Вологодська губернія

Волого́дська губе́рнія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, утворена в 1796 та розташовувалася на півночі європейської частини Росії; за величиною друга губернія імперії, поступаючись лише Архангельській.

Вологодська губернія
Герб
Coat of arms of Vologda Governorate 1878.svg
Дата створення / заснування 12 (23) грудня 1796
Офіційна назва рос. Вологодская губерния
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія, Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1925).svg Російська СФРР і Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Столиця Вологда
Адміністративна одиниця РСФРР
Кількість населення 1 053 832 осіб[1]
Адміністративно-територіально поділяється на Velsky Uyezdd (1796), Vologodsky Uyezdd (1796), Грязовецький повітd (1796), Kadnikovsky Uyezdd (1796), Каргопольський повітd (1919), Nikolskij ujezdd (1796), Solvychegodsky Uyezdd (1796), Тотемський повітd (1796), Ust-Sysolsk Uyezdd (1796), Великоустюженський повітd (1796), Yarensk Uyezdd (1796)
Спільний кордон із Пермська губернія
Попередник Вологодське намісництво
Наступник Північний край
Замінений на Північний край і Північна область[d]
На заміну Вологодське намісництво і Олонецька губернія
Час/дата припинення існування 14 січня 1929[2]
Площа 112 381 км²[1]
Детальна карта
Категорія мап на Вікісховищі d
CMNS: Вологодська губернія у Вікісховищі

Координати: 60° пн. ш. 40° сх. д. / 60° пн. ш. 40° сх. д. / 60; 40

ІсторіяРедагувати

Землі, які згодом зайняла Вологодська губернія, вже за давнини були заселені фіно-угорськими племенами. З XIIХІІІ ст. сюди проникають помори і новгородці і засновують на цих землях ряд поселень (Вологду, Устюг та ін.). З XIV ст. серед місцевого населення поширюється християнство (св. Стефан Пермський — просвітник комі-зирян).

З захопленням Новгороду Вологодський край підпадає під владу Московії, задля чого додатково було проведено низку каральних походів.

У 1780 з трьох провінцій Архангелогородської губернії: Вологодської, Архангельської, Великоустюзької — утворено Вологодське намісництво, центром якого стала Вологда (місто з 1719 року).

В 1784 зі складу Вологодського намісництва виокремлено Архангельське намісництво, а в 1796 році запроваджено Вологодську губернію як самостійну адміністративну одиницю (з осередком у Вологді).

На початок ХХ століття площа Вологодської губернії становила ~ 402 112 км², а чисельність населення — 1 493 200 осіб. За даними перепису 1897 року 91,2 % населення губернії становили росіяни, 8,6 % — комі. Відсоток грамотності був 19,1 %.

У квітні 1918 вісім північно-західних губерній — Петроградська, Новгородська, Псковська, Олонецька, Архангельська, Вологодська, Череповецька і Північно-Двинська — були об'єднані в Союз комун Північної області, який, втім, уже за рік (в 1919 році) було скасовано.

14 січня 1929 Вологодська губернія скасована — на її місці було утворено Вологодський округ Північного краю.

ПовітиРедагувати

На початок XX століття до складу губернії входили 10 повітів:

Міст у губернії нараховувалось 13: губернське, 9 повітових і 3 позаштатні (Красноборськ, Лальськ, Верховажський).

В 1918 Велико-Устюзький, Нікольський, Сольвичегодський, Усть-Сисольський і Яренський повіти відійшли до нової Північно-Двинської губернії. У наступному, 1919, до складу Вологодської губернії було передано Каргопольський повіт Олонецької губернії. В 1924 скасовано Грязовецький повіт.

Посилання і літератураРедагувати


  1. а б Всесоюзная перепись населения 1926 годаМосква: Центральне статистичне управління, 1928. — Т. 9. — С. 2–13.
  2. Постановление от 14 января 1929 года об образовании на территории Р.С.Ф.С.Р. административно-территориальных объединений краевого и областного значенияВсеросійський центральний виконавчий комітет.