Цусі́мська би́тва (яп. 日本海海戦ніхонкай кассен, «битва у Японському морі»; рос. Цусимское сражение) — останній і визначальний бій на морі у російсько-японській війні 19041905 між флотами російської і японської імперій біля острова Цусіма. Тривав з 27 травня по 28 травня 1905 у Цусімській протоці. У цьому бою японський адмірал Тоґо Хейхатіро розгромив дві третини 2-ї Тихоокеанської ескадри російського флоту під командуванням З. П. Рожественського.

Цусімська битва
Російсько-японська війна
Японський флот у Цусімській битві Поштівка часів війни

Японський флот у Цусімській битві
Поштівка часів війни
Координати: 34°33′58″ пн. ш. 130°09′03″ сх. д. / 34.56628333336077219° пн. ш. 130.150933333357755828° сх. д. / 34.56628333336077219; 130.150933333357755828
Дата: 2728 травня 1905
Місце: Цусімська протока
Результат: Вирішальна перемога Японії
Сторони
Merchant flag of Japan (1870).svg Японська імперія Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Командувачі
Тоґо Хейхатіро
Акіяма Санеюкі
Рожественський Зіновій Петрович
Небогатов Микола
Військові сили
4 броненосців, 8 броненосних крейсерів, 19 крейсерів, есмінці, міноносці і судна допомоги 8 броненосців, 1 броненосний крейсер, 3 броненосці берегової оборони, 8 крейсерів, 9 есмінців
Втрати
117 убитими, 583 пораненими, 3 торпедні човни 4380 убитими, 5917 взято у полон
21 корабель потонув, 7 кораблів захоплено, 6 роззброєно в нейтральних країнах
Японський лінійний броненосець Мікаса, січень 2004

ОписРедагувати

Цусімська битва була наймасштабнішою морською операцією, яка сталася після битви при Трафальгарі, та найбільшим боєм до появи дредноутів 20 століття. Вона підтвердила більшу ефективність важких гармат і важливість далекобійного гарматного вогню.

Поразка у цьому бою пришвидшила революційні процеси у Російській імперії та крах її монархічного устрою. З другого боку, перемога японців додала їм віри у власні сили (це була перша перемога над однією з європейських супер-держав, які ще 40 років тому загрожували перетворити Японію на колонію) і відкрила їм шлях до розбудови Японської імперії. У цьому бою був полонений Клочковський В'ячеслав Євгенович, штурманський офіцер 1 розряду крейсера «Адмірал Нахімов» — майбутній командувач морськими силами Чорного моря в уряді Скоропадського, контр-адмірал.

Під час битви затоплена майже вся російська ескадра і її флагман броненосець «Князь Суворов».[1]

РезультатиРедагувати

За даними радянського та російського історика Корнелія Шацилло, загальна вартість втрачених Росією кораблів склала колосальну на той час суму – 230 мільйонів рублів золотом. Убитими та полоненими ескадра Рожественського втратила 76,49% свого особового складу. Ще 2110 моряків опинилися на інтернованих кораблях, тож вибули до кінця війни. Виходить, ескадра втратила 89,5% свого особового складу. Такого жахливого розгрому своїх морських кадрів Росія ще не знала, вона втратила кадровий кістяк свого флоту. В Росії цю битву називали остаточною катастрофою всієї Російської Імперії.[2]

Розгром російської ескадри став несподіванкою для японців. Адмірал Того приписав такий успіх покровительству духів предків імператору. У своєму звіті він писав:

У цій битві не було великої різниці в силах, і я вважаю, що офіцери і солдати противника боролися з максимальною енергією і безстрашністю за свою країну. Те, що все-таки наші об'єднані сили здобули перемогу і досягли вражаючого успіху, описаного вище, то це було завдяки чеснотам Його Величності Імператора, а не завдяки будь-якій людській доблесті. Не можна не вірити, що невелика кількість наших втрат сталася через захист духів імператорських предків. Навіть наші офіцери та солдати, які воювали так хоробро й так завзято, бачачи ці результати, не знайшли мови, щоб висловити своє здивування.[3]

Здалися японцям два ескадрені броненосці — «Орел» (введений потім до складу японського флоту під ім'ям Iwami) і «Імператор Микола I» (отримав у японському флоті ім'я Iki), два броненосці берегової оборони — «Адмірал Сенявін» (у японців іменувався Minoshima) і «Генерал-Адмірал Апраксін» (в японському флоті — Okionoshima), есмінець «Бідовий» (названий японцями Satsuki). Також захоплені японцями госпітальне судно «Орел» (згодом продано японській фірмі та ходило під ім'ям «Касуно-Мару») та госпітальне судно «Кострома» (відпущено через 4 місяці).[2]

Причини поразкиРедагувати

Адмірал Рожественський ще до відсилки ескадри визнавав, що ці дії призведуть до катастрофи, оскільки:

  • Російські кораблі не могли протистояти японським, оскільки були застарілі;
  • Британія буде перешкоджати просуванню ескадри;
  • Пересування такої великої ескадри, що складається з старих кораблів, буде супроводжуватися поломками і частими дозаправками вугіллям.

Капітан 2-го рангу Володимир Семенов писав, що ескадра - це не зборище кораблів, а злагоджена військова одиниця, яка вимагає довгого тренування. Однак порахувавши кількість гармат та матросів, Адміралтейство вирішило, що ескадра не гірша за японську.

Також причиною називають безкінечне будівництво різнотипних кораблів, які важко було скласти у бойовий поядок, некомпетентність командування та російська корупція, через яку економили на броні та оснащені кораблів. На навчання флоту виділяли дуже мало грошей. Інженер-механік Невяровський згадував, як уже в Індійському океані вирішили спробувати постріляти. Спустили щит і вистрілили: жодного влучення. В результаті виявили неточність інструментів далекомірів.

Японські кораблі були пофарбовані у сірий колір, що давало їм маскування. Тоді як росіяни йшли з яскраво розмальованими кораблями (чорна корма та оранжеві труби).

Японські снаряди мали у 5 разів більше вибухової речовини (Пікринова кислота) за російські. Російські снаряди мали високу бронебійність лише на малих дистанціях – не більше 15–20 кабельтових, але на великих відстанях мали слабку руйнівну дію внаслідок малої кількості вибухової начинки.[2]

Сили сторінРедагувати

2-а ескадра Тихоокеанського флоту Російської імперіїРедагувати

1-й броненосний загінРедагувати

В перший броненосний загін входили чотири однотипних броненосця

(ескадрений броненосець  «Князь Суворов», «Император Александр III», «Бородино», «Орёл») і крейсер другого рангу «Жемчуг»

2-й броненосний загінРедагувати

3-й броненосний загінРедагувати

Крейсерський загінРедагувати

Кораблі розвідкиРедагувати

1-й загін міноносцівРедагувати

2-й загін міноносцівРедагувати

Судна при ескадріРедагувати

Японський об'єднаний флотРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Князь Суворов (1902) — Global wiki. Wargaming.net. wiki.wargaming.net. Процитовано 16 квітня 2022. 
  2. а б в Как утонула Российская империя. Цусима была неизбежной. Радио Свобода (рос.). Процитовано 16 квітня 2022. 
  3. JAPANESE SEA POWER A MARITIME NATION’S STRUGGLE FOR IDENTIT Y. 

ПосиланняРедагувати