Костромська губернія
Костромська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та РРФСР, що існувала у 1796–1929 роках. Губернське місто — Кострома.
Костромська губернія | ||||
Герб | ||||
Центр | Кострома | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1796 | |||
Площа | 83 996,4 км² | |||
Населення | 1 429 228[1] осіб (1897) | |||
Попередники | Костромське намісництво | |||
Наступники | Костромський округ | |||
Географія
ред.Губернія була розташована в центрі європейської частини Російської імперії. Межувала на заході з Ярославською, на півдні — з Владимирською та Нижньогородською, на сході межувала з В'ятською, на півночі та північному заході — з Вологодською губерніями.
Площа губернії становила 83 996,4 км² — у 1897 році[1], 33 647 км² — 1926 року[2].
Історія
ред.- 29 травня 1719 року створено Костромську провінцію в Московській губернії та Галицьку провінцію в Архангелогородській губернії.
- 6 березня 1778 року з цих двох провінцій було створено Костромське намісництво, яке поділялось на дві області: Костромську з центром в Костромі й Унженську з центром в Унжі. У складі намісництва було 15 повітів: Буйський, Варнавинський, Ветлузький, Галицький, Кадийський, Кінешемський, Кологривський, Костромський, Луховський, Макаріївський, Нерехтський, Плесовський, Солігалицький, Чухломський та Юрьївецький.
- 12 грудня 1796 року Костромське намісництво було перетворено на Костромську губернію, міста Буй, Кадий, Лух і Пльос залишені за штатом.
- 1802 року відновлено Буйський повіт.
- Після Жовтневої революції 1917 року Костромська губернія увійшла до складу утвореної 1918 року Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР).
- З 19 серпня по 15 вересня 1918 року на території Уренщіни, яка перебувала в східній частині губернії, піднявся заколот проти комуністів. Після деяких зіткнень заколот був придушений.
- 1922 року до складу Нижньогородської губернії було передано Варнавинський та Ветлузький повіти.
- Постановою ВЦВК від 8 жовтня 1928 року «Про районування Костромської губернії» було скасовано поділ губернії на повіти й волості та запроваджено поділ на 19 районів: Арменський, Буйський, Галицький, Заволзький, Ігодовський, Кологривський, Костромський, Красносельський, Кужбальський, Мантуровський, Межевський, Молвітинський, Нерехтський, Палкінський, Парфеньєвський, Солігалицький, Судайський, Судиславський, Чухломський.
- Постановою Президії ВЦВК від 14 січня 1929 року територія Костромської губернії увійшла до складу Іваново-Вознесенської області, яку у березні 1929 року було перейменовано на Івановську промислову область. У квітні 1929 року рішенням XVIII губернського з'їзду Рад Костромська губернія була перетворена на Костромський округ Івановської промислової області.
Адміністративний поділ
ред.У період з 1802 до 1918 року до складу губернії входило 12 повітів:
№ | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² |
Населення, чол. |
---|---|---|---|---|
1 | Буйський | Буй (2240 чол.) | 2771,1 | 70 327 (1888) |
2 | Варнавинський | Варнавин (1232 чол.) | 9430,0 | 108 046 (1889) |
3 | Ветлузький | Ветлуга (4350 чол.) | 13 663,0 | 104 465 (1889) |
4 | Галицький | Галич (5000 чол.) | 4228,6 | 108 258 (1888) |
5 | Кінешемський | Кінешма (4398 чел.) | 4413,0 | 135 249 (1894) |
6 | Кологривський | Кологрив (2364 чол.) | 11 398,3 | 113 021 (1894) |
7 | Костромський | Кострома (33 012 чол.) | 4269,9 | 178 817 (1894) |
8 | Макарьївський | Макарьїв (1944 чол.) | 6680 | 110 624 (1894) |
9 | Нерехтський | Нерехта (3981 чол.) | 3468,4 | 176 888 (1896) |
10 | Солігалицький | Солігалич (3420 чол.) | 3824,9 | 60 652 (1896) |
11 | Чухломський | Чухлома (2200 чол.) | 3271,1 | 50 982 (1897) |
12 | Юрьївецький | Юрьївець (4778 чол.) | 3006,8 | 128 837 (1894) |
1918 року було утворено Ковернінський повіт, а Кінешемський, Юрьївецький та частина Нерехтського повіту відійшли до Іваново-Вознесенської губернії.
1922 року Макарьївський повіт увійшов до складу Іваново-Вознесенської губернії, а Варнавинський і Ветлузький — до Нижньогородської. Ковернінський повіт було скасовано.
Таким чином, 1926 року до складу губернії входило 7 повітів, а її площа скоротилась у 2,5 рази у порівнянні з 1918 роком.
№ | Повіт | Повітове місто | Площа, км² |
Населення[2] (1926), чол. |
---|---|---|---|---|
1 | Буйський | Буй | 3 409 | 95 801 |
2 | Галицький | Галич | 5 226 | 142 051 |
3 | Кологривський | Кологрив | 10 761 | 133 651 |
4 | Костромський | Кострома | 4 770 | 243 671 |
5 | Нерехтський | Нерехта | 1 612 | 79 346 |
6 | Солігалицький | Солігалич | 3 994 | 62 849 |
7 | Чухломський | Чухлома | 3 875 | 54 250 |
Герб
ред.- 1-й Відновлено (підтверджено) 28 листопада 1834 року, скасовано 5 липня 1878 року
Опис гербу:
Щит, розділений на чотири частини: у першій, червленій частині срібний хрест, друга й третя частини золоті; у четвертій, зеленій частині срібний півмісяць рогами донизу |
- 2-й Затверджено 5 липня 1878 року
Опис герба:
В лазуревому щиті, на срібній воді, золотий стародавній Варязький корабель, з головою та крилами орла на носовій частині, з вітрилом, прапором, на якому Імператорський орел, та із сімома гребцями. Щит увінчаний Імператорською короною й оточений золотим дубовим листям, з’єднаним Андріївською стрічкою |
Населення
ред.Рік | Населення, чол. | В тому числі міське, чол. |
---|---|---|
1847 | 1 003 033[3] | |
1897 | 1 429 228[1] | 94 365 |
1905 | 1 567 600[3] | |
1926 | 811 619[2] | 116 742 |
Національний склад губернії до завершення XIX століття відображав абсолютну перевагу російського населення (в цілому по губернії 99,6 %, у західних повітах — до 99,9 %; у Ветлузькому повіті 1,6 % становили марійці)[4].
Керівники губернії
ред.Генерал-губернатори
ред.Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
Олексій Ступішин | генерал-поручик | 1778—1783
|
Іван Салтиков | генерал-аншеф | 1783—1788
|
Заборовський Іван Олександрович | генерал-поручик | 1788—1796
|
Правителі намісництва
ред.Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
Олександр Шишкін | генерал-майор | 1778—1781
|
Іван Чернишов | генерал-майор | 1782—1783
|
Олексій Голостєнов | генерал-майор | 1785—1787
|
Іван Ламб | генерал-поручик | 1788—1796
|
Губернатори
ред.Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
Борис Островський | чинний статський радник | 06.01.1797—04.06.1798
|
Микола Кочетов | таємний радник | 04.06.1798—1806
|
Микола Пасинков | чинний статський радник | 1807—1815
|
Карл Баумгартен | таємний радник | 1816—30.10.1827
|
Яків Ганскау | чинний статський радник | 09.11.1827—27.04.1830
|
Сергій Ланськой | чинний статський радник | 27.04.1830—27.11.1832
|
Михайло Жемчужников | чинний статський радник | 27.11.1832—15.08.1833
|
Олександр Приклонський | чинний статський радник | 15.08.1833—25.12.1838
|
Микола Жуков | таємний радник | 25.12.1838—14.02.1846
|
Костянтин Григорьєв | статський радник | 14.02.1846—1847
|
Олександр Суворов-Римнікський | граф, князь Італійський, генерал-майор | 30.10.1847—1847
|
Іларіон Васильчиков | князь, генерал-майор | 31.12.1847—1849
|
Іван Каменський | генерал-майор | 1849—28.02.1852
|
Валеріан Муравйов | статський радник | 28.02.1852—10.04.1853
|
Микола Лангель | генерал-лейтенант | 10.04.1853—1853
|
Андрій Войцех | генерал-майор | 12.07.1853—24.10.1857
|
Іван Романус | генерал-лейтенант | 24.10.1857—08.07.1861
|
Микола Рудзевич | генерал-лейтенант | 11.07.1861—09.12.1866
|
Володимир Доргобужинов | чинний статський радник (таємний радник) | 09.12.1866—17.03.1878
|
Микола Андреєвський | таємний радник | 21.04.1878—24.05.1884
|
Віктор Калачов | чинний статський радник | 24.05.1884—23.01.1892
|
Олександр Шидловський | чинний статський радник | 20.01.1892—12.12.1897
|
Іван Леонтьєв | у посаді єгермейстера, чинний статський радник | 12.12.1897—06.07.1902
|
Леонід Князєв | чинний статський радник | 06.07.1902—08.10.1905
|
Павло Саввич | генерал-майор | 10.10.1905—27.10.1905
|
Олександр Ватаци | генерал-майор | 27.10.1905—15.12.1906
|
Олексій Веретенніков | генерал-майор | 15.12.1906—1910
|
Петро Шиловський | статський радник | 22.02.1910—31.12.1912
|
Петро Стремоухов | чинний статський радник | 31.12.1912—1915
|
Олександр Мякінін | чинний статський радник | 1915—1916
|
Іван Хозіков | чинний статський радник | 1916—03.03.1917
|
Губернські предводителі дворянства
ред.Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
Олександр Мошков | генерал-майор | 1780—1782
|
Олександр Семічев | чинний статський радник | 1782—1787
|
Федір Кутузов | князь, генерал-майор | 1787—1797
|
Афанасій Тухачевський | колезький асесор | 1797—1802
|
Григорій Нелідов | генерал-майор | 1802—1805
|
Дмитро Козловський | князь, надвірний радник | 1805—1811
|
Олександр Протасьєв | колезький радник | 1811—1815
|
Сергій Купреянов | гвардії полковник | 08.10.1815—1818
|
Сергій Татищев | чинний статський радник, камергер | 1818—1831
|
Сергій Купреянов | чинний статський радник | 1831—1845
|
Григорій Головін | капітан-лейтенант | 15.02.1845—1848
|
Костянтин Бошняк | майор | 13.01.1848—1851
|
Федір Чагін | статський радник | 31.01.1851—16.02.1854
|
Олександр Миронов | чинний статський радник | 26.02.1854—23.12.1865
|
Микола Карцев | відставний гвардії ротмістр (статський радник) | 23.12.1865—31.12.1871
|
Іван Васьков | губернський секретар | 31.12.1871—17.01.1875
|
Василь Шипов | відставний гвардії штабс-капітан | 31.01.1875—04.02.1878
|
Дмитро Шипов | чинний статський радник | 04.02.1878—06.04.1879
|
Авдій Шипов | колезький радник (таємний радник) | 30.01.1881—14.01.1902
|
Микола Нелідов | чинний статський радник | 14.01.1902—31.01.1905
|
Павло Шулєпніков | титулярний радник | 31.01.1905—24.03.1908
|
Михайло Зузін | відставний генерал-майор | 24.03.1908—1914
|
Сергій Бірюков | чинний статський радник | 1914—1917
|
Віце-губернатори
ред.Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
Олександр Скалой | статський радник | 1778—1780
|
Олександр Алаликін | бригадир | 1780—1782
|
Андрій Лопухін | чинний статський радник | 1782—1789
|
Іван Страхов | статський радник | 1789—1792
|
Кирило Риндін | колезький радник | 1793—20.12.1796
|
Краснокутський | статський радник | 23.03.1797—10.02.1800
|
Іван Васьков | чинний статський радник | 10.02.1800—1813
|
Дмитро Горчаков | князь, колезький радник | 1813—07.08.1815
|
Степан Ушаков | статський радник | 07.08.1815—17.12.1819
|
Іван Пейкер | колезький радник | 17.12.1819—15.02.1821
|
Тимофій Фліт | колезький радник | 16.06.1821—1824
|
Іван Пузанов | статський радник | 15.02.1824—05.11.1826
|
Адам Вальтер | колезький радник | 05.11.1826—11.01.1830
|
Борис Прутченко | колезький радник | 11.01.1830—11.04.1831
|
Микола Юренєв | чинний статський радник | 08.05.1831—26.07.1835
|
Ніктополіон Клементьєв | колезький радник | 26.07.1835—01.02.1838
|
Андрій Бороздін | колезький радник | 01.02.1838—11.12.1841
|
Іван Крилов | надвірний радник | 11.12.1841—12.05.1847
|
Микола Гайворонський | надвірний радник | 12.05.1847—16.10.1849
|
Сергій Гагарін | князь, надвірний радник | 16.10.1849—10.12.1852
|
Петро Брянчанінов | надвірний радник (колезький радник) | 10.12.1852—24.10.1855
|
Олександр Борзенко | чинний статський радник | 24.10.1855—10.05.1857
|
Афіноген Виноградський | статський радник (чинний статський радник) | 10.05.1857—09.03.1862
|
Петро Ісаєв | надвірний радник (затверджений із зведенням у колезькі радники 18.10.1862), (статський радник) | 09.03.1862—23.06.1867
|
Микола Арсеньєв | колезький радник | 07.07.1867—28.06.1868
|
Олександр Свербеєв | у званні камер-юнкера, колезький радник (чинний статський радник) | 28.06.1868—23.10.1878
|
Євстигній Скалой | статський радник | 23.10.1878—18.03.1886
|
Іван Хрущов | колезький радник | 18.03.1886—30.04.1887
|
Оскар Меллер | чинний статський радник | 14.05.1887—02.02.1897
|
Єгор Ізвеков | чинний статський радник | 08.02.1897—14.01.1908
|
Олександр Оболенський | князь, колезький радник | 14.01.1908—23.08.1910
|
Іван Хозіков | статський радник | 23.08.1910—1914
|
Борис Борх | граф, чинний статський радник | 1914—1916
|
Леонід Ізгоєв | титулярний радник | 1916—1917
|
Примітки
ред.- ↑ а б в Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 року. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 25 липня 2012.
- ↑ а б в Всесоюзний перепис населення 1926 року. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 липня 2012.
- ↑ а б Тархов С. Зміна АТД Росії за останні 300 років. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 25 липня 2012.
- ↑ Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 липня 2012.
Джерела
ред.- Пам'ятна книжка Костромської губернії на 1851 рік [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Пам'ятна книжка Костромської губернії на 1857 рік [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Тумаков. Ветлузький край. 1962 р.
- Списки населених місць Костромської губернії 1877, JPG
- Белоруков Д. Ф. Селища, села й міста Костромського краю [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]: матеріали для історії. — Кострома: Костромський громадський фонд культури. ISBN 5-89362-016-X
Посилання
ред.- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Карта Костромської губернії з «Атласу» Ільїна 1876 року [Архівовано 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Бібліотека Царське Село, книги з історії Костромської губернії