Відкрити головне меню
Вікіпедія

Усик Олександр Олександрович

професійний український боксер
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Усик.

Олекса́ндр Олекса́ндрович У́сик (нар. 17 січня 1987(19870117), Сімферополь) — професійний український боксер. Абсолютний чемпіон світу в першій важкій вазі (версії WBO (2016 — н.ч.), WBC (2018 — н.ч.), IBF (2018 — н.ч.), WBA (Super) (2018 — н.ч.), The Ring (2018 — н.ч.), олімпійський чемпіон (2012), чемпіон світу (2011), чемпіон Європи (2008), багаторазовий чемпіон України. Заслужений майстер спорту України. Олександр Усик 2017 р. піднявся на першу сходинку рейтингу найкращих боксерів в першій важкій вазі за версією авторитетного боксерського видання «The Ring»[3]. 21 липня 2018 року став абсолютним чемпіоном світу в першій важкій вазі, перемігши осетина Мурата Гассієва, який представляв Росію, у фіналі Всесвітньої боксерської суперсерії WBSS. Олександр — перший українець, який отримав титул абсолютного чемпіона світу[4].

Олександр Усик Boxing pictogram.svg
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Усик Олександр Олександрович
Прізвисько Кіт
Громадянство Україна Україна
Народився 17 січня 1987(1987-01-17) (32 роки)
Сімферополь
Проживання Київ[1]
Вагова категорія Перша важка вага
(до 91 кг)
Стійка шульга
Зріст 190 см
Розмах рук 198 см
Промоутер K2 Promotions
Тренер Джеймс Алі Башир (2013—2017)
Сергій Ватаманюк (2017—2018)
Анатолій Ломаченко (2017-т.ч.)[2]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений майстер спорту України
Сайт a-usyk.com
Професіональна кар'єра
Перший бій 9 листопада 2013
Останній бій 10 листопада 2018
Пояс WBO (2016-нині)
WBC (2018-нині)
IBF (2018-нині)
WBA (Super) (2018-нині)
The Ring (2018-нині)
Боїв 16
Перемог 16
Перемог нокаутом 12
Поразок 0
Нічиїх 0
Аматорська кар'єра
Боїв більше 300
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Олімпійські ігри
Золото Лондон 2012 до 91 кг
Чемпіонат світу з боксу
Золото 2011 Баку -91 кг
Бронза 2009 Мілан Важка вага
Чемпіонат Європи з боксу
Золото 2008 Ліверпуль -81 кг
Бронза 2006 Пловдів -75 кг

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в Сімферополі, Кримська область, Українська РСР, СРСР. (нині Автономна Республіка Крим, Україна).

Батьки родом з півночі України: мати народилася в Чернігівській області (село Риботин Коропського району), а батько родом із Сумщини. З дитинства Олександр відвідував школу сімферопольського футбольного клубу «Таврія», але футбольна кар'єра Олександра не склалася. У 15 років почав займатися боксом.[5]

Закінчив школу № 34 в Сімферополі (тут навчався разом зі своєю майбутньою дружиною Катериною) та Львівський державний університет фізичної культури (потім — аспірант цього вишу).

Аматорська кар'єраРедагувати

У 2006 році взяв участь у чемпіонаті Європи з боксу, дійшов до півфіналу, у якому програв росіянину Матвію Коробову у ваговій категорії до 75 кг.

Потім Усик перейшов у напівважку вагову категорію і в 2008 році завоював в Болгарії Кубок Стренджа[en].

У лютому 2008 року був відправлений олімпійським комітетом у Розето-дельї-Абруцці, замінивши Дениса Пояцику. Там він переміг боксерів світового класу, азербайджанця Елчана Алізалде й британця Денні Прайса.

Узяв участь в Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні. У першому турі Олександр з легкістю переміг боксера з Китаю Юшана Нійаті (23:4), а в другому турі програв майбутньому срібному призеру, італійцеві Клементе Руссо (4:7). Після поразки на Олімпіаді Олександр спустився в напівважку вагу й виграв у 2008 році чемпіонат Європи, потім знову перейшов у важку вагову категорію. Узяв срібну медаль на чемпіонаті Кубка Світу 2008 року. У 2009 році взяв участь у чемпіонаті світу з боксу. Завоював на ньому бронзову медаль, поступившись у півфіналі росіянину Єгору Мехонцеву.

У 2011 році на чемпіонаті світу переміг росіянина Артура Бетербієва й у фіналі боксера з Азербайджану Теймура Маммедова, завоювавши золоту медаль.

Олімпійські ігри 2012Редагувати

На Олімпійських іграх у Лондоні Олександр, який на той час уже став капітаном боксерської збірної України, був головним фаворитом. Золоту медаль виборов 11 серпня 2012 року, здобувши перемогу у фіналі над італійським боксером Клементе Руссо. Глядачам запам'ятався тим, що виходив на ринг в образі козака, а після фінального поєдинку танцював гопак.[6]

Результати поєдинківРедагувати
Етап Суперник Рахунок Відео
1/8 фіналу пройшов автоматично — —
1/4 фіналу   Артур Бетербієв 17:13  
1/2 фіналу   Тервел Пулев 21:5  
фінал   Клементе Руссо 14:11  

Світова серія боксуРедагувати

Олександр Усик завоював усі можливі титули любительського боксу й у жовтні 2012 року офіційно заявив про завершення аматорської кар'єри та перехід у напівпрофесіональну лігу WSB, міжнародну боксерську асоціацію під егідою AIBA. Протягом сезону 2012—2013 рр. виступав за команду «Українські отамани». Загалом здобув шість перемог (з них дві достроково) та жодного разу не програв, таким чином зайняв перше місце в індивідуальному рейтингу боксерів WSB у важкій вазі.[7]

Результати поєдинків WSBРедагувати
Результат Команда Суперник Спосіб Дата Місце Примітки Відео
Перемога   «British Lionhearts»   Вейн Фа WP (3:0) 11 січня 2013 Київ  
Перемога   «German Eagles»   Ерік Бречлін TKO 1 лютого 2013 Київ  
Перемога   «British Lionhearts»   Джозеф Джойс WP (3:0) 1 березня 2013 Лондон  
Перемога   «Azerbaijan Baku Fires»   Магомедрасул Меджидов WP (3:0) 22 березня 2013 Київ Чвертьфінал  
Перемога   «D&G Italia Thunder»   Маттео Модуньо TKO 13 квітня 2013 Італія Півфінал  
Перемога   «Astana Arlans»   Міхай Ністор WP (3:0) 10 травня 2013 Астана Фінал  

Професіональна кар'єраРедагувати

25 вересня 2013 року Олександр Усик підписав контракт з промоутерською компанією «K2 Promotions» і вже 9 листопада провів свій перший бій на професіональному ринзі у першій важкій вазі (вагова категорія «до 91 кг»). Тренером Олександра став американець Джеймс Алі Башир, який працює в команді Володимира Кличка.[8]

За словами промоутера Олександра Красюка, метою Усика є побити рекорд легендарного Евандера Холіфілда, який став чемпіоном світу в першій важкій вазі у своєму 12-му поєдинку на професіональному ринзі.[9]

9 листопада 2013 року відбувся дебютний поєдинок Усика, у якому він нокаутував чотириразового чемпіона Мексики Феліпе Ромеро. У першому раунді Усик упевнено пару раз перевірив суперника, добре влучивши йому в голову. Другий раунд знову пройшов за переваги українського боксера. У п'ятому раунді все закінчилося — після чіткого удару зліва в щелепу тренер мексиканця викинув рушник.

14 грудня 2013 року Усик провів поєдинок з колумбійцем Епіфаніо Мендосою. До цього поєдинку на рахунку Мендози було 34 перемоги й одна нічия в 50 поєдинках (у тому числі 30 — нокаутом). Утім, досвід Мендози не допоміг йому вистояти в бою з Олександром Усиком. Боксер у другій і третій трихвилинці відправляв Мендосу в нокдаун. А в четвертому раунді, після серії успішних ударів Усика, рефері бою зупинив поєдинок.

Третій бій Олександр провів 26 квітня 2014 року за межами України. У Німеччині, в андеркарті бою Володимира Кличка з Алексом Леапаї, Усик нокаутував у третьому раунді німця ганського походження Бена Нсафоа. Суперник Олександра Усика протримався всього два повних раунди. У третьому раунді Олександр Усик спочатку відправив опонента в нокдаун, а потім точним ударом у щелепу вклав Бена на настил.

У четвертому бою, який пройшов в Одесі 31 травня 2014 року, Олександр нокаутував дворазового чемпіона Аргентини Сезара Девіда Кренса. У третьому раунді Усик відправив Кренса в нокдаун. Поєдинок завершився в четвертому раунді перемогою українського боксера.

Завоювання й захист WBO Inter-ContinentalРедагувати

4 жовтня 2014 року Олександр провів свій перший титульний бій на арені Львів за вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона WBO, в якому переміг південноафриканця Деніела Брюера важким нокаутом у 7 раунді.[10] Бій відвідали понад 35 тисяч глядачів.[11]

13 грудня 2014 року Усик вийшов на ринг з найбільш сильним суперником у своїй кар'єрі до цього моменту, південноафриканцем, Дені Вентером. Дені чинив гідний опір і навіть виграв кілька раундів у першій половині бою. З п'ятого раунду, Усик почав вицілювати Вентера, і переконливо брав кінцівки в кожному з наступних раундів. Дені успішно відновлювався за перерву, і так тривало до дев'ятого раунду, у якому Усик багатоударною комбінацією відправив Вентера в нокаут.

 
Бій з Андрієм Князєвим зібрав аудиторію у 3,6 млн телеглядачів

Для того, щоб стати офіційним претендентом на бій за титул чемпіона світу за версією WBO, Олександру було потрібно перемагати боксерів з топ-рейтингу цієї організації. Вибір промоутерів припав на росіянина Андрія Князева, який займав 15-ту позицію у рейтингу WBO, та є володарем поясу WBO Oriental. Бій відбувся 18 квітня 2015 року у Палаці спорту. Упродовж усього поєдинку Усик домінував у рингу, завдаючи точних ударів та не зустрівши серйозного опору. Вже в 3-му раунді у росіянина пішла носом кров, а в 6-му він зазнав незначного розсічення під оком. У 8-му раунді після тривалої серії ударів рефері зупинив бій, таким чином Олександр Усик здобув сьому дострокову перемогу.[12] Бій Усика з Князєвим став найбільш рейтинговою спортивною подією в Україні від початку року — його аудиторія склала 3,6 млн телеглядачів[13].

У липні було оголошено про бій Усика із південноафриканцем Джонні Мюллером,[14] який того ж місяця займав 15-ту позицію в рейтингу WBO.[15] 29 серпня Олександр одержав упевнену перемогу над Мюллером, утретє захистивши пояс WBO.

У вересні 2015 Олександр Усик піднявся на першу сходинку рейтингу WBO серед боксерів першої важкої ваги[16].

На двадцять восьмому конгресі всесвітньої боксерської організації (WBO), що проходив у жовтні 2015 в Орландо, Олександру Усику було присвоєно звання Інтерконтинентального боксера року.[17]

У листопаді 2015 було оголошено, що наступний захист титулу інтерконтинентального чемпіона Олександр проведе проти кубинця Педро Родрігеса, на рахунку якого 22 перемоги (19 нокаутом) й одна поразка.[18] 12 грудня 2015 року Усик нокаутував кубинця в сьомому раунді.

30 березня 2016 року стало відомо, що на одному з спарингів під час підготовки до бою проти британця Стівена Сіммонса[en] Олександр отримав травму ноги. Бій запланований на 23 квітня 2016 року скасовано.

Чемпіон світу за версією WBOРедагувати

Усик vs. ГловацькіРедагувати

17 вересня 2016 року в Гданську Олександр Усик провів свій десятий бій на професійному ринзі за титул чемпіона світу за версією WBO проти діючого на той момент чемпіона у першій важкій вазі, поляка Кшиштофа Гловацького. Велику частину бою Гловацький ішов вперед, намагаючись чинити тиск на претендента. Усик працював на контратаках і намагався не вплутуватися в «рубку». Поляк збільшував темп бою від раунду до раунду, але зловити й замкнути суперника біля канатів не виходило. Український спортсмен добре зустрічав опонента джебом, а від атак чемпіона відходив на ногах. У цілому, Усик був помітно швидше й точніше. Поєдинок тривав усі 12 раундів. Судді одноголосно віддали перемогу Олександру. Офіційний рахунок: 119—109 і 117—111 (двічі).[19] Усик побив рекорд американця Евандера Холіфілда, ставши чемпіоном світу в першій важкій вазі в 10-му поєдинку на професіональному ринзі (Холіфілд став чемпіоном у 1986-му році в своєму 12-му поєдинку).

Усик vs. МчунуРедагувати

17 грудня 2016 року в американському Інглвуді (штат Каліфорнія) відбувся бій за титул чемпіона світу в першій важкій вазі за версією WBO проти 28-річного південноафриканського боксера Табісо Мчуну. Бій відбувся в андерарті поєдинку Бернард Гопкінс-Джо Сміт-молодший[en]. У дев'ятому раунді Олександр Усик нокаутував претендента та захистив свій титул чемпіона світу за версією WBO у важкій вазі (до 90,7 кг).[20] Перед боєм Усик говорив про своє бажання битися з іншими чемпіонами в першій важкій вазі, а також про поєдинок у важкій вазі з Ентоні Джошуа.

Усик vs. ХантерРедагувати

K2 Promotions заявили, що Усик повернеться на ринг у квітні 2017. Бій спочатку був запланований в андеркарті Геннадій Головкін-Даніель Джейкобс HBO PPV у березені на Медісон-сквер-гарден. Але так як Роман Гонсалес і Карлос Куадрас[en] опублікували окремі бої й не стали битися один з одним, Олександра було знято з вечора боксу Головкін vs. Джейкобс. 12 лютого 2017 Усик оголосив, що його більше не тренуватиме Джеймс Алі Башир, а змінить його Анатолій Ломаченко (батько й тренер Василя Ломаченка). Пізніше Боб Арум анонсував, що наступний захист титула WBO Усик проведе з американцем Майклом Хантером, який відбудеться 8 квітня 2017 в MGM National Harbor, Оксон Хілл[en] Меріленд. Крім Усика в ринг вийдуть чемпіон світу за версією WBO в напівлегкій вазі Василь Ломаченко та Олександр Гвоздик який володіє поясом NABF в напівважкій вазі.

World Boxing Super SeriesРедагувати

Докладніше: Всесвітня серія боксу 2017-18 – перша важка вага

На 26 серпня 2017 року в Одесі був запланований третій захист титулу Олександра Усика, але невдовзі з'явилася інформація про заснування турніру в першій важкій вазі — World Boxing Super Series (укр. Всесвітня боксерська супер-серія). Команда Усика віддала перевагу цьому турніру. Заявки на участь у ньому, окрім Усика, подали ще два дійсні чемпіони світу (Мурат Гассієв, Майріс Брієдіс) та інші топ-боксери дивізіону.

Усик vs. ХукРедагувати

9 вересня 2017 року в Берліні відбувся чвертьфінальний поєдинок турніру World Boxing Super Series, у якому Олександр Усик зустрівся з екс-чемпіоном світу, німцем боснійського походження Марко Хуком.

З перших раундів Олександр Усик контролював хід бою, регулярно атакуючи Марко Хука двійками, але той показав хорошу стійкість і тримав усі пропущені удари, небезпечно контратакуючи. І все ж Усик був набагато швидшим, більш технічним, виграючи раунд за раундом. Хуку нічого не залишалося, крім як брудно боксувати, але Усик був готовий до цього. Рефері неодноразово робив попередження Хуку, один раз знявши з нього очко за удар по потилиці, коли Усик послизнувся у 8-му раунді. В останніх раундах перевага Олександра була незаперечною і все закінчилося в десятому раунді, коли після тривалої атаки Усика, під час якої Хук стояв біля канатів і приймав удари, бій зупинив рефері. Підсумок — перемога Олександра Усика технічним нокаутом у десятому раунді. Таким чином, Олександр Усик зберіг свій пояс чемпіона світу за версією WBO й вийшов до півфіналу Всесвітньої боксерської суперсерії.

Усик vs. БрієдісРедагувати

У півфіналі WBSS Усик (WBO) зустрівся з латвійцем Майрісом Брієдісом (WBC; 23-0, 18 KO) в об'єднувальному поєдинку. За розкладом турніру поєдинок відбувся 27 січня 2018 р. в Ризі.

Усик vs. ГассієвРедагувати

Докладніше: Олександр Усик vs. Мурат Гассієв

У фіналі WBSS зустрівся з осетином Муратом Гассієвим (IBF і WBA; 26-0, 19 KO) в об'єднувальному поєдинку. За розкладом турніру поєдинок відбувся 21 липня 2018 р. в Москві.

За словами Усика, максимум, що було на кону, це 2 млн дол., з яких двох потім все вираховують кошти на підготовку, податки і різні речі.[21]

Захист поясів проти Тоні БельюРедагувати

Після перемоги над Муратом Гассієвим в об'єднувальному поєдинку в першій важкій вазі в липні 2018 року Олександр Усик кинув виклик британцю Тоні Белью. Той виклик прийняв.[22] Бій відбувся 10 листопада 2018 року на батьківщині британця в Манчестері. Перед поєдинком фахівці сходилися в тому, що за перемогти очками у Белью немає шансів, тому він буде намагатися завершити поєдинок достроково. Однак після семи раундів за суддівськими записами британець перемагав українця за очками, але у восьмому Олександр Усик відправив Белью в нокаут. Після завершення поєдинку Тоні Белью оголосив про завершення професіональної боксерської кар'єри[23].

Таблиця боївРедагувати

15 Перемог (11 нокаутом, 4 за рішення суддів), 0 Поразок (0 нокаутом, 0 за рішення суддів)
Результат Рекорд Суперник П-П-Н[24] Останні 6 боїв[25] Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 16-0   Тоні Белью 33-2-1                               KO 8 (12) 2:00 10 листопада 2018   Манчестер Арена, Манчестер Захистив титули чемпіона WBA (Super), WBC, WBO, IBF та The Ring у першій важкій вазі.
Перемога 15-0   Мурат Гассієв 26-0                               UD 12 — 21 липня 2018   Олімпійський, Москва Захистив титули чемпіона WBO та WBC у першій важкій вазі.
Виграв титули чемпіона IBF, WBA (Super) та The Ring у першій важкій вазі.
WBSS: Фінал
Перемога 14-0   Майріс Брієдіс 23-0                               MD 12 — 27 січня 2018   Arena Riga, Рига Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (4-ий захист);
Виграв титул чемпіона світу за версією WBC у першій важкій вазі (2-ий захист Брієдіса);
WBSS: півфінал
Перемога 13-0   Марко Хук 40-4-1                               TKO 10 (12) 2:18 9 вересня 2017   Палац спорту ім. Шмелінга, Берлін, Німеччина Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (3-ій захист);
WBSS: чвертьфінал
Перемога 12-0   Майкл Хантер 12-0                               UD 12 — 8 квітня 2017   MGM National Harbor, Оксон Хілл[en] Меріленд Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (2-ий захист).
Перемога 11-0   Табісо Мчуну 17-2-0                               TKO 9 (12) 1:53 17 грудня 2016   Інглвуд, Каліфорнія, США Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (1-ий захист).
Перемога 10-0   Кшиштоф Гловацький 26-0-0                               UD 12 — 17 вересня 2016   Ergo Arena, Ґданськ Виграв титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (2-ий захист Гловацького).
Перемога 9-0   Педро Родрігес 22-1-0                               TKO 7 (12) 0:48 12 грудня 2015   Палац спорту, Київ 4-ий захист пояса інтерконтинентального чемпіона WBO у першій важкій вазі.
Перемога 8-0   Джонні Мюллер 19-4-2                               ТКО 3 (12) 2:59 29 серпня 2015   Палац спорту, Київ 3-ий захист пояса інтерконтинентального чемпіона WBO в першій важкій вазі.
Перемога 7-0   Андрій Князєв 11-1-0                               ТКО 8 (10) 2:24 18 квітня 2015   Палац спорту, Київ 2-ий захист пояса інтерконтинентального чемпіона WBO в першій важкій вазі.
Перемога 6-0   Дені Вентер 19-6-0                               ТКО 9 (10) 2:29 13 грудня 2014   Палац спорту, Київ 1-ий захист пояса інтерконтинентального чемпіона WBO в першій важкій вазі.
Перемога 5-0   Деніел Брюер 24-5-1                               ТКО 7 (10) 2:55 4 жовтня 2014   Арена Львів, Львів Бій за вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона WBO в першій важкій вазі.
Перемога 4-0   Сезар Давид Кренс 21-8-0                               KO 4 (8) 2:19 31 травня 2014   Палац спорту, Одеса Сезар у нокдауні у 3-му раунді
Перемога 3-0   Бен Нсафоа[pl] 15-9-2                               KO 3 (6) 1:43 26 квітня 2014   König Pilsener Arena, Оберхаузен Перший професіональний бій закордоном, в андеркатрі бою Володимир Кличко — Алекс Леапаї
Перемога 2-0   Епіфаніо Мендоза 34-15-1                               TKO 4 (6) 2:10 14 грудня 2013   ТРЦ «Термінал», Бровари Мендоса у нокдауні у 2-му і 3-му раундах
Перемога 1-0   Феліпе Ромеро[pl] 16-7-1                               TKO 5 (6) 1:36 9 листопада 2013   Палац спорту, Київ Дебют в профі-рингу

Графічне представленняРедагувати

 

Спортивні досягненняРедагувати

ПрофесіональніРедагувати

  • 2016 —   Чемпіон світу за версією WBO у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2018 —   Чемпіон світу за версією WBC у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2018 —   Чемпіон світу за версією WBA (Super) у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2018 —   Чемпіон світу за версією IBF у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2018 —   Чемпіон світу за версією The Ring у першій важкій вазі (до 90,72 кг)

Професіональні регіональніРедагувати

  • 2014 —2016   Інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO у важкій вазі (до 90,72 кг)

НапівпрофесіональніРедагувати

Міжнародні аматорськіРедагувати

Регіональні аматорськіРедагувати

НагородиРедагувати

Почесні званняРедагувати

Політичні та релігійні поглядиРедагувати

2014 році на прес-конференції в Києві Усик заявив, що не збирається ні переїжджати з рідного міста Сімферополя, ні міняти українське громадянство на російське, та що Крим є Україною.[31]

19 квітня 2015 року, після бою з росіянином Андрієм Князєвим, керівник Кримського відділення партії «Справедлива Росія» Олександр Юр'єв назвав Усика «баламутом» та закликав притягнути його до відповідальності за «проукраїнську позицію» щодо анексії Криму.[32][33]

8 липня 2016 року на прес-конференції зі своїм майбутнім суперником, чемпіоном світу за версією Всесвітньої боксерської організації Кшиштофом Гловацьким на запитання, чи «Крим це Україна?» Усик відповів: «Крим — це Крим».[34]

Згодом, під час тренування збірної України з боксу на Олімпійській базі в Конча-Заспі, Усик назвав український та російський — одним слов'янським народом. Усик заявив: «У Криму за мене вболівають, по всій Росії в мене дуже багато шанувальників. У принципі, я не поділяю наші народи, бо ми — слов'яни. Давайте так і будемо говорити — слов'яни».[35]

За повідомленням ресурсу «Гордон» (gordonua.com), Усик «перед поєдинком читає „Символ віри“, 90-й псалом, молиться Георгію Побідоносцю, Олександру Невському, воїнам православним, просить Всевишнього про допомогу і святих, щоб були з ним». Також — що на його думку, Крим — Божий[36].

2018 року отримав Орден преподобного Іллі Муромця I ступеня з рук предстоятеля УПЦ МП Онуфрія<ref name="church"</ref>.

Особисте життяРедагувати

Сімейний стан: одружений, дружина — Катерина, росіянка. Виховує трьох дітей — Єлизавету, Кирила та Михайла.

Мати Усика 2014 року прийняла громадянство Росії. Громадянство РФ (російське свідоцтво про народження) має також молодший син боксера Михайло.

Уболіває за футбольні клуби «Таврія» (Сімферополь) та «Динамо» (Київ).

Має багато татуювань. Перше зробив після чемпіонату України 2007 року. Набив воїна-спартанця на лівому плечі. Олімпійські кільця на правому передпліччі з'явилися в 2008-му після Олімпіади в Пекіні. На правому плечі — тату з гербом України й образами, на лівому передпліччі — олімпійські кільця на фоні України, на лівій лопатці — Архангел, на правому та лівому біцепсі — імена дітей.

Підтримує дружні стосунки з Василем Ломаченком, Денисом Берінчиком та іншими відомими боксерами.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ [1]
  2. ↑ Усик звільнив тренера, з яким прийшов до титулу чемпіона світу — boxingnews.com.ua
  3. ↑ О.Усик очолив світовий рейтинг боксерів важкої вагової категорії
  4. ↑ Бій Усик-Гассієв: результати
  5. ↑ Олександр Усик — український козак, що завоював Лондон, tochka.net
  6. ↑ Гопак украинских боксеров в Лондоне, youtube.com
  7. ↑ USYK Oleksandr Profile
  8. ↑ Тренер Кличко: Надеюсь пройти с Усиком весь путь до титула чемпиона мира, «Корреспондент.net»
  9. ↑ Мета Усика — перевершити легендарного Евандера Холіфілда, Boxing News — Новини боксу.
  10. ↑ Усик нокаутував Брюера в першому титульному бою в кар'єрі // УНІАН, 4 жовтня 2014
  11. ↑ Коментар Олександра Усика у студії російського Матч ТВ перед боєм Гассієв—Дортікос.
  12. ↑ Олександр Усик — Андрій Князєв, gazeta.ua.
  13. ↑ Бій Усик — Князєв подивилися 3,6 млн телеглядачів // LB.ua, 20.04.2015.
  14. ↑ Стал известен следующий соперник Александра Усика // bigmir.net, 13.07.2015.
  15. ↑ WBO Rankings (англ.)
  16. ↑ Александр Усик поднялся на первую строчку рейтинга WBO // «Boxing News — новости бокса.» 18.09.2015
  17. ↑ Усик отримав звання інтерконтинентального бійця року // «Укрінформ» 28.10.2015
  18. ↑ Олександр Усик зустрінеться з кубинським нокаутером // Корреспондент, 14 листопада 2015
  19. ↑ Кшиштоф Гловацький — Олександр Усик. Чемпіонський бій. Усик відбирає пояс в Гловацького // Gazeta.ua. 17 вересня 2016
  20. ↑ Олександр Усик успішно захистив чемпіонський титул. http://gazeta.ua/. 
  21. ↑ Олександр Усик розповів, скільки заробив за перемогу над росіянином Муратом Гассіевим
  22. ↑ Ярон Муравйов (05.11.2018). «Бомбардувальник» із Ліверпуля: Хто такий Тоні Белью, з яким битиметься Усик. 112 канал. Процитовано 06.11.2018. 
  23. ↑ Белью завершив кар’єру після поразки від Усика. ТСН. Процитовано 11.11.2018. 
  24. ↑ Перемог-Поразок-Нічиїх
  25. ↑ Зліва-направо від найдавнішого, згідно з Oleksandr Usyk, BoxRec.
  26. ↑ Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  27. ↑ Указ Президента України від 12 жовтня 2011 року № 978/2011 «Про відзначення державними нагородами України»
  28. ↑ Александр Усик — Лучший спортсмен Украины | Sport.ua.
  29. ↑ http://news.church.ua/2018/12/15/predstoyatel-upc-nagorodiv-najtalanovitishu-molod-krajini-u-programi-diti-ukrajini-majbutnje-naciji-visoki-cerkovni-nagorodi-vrucheni-oleksandru-usiku-olegu-karamazovu-vladislavu-baginskomu-vid/ Предстоятель УПЦ нагородив найталановитішу молодь країни у програмі «Діти України – майбутнє нації». Високі церковні нагороди вручені Олександру Усику, Олегу Карамазову, Владиславу Багінському (+відео) (church.ua, 15.12.2018)
  30. ↑ [2]
  31. ↑ Усик уезжать из Симферополя не собирается — XSPORT.ua
  32. ↑ В Крыму хотят запретить Александру Усику въезд на полуостров, ЗАТ «Сегодня Мультимедиа».
  33. ↑ Александр Юрьев, facebook.com. (рос.)
  34. ↑ [3]
  35. ↑ Усик назвав українців і росіян одним народом. espreso.tv. Процитовано 2016-09-20. 
  36. ↑ Усик: Чей Крым? Божий! // Гордон. — 2018. — 5 жовтня. (рос.)

ПосиланняРедагувати

Олександр Усик
у сестринських Вікіпроектах
  Цитати у Вікіцитатах?
  Олександр Усик у Вікісховищі?


Спортивні позиції
Регіональні титули
Попередник:
Новий титул 		WBO International interim в першій важкій вазі
4 жовтня 2014 — грудень 2014 		Наступник:
Вакантний
Попередник:
Вакантний
Кшиштоф Гловацький 		WBO International в першій важкій вазі
грудень 2014 — 17 вересня 2016 		Наступник:
Вакантний
Імре Селло
Міжнародні титули
Попередник:
Кшиштоф Гловацький 		WBO в першій важкій вазі
17 вересня 2016 — нині 		Наступник:
У званні
Попередник:
Майріс Брієдіс 		WBC в першій важкій вазі
27 січня 2018 — нині 		Наступник:
У званні
Попередник:
Мурат Гассієв 		IBF в першій важкій вазі
21 липня 2018 — нині 		Наступник:
У званні
Попередник:
Мурат Гассієв 		WBA (Super) в першій важкій вазі
21 липня 2018 — нині 		Наступник:
У званні
Попередник:
Вакантний
Йоан Пабло Ернандес 		The Ring в першій важкій вазі
21 липня 2018 — нині 		Наступник:
У званні
Нагороди
Попередник:
Василь Ломаченко 		Боксер року за версією журналу «Ринг»
2018 		Наступник:
В званні
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Усик_Олександр_Олександрович&oldid=24374550