Нахічевань-на-Дону
Нахічева́нь-на-Дону́ (Нахічеван, вірм. Նոր Նախիջևան) — колишнє місто на правому березі річки Дон, нині у складі Пролетарського району міста Ростов-на-Дону. Періодично з'являються пропозиції щодо перейменування району на Нахічеванський.
ІсторіяРедагувати
Місто Нахічеван і села Чалтир, Крим, Султан-Сали, Великі Сали і Несветай були засновані вірменами, переселеними з Криму за указом Катерини II від 9 березня 1779 року.
З огляду на адміністративно-господарське й культурне значення міста Ростов, об'єднаний пленум Донського окрвиконкома й Ростовсько-Нахічеванської міськради на підставі постанови Північно-Кавказького крайвиконкома від 24 жовтня 1928 року вирішив об'єднати з 1 листопада 1928 року міста Ростов й Нахічевань-на-Дону, виділивши їх у самостійну адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням крайвиконкому.[1] Місто стало Пролетарським районом міста Ростов-на-Дону[2]. Села й донині складають національний вірменський район, що має назву М'ясниківського.
Відомі уродженціРедагувати
- Аджемов Мойсей Сергійович (1878—1950) — російський політик, член Конституційно-демократичної партії
- Арутюнов Серафим Христофорович — російський підприємець, газетяр, журналіст
- Лукашин Сергій Лук'янович (1883—1937) — радянський державний діяч, перший секретар ЦК КП та голова Ради народних комісарів Вірменської РСР у 1921—1925 роках.
- Мержанов Мирон Іванович (1895—1975) — радянський архітектор.
ФотогалереяРедагувати
- Види міста
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ ГАРО. Ф. Р-1798. Оп. 1. Д. 1419. Л. 14.
- ↑ Офіційний портал міської Думи та Адміністрації Ростова-на-Дону
ПосиланняРедагувати
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1890—1907.
- Коротка історія донських вірменів. Історія Нахічевана
- Вірмени на Дону