Відьмак Великого Києва

серія фантастичних оповідань та повістей Володимира Васильєва

«Відьмак Великого Києва»[2], пізніше «Відьмак із Великої Москви», — серія оповідань та повістей в жанрі технофентезі за авторством російськомовного письменника українського походження Володимира Васильєва. Є пародією[3] (або навіть фанфіком)[4] на Відьмацьку сагу Анджея Сапковського, що написано зі згоди автора першотвору.[4][5]

Відьмак Великого Києва.
Відьмак із Великої МосквиM:
Ведьмак из Большого Киева.
Ведьмак из Большой Москвы
[1]
Палітурка збірки «Відьмак Великого Києва»
Палітурка збірки «Відьмак Великого Києва»
Автор Володимир Васильєв
Жанр технофентезі, кіберпанк
Країна Росія Росія
Мова оригіналу російська
Видавництво Росія АСТ
Україна Зелений пес
Перекладач Є. Ковалевська
Перше видання 1997-2017
Українською мовою 2005-2006
Перевидання 2019 (омнібус)

У 2003 році літературна серія була відзначена міжнародним фестивалем фантастики «Зоряний міст» нагородою «Золотий кадуцей» (1-е місце) у номінації «Цикли, серіали та романи з продовженням».[6] Також титульне оповідання «Відьмак Великого Києва» отримало в 2000 році обидва призи фестивалю «Уранія»: «Велику Уранію» від читачів та «Малу Уранію» від письменницької спільноти.[7]

ОписРедагувати

«Відьмак Великого Києва» — одна з найпопулярніших серій автора.

Кіберпанківський твір є метафорою сучасного збентеження, викликаного крахом промисловості, корумпованістю уряду, відчуженням від влади, зосередженої в руках еліти. Водночас виразною рисою технофентезі є те, що техніка тут легко поєднується з начебто несумісною магією, і ніякого наукового пояснення цьому не дається.

Дія розгортається в інтер'єрах сучасного мегаполісу, зрозумілого сучасному читачеві, у впізнаваному світі.

Головний герой оповідань Васильєва — представник рідкісної професії — відьмак Геральт. Відьмак — це дитина, яка пройшла серію випробувань, включно з хімічним впливом. Він вижив, та став мутантом, отримав нелюдські можливості, необхідні для виживання в сутичках із чудовиськами світу живих машин. Його вороги — механізми, що вийшли з-під контролю людей та почали нападати на своїх колишніх господарів, «машини-перевертні».

Відьмак — мисливець за монстрами, якого всюди переслідує дурна слава головника і канібала, хоча насправді він тільки виконує свою роботу заради грошей. Борця з оскаженілою технікою загал парадоксально й несправедливо вважає чи не більшим чудовиськом: його уникають, ненавидять, прагнуть обдурити.

Відьмаки мають кодекс честі. Філософія відьмака — це жорсткий принцип зграї, що відмежовує від чужинців. Однак Геральт порушує відьмачий закон, знаючи, що це потягне за собою покарання зі сторони підзахисних, що нагородою для нього стануть підлість й обман. Відьмак, котрий фізично «не людина, людяніший більшості оточуючих його живих».[4]

ТвориРедагувати

До серії входять такі твори:

  • «Технік Великого Києва» (рос. «Техник Большого Киева», 1997 р.)
    У Великому Києві поряд живуть люди, ельфи, орки, одночасно присутня магія та технічний прогрес. Донецько-луганська громада гномів звертається за послугами високооплачуваного і досвідченого мага-техніка Прада, за яким ведеться спостереження. Також Прада за великі гроші наймає для полювання на дикі вантажівки знаменитий вервольф Вольво.
    Переклади:
    • укр. «Технік Великого Києва» — 2005 р.
    • лит. «Laukinių sunkvežimių medžioklė» (укр. «Полювання на дикі вантажівки») — 2005 р.
    • чеськ. «Technik Velkého Kyjeva» — 2014 р.
  • «Відьмак із Великого Києва» (рос. «Ведьмак из Большого Киева», 1999 р.)
    Планета вкрита велетенськими мегаполісами, на вулицях яких мешкають різноманітні раси. Час від часу в нетрях міст з'являються небезпечні механічні чудовиська. Для боротьби з ними існують відьмаки. Один такий відьмак прибуває в Снєженськ-3, де Ріп, бойовий мнеморобот, почав викрадати дітей.
    Переклади:
    • пол. «Wiedźmin z Wielkiego Kijowa» — 2002 р., у однойменній збірці.
    • укр. «Відьмак Великого Києва» — 2006 р., у однойменній збірці.
  • «Довг, честь і taimas» (рос. «Долг, честь и taimas», 2000 р.)
    Ельфи розслідують таємницю однієї радіопередачі, джерело якої знаходиться в покинутому замку. Експедиція, котра мала дослідити територію замку, безслідно зникла. Ельфи винаймають відьмака, аби той розкрив таємницю замку та знайшов безпечний шлях усередину.
    Переклади:
    • пол. «Obowiązek, honor i taimas» (укр. «Обов'язок, честь і taimas») — 2002 р., у збірці «Відьмак із Великого Києва» (пол. Wiedźmin z Wielkiego Kijowa).
    • укр. «Борг, Честь і Taimas» — 2006 р., у збірці «Відьмак Великого Києва».
  • «Питання ціни» (рос. «Вопрос цены», 2001 р.)
    На Харківському Тракторному заводі завівся монстр-руйнівник.
    Переклади:
    • пол. «Kwestia ceny» (укр. «Квестія ціни») — 2002 р., у збірці «Відьмак із Великого Києва» (пол. Wiedźmin z Wielkiego Kijowa).
    • укр. «Питання ціни» — 2006 р., у збірці «Відьмак Великого Києва».
  • «Батьківщина байдужості» (рос. «Родина безразличия», 2002 р.)
    Переклади:
    • пол. «Ojczyzna obojętności» — 2002 р., у збірці «Відьмак із Великого Києва» (пол. Wiedźmin z Wielkiego Kijowa).
    • укр. «Батьківщина байдужості» — 2006 р., у збірці «Відьмак Великого Києва».
  • «Нянька» (рос. «Нянька», 2003 р.)
    Переклади:
    • укр. «Нянька» — 2006 р., у збірці «Відьмак Великого Києва».
    • пол. «Niańka» — 2007 р., у збірці «Чорна меса» (пол. Czarna msza).
  • «Штучний добір» (рос. «Искусственный отбор», 2003 р.)
    Переклади:
    • укр. «Штучний відбір» — 2006 р., у збірці «Відьмак Великого Києва».
    • пол. «Sztuczny Doborz» — 2006 р., у збірці «Темний біс» (пол. Mroczny Bies).
  • «No Past» (укр. «Без минулого», 2006 р.)
    Відьмак Геральт, фахівець зі знешкодження небезпечної техніки, отримує завдання проникнути в прекрасно захищений розумний будинок.
    Переклади:
    • укр. «No Past» — 2006 р., у збірці «Відьмак Великого Києва».
  • «Матадор» (рос. «Матадор», 2007 р.)
    Відьмака Геральта наймають проконсультувати організаторів механічної кориди. В результаті йому доводиться зіткнутися з небаченим досі механізмом.
  • «Поїзд поза розкладом» (рос. «Поезд вне расписания», 2009 р.)
    Відьмак Геральт отримує завдання з'ясувати, чому зчіпка локомотивів раптово змінила маршрут. Справа ускладнюється тим, що перед цим інший відьмак отримав таке ж завдання, забрався на цей поїзд і пропав.
  • «Відьмацьке слово» (рос. «Ведьмачье слово», 2009 р.)
    Геральт і Ламберт — відьмаки з закритого міста Арзамас-16 — отримують завдання з'ясувати, хто або що топить баржі і викрадає метанол у заводу.
  • «Кольори перемир'я» (рос. «Цвета перемирия», 2013/2014 р.)
    Відьмака Геральта наймають для охорони байкерського фестивалю.
    Переклади:
  • «Дуже велика Москва» (рос. «Очень Большая Москва», 2017 р.)
    Відьмак був вимушений поїхати з Києва.

Переклади українськоюРедагувати

  • Васильєв, Володимир. Технік Великого Києва. — Київ : Зелений Пес, 2005. — 512 с. — (Алфізика) — 2000 прим. — ISBN 966-365-00-44.
  • Васильєв, Володимир. Відьмак Великого Києва. — Київ : Зелений Пес, 2006. — 480 с. — (Алфізика) — 1000 прим. — ISBN 966-365-10-24.

ВідгукиРедагувати

Польські оглядачі Кароліна та Матеуш «Ривські» вважають «Відьмака Великого Києва» захопливим приємним чтивом, мова якого не відштовхує й не втомлює. На їхню думку, всі оповідання цікаві та мають винятково вдалі закінчення, а також цікавим є світ — постапокаліптична дистопія технологічного шаленства. «Ривські» зазначають, що цикл радше призначений не для фанатів Сапковського, адже тут немає ані продовження пригод Білого Вовка, ані розвитку тем, порушених польським письменником, — натомість це неповторна і дотепна інтерпретація оригінального задуму, загорнута в титан, електромеханічні рушії та автоматичну вогнепальну зброю.[8]

Російський портал «Світи Сапковського» називає цикл відвертим плагіатом, однак разом з тим визнає, що пародія має право на існування та навіть є одним із небагатьох творів за мотивами, що не паразитує на оригіналі. Портал відзначає легкість читання та взагалі майстерність автора, ставлячи циклу оцінку 5/5.[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Владимир Васильев. Ведьмак из Большого Киева. Ведьмак из Большой Москвы. — М. : Изд. В. Секачев, 2019. — 584 с. — (Клубная фантастика) — 77 прим. — ISBN 978-5-4481-0416-9.
  2. Васильєв, Володимир. Відьмак Великого Києва. — Київ : Зелений Пес, 2006. — 480 с. — (Алфізика) — 1000 прим. — ISBN 966-365-10-24.
  3. а б Владимир Васильев — «Ведьмак из большого Киева» [Володимир Васильєв — «Відьмак із Великого Києва»]. Миры Анджея Сапковского (RU). 2009-01-29. Последователи и плагиаторы. «То, что это плагиат, никто собственно и не скрывал, но в силу своей пародийности, он имеет право на жизнь. Книга действительно написана мастерски, читается легко и с удовольствием. Пожалуй, это единственное произведение „по мотивам“, которое не паразитирует на „Ведьмаке“ Сапковского, а дополняет его» 
  4. а б в Коваленко, В. Будущее, которое уже началось (zip, doc) // Відкритий урок: розробки, технології, досвід : каталог. — 2014. — № 4.
  5. Дмитрий Тарабанов (13.01.06). Злой гуманист Владимир Васильев [Злий гуманіст Володимир Васильєв] (RU). Мир Фантастики. Интервью. «Он сказал: „Ну, это… Пока используй… Но меня, смотри, не переплюнь!“» 
  6. Бердник Громовиця. Зоряні зустрічі на «Зоряному Мосту» // Книжковий огляд. — 2003. — № 9.
  7. Славич. Урания. Лаборатория фантастики (RU). Награды, премии. 
  8. Wiedźmin z Wielkiego Kijowa [Відьмак Великого Києва]. RIVSKI (PL). 28 квітня 2016. Recenzje. 

ДжерелаРедагувати