Заштатне місто
Зашта́тне мі́сто, або безповітове місто — тип міста в Російській імперії, яке не було адміністративним центром повіту чи губернії, тобто не містило органів державного управління.[1]
Ця категорія міст була введена у 1796 Павлом I при новому розподілі на губернії Російської імперії. Головним критерієм, що визначав статус населеного пункту, була кількість його мешканців. Від губернаторів вимагалося переглянути всю існуючу систему підпорядкованих їм населених пунктів. У випадках, коли кількість мешканців була недостатньою, міста переводились у категорію посадів.[2] Зазвичай заштатними містами ставали міста, що були позбавлені статусу повітового центру через зменшення кількості повітів, що було запроваджене Павлом I.[3]
У окремих випадках заштатне місто могло бути центром волості (такими були Березна[4], Білопілля, Васильків, Глинськ, Градизьк, Золочів, Короп[5], Корсунь, Краснокутськ, Миропілля, Недригайлів, Слов'янськ, Чугуїв), або навіть входити до складу волості, центром якої було село (Здолбунів)[6].
На території України на час ліквідації повітового устрою 1923 року таких міст було 44 (заштатні міста були в усіх губерніях, однак кількість таких міст була різною - від 1 у Волинській та Катеринославській губерніях до 9 у Херсонській).[джерело?]
У Київській губернії з 1846 по 1919 роки не було заштатних міст[7].
Перелік заштатних міст Російської імперії
ред.Цей розділ не містить посилань на джерела. |
- Бессарабська губернія - Болград, Кагул Кілія, Рені.
- Віленська губернія - Друя, Радошковичі
- Вітебська губернія - Сураж
- Владимирська губернія - Іваново-Вознесенськ, Киржач
- Вологодська губернія - Красноборськ, Лальськ
- Волинська губернія - Здолбунів (1903-1923).
- Вятська губернія - Царевосанчурськ
- Гродненська губернія - Брянськ, Васильків, Гоніондз, Домброва, Дорогичин, Кліщелі, Книшин, Корицин, Кузьниця, Мельник, Нарев, Новий Двір, Одельськ, Соколка, Сураж, Суховля, Янов
- Дагестанська область - Дербент, Петровськ
- Ериванська губернія - Ордубад
- Естляндська губернія - Балтійський порт
- Закаспійська область — Каахк, Кизил-Арват, Теджен
- Іркутська губернія — Ілімськ
- Казанська губернія — Арськ
- Калузька губернія - Воротинськ, Серпейськ, Сухиничі
- Катеринославська губернія - Слов'яносербськ (1882-1923), Луганськ
- Київська губернія - Богуслав (1837-1846), Васильків (1919-1923), Корсунь (1921-1923), Канів (1921-1923), Чигирин (1920-1923).
- Ковенська губернія — Відзи, Шадов
- Костромська губернія — Кадий, Лух, Пльос, Судиславль, Унжа
- Кубанська область - Анапа, Єйськ, Темрюк
- Курляндська губернія — Лібава, Пільтен, Якобштадт
- Курська губернія — Богатий, Миропілля, Хотмижськ
- Кутаїська губернія — Поті, Редут-Кале
- Ліфляндська губернія — Лемзаль, Шлок
- Мінська губернія — Докшиці, Несвіж
- Могилевська губернія — Бабиновичі, Копись
- Московська губернія — Воскресенськ
- Нижегородська губернія — Перевоз, Починки
- Область Війська Донського - Олександрівськ-Грушевський, Нахічевань
- Оренбурзька губернія — Ілецкий Захист
- Пензенська губернія — Верхній Ломов, Троїцьк, Шишкеєв
- Пермська губернія — Алапаєвськ, Далматов, Дедюхін
- Подільська губернія - Бар, Вербовець, Жмеринка (1903-1921), Літин (1921-1923), Сальниця, Стара Ушиця, Хмільник (1795-1921).
- Полтавська губернія - Глинськ, Градизьк.
- Самаркандська область - Пенджикент, Ура-Тюбе
- Самарська губернія - Сергієвськ
- Санкт-Петербурзька губернія - Гатчина, Кронштадт, Нарва, Оранієнбаум, Павловськ
- Семипалатинська область - Кокпекти
- Ставропольська губернія - Святий Хрест
- Сирдар'їнська область - Туркестан
- Таврійська губернія - Балаклава, Бахчисарай, Єні-Кале, Карасубазар, Ногайськ, Оріхів, Старий Крим.
- Тамбовська губернія - Кадом
- Тверська губернія - Красний Холм
- Терська область - Георгієвськ, Моздок
- Томська губернія - Коливань, Нарим
- Уральська область - Ілецьк
- Ферганська область - Старий Маргелан, Чуст
- Харківська губернія - Білопілля, Золочів, Краснокутськ, Недригайлів, Слов'янськ, Чугуїв.
- Херсонська губернія - Берислав, Бобринець, Вознесенськ, Григоріополь, Дубосари, Маяки, Новогеоргіївськ, Новомиргород, Овідіополь, Ольвіополь, Очаків.
- Чернігівська губернія - Березна, Короп, Нове Місто, Погар
- Ярославська губернія - Петровськ
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ Черемісін, Олександр Вікторович (2017). Міське самоврядування на Півдні України в 1785–1917 роках (PDF). Херсон: Олді-плюс. с. 142.
- ↑ Циберт В. Становлення органів самоврядування міст Південної України в останній чверті XVIII - середині XIX століття. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – Випуск XVI. – сторінки 30-33
- ↑ Белов, Алексей Викторович. Служебная иерархия и типология городов и городских поселений, установившаяся на рубеже XVIII-XIX веков // Самарский научный вестник. — 2018. — № 1 (22). — С. 156—160.
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии. - Чернигов. Типография Черниговского губернского правления, 1902
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии. - Чернигов. Типография Черниговского губернского правления, 1902
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии. - Житомир. Волынская губернская типография, 1906, с.180
- ↑ Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического комитета. – К., 1900.
Посилання
ред.- Безуездный город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Заштатне місто на Dic.academic.ru [Архівовано 4 грудня 2010 у Wayback Machine.]