Троїцьк (Ковилкінський район)

населений пункт у Росії

Тро́їцьк (рос. Троицк, ерз. Троицк) — село у складі Ковилкінського району Мордовії, Росія. Адміністративний центр Троїцького сільського поселення.

село Троїцьк
рос. Троицк
ерз. Троицк
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Мордовія
Муніципальний район Ковилкінський район
Поселення Троїцьке
Код ЗКАТУ: 89229883001
Код ЗКТМО: 89629483101
Основні дані
Час заснування 16 століття
Населення 1610 осіб (2010[1])
Поштовий індекс 431320
Географічні координати: 54°05′24″ пн. ш. 43°49′28″ сх. д. / 54.09000000002777853° пн. ш. 43.82444444447177290° сх. д. / 54.09000000002777853; 43.82444444447177290Координати: 54°05′24″ пн. ш. 43°49′28″ сх. д. / 54.09000000002777853° пн. ш. 43.82444444447177290° сх. д. / 54.09000000002777853; 43.82444444447177290
Мапа
Троїцьк (Росія)
Троїцьк
Троїцьк

Троїцьк (Мордовія)
Троїцьк
Троїцьк

ГеографіяРедагувати

Село знаходиться при впадінні річки Сезелка в річку Мокша, за 10 км від райцентру Ковилкіно. Біля Троїцька збереглося 3 селища епохи середньовіччя.

ІсторіяРедагувати

Троїцьк (Троїцький Острог) засноване в 16 столітті (1570—1580 роках) як фортеця на південно-східному кордоні Московського царства. За легендою засноване було царицею-чорницею Марфою Олексіївною (матір'ю царя Михайла Федоровича), яка часто присилала в Троїцьку соборну церкву щедрі дарунки. Троїцьк було особистим володіння царської сім'ї Романових[2].

Троїцький острог був опорним пунктом повстанців під час повстання Степана Разіна. В «Грамоті в Троїцький Острог воєводі князю Вязменському» в 1695 році повідомляється: «Темниковського повіту, в Троїцькому Острозі, церква Живоначальної Трійці»[3].

У 1708 році був зарахований до Азовської, в 1732 — до Воронезької губернії. З 1780 по 1798 роки Троїцьк був повітовим центром Пензенської губернії. Троїцький повіт за даними кінця 18 століття складався з 64 населених пунктів, в яких значилося 27 церков з 274 священнослужителями і церковнослужителями (разом з сім'ями). У самому місті було 720 будинків, число жителів досягало 5000 осіб. На початок 20 століття — до 6900 осіб. Негласно з часу заснування Троїцьк вважався містом з фортецею, але офіційно був визнаний таким за підсумками реформи 1780 року. З 1798 року став позаштатним містом спочатку Нижегородської губернії, а з 1801 року — Краснослободського повіту Пензенської губернії. В «Списку насіденних місць Пензенської губернії» (1869), Троїцьк — місто Краснослободського повіту з 704 дворами, 4 церквами, сільським училищем, поштовою станцією, пристанню, ярмарком, базаром.

Надалі значення міста падало: спочатку він був виведений за штат, тобто як і раніше вважався містом, але свого повіту вже не мав, а в радянський час, з 6 червня 1925 року взагалі став селом.

НаселенняРедагувати

Населення — 1610 осіб 2010; 1677 у 2002[4]).

Національний склад станом на 2002 рік:

ГосподарствоРедагувати

У Троїцьку є середня школа, дитячий садок при школі, бібліотека, Будинок культури, дільнична лікарня, пекарня, відділення зв'язку, ветеринарний ділянку, магазин, пам'ятник воїнам, загиблим в роки Другої світової війни, церква Різдва Христового (1879 р.).

У XVII—XVIII ст. Троїцьк мав три монастирі: жіночі — «Успенський» та «Троїцький» та чоловічий — «Спасо-Преображенський», а також будувалися та перебудовувалися кілька церков.[5]

Соборна на честь Пресвятої Трійці (Троїцька) церква з'явилася одночасно з міським острогом; спочатку була дерев'яною, потім перебудована у кам'яну (після пожежі 1746 року, коли вигоріло майже все місто). Протягом 40 років собор добудовувався, було сім престолів, але через будівельні прорахунків, будівля дала велику осадку, з'явилася небезпека руйнування.

У 1840-ті було розпочато будівництво нового собору, великого, в стилі класицизму. Він будувався 30 років. На початку 1850-х був освячений головний престол з колишнім найменуванням — Троїцький. До 1879 року вже були освячені дві бокові церкви — на честь Різдва Христового та на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Собор відрізнявся величністю і строгістю обрисів. Дзвіниця мала висоту 52 м, і це була найвища споруда в місті. За радянських часів храм був зруйнований. Сьогодні церква Різдва Христового — єдиний діючий храм села.

ДжерелаРедагувати

  • Аркуш карти N-38-64 Ковылкино. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)
  • Шмирев Н. П. Троїцьк. — Саранськ, 1982.(рос.)
  • Енциклопедія Мордовія, Т. Н. Кадерова.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати