Заштатне місто

Зашта́тне мі́сто, або безповітове місто — тип міста в Російській імперії, яке не було адміністративним центром повіту чи губернії, тобто не містило органів державного управління.^[1]

Ця категорія міст була введена у 1796 Павлом I при новому розподілі на губернії Російської імперії. Головним критерієм, що визначав статус населеного пункту, була кількість його мешканців. Від губернаторів вимагалося переглянути всю існуючу систему підпорядкованих їм населених пунктів. У випадках, коли кількість мешканців була недостатньою, міста переводились у категорію посадів.^[2] Зазвичай заштатними містами ставали міста, що були позбавлені статусу повітового центру через зменшення кількості повітів, що було запроваджене Павлом I.^[3]

У окремих випадках заштатне місто могло бути центром волості (такими були Березна^[4], Білопілля, Васильків, Глинськ, Градизьк, Золочів, Короп^[4], Корсунь, Краснокутськ, Миропілля, Недригайлів, Слов'янськ, Чугуїв), або навіть входити до складу волості, центром якої було село (Здолбунів)^[5].

На території України на час ліквідації повітового устрою 1923 року таких міст було 44 (заштатні міста були в усіх губерніях, однак кількість таких міст була різною - від 1 у Волинській та Катеринославській губерніях до 9 у Херсонській).^{[джерело?]}

У Київській губернії з 1846 по 1919 роки не було заштатних міст^[6].

Перелік заштатних міст Російської імперії

Див. також

Посад

Джерела

↑ Черемісін, Олександр Вікторович (2017). Міське самоврядування на Півдні України в 1785–1917 роках (PDF). Херсон: Олді-плюс. с. 142.
↑ Циберт В. Становлення органів самоврядування міст Південної України в останній чверті XVIII - середині XIX століття. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – Випуск XVI. – сторінки 30-33
↑ Белов, Алексей Викторович. Служебная иерархия и типология городов и городских поселений, установившаяся на рубеже XVIII-XIX веков // Самарский научный вестник. — 2018. — № 1 (22). — С. 156—160.
↑ ^а ^б Список населенных мест Черниговской губернии. - Чернигов. Типография Черниговского губернского правления, 1902
↑ Список населенных мест Волынской губернии. - Житомир. Волынская губернская типография, 1906, с.180
↑ Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического комитета. – К., 1900.

Посилання

Безуездный город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Заштатне місто на Dic.academic.ru [Архівовано 4 грудня 2010 у Wayback Machine.]

[1] Черемісін, Олександр Вікторович (2017). Міське самоврядування на Півдні України в 1785–1917 роках (PDF). Херсон: Олді-плюс. с. 142.

[2] Циберт В. Становлення органів самоврядування міст Південної України в останній чверті XVIII - середині XIX століття. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – Випуск XVI. – сторінки 30-33

[3] Белов, Алексей Викторович. Служебная иерархия и типология городов и городских поселений, установившаяся на рубеже XVIII-XIX веков // Самарский научный вестник. — 2018. — № 1 (22). — С. 156—160.

[:0-4] а ^б Список населенных мест Черниговской губернии. - Чернигов. Типография Черниговского губернского правления, 1902

[5] Список населенных мест Волынской губернии. - Житомир. Волынская губернская типография, 1906, с.180

[6] Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического комитета. – К., 1900.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]