адмірал Філіпс, попереджений про японську активність, змінив курс. Пошуки японців успіху не принесли.

Вранці, о 6-00 10 грудня японські розвідники C5M2 вилетіли на пошуки британської ескадри. За годину у повітря піднялись 88 бомбардувальників та торпедоносців G3M і G4M. Літаки вели інтенсивні пошуки вздовж 105 меридіана, але їм заважала щільна хмарність. Зрештою, о 10-30 один з розвідників C5M2 помітив ескадру за 70 миль на південний схід від Куантану.

БійРедагувати

 
Схема бою
 
Евакуація екіпажу з борту «Prince of Wales»

Адмірал Філіпс знову змінив курс, але літаки японців були зовсім поряд. Об 11-00 японці розпочали атаку. Першими атакували британців японські бомбардувальники, скинувши бомби на обидва кораблі. Потім 9 торпедоносців G3M, прорвавшись без втрат скрізь вогонь ППО, випустили торпеди по «Принц Уельський». Ще 9 G3M атакували «Ріпалс».

До полудня на «Принц Уельський» заклинило рулі управління, він втратив хід. «Ріпалс» успішно ухилився від 15 торпед, але був пошкоджений влучанням 250-кг бомби, на ньому виникли пожежі. Проте корабель зберігав здатність рухатись та маневрував, ведучи зенітний вогонь.

Незабаром з'явились G4M. 4 торпеди влучили в «Принц Уельський», одна в «Ріпалс». Японці зосередились на лінійному крейсері. О 12-33 «Ріпалс» перекинувся та затонув. О 13-20 затонув «Принц Уельський». Разом з кораблем загинула половина екіпажу та командувач, Томас Філіпс.

НаслідкиРедагувати

Японія втратила 3 літаки, ще один зник безвісти, загинуло 18 чоловік. Втрати британців — 2 кораблі, 840 чоловік. Знищення «з'єднання Z» дало змогу японцям безперешкодно висаджувати десанти та будувати авіабази, і зрештою захопити Малайю та Сінгапур.

Крім того, бій біля Куантана ознаменував завершення ери лінкорів — вперше непошкоджені лінійні кораблі були потоплені авіацією у відкритому морі (на відміну, наприклад, від нападу на Перл-Гарбор, де лінкори перебували у тісній бухті і не мали змоги маневрувати). Тепер основними бойовими кораблями стали авіаносці.

ДжерелаРедагувати

  • Лиддел Гарт Б. Г. Вторая мировая война. — М.: АСТ, СПб.: Terra Fantastica, 1999

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бій біля Куантана