Наоя Іноуе (англ. Naoya Inoue яп. 井上 尚弥 (10 квітня 1993 в Дзама, Японія) — японський боксер-професіонал, що виступає в легшій вазі. Чемпіон світу у першій найлегшій вазі за версією WBC (2014), другій найлегшій вазі за версією WBO (2014—2017), легшій вазі за версією WBA Regular (2018—2019), за версією IBF (2019—т.ч.), за версією WBA Super (2019—т.ч.), за версією Ринг (2019—т.ч.). Загалом переміг 15 бійців за титул чемпіона світу в трьох вагових категоріях[2].

Наоя Іноуе Boxing pictogram.svg
Загальна інформація
Повне ім'я Наоя Іноуе (яп. 井上 尚弥)
Прізвисько The Монстр (англ. The Monster)[1]
Громадянство Японія Японія
Народився 10 квітня 1993(1993-04-10) (28 років)
Дзама, Канаґава, Японія
Проживання Йокогама, Японія
Вагова категорія Перша найлегша[en] 49.0 кг
Друга найлегша[en] 52.2 кг

Легша
Стійка Ортодокс
Зріст 164 см.
Розмах рук 172 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій 2 жовтня 2012
Останній бій 19 червня 2021
Пояс WBA (2018—нині)
IBF (2019-нині)
Боїв 21
Перемог 21
Перемог нокаутом 18
Поразок 0
Нічиїх 0

Брат Такума Іноуе - теж боксер-професіонал.

Обох синів тренує батько.

Промоутер — Хайдеюкі Охаші.

Любительська кар'єраРедагувати

У 2010 році Іноуе завоював бронзову медаль на юнацькому чемпіонаті Азії з боксу, виступаючи у ваговій категорії до 49 кг. У 2010 році взяв участь на юнацькому чемпіонаті світу, в якому програв у третьому відбірковому бою кубинцеві Йосвані Вейту. У 2011 році взяв участь на чемпіонаті світу в Баку для дорослих, в третьому колі знову зустрівся з Йосвані Вейт і знову програв, але вже в більш конкурентному протистоянні.

На відбірковому турнірі на Олімпійські ігри 2012 року завоював срібну медаль на кваліфікаційних іграх Азії, програвши у фіналі казаху Біржану Жукупову. Але разом з тим на Олімпійські ігри він не пройшов.

Професіональна кар'єраРедагувати

Свою професіональну кар'єру розпочав 2 жовтня 2012 року перемогою-нокаутом над філіппінським боксером Крісоном Омаяо. Наступні два поєдинки також завершував достроково. 25 серпня 2013 в четвертому бою здобув перемогу рішенням суддів, вигравши титул чемпіона Японії.

6 грудня 2013 року нокаутував філіппінця Джерсон Мансіо і завоював титул чемпіона Азії за версією OPBF.

Вже в шостому поєдинку 6 квітня 2014 року йому вдалося стати чемпіоном світу за версією WBC у першій найлегшій вазі після перемоги над досвідченим мексиканцем Едріаном Ернандесом[3]. Через 4 дні після цієї перемоги японцю виповнився лише двадцять один рік.

30 грудня 2014 року він здобув свій другий чемпіонський титул в кар'єрі, побивши дуже досвідченого аргентинського чемпіона WBO у другій найлегшій вазі Омара Нарваеса, який до цього у 46 поєдинках програв лише один раз у 2011 році піковому Ноніто Донеру. Бій розпочався повністю під диктовку японця. І вже в другому раунді аргентинець опинився в важкому нокауті[4].

Іноуе встановив рекорд - став чемпіоном світу в двох вагових категоріях в 8-му поєдинку (в червні 2016 року українець Василь Ломаченко побив цей рекорд, ставши чемпіоном за 7 боїв).

30 грудня 2016 року нокаутував в 6-му раунді екс-чемпіона світу в другій найлегшій вазі японця Кохей Коно[en].

Перехід до наступної вагиРедагувати

25 травня 2018 року переміг технічним нокаутом свого опонента (тодішнього чемпіона) Джиммі Макдоннела вже в першому раунді та завоював чемпіонський титул WBA Regular у третій для себе легшій вазі.[5]

Всесвітня боксерська суперсеріяРедагувати

7 жовтня 2018 року в 1/4 турніру World Boxing Super Series Іноуе буквально знищив свого суперника (колишнього чемпіона світу) домініканця Хуана Карлоса Паяно за 70 секунд, коли відправив того у глибокий нокаут. Хоча суперник розпочав активніше, японець завдав лише три удари і переміг.[6]

Бій отримав звання нокаут року за версією журналу Ринг.

18 травня 2019 року в Глазго у 1/2 фіналу турніру зустрілися Наоя Іноуе і чемпіон IBF пуерториканець Емануель Родрігес. Родрігес намагався захопити ініціативу, але вже у другому раунді Наоя піймав суперника жорстким боковим ударом і відправив у нокдаун, після поновлення бою змусивши рефері зупинити побиття.[7] На кону бою стояв лише титул IBF[8], яким і заволодів Іноуе.

7 листопада 2019 року в Сайтама, Японія відбувся фінальний бій WBSS чемпіона IBF Наоя Іноуе з чемпіоном WBA Super філіппінцем Ноніто Донером. Напружений бій пройшов усупереч прогнозам усю дистанцію і закінчився перемогою Іноуе одностайним рішенням суддів — 116-110, 117-109 і 114-113. У 5 раунді Наоя зумів потрясти Донера, а у 9-му вже Ноніто ледь не дотиснув японця. У 11 раунді Донер побував у нокдауні після удару по печінці, але зумів протриматися до кінця поєдинку. Іноуе виграв трофей Мухаммеда Алі і став об'єднаним чемпіоном WBA Super/IBF.[9]

Аудиторія бою Іноуе - Донер в Японії перевищила 20 млн телеглядачів.[10]

Легша вагаРедагувати

Наступним суперником Іноуе мав стати чемпіон WBO філіппінець Джон Ріель Казімеро, але на заваді бою стала пандемія коронавірусної хвороби 2019, тож після кількох місяців вимушеного змагального простою 31 жовтня 2020 року Іноуе зустрівся в бою зі стійким австралійцем Джейсоном Молоні (21-1, 18KO) і здобув дострокову перемогу технічним нокаутом в сьомому раунді.

19 червня 2021 року Іноуе провів захист титулів проти обов'язкового претендента за версією IBF маловідомого філіппінця Майкла Дасмарінаса і здобув дострокову перемогу нокаутом в третьому раунді.

Таблиця боївРедагувати

21 Перемога (18 нокаутів), 0 Поразок, 0 Нічиїх
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 21-0   Майкл Дасмарінас KO 3 (12) 19 червня 2021   Virgin Hotels Las Vegas, Лас-Вегас, Невада, США Захистив титул чемпіона WBA (Super) в легшій вазі (2-й захист Іноуе). Захистив титул чемпіона IBF в легшій вазі (3-й захист Іноуе).
Перемога 20-0   Джейсон Молоні TKO 7 (12) 31 жовтня 2020   The Bubble, MGM Grand, Лас-Вегас, Невада, США Захистив титул чемпіона WBA (Super) в легшій вазі (1-й захист Іноуе). Захистив титул чемпіона IBF в легшій вазі (2-й захист Іноуе).
Перемога 19-0   Ноніто Донер UD 12 7 листопада 2019   Super Arena, Сайтама Завоював титул чемпіона WBA (Super) у легшій вазі (2-й захист Донера), захистив титул чемпіона IBF у в легшій вазі (1-й захист Іноуе), World Boxing Super Series: фінал.
Перемога 18-0   Емануель Родрігес KO 2 (12) 18 травня 2019   The SSE Hydro, Глазго Завоював титул чемпіона IBF у в легшій вазі, World Boxing Super Series: півфінал.
Перемога 17-0   Хуан Карлос Паяно KO 1 (12) 1:10 7 жовтня 2018   Йокогамська арена, Йокогама, Японія Захистив титул чемпіона WBO в легшій вазі, World Boxing Super Series: чвертьфінал
Перемога 16-0   Джиммі Макдоннелл TKO 1 (12) 1:52 25 травня 2018   Ota City General Gymnasium, Токіо Завоював титул чемпіона WBO у легшій вазі.
Перемога 15-0   Йоан Боєкс TKO 3 (12) 1:40 30 грудня 2017   Cultural Gymnasium, Йокогама Захистив титул чемпіона WBO в другій найлегшій вазі.
Перемога 14-0   Антоніо Ньєвес RTD 6 (12) 3:00 9 вересня 2017   StubHub Center, Карсон, Каліфорнія, США Захистив титул чемпіона WBO в другій найлегшій вазі.
Перемога 13-0   Рікардо Родрігез TKO 3 (12) 1:08 21 травня 2017   Ariake Coliseum, Токіо Захистив титул чемпіона WBO в другій найлегшій вазі.
Перемога 12-0   Кохей Коно TKO 6 (12) 1:01 30 грудня 2016   Ariake Coliseum, Токіо Захистив титул чемпіона WBO в другій найлегшій вазі.
Перемога 11-0   Кароон Джарупіанлерд TKO 10 (12) 0:12 4 вересня 2016   Sky Arena, Дзама Захистив титул чемпіона WBO в другій найлегшій вазі.
Перемога 10-0   Девід Кармона UD 12 8 травня 2016   Ariake Coliseum, Токіо Захистив титул чемпіона WBO в другій найлегшій вазі.
Перемога 9-0   Варліто Парренас TKO 2 (12) 1:20 29 грудня 2015   Ariake Coliseum, Токіо Захистив титул чемпіона WBO в другій найлегшій вазі.
Перемога 8-0   Омар Нарваес KO 2 (12) 3:01 30 грудня 2014   Metropolitan Gym, Токіо Виграв титул чемпіона WBO в другій найлегшій вазі.
Перемога 7-0   Самартлек Кокіетджим TKO 11 (12) 1:08 5 вересня 2014   Yoyogi, Токіо Захистив титул чемпіона WBC в першій найлегшій вазі.
Перемога 6-0   Едріан Ернанес TKO 6 (12) 2:54 6 квітня 2014   Ota-City General Gymnasium, Токіо Виграв титул чемпіона WBC в першій найлегшій вазі.
Перемога 5-0   Джерсон Мансіо TKO 5 (12) 2:51 6 грудня 2013   Kokugikan, Токіо Виграв вакантний титул чемпіона OPBF в першій найлегшій вазі.
Перемога 4-0   Райоші Тагучі UD 10 25 серпня 2013   Sky Arena, Дзама Виграв титул чемпіона Японії в першій найлегшій вазі.
Перемога 3-0   Юкі Сано TKO 10 (10) 1:09 16 квітня 2013   Korakuen Hall, Токіо
Перемога 2-0   Нгаопраян Хуватана KO 1 (8) 1:50 5 січня 2013   Korakuen Hall, Токіо
Перемога 1-0   Крісон Омаяо KO 4 (8) 2:04 2 жовтня 2012   Korakuen Hall, Токіо

ПриміткиРедагувати

  1. Eric Armit (August 27, 2013). Behind the Results. BoxRec.com. Архів оригіналу за 8 грудень 2013. Процитовано December 8, 2013. 
  2. Naoya Inoue (en). Процитовано 28 February 2021. 
  3. Иноуе стал чемпионом мира
  4. Гонсалес может подраться с японским "Монстром" Иноуе
  5. iSport.ua (2018-05-25). Наои Иноуэ выиграл титул в третьей для себя категории. iSport.ua. Процитовано 2019-11-10. 
  6. iSport.ua (2018-10-08). Релих и Иноуэ пробились в полуфинал нового сезона Всемирной боксерской суперсерии. iSport.ua. Процитовано 2019-11-10. 
  7. Иноуэ нокаутировал Родригеса и вышел в финал WBSS. www.championat.com (ru). Процитовано 2019-11-10. 
  8. Наоя Иноуэ и Эмануэль Родригес встретятся 18-го мая в Шотландии | Fightnews.info. fightnews.info (ru). Процитовано 2019-11-10. 
  9. Финал WBSS: Иноуэ победил Донэйра (+Видео нокдауна). Новости спорта «СпортОнлайн.ua» — новости спорта, спортивные результаты и фотографии соревнований, спорт в Украине и в мире. Процитовано 2019-11-10. 
  10. Аудитория боя Иноуэ–Донэр в Японии превысила 20 миллионов зрителей. AllBoxing.ru - Все новости бокса, MMA, бои на видео (ru). 2019-11-09. Процитовано 2019-11-10. 

ПосиланняРедагувати

Спортивні позиції
Регіональні титули
Попередник:
Рьоіті Тагуті[en]
Чемпіон Японії в першій найлегшій вазі[en]
25 серпня 2013 - грудень 2013
Наступник:
Вакантний
Ю Кімура
Попередник:
Вакантний
Шін Оно
Чемпіон OPBF в першій найлегшій вазі[en]
6 грудня 2013 - лютий 2014
Наступник:
Вакантний
Джонатан Таконінґ
Міжнародні титули
Попередник:
Адріан Ернандес[en]
Чемпіон WBC в першій найлегшій вазі[en]
6 квітня 2014 - 3 листопада 2014
Наступник:
Вакантний
Педро Гевара[en]
Попередник:
Омар Андрес Нарвес[en]
Чемпіон WBO в другій найлегшій вазі[en]
30 грудня 2014 - нині
Наступник:
'