Усик Олександр Олександрович

український боксер, олімпійський чемпіон
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Усик.

Олекса́ндр Олекса́ндрович У́сик (нар. 17 січня 1987(19870117), Сімферополь) — професійний український боксер. Абсолютний чемпіон світу в першій важкій вазі (версії WBO (2016—2019), WBC (2018—2019), IBF (2018—2019), WBA (Super) (2018—2019), The Ring (2018 — т. ч.), олімпійський чемпіон (2012), чемпіон світу (2011), чемпіон Європи (2008), багаторазовий чемпіон України.

Олександр Усик Boxing pictogram.svg
зображення
Загальна інформація
Прізвисько Кіт[1]
Громадянство Україна Україна
Народився 17 січня 1987(1987-01-17) (33 роки)
Сімферополь, Українська РСР
Проживання Київ[2]
Вагова категорія Cуперважка вага 91 кг +
Стійка Шульга
Зріст 192 см
Розмах рук 198 см
Промоутер «K2 Promotions»
Тренер Анатолій Ломаченко (2018 – нині)[3]
Сергій Ватаманюк (2017—2018)[4]
Джеймс Алі Башир (2013—2017)[5]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений майстер спорту України
Сайт a-usyk.com
Рейтинги
Професіональна кар'єра
Перший бій 9 листопада 2013
Останній бій 1 листопада 2020
Пояс

WBO (2016 — нині)
WBC (2018 — нині)
IBF (2018 — нині)
WBA (Super) (2018 — нині)
The Ring (2018 — нині)

31 жовтня 2020 року став власником поясу WBO Inter-Continental.
Боїв 18
Перемог 18
Перемог нокаутом 13
Поразок 0
Нічиїх 0
Аматорська кар'єра
Боїв Понад 300
Перемог Понад 300
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Олімпійські ігри
Золото Лондон 2012 до 91 кг
Чемпіонат світу з боксу
Золото 2011 Баку -91 кг
Бронза 2009 Мілан Важка вага
Чемпіонат Європи з боксу
Золото 2008 Ліверпуль -81 кг
Бронза 2006 Пловдів -75 кг

Заслужений майстер спорту України. Олександр Усик 2017 р. піднявся на першу сходинку рейтингу найкращих боксерів у першій важкій вазі за версією авторитетного боксерського видання «The Ring»[6]. 21 липня 2018 року став абсолютним чемпіоном світу в першій важкій вазі, перемігши осетина Мурата Гассієва, який представляв Росію, у фіналі Всесвітньої боксерської суперсерії WBSS. Олександр — перший українець, який отримав титул абсолютного чемпіона світу[7].

ЖиттєписРедагувати

Народився в Сімферополі, Кримська область, Українська РСР, нині Автономна республіка Крим, Україна.

Батьки родом з півночі України: мати народилася в Чернігівській області (село Риботин Коропського району), а батько родом із Сумщини. З дитинства Олександр відвідував школу сімферопольського футбольного клубу «Таврія», але футбольна кар'єра Олександра не склалася. У 15 років почав займатися боксом[8].

Закінчив школу № 34 в Сімферополі (тут навчався разом зі своєю майбутньою дружиною Катериною) та Львівський університет фізичної культури (потім — аспірант цього вишу).

Аматорська кар'єраРедагувати

У 2006 році взяв участь у чемпіонаті Європи з боксу, дійшов до півфіналу, у якому програв росіянину Матвію Коробову у ваговій категорії до 75 кг.

Потім Усик перейшов у напівважку вагову категорію і в 2008 році завоював в Болгарії Кубок Стренджа[en].

У лютому 2008 року був відправлений олімпійським комітетом у Розето-дельї-Абруцці, замінивши Дениса Пояцику. Там він переміг боксерів світового класу азербайджанця Елчана Алізалде й британця Денні Прайса.

Узяв участь в Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні. У першому турі Олександр із легкістю переміг боксера з Китаю Юшана Нійаті (23:4), а в другому турі програв майбутньому срібному призеру, італійцеві Клементе Руссо (4:7). Після поразки на Олімпіаді Олександр спустився в напівважку вагу й виграв у 2008 році чемпіонат Європи, потім знову перейшов у важку вагову категорію. Узяв срібну медаль на першості Кубка Світу 2008 року. У 2009 році взяв участь у чемпіонаті світу з боксу. Завоював на ньому бронзову медаль, поступившись у півфіналі росіянину Єгору Мехонцеву.

У 2011 році на чемпіонаті світу переміг росіянина Артура Бетербієва й у фіналі боксера з Азербайджану Теймура Маммедова, завоювавши золоту медаль.

Олімпійські ігри 2012Редагувати

На Олімпійських іграх у Лондоні Олександр, який на той час уже став капітаном боксерської збірної України, був головним фаворитом. Золоту медаль виборов 11 серпня 2012 року, здобувши перемогу у фіналі над італійським боксером Клементе Руссо. Глядачам запам'ятався тим, що виходив на ринг в образі козака, а після фінального поєдинку танцював гопак[9].

Результати поєдинківРедагувати
Етап Суперник Рахунок Відео
1/8 фіналу Пройшов автоматично — —
1/4 фіналу   Артур Бетербієв 17:13  
1/2 фіналу   Тервел Пулев 21:5  
фінал   Клементе Руссо 14:11  

Світова серія боксуРедагувати

Олександр Усик завоював усі можливі титули любительського боксу й у жовтні 2012 року офіційно заявив про завершення аматорської кар'єри та перехід у напівпрофесіональну лігу WSB, міжнародну боксерську асоціацію під егідою AIBA. Протягом сезону 2012—2013 рр. виступав за команду «Українські отамани». Загалом здобув шість перемог (з них дві достроково) та жодного разу не програв, таким чином посів перше місце в індивідуальному рейтингу боксерів WSB у важкій вазі[10].

Результати поєдинків WSBРедагувати
Результат Команда Суперник Спосіб Дата Місце Примітки Відео
Перемога   «British Lionhearts»   Вейн Фа WP (3:0) 11 січня 2013 Київ  
Перемога   «German Eagles»   Ерік Бречлін TKO 1 лютого 2013 Київ  
Перемога   «British Lionhearts»   Джозеф Джойс WP (3:0) 1 березня 2013 Лондон  
Перемога   «Azerbaijan Baku Fires»   Магомедрасул Меджидов WP (3:0) 22 березня 2013 Київ Чвертьфінал  
Перемога   «D&G Italia Thunder»   Маттео Модуньо TKO 13 квітня 2013 Італія Півфінал  
Перемога   «Astana Arlans»   Міхай Ністор WP (3:0) 10 травня 2013 Астана Фінал  

Професійна кар'єраРедагувати

25 вересня 2013 року Олександр Усик підписав контракт із промоутерською компанією «K2 Promotions» і вже 9 листопада провів свій перший бій на професіональному ринзі у першій важкій вазі (вагова категорія «до 91 кг»). Тренером Олександра став американець Джеймс Алі Башир, який працював в команді Володимира Кличка[11].

За словами промоутера Олександра Красюка, метою Усика було побити рекорд легендарного Евандера Холіфілда, який став чемпіоном світу в першій важкій вазі у своєму 12-му поєдинку на професіональному ринзі[12].

9 листопада 2013 року відбувся дебютний поєдинок Усика, у якому він нокаутував чотириразового чемпіона Мексики Феліпе Ромеро. У 1-му раунді Усик упевнено пару раз перевірив суперника, добре влучивши йому в голову. 2-й раунд знову пройшов за переваги українського боксера. У 5-му раунді все закінчилося — після чіткого удару зліва в щелепу тренер мексиканця викинув рушник.

14 грудня 2013 року Усик провів поєдинок із колумбійцем Епіфаніо Мендосою. До цього поєдинку на рахунку Мендози було 34 перемоги й одна нічия в 50 поєдинках (у тому числі 30 — нокаутом). Утім, досвід Мендози не допоміг йому вистояти в бою з Олександром Усиком. Український боксер у другій і третій трихвилинці відправляв Мендосу в нокдаун. А в 4-му раунді після серії успішних ударів Усика рефері бою зупинив поєдинок.

Третій бій Олександр провів 26 квітня 2014 року за межами України у Німеччині в андеркарті бою Володимира Кличка з Алексом Леапаї, Усик нокаутував у 3-му раунді німця ганського походження Бена Нсафоа. Суперник Олександра Усика протримався всього два повних раунди. У 3-му раунді Олександр Усик спочатку відправив опонента в нокдаун, а потім точним ударом у щелепу вклав Бена на настил.

У четвертому бою, який пройшов в Одесі 31 травня 2014 року, Олександр нокаутував дворазового чемпіона Аргентини Сезара Девіда Кренса. У 3-му раунді Усик відправив Кренса в нокдаун. Поєдинок завершився в 4-му раунді перемогою українського боксера.

Завоювання й захист WBO Inter-ContinentalРедагувати

4 жовтня 2014 року Олександр провів свій перший титульний бій на арені Львів за вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона WBO, у якому переміг південноафриканця Деніела Брюера важким нокаутом у 7-му раунді[13]. Бій відвідали понад 35 тисяч глядачів[14].

13 грудня 2014 року Усик вийшов на ринг із найсильнішим суперником у своїй кар'єрі до цього моменту — південноафриканцем Дені Вентером. Дені чинив гідний опір і навіть виграв кілька раундів у першій половині бою. З 5-го раунду Усик почав вицілювати Вентера і переконливо брав кінцівки в кожному з подальших раундів. Дені успішно відновлювався за перерву, і так тривало до 9-го раунду, у якому Усик багатоударною комбінацією відправив Вентера в нокаут.

 
Бій з Андрієм Князєвим зібрав аудиторію у 3,6 млн телеглядачів

Аби стати офіційним претендентом на бій за титул чемпіона світу за версією WBO, Олександру потрібно було перемагати боксерів із топ-рейтингу цієї організації. Вибір промоутерів припав на росіянина Андрія Князева, який займав 15-ту позицію у рейтингу WBO та був володарем поясу WBO Oriental.

Бій відбувся 18 квітня 2015 року у Палаці спорту. Упродовж усього поєдинку Усик домінував у рингу, завдаючи точних ударів та не зустрічаючи серйозного опору. Уже в 3-му раунді у росіянина пішла носом кров, а в 6-му він зазнав незначного розсічення під оком. У 8-му раунді після тривалої серії ударів рефері зупинив бій. Таким чином Олександр Усик здобув сьому дострокову перемогу[15]. Бій Усика з Князєвим став найбільш рейтинговою спортивною подією в Україні від початку року — його аудиторія склала 3,6 млн телеглядачів[16].

У липні було оголошено про бій Усика із південноафриканцем Джонні Мюллером[17], який того ж місяця займав 15-ту позицію в рейтингу WBO[18]. 29 серпня Олександр одержав упевнену перемогу над Мюллером, утретє захистивши пояс інтерконтинентального чемпіона WBO.

У вересні 2015 року Олександр Усик піднявся на першу сходинку рейтингу WBO серед боксерів першої важкої ваги[19].

На XXVIII конгресі всесвітньої боксерської організації (WBO), що проходив у жовтні 2015 року в Орландо, Олександру Усику було присвоєно звання Інтерконтинентального боксера року[20].

У листопаді 2015 року було оголошено, що наступний захист титулу інтерконтинентального чемпіона Олександр проведе проти кубинця Педро Родрігеса, на рахунку якого 22 перемоги (19 нокаутом) й одна поразка[21]. 12 грудня 2015 року Усик нокаутував кубинця в 7-му раунді.

30 березня 2016 року стало відомо, що на одному зі спарингів під час підготовки до бою проти британця Стівена Сіммонса[en] Олександр отримав травму ноги. Бій запланований на 23 квітня 2016 року скасовано.

Чемпіон світу за версією WBOРедагувати

Усик vs. ГловацькіРедагувати

17 вересня 2016 року в Гданську Олександр Усик провів свій десятий бій на професійному ринзі за титул чемпіона світу за версією WBO проти діючого на той момент чемпіона у першій важкій вазі поляка Кшиштофа Гловацького. Велику частину бою Гловацький ішов вперед, намагаючись чинити тиск на претендента. Усик працював на контратаках і намагався не вплутуватися в «рубку». Поляк збільшував темп бою від раунду до раунду, але зловити й замкнути суперника біля канатів не виходило. Український спортсмен добре зустрічав опонента джебом, а від атак чемпіона відходив на ногах. У цілому, Усик був помітно швидше й точніше. Поєдинок тривав усі 12 раундів. Судді одноголосно віддали перемогу Олександру. Офіційний рахунок: 119—109 і 117—111 (двічі)[22]. Усик побив рекорд американця Евандера Холіфілда, ставши чемпіоном світу в першій важкій вазі в 10-му поєдинку на професіональному ринзі (Холіфілд став чемпіоном у 1986-му році в своєму 12-му поєдинку).

Усик vs. МчунуРедагувати

17 грудня 2016 року в американському Інглвуді (штат Каліфорнія) відбувся бій за титул чемпіона світу в першій важкій вазі за версією WBO проти 28-річного південноафриканського боксера Табісо Мчуну. Бій відбувся в андеркарті поєдинку Бернард Гопкінс — Джо Сміт-молодший[en]. У 9-му раунді Олександр Усик нокаутував претендента та захистив свій титул чемпіона світу за версією WBO у важкій вазі (до 90,7 кг)[23]. Перед боєм Усик говорив про своє бажання битися з іншими чемпіонами в першій важкій вазі, а також про поєдинок у важкій вазі з Ентоні Джошуа.

Усик vs. ХантерРедагувати

K2 Promotions заявили, що Усик повернеться на ринг у квітні 2017 року. Бій спочатку був запланований в андеркарті Геннадій Головкін-Даніель Джейкобс. HBO PPV у березні на Медісон-сквер-гарден, але оскільки Роман Гонсалес і Карлос Куадрас[en] опублікували окремі бої й не стали битися один з одним, Олександра було знято з вечора боксу Головкін vs. Джейкобс. 12 лютого 2017 Усик оголосив, що його більше не тренуватиме Джеймс Алі Башир, а змінить його Анатолій Ломаченко (батько й тренер Василя Ломаченка). Пізніше Боб Арум анонсував, що наступний захист титулу WBO Усик проведе з американцем Майклом Хантером, який відбудеться 8 квітня 2017 в MGM National Harbor, Оксон Хілл Меріленд. Крім Усика, у ринг вийдуть чемпіон світу за версією WBO в напівлегкій вазі Василь Ломаченко та Олександр Гвоздик який володіє поясом NABF в напівважкій вазі.

World Boxing Super SeriesРедагувати

Докладніше: Всесвітня серія боксу 2017-18 – перша важка вага

На 26 серпня 2017 року в Одесі був запланований третій захист титулу Олександра Усика, але невдовзі з'явилася інформація про заснування турніру в першій важкій вазі — World Boxing Super Series (укр. Всесвітня боксерська супер-серія). Команда Усика віддала перевагу цьому турніру. Заявки на участь у ньому, окрім Усика, подали ще два дійсні чемпіони світу (Мурат Гассієв, Майріс Брієдіс) та інші топ-боксери дивізіону.

Усик vs. ХукРедагувати

9 вересня 2017 року в Берліні відбувся чвертьфінальний поєдинок турніру World Boxing Super Series, у якому Олександр Усик зустрівся з ексчемпіоном світу, німцем боснійського походження Марко Хуком.

З перших раундів Олександр Усик контролював хід бою, регулярно атакуючи Марко Хука двійками, але той показав хорошу стійкість і тримав усі пропущені удари, небезпечно контратакуючи. І все ж Усик був набагато швидшим і технічнішим, виграючи раунд за раундом. Хуку нічого не залишалося, крім як брудно боксувати, але Усик був готовий до цього. Рефері неодноразово робив попередження Хуку, один раз знявши з нього очко за удар по потилиці, коли Усик послизнувся у 8-му раунді. В останніх раундах перевага Олександра була незаперечною, і все закінчилося в 10-му раунді, коли після тривалої атаки Усика, під час якої Хук стояв біля канатів і приймав удари, бій зупинив рефері. Підсумок — перемога Олександра Усика технічним нокаутом у 10-му раунді. Таким чином, Олександр Усик зберіг свій пояс чемпіона світу за версією WBO й вийшов до півфіналу Всесвітньої боксерської суперсерії.

Усик vs. БрієдісРедагувати

У півфіналі WBSS Усик (WBO) зустрівся з латвійцем Майрісом Брієдісом (WBC; 23-0, 18 KO) в об'єднувальному поєдинку. За розкладом турніру поєдинок відбувся 27 січня 2018 р. в Ризі. Перемогу за очками здобув Усик.

Усик vs. ГассієвРедагувати

Докладніше: Олександр Усик vs. Мурат Гассієв

У фіналі WBSS зустрівся з осетином Муратом Гассієвим (IBF і WBA; 26-0, 19 KO) в об'єднувальному поєдинку. За розкладом турніру поєдинок відбувся 21 липня 2018 р. в Москві.

Завоювавши пояси за чотирма основними версіями WBC, WBA, WBO і IBF, Усик став четвертим абсолютним чемпіоном з чотирма титулами після Бернарда Гопкінса, Джермейна Тейлора і Теренса Кроуфорда[24].

За словами Усика, максимум, що було на кону, це 2 млн дол., з яких потім все вираховують кошти на підготовку, податки і різні речі[25].

Захист поясів проти Тоні БельюРедагувати

Після перемоги над Муратом Гассієвим в об'єднувальному поєдинку в першій важкій вазі в липні 2018 року Олександр Усик кинув виклик британцю Тоні Белью. Той прийняв виклик заради можливості відібрати всі чемпіонські пояси українця, повернувшись знову у першу важку вагову категорію. Бій відбувся 10 листопада 2018 року на батьківщині британця в Манчестері. Перед поєдинком фахівці сходилися в тому, що перемогти за очками у Белью немає шансів, тому він намагатиметься завершити поєдинок достроково. Однак після семи раундів за суддівськими записами британець перемагав українця за очками, але у 8-му Олександр Усик відправив Белью в нокаут. Після завершення поєдинку Тоні Белью оголосив про завершення професіональної боксерської кар'єри[26].

Перехід у важку вагуРедагувати

Після бою з Белью Усик вирішив змінити вагову категорію. На 25 травня 2019 року був запланований дебют Олександра у Чикаго в бою проти камерунця Карлоса Такама, але через травму Усика в ході підготовки бій був скасований[27]. Перший бій українця у важкій вазі змінили на 12 жовтня, а суперником Усика все одно мав стати Такам.[28] Але у серпні камерунець змінив промоутера і заодно свої плани, відмовившись від бою з Усиком[29].

Новим суперником Усика у важкій вазі мав стати уродженець Суринаму Тайрон Спонг. Але голландець за кілька днів до поєдинку провалив допінг-тест[30]. Тож у ринг 12 жовтня 2019 року на бій проти Олександра Усика вийшов у передостанній день підібраний американський ветеран рингу Чезз Візерспун, з яким Усик трохи погрався, як кіт із мишею, а після 7-го раунду команда Візерспуна відмовилася від продовження бою[31].

Таблиця боївРедагувати

18 Перемог (13 нокаутом, 5 за рішення суддів), 0 Поразок (0 нокаутом, 0 за рішення суддів)
Результат Рекорд Суперник П-П-Н[32] Останні 6 боїв[33] Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 18-0   Дерек Чісора 32-9-0                               UD 12 31 жовтня 2020   Вемблі Арена, Лондон Виграв титул чемпіона WBO Inter-Continental у важкій вазі (1-й захист Чісори).
Перемога 17-0   Чазз Візерспун 38-3-0                               RTD 7 (12), 3:00 12 жовтня 2019   Wintrust Arena[en], Чикаго, Іллінойс, США Здобув статус обов'язкового претендента на титул чемпіона світу за версією WBO у важкій вазі.
Перемога 16-0   Тоні Белью 33-2-1                               KO 8 (12), 2:00 10 листопада 2018   Манчестер Арена, Манчестер, Велика Британія Захистив титули чемпіона WBA (Super) (1-й захист), WBC (2-й захист), WBO (6-й захист), IBF (1-й захист) та The Ring (1-й захист) у першій важкій вазі.
Перемога 15-0   Мурат Гассієв 26-0                               UD 12 21 липня 2018   Олімпійський, Москва Захистив титули чемпіона WBO (5-й захист) та WBC (1-й захист) у першій важкій вазі.
Виграв титули чемпіона IBF (3-й захист Гассієва), WBA (Super) (1-й захист Гассієва) та вакантиний титул чемпіона The Ring у першій важкій вазі.
WBSS: Фінал
Перемога 14-0   Майріс Брієдіс 23-0                               MD 12 27 січня 2018   Arena Riga, Рига Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (4-й захист);
Виграв титул чемпіона світу за версією WBC у першій важкій вазі (2-й захист Брієдіса);
WBSS: півфінал
Перемога 13-0   Марко Хук 40-4-1                               TKO 10 (12), 2:18 9 вересня 2017   Палац спорту ім. Шмелінга, Берлін, Німеччина Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (3-й захист);
WBSS: чвертьфінал
Перемога 12-0   Майкл Гантер 12-0                               UD 12 8 квітня 2017   MGM National Harbor, Оксон Хілл Меріленд Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (2-й захист).
Перемога 11-0   Табісо Мчуну 17-2-0                               TKO 9 (12), 1:53 17 грудня 2016   Інглвуд, Каліфорнія, США Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (1-й захист).
Перемога 10-0   Кшиштоф Гловацький 26-0-0                               UD 12 17 вересня 2016   Ergo Arena, Ґданськ Виграв титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (2-й захист Гловацького).
Перемога 9-0   Педро Родрігес 22-1-0                               TKO 7 (12), 0:48 12 грудня 2015   Палац спорту, Київ Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в першій важкій вазі (4-й захист).
Перемога 8-0   Джонні Мюллер 19-4-2                               ТКО 3 (12), 2:59 29 серпня 2015   Палац спорту, Київ Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в першій важкій вазі (3-й захист).
Перемога 7-0   Андрій Князєв 11-1-0                               ТКО 8 (10), 2:24 18 квітня 2015   Палац спорту, Київ Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в першій важкій вазі (2-й захист).
Перемога 6-0   Дені Вентер 19-6-0                               ТКО 9 (10), 2:29 13 грудня 2014   Палац спорту, Київ Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в першій важкій вазі (1-й захист).
Перемога 5-0   Деніел Брюер 24-5-1                               ТКО 7 (10), 2:55 4 жовтня 2014   Арена Львів, Львів Виграв вакантний титул чемпіона WBO Inter-Continental в першій важкій вазі.
Перемога 4-0   Сезар Давид Кренс 21-8-0                               KO 4 (8), 2:19 31 травня 2014   Палац спорту, Одеса Сезар у нокдауні у 3-му раунді
Перемога 3-0   Бен Нсафоа[pl] 15-9-2                               KO 3 (6), 1:43 26 квітня 2014   König Pilsener Arena, Оберхаузен Перший професіональний бій за кордоном, в андеркатрі бою Володимир Кличко — Алекс Леапаї
Перемога 2-0   Епіфаніо Мендоза 34-15-1                               TKO 4 (6), 2:10 14 грудня 2013   ТРЦ «Термінал», Бровари Мендоса у нокдауні у 2-му і 3-му раундах
Перемога 1-0   Феліпе Ромеро[pl] 16-7-1                               TKO 5 (6), 1:36 9 листопада 2013   Палац спорту, Київ Дебют в профі-рингу

Графічне представленняРедагувати

Спортивні досягненняРедагувати

ПрофесіональніРедагувати

  • 2016 —   Чемпіон світу за версією WBO у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2018 —   Чемпіон світу за версією WBC у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2018 —   Чемпіон світу за версією WBA (Super) у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2018 —   Чемпіон світу за версією IBF у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2018 —   Чемпіон світу за версією The Ring у першій важкій вазі (до 90,72 кг)

Професіональні регіональніРедагувати

  • 2014 —2016   Інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO у важкій вазі (до 90,72 кг)

НапівпрофесіональніРедагувати

Міжнародні аматорськіРедагувати

Регіональні аматорськіРедагувати

ПромоутерРедагувати

Влітку 2020 року Усик створив промоутерську компанію Usyk17Promotion[34]. Перший боксерський вечір компанії було заплановано на 1 серпня 2020 року[35].

НагородиРедагувати

Почесні званняРедагувати

Рекламні кампаніїРедагувати

  • 2017 — знімався в рекламі 3G від української філії російського оператора МТС-Україна (нині Vodafone).
  • Восени 2018 року Усик був рекламним обличчям української букмекерської контори FavBet у компанії «З нами переможці».
  • 2019—2020 знявся в рекламних відео для українського виробника технологій захисту Ajax Systems[41].

Особисте життяРедагувати

Сімейний стан: одружений, дружина — Катерина, росіянка[42]. Виховує трьох дітей — Єлизавету, Кирила та Михайла[43][44][45].

Мати Усика 2014 року прийняла громадянство Росії. Громадянство РФ (російське свідоцтво про народження) має також молодший син боксера Михайло.

Уболіває за футбольні клуби «Таврія» (Сімферополь) та «Динамо» (Київ).

Має багато татуювань. Перше зробив після чемпіонату України 2007 року. Набив воїна-спартанця на лівому плечі. Олімпійські кільця на правому передпліччі з'явилися в 2008-му після Олімпіади в Пекіні. На правому плечі — тату з гербом України й образами, на лівому передпліччі — олімпійські кільця на фоні України, на лівій лопатці — Архангел, на правому та лівому біцепсі — імена дітей.

Підтримує дружні стосунки з Василем Ломаченком, Денисом Берінчиком та іншими відомими боксерами.

Займається віршуванням. У його текстах часто присутня тема віри в бога, викладає свої твори в Інстаграм[46][47].

Критика і поглядиРедагувати

Нейтральність цього розділу під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (травень 2020)

Деякі українські ЗМІ, зокрема «Gazeta.ua», «Рівне Вечірнє», згадують Усика як діяча з висловлюваннями проросійського спрямування у певних питаннях[48][49].

У липні 2016 року під час пресконференції перед боєм із Кшиштофом Гловацьким на питання щодо приналежності Криму Усик відповів, що «Крим — це Крим». У жовтні 2018 року у програмі «Гордон» на телеканалі «112 Україна» спортсмен відповів, що півострів «Божий. Це по-справжньому»[50][51][52].

Згодом, під час тренування збірної України з боксу на Олімпійській базі в Конча-Заспі, Усик заявив, що український та російський народи — це «один народ». Усик заявив:

У Криму за мене вболівають, по всій Росії в мене дуже багато шанувальників. У принципі, я не поділяю наші народи, бо ми — слов'яни. Давайте так і будемо говорити — слов'яни[53][52].

У січні 2018 року заявив, що підтримує воїнів АТО і починаючи з 2015 року неодноразово відвідує їх позиції на передовій[54][55].

У грудні 2018 році під час церемонії «Майбутнє нації» отримав Орден преподобного Іллі Муромця I ступеня з рук Митрополита Київського і всієї України Онуфрія[39][52]. У 2019 році Усик під час урочистостей 9 травня приєднався до ходи очолюваної керівниками проросійської партії Опозиційного блоку та Митрополитом Київського і всієї України Онуфрієм, депутатами ВРУ Юрієм Бойком, Нестором Шуфричем та Василем Німченком[56][52].

6 серпня 2019 року Усик влаштував у Instagram спільний відеочат із проросійським відеоблогером, колишнім журналістом Анатолієм Шарієм, відомого прокремлівськими поглядами[52].

19 квітня 2020 (на Великдень) Усик з іншим боксером з України Василем Ломаченком привітав глядачів з Великоднем у компанії російських митців та священників, серед яких був російський священник РПЦ Андрій Долгополов та митрополит Запорізької єпархії УПЦ МП Лука. Серед колег Усика та Ломаченка був російський репер Баста, якого СБУ 2018 року внесла до списку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[57]. Згідно з Законом України «Про кінематографію», в Україні заборонене поширення аудіо-відеопродукції де містяться особи зі списку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.

У березні 2020 року закликав людей, під час оголошеного на рівні держави у зв'язку з пандемією коронавірусу карантину, продовжувати відвідувати храми і причащатися там, не зважаючи на небезпеку заразитися[58]. За твердженнями деяких українських ЗМІ, зокрема «5 каналу», такі «рекомендації» щодо боротьби з розповсюдженнями коронавірусу COVID-19 викликали негативну реакцію в Україні[59].

У квітні 2020 року в інтерв'ю виданню Ехо Києва з Оленою Бондаренко Усик заявив, що він проти декомунізації в Україні та заявив, що вважає конфлікт в Україні «внутрішнім», а не російсько-українською війною[60][неавторитетне джерело][61][неавторитетне джерело]. Зокрема, він заявив:

Я вважаю, що декомунізацію взагалі не потрібно робити, тому що Радянського Союзу у нас немає. По-перше, якщо ми хочемо перейменовувати вулиці, це моя думка, щоб вулиці називати іншими іменами, потрібно будувати міста і робити там нові вулиці, а не перейменовувати старі. Перейменовувати вулиці — це дуже затратно, ці витрати не потрібні зараз, це проблеми для більшості людей. Їм взагалі без різниці, як називаються вулиці, головне — щоб був хлібець[62].
А ті люди, які хочуть проводити декомунізацію, нехай візьмуть мило, мотузку і повісяться. Тому що вони теж народилися у Радянському Союзі. Вони зроблять декомунізацію себе. Деякі з них взагалі самі в Партіях були, а тепер розповідають іншим людям, як і що потрібно робити[63].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Олександр Усик: «Мені прізвисько Кіт не по душі. Більше подобається вовк». segodnya.ua (українською). «Сегодня». 25 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 червня 2020. 
  2. ↑ Собачі питання! Усик різко відповів, чий Крим: яскраве відео. apostrophe.ua (українською). «Апостроф». 18 січня 2018. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. 
  3. ↑ Олександр Усик: «Кожен день працював з Анатолієм Ломаченком». sport.ua (українською). «Sport.ua». 14 жовтня 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. 
  4. ↑ Усик перед головним боєм у кар'єрі розлучився зі своїм тренером. segodnya.ua (українською). «Сегодня». 16 липня 2018. Архів оригіналу за 5 червня 2020. 
  5. ↑ Усик звільнив тренера, з яким прийшов до титулу чемпіона світу. boxingnews.com.ua (українською). «BoxingNews». 12 лютого 2017. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. 
  6. ↑ О.Усик очолив світовий рейтинг боксерів важкої вагової категорії
  7. ↑ Бій Усик-Гассієв: результати
  8. ↑ Олександр Усик — український козак, що завоював Лондон, tochka.net
  9. ↑ Гопак украинских боксеров в Лондоне, youtube.com
  10. ↑ USYK Oleksandr Profile[недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ Тренер Кличко: Надеюсь пройти с Усиком весь путь до титула чемпиона мира, «Корреспондент.net»
  12. ↑ Мета Усика — перевершити легендарного Евандера Холіфілда, Boxing News — Новини боксу.
  13. ↑ Усик нокаутував Брюера в першому титульному бою в кар'єрі // УНІАН, 4 жовтня 2014
  14. ↑ Коментар Олександра Усика у студії російського Матч ТВ перед боєм Гассієв—Дортікос.
  15. ↑ Олександр Усик — Андрій Князєв, gazeta.ua.
  16. ↑ Бій Усик — Князєв подивилися 3,6 млн телеглядачів // LB.ua, 20.04.2015.
  17. ↑ Стал известен следующий соперник Александра Усика // bigmir.net, 13.07.2015.
  18. ↑ WBO Rankings (англ.)
  19. ↑ Александр Усик поднялся на первую строчку рейтинга WBO // «Boxing News — новости бокса.» 18.09.2015
  20. ↑ Усик отримав звання інтерконтинентального бійця року // «Укрінформ» 28.10.2015
  21. ↑ Олександр Усик зустрінеться з кубинським нокаутером // Корреспондент, 14 листопада 2015
  22. ↑ Кшиштоф Гловацький — Олександр Усик. Чемпіонський бій. Усик відбирає пояс в Гловацького // Gazeta.ua. 17 вересня 2016
  23. ↑ Олександр Усик успішно захистив чемпіонський титул. http://gazeta.ua/. 
  24. ↑ iSport.ua (2018-07-22). Усик стал четвертым абсолютным чемпионом с четырьмя поясами. iSport.ua. Процитовано 2019-11-16. 
  25. ↑ Олександр Усик розповів, скільки заробив за перемогу над росіянином Муратом Гассіевим
  26. ↑ Белью завершив кар’єру після поразки від Усика. ТСН. Процитовано 11.11.2018. 
  27. ↑ Бой Александр Усик - Карлос Такам отменен. www.segodnya.ua (ru). Процитовано 2019-12-16. 
  28. ↑ Усик – Такам: стала известна дата боя - Спорт 24. 24 Канал (en). Процитовано 2019-12-16. 
  29. ↑ Официально: Боксерский бой Усик – Такама не состоится. zik.ua (ru-RU). Процитовано 2019-12-16. 
  30. ↑ Соперник боксера Усика провалил допинг-тест - бой сорван. news.liga.net (ru). 2019-10-08. Процитовано 2019-12-16. 
  31. ↑ Бокс. Усик досрочно победил Уизерспуна: видео. news.liga.net (ru). 2019-10-13. Процитовано 2019-12-16. 
  32. ↑ Перемог-Поразок-Нічиїх
  33. ↑ Зліва-направо від найдавнішого, згідно з Oleksandr Usyk Архівовано 17 червня 2015 у Wayback Machine., BoxRec.
  34. ↑ Усик намерен прекратить сотрудничество с K2 Promotions и создать свою промоутерскую компанию. SPORTARENA.com (ru). 2020-07-03. Процитовано 2020-07-26. 
  35. ↑ iSport.ua (2020-07-14). Будет жарко: Усик анонсировал дебютное шоу своего промоушена. iSport.ua. Процитовано 2020-07-26. 
  36. ↑ Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  37. ↑ Указ Президента України від 12 жовтня 2011 року № 978/2011 «Про відзначення державними нагородами України»
  38. ↑ Александр Усик — Лучший спортсмен Украины | Sport.ua.
  39. ↑ а б http://news.church.ua/2018/12/15/predstoyatel-upc-nagorodiv-najtalanovitishu-molod-krajini-u-programi-diti-ukrajini-majbutnje-naciji-visoki-cerkovni-nagorodi-vrucheni-oleksandru-usiku-olegu-karamazovu-vladislavu-baginskomu-vid/ Предстоятель УПЦ нагородив найталановитішу молодь країни у програмі «Діти України — майбутнє нації». Високі церковні нагороди вручені Олександру Усику, Олегу Карамазову, Владиславу Багінському (+відео) (church.ua, 15.12.2018)
  40. ↑ [1]
  41. ↑ Відео: Олександр Усик та Ajax проти халеп і шахраїв | Блог Ajax Systems. Ajax Systems (ua). Процитовано 2020-02-28. 
  42. ↑ Боксер Усик не говорит с женой-россиянкой о политике. LB.ua. Процитовано 2020-11-02. 
  43. ↑ Ревнивий Чісора побив подружку, а Усик давно щасливий з росіянкою: особисте життя боксерів. sport.segodnya.ua (uk). Процитовано 2020-11-02. 
  44. ↑ tv.ua (2015-01-19). Украинский боксер Александр Усик в третий раз стал отцом. tv.ua (ru). Процитовано 2020-11-02. 
  45. ↑   Александр Усик - о своих семейных ценностях на сайті YouTube
  46. ↑ Усик написал мотивирующий стих о любви и страхе. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-02-07. 
  47. ↑ Александр Усик зачитал свой стих в эфире 112 (uk-UA). Процитовано 2020-02-07. 
  48. ↑ Усик попросив називати його Александром. Російською. gazeta.ua, 17 березня 2020
  49. ↑ Олександр Усик — кумир чи ворог?. rivnepost.rv.ua, 16.01.2020
  50. ↑ Боксер Усик про належність Криму: «Бог попустив те, що відбувається». РС, 1 жовтня 2018
  51. ↑ [2]
  52. ↑ а б в г д Новий «зашквар» Усика: Чому боксер «легалізовує» Шарія. sector.depo.ua/ukr/, 6 серпня 2019
  53. ↑ Усик назвав українців і росіян одним народом. espreso.tv. Процитовано 2016-09-20. 
  54. ↑ Усик: Езжу к ребятам в АТО, сам по контракту служил в пограничной службе. sector.depo.ua (en). Процитовано 2018-11-11. 
  55. ↑ Не словом, а делом. Как Усик ездит в зону АТО. Tribuna.com (ru). Процитовано 2018-11-11. 
  56. ↑ Боксер Усик на ході 9 травня приєднався до проросійських сил. Новинарня (uk). 2019-05-10. Процитовано 2019-10-10. 
  57. ↑ Українські боксери Усик і Ломаченко привітали вірян з Великоднем у компанії російських артистів і священників. Gazeta.ua, 19 квітня 2020
  58. ↑ "Все дурниці": Усик закликав ходити в храм, незважаючи на коронавірус (відео). www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-03-21. 
  59. ↑ «Все дурниці, друзі»: боксер Усик закликав ходити до храму і причащатися — попри коронавірус. 5.ua, 18.03.2020
  60. ↑ Усик дав скандальне інтерв'ю пропагандистам, VETERANO блог. 24 канал, VETERANO блог, 21 квітня 2020
  61. ↑ Олександр Усик: Політика. Лукашенко. Чий Крим? Чи можна врізати депутату?(рос.)
  62. ↑ Усик: Люди, які хочуть проводити декомунізацію, нехай візьмуть мило, мотузку і повісяться. Футбол 1/2/3
  63. ↑ Нехай візьмуть мило, мотузку і повісяться: Усик розкритикував декомунізацію

ПосиланняРедагувати

Олександр Усик
у сестринських Вікіпроектах
  Цитати у Вікіцитатах?
  Олександр Усик у Вікісховищі?
Спортивні позиції
Регіональні титули
Попередник:
Новий титул 		WBO International interim в першій важкій вазі
4 жовтня 2014 — грудень 2014 		Наступник:
Вакантний
Попередник:
Вакантний
Кшиштоф Гловацький 		WBO International в першій важкій вазі
грудень 2014 — 17 вересня 2016 		Наступник:
Вакантний
Імре Селло
Міжнародні титули
Попередник:
Кшиштоф Гловацький 		WBO в першій важкій вазі
17 вересня 2016 — нині 		Наступник:
У званні
Попередник:
Майріс Брієдіс 		WBC в першій важкій вазі
27 січня 2018 — нині 		Наступник:
У званні
Попередник:
Мурат Гассієв 		IBF в першій важкій вазі
21 липня 2018 — нині 		Наступник:
У званні
Попередник:
Мурат Гассієв 		WBA (Super) в першій важкій вазі
21 липня 2018 — нині 		Наступник:
У званні
Попередник:
Вакантний
Йоан Пабло Ернандес 		The Ring в першій важкій вазі
21 липня 2018 — нині 		Наступник:
У званні
Нагороди
Попередник:
Василь Ломаченко 		Боксер року за версією журналу «Ринг»
2018 		Наступник:
В званні
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Усик_Олександр_Олександрович&oldid=30496891