Камінська Діна Ісааківна

Діна Ісааківна Камінська (13 січня 1919(19190113), Катеринослав — 7 липня 2006[5], Фолс-Черч, штат Віргінія, США) — радянський адвокат і правозахисник, відома своєю участю в судових процесах 1960-х — початку 1970-х років над радянськими дисидентами, а також американський письменник-мемуарист та радіоведуча передач на правозахисні теми. Член Московської Гельсінської групи[6] з 1989 року.

Камінська Діна Ісааківна
Народилася 13 січня 1919(1919-01-13)[2]
Катеринослав, Махновщина
Померла 7 липня 2006(2006-07-07)[1] (87 років)
Фолс-Черч, Вірджинія, США
Країна  СРСР
 США
Діяльність правозахисниця, адвокат, юристка
Знання мов російська[3][4]
Діти Дмитро Саймс

Дружина правознавця Костянтина Симиса, мати політолога Дмитра Саймса.

Біографія ред.

Діна Камінська народилася 13 січня 1919 року в Катеринославі. Її батьки, Ісаак Юхимович і Ольга Карлівна Камінські, походили з бідних провінційних єврейських сімей. Батько і старша сестра були юристами, що значно вплинуло на вибір професії Діни[5].

В 1941 році закінчила Московський юридичний інститут і почала працювати адвокатом[5].

Була членом Московської міської колегії адвокатів.

Брала участь в якості адвоката в судових процесах над радянськими дисидентами, в яких захищала Володимира Буковського (справа про демонстрацію 22 січня 1967 року), Юрія Галанскова («процес чотирьох», 1967), Анатолія Марченка (1968), Ларису Богораз і Павла Литвинова (справа про «демонстрацію сімох», 25 серпня 1968 року), Мустафу Джемілєва та Іллю Габая (1969—1970)[5][7].

Промови Діни Камінської «Правосуддя чи розправа?», «Процес чотирьох», «Полудень», «Ташкентський процес» були включені в збірник і поширювалися «самвидавом».

У 1970 році президією Московської колегії адвокатів проти Камінської було порушено дисциплінарну справу, яка розглядалася рівно рік. У 1971 році, на тридцять першому році адвокатської діяльності, Камінська отримала перше стягнення і з цього ж дня була позбавлена допуску до ведення політичних справ. Вона не була допущена до повторного процесу над Володимиром Буковським (1971) і до процесів по справах Сергія Ковальова (1975) і Натана Щаранского (1975). Діна Ісааківна більше не брала участь у політичних процесах, але давала професійні консультації по таких справах. Діяльність Камінської та її чоловіка стала причиною підвищеного інтересу до них КДБ СРСР[5].

У січні 1973 року син Діни Камінської та Костянтина Симіса Дмитро Симіс (Саймс) з дружиною емігрував до США[5].

У 1977 році Діна Камінська і її чоловік піддалися допитам у КДБ і під загрозою арешту були змушені емігрувати в США[5].

В еміграції Діна Камінська продовжувала правозахисну діяльність — була членом Московської Гельсінкської групи і ведучою передач на радіостанціях «Свобода» і «Голос Америки», а також написала книгу мемуарів «Записки адвоката» (1984)[5][8]. За мотивами цієї книги в Росії був знятий телесеріал «Заступники».

Примітки ред.

  1. а б http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2006/07/14/AR2006071401598.html
  2. MAK
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Czech National Authority Database
  5. а б в г д е ж и Гульнара Бекирова. Дина Каминская. Судьба адвоката. — Десять лет назад ушла из жизни одна из самых известных советских адвокатов Дина Каминская, автор радио «Свобода». [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] Официальный сайт радио «Свобода» (США) // svoboda.org (8 июля 2016 года)
  6. Каминская Дина Исааковна (1919—2006). Биография. [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Московской Хельсинкской группы // mhg.ru
  7. Некролог. 10 июля в Вашингтоне умерла Дина Каминская. [Архівовано 29 липня 2009 у Wayback Machine.] Официальный сайт Международного историко-просветительского правозащитного и благотворительного общества «Мемориал» // memo.ru (13 июля 2006 года) [недоступне посилання] Архивированная копия. Архів оригіналу за 29 липня 2009. Процитовано 31 жовтня 2009.
  8. Еврейская Украина: 10 фактов о евреях Днепра (бывшего Днепропетровска). Некоммерческий интернет-проект Объединённой еврейской общины Украины // jewishnews.com.ua. 28 августа 2017 года. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016.

Література ред.