Нарва[2] (Нарев[3], пол. Narew) — село в Польщі, у гміні Нарва Гайнівського повіту Підляського воєводства. Центр гміни. Населення — 1436 осіб (2011[1]).

Село
Нарва
пол. Narew
Podlaskie - Narew - Narew - Mickiewicza v-SE 20110910 01.JPG
Вулиця Міцкевича у Нарві
Герб
Герб

Координати 52°54′46″ пн. ш. 23°31′15″ сх. д. / 52.91277777780577196° пн. ш. 23.52083333336078041° сх. д. / 52.91277777780577196; 23.52083333336078041Координати: 52°54′46″ пн. ш. 23°31′15″ сх. д. / 52.91277777780577196° пн. ш. 23.52083333336078041° сх. д. / 52.91277777780577196; 23.52083333336078041

Країна Польща
Воєводство Підляське воєводство
Повіт Гайнівський повіт
Гміна Нарва
Перша згадка 1282
Попередні назви Нарау
Висота центру 133—142  м
Населення 1436 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 85
Поштовий індекс 17-210
Автомобільний код BHA
SIMC 0036274
GeoNames 7531466
Офіційний сайт korczyna.pl
Нарва. Карта розташування: Польща
Нарва
Нарва
Нарва (Польща)
Нарва. Карта розташування: Підляське воєводство
Нарва
Нарва
Нарва (Підляське воєводство)

ІсторіяРедагувати

Перша писемна згадка датована 1282 роком[джерело?]. Місто входило до складу Київської Русі. Історики[3] називають населений пункт поруч із Більськ-Підляським та Суражем одним із міст північної околиці Галицько-Волинського князівства в часи короля Данила і за Литовсько-руської доби.

Заснована у 1514 році за наказом великого князя литовського Сигізмунда I. Під час входження до складу Великого князівства Литовського отримала хелмінське міське право, а пізніше і магдебурзьке право. У 1580 році у Нарві було 144 доми, у 1616 році — 169 домів. Частина населення займалася ремісництвом (у 1580 році було 43 ремісники, у 1616 році — 135), решта займалася рільництвом — місто мало 150 волок. Більшість населення становили українці. Чисельність польського населення зменшилася після переслідувань у середині XVII століття (залишилося лише 24 доми), натомість у місті селилися українці з довколишніх сіл[2].

Розпорядженням Ради Міністрів Польської Республіки 24 травня 1934 року місто Нарву позбавлено міських прав і долучено до сільської гміни Нарви[4].

У 1975—1998 роках село належало до Білостоцького воєводства.

НаселенняРедагувати

На початку XIX століття у місто було 95 домів і мешкало 400 осіб, які займалися, насамперед, хмільництвом. У 1855 році населення Нарви становило 1300 осіб — 523 православних, 309 католиків (в 1844—1848 роках у римо-католицизм перейшла частина колишніх уніатів) і 468 євреїв. До 1885 року чисельність населення збільшилася до 1612 осіб[2].

Розподіл населення Нарви за мовою згідно з переписом 1897 року[5]:

Мова Осіб Відсоток
єврейська 601 41,91 %
українська 532 37,1 %
польська 250 17,43 %
російська 46 3,21 %
литовська 3 0,21 %
білоруська 1 0,07 %
німецька 1 0,07 %
Разом 1434 100 %

У 1921 році у місті мешкали 963 особи (174 доми), у 1931 році — 1301. Під час другої світової війни місцеві євреї були вивезені та страчені німецькою окупаційною владою. У 1961 році мешкало 1200 осіб[2].

Згідно з переписом 2011 року населення села становило 1436 осіб[6].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 728 135 518 75
Жінки 708 119 452 137
Разом 1436 254 970 212

РелігіяРедагувати

Православна церква існувала у містечку вже на початку XVI століття. У 1528 році побудований католицький костел. На початку XVII століття князь Федір Мосальський заснував у пущі монастир Вознесіння Господнього, який існував ще у другій половині XVIII століття. Близько 1800 року парафія Піднесення Чесного Хреста (разом з філіальною церквою в Тиневичах Великих) нараховувала 1555 прихожан. У 1881—1885 роках побудовано сучасну дерев'яну парафіяльну церкву. На початку XX століття на території парафії діяли 6 шкіл з 119 учнями, а у самій Нарві — церковно-парафіяльна школа (80 учнів) і школа Міністерства просвіти (133 учнів). У 1907 році парафія Нарви нараховувала близько 3,6 тис. прихожан, які проживали в Нарві і селах Тиневичі Великі, Качали, Брушківщина, Храбустівка, Цімохи, Гайдуковщина, Скаришево, Рогози-Іванки, Маківка, Лопухівка, Ванево, Одринки, Городовщина, Заболоття, Доратинка. У 1930 році кількість парафіян становила 2586 осіб. Церква в Тиневичах Великих сьогодні є центром окремої парафії. У 1979 році парафія Нарви нараховувала 1301 прихожанина[2].

Крім парафіяльної церкви, яка у 1990 році була сильно пошкоджена внаслідок пожежі, у Нарві існує ще цвинтарна дерев'яна каплиця Казанської Божої Матері, збудована у 1726 році[2].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. а б в г д е Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник ч. 7 // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1997. — № 2 (30) (весна). — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 8 листопада 2018.
  3. а б Кордуба М. Північно-Західна Україна. — Відень, 1917. — С. 22
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zniesieniu ustroju miejskiego w niektórych miastach w powiecie bielskim i sokólskim, województwie białostockiem. (пол.)
  5. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 7 листопада 2018.  (рос.)
  6. Wieś Narew (podlaskie). Polska w liczbach. Процитовано 7 листопада 2018.  (пол.)
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нарва (село)