Буряк

рід рослин родини Амарантових

Буря́к (Beta) — рід одно-, дво- і багаторічних трав'янистих рослин родини амарантові (раніше рід належав до родини лободові). Зустрічається на всіх континентах, окрім Антарктиди.

Буряк
Beets produce-1.jpg
Буряк столовий (Beta vulgaris)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Ряд: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Щирицеві (Amaranthaceae)
Підродина: Betoideae
Триба: Beteae
Moq.
Рід: Буряк (Beta)
L. [1]
Типовий вид
Beta vulgaris L.[1]
Види

Див. текст

Commons-logo.svg Вікісховище: Beta

Найвідомішим представником є буряк звичайний (Beta vulgaris) із кількома сортами, зокрема буряк столовий, цукровий буряк, буряк кормовий, мангольд. У побуті всі вони мають загальну назву — буряк.

В Україні, Білорусі, на Кубані, Подонні та Стародубщині рослину називають буряк або бурак, у Польщі — пол. burak, у Росії — рос. свёкла, (в Україні ж све́клою звали бадилля буряка)[2][3]

Формула квіткиРедагувати

 [4]

ВидиРедагувати

ІсторіяРедагувати

 
Червоний буряк у книзі 1586 року
 
Буряковий квас із якого готують традиційний український борщ

Усі сучасні види буряка походять від дикого буряка, що росте на Далекому Сході і в Індії, який використовували в їжу з давніх часів. Перші згадки про буряк походять із Середземномор'я і Вавилону, де рослину використовували як лікарську і овоч. Спочатку вживали в їжу тільки її листя, а корені використовували для лікування.

Спочатку коріння буряку мало білий колір. «Почервонів» він лише у Стародавній Греції. Відомо, що греки приносили його в жертву богові Аполлону. Перші коренеплідні форми (за Теофрастом) з'явилися і були добре відомі до IV століття до нашої ери. Стародавні римляни вживали буряк сирим, а також робили з нього салати, гарніри і супи — один з яких зараз (за аналогією з українською національною стравою) називають навіть «давньоримським борщем»[5].

Як овочева і лікарська рослина буряк звичайний відомий за 1500—2000 років до н. е. в Асирії, Вавілоні, Ірані й Вірменії. В Київській Русі його почали вирощувати з X ст.[6] Перші згадки про буряки на Русі з'являються у X—XI ст., поширеними вони стають у XIV, а в XVII вже відбувається поділ на кормові і харчові сорти[7]. Буряк згадується в «Ізборнику Святослава» XI століття як «сеукла» або «сеϋклъ» (від грецького σεῦκλον)[8][9].

Кормовий буряк виведено тільки в XVI столітті в Німеччині. Повна диференціація буряка на столові і кормові форми сталася в XVI—XVII століттях і вже в XVIII столітті цей овоч швидко поширився Європою. За хімічним складом він мало відрізняється від інших видів буряка, але його коренеплоди містять багато клітковини й волокон.

Цукровий буряк з'явився в результаті інтенсивної роботи селекціонерів від 1747 р., коли Андреас Маргграф з'ясував, що цукор, який до того отримували з цукрової тростини, міститься і в буряку[10]. На той час учений зміг встановити, що вміст цукру в кормовому буряку становив 1,3 %, тоді як у коренеплодах наявних нині сортів, виведених селекціонерами, він перевищує 20 %. Франц Карл Ахард, який був учнем Маргграфа, уперше зумів оцінити і практично використовувати його відкриття, присвятив своє життя пошукові можливостей отримання бурякового цукру й у 1801 р. обладнав у Нижній Сілезії фабрику, де цукор виробляли з буряка. Відтоді цукровий буряк поширився і нині є другим джерелом цукру після цукрової тростини.

З кінця XIX і в XX столітті всі види буряка поширилися на всі континенти, крім Антарктиди.

БорщРедагувати

З деяких видів буряка вариться українська національна страва — борщ.

ЗастосуванняРедагувати

Листя і коренеплід практично всіх видів так чи інакше використовуються в їжу для людей і корм для тварин, а також як сировина для промисловості. За даними Лондонської школи медицини, цей коренеплід багатий на калій, антиоксиданти і фолієву кислоту, добре знижує кров'яний тиск[11].

ЛітератураРедагувати

  • Карпенко П. В. Свекловодство. Изд-е 3-е, перер., М.: Колос, 1964. (рос.)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б The genus Beta was first described and published in Species Plantarum 1: 222. 1753. Name - Beta L.. Tropicos. Saint Louis, Missouri: Missouri Botanical Garden. Процитовано August 26, 2011. «Type Specimens: T: Beta vulgaris L.» 
  2. Свекла // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. све́кла // Російсько-українські словники
  4. Андрєєва І.І., Родман Л.С. {{{Заголовок}}}. — 3-е, перераб. і доп. — ISBN 5-9532-0114-1.
  5. Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.100-102
  6. Буряк // Фармацевтична енциклопедія
  7. Садовнича В. В. Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України. — Харків: КСД, 2014. — 352 с.
  8. Артюх Л. Ф. Україна, держава: харчування та їжа // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Інститут історії України НАН України. р.— К.: Вид-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.
  9. Этимологический словарь Фасмера (рос.)
  10. Marggraf A. (1749). Experiences chimiques faites dans le dessein de tirer un veritable sucre de diverses plantes, qui croissent dans nos contrées. Histoire de l'académie royale des sciences et belles-lettres de Berlin. Année MDCCXLVII: 79–90. 
  11. Лікарі хочуть поліпшити результати російських олімпійців за допомогою буряка

Див. такожРедагувати