Кутаїська губернія
Кутаїська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії.
| Кутаїська губернія | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 14 грудня 1846 |
|---|---|
.png) | |
| Країна |
 Російська імперія, Російська республіка, Спеціальний Закавказький Комітет і Закавказький комісаріат |
| Столиця | Кутаїсі |
| Адміністративна одиниця |
Кавказьке намісництво Спеціальний Закавказький Комітет Закавказький комісаріат |
| Кількість населення | 914 000 осіб |
| Замінений на | Закавказька Демократична Федеративна Республіка |
| На заміну | Грузино-Імеретинська губернія |
| Час/дата припинення існування | 1917 |
| Площа | 29 524 362 580 квадратний метр |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | commons:Category:Maps of Kutaisi Governorated |
 | |
 Кутаїська губернія у Вікісховищі | |
Координати: 42°15′00″ пн. ш. 42°42′00″ сх. д. / 42.250000000028° пн. ш. 42.7000000000277779577118054° сх. д.
| Кутаїська губернія | |||
|---|---|---|---|
| |||
|
| |||
| Адм. центр | Кутаїсі | ||
| Країна | Російська імперія, Російська республіка, Спеціальний Закавказький Комітет і Закавказький комісаріат
| ||
| Регіон | Кавказьке намісництво Спеціальний Закавказький Комітет Закавказький комісаріат | ||
| Населення | |||
| - повне | 914 000 осіб | ||
| Площа | |||
| - повна | 29 524 362 580 квадратний метр | ||
| Дата заснування | 14 грудня 1846 | ||
| Дата ліквідації | 1917 | ||
|
| |||
| |||
Загальні відомості ред.
Розташовувалась на південному заході Закавказзя, вздовж південно-східного берега Чорного моря й басейну річок Ріоні й Чороха.
Площа становила 25 942 кв. верст. Поверхня на півночі гориста — південні схили головного Кавказу (Дих-Тау, 17 тис. футів висоти); середня частина, річкою Ріоні, пласка, місцями болотяна, низина; південна частина губернії — Малий Кавказ. Ліси вкривають близько половини всієї площі. Ґрунт у гористих місцях каменистий, у низині — наносний, надзвичайно плодоносний.
Клімат м'який, вологий та рівний. Флора розкішна субтропічна (батьківщина виноградної лози).
Населення становило 914 000 осіб (міського — 62 000). Грузин 842 000, абхазців 59 000, росіян 13 000, решта інших національностей.
Землеволодіння вкрай дрібне. Головні культури: кукурудза і виноград. Хліби (пшениця, просо, ячмінь та ін.) сіють небагато в нагорних частинах губернії. Вирощування тютюну (високі сорти) розвивалось; Чорноморським узбережжям — фруктові та апельсинові сади.
Фабрики й заводи (1900) 314 з виробництвом на 8,5 мільйонів рублів.
Гірнича справа з давніх часів; поблизу залізничної станції Квіріли найбагатші у світі родовища марганцю (до 23 мільйонів пудів на рік), мідна й свинцева руда, кам'яне вугілля (понад 3 мільйони пудів).
Залізниць 379 верст.
Адміністративний поділ ред.
До складу губернії в 1897 входили 7 повітів і 3 округи:
- Кутаїський
- Зугдідський
- Лечхумський
- Озургетський
- Рачинський
- Сенакський
- Шаропанський
- Артвінський округ
- Батумський округ
- Сухумський округ.
Міст — 4.
У 1903 з Кутаїської губернії виділено Батумську область.
До складу Кутаїської губернії в 1903—1918 роках входили 7 повітів і 1 округ.
| № | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² |
Населення[1] (1897), чол. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Зугдідський | м. Зугдіді (3 407 чол.) | 2 614,9 | 114 869 |
| 2 | Кутаїський | м. Кутаїс (32 476 чол.) | 2 985,9 | 221 665 |
| 3 | Лечхумський | с. Цагері (687 чол.) | 4 078,3 | 47 779 |
| 4 | Озургетський | м. Озургеті (4 710 чол.) | 1 985,0 | 90 326 |
| 5 | Рачинський | с. Оні (1 255 чол.) | 2 494,9 | 60 421 |
| 6 | Сенакський | м. Сенакі (1 248 чол.) | 1 520,0 | 115 785 |
| 7 | Шорапанський | м. Квіріли (2 010 чол.) | 2 687,4 | 156 633 |
| 8 | Сухумський округ | м. Сухум (7 998 чол.) | 7 575,4 | 106 179 |
Національний склад у 1897 році[2] ред.
| повіт | грузини | абхази | турки | вірмени | росіяни | греки | євреї | українці | поляки | курди | осетини | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 83,01 | 5,6 % | 4,4 % | 2,3 % | 1,8 % | 1,5 % | 1,4 % | … | … | … | … | … | ||
| Артвінський округ | 73.9 | … | …13,9 | 9,7 | … | … | … | 4,6 % | 1,3 % | … | … | … | ||
| Батумський округ | 69,9 | … | … | … | 3,6 % | 8,1 % | 8,2 % | 5,3 % | 1,2 % | 1,9 % | 1,0 % | 1,9 % | … | |
| Зугдідський повіт | 98,5 | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | |
| Кутаїський повіт | 97.00 | … | … | … | … | 1,8 % | … | … | 1,6 % | … | … | … | … | |
| Лечхумський повіт | 99,02 | … | … | … | … | … | … | … | … | … | ||||
| Озургетський повіт | 96,3 | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | |
| Рачинський повіт | 97,2 | … | … | … | … | … | … | 1,0 % | … | … | … | 5,8 % | ||
| Сенкаський повіт | 96,08 | … | … | … | 1,2 % | … | … | … | … | … | … | … | ||
| Шоропанський повіт | 94,6 | 1,4 % | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | |
| Сухумський округ | 24,36 % | 55,28 % | 6,17 % | 5,66 % | 5,08 % | 0,12 % | … | 0,22 % | … | … | … | … | … |
Губернатори[3] ред.
- 17 квітня 1847—1851 — Костянтин Якович Бєлявський воєнний губернатор
- 1851—1853 — Олександр Іванович Гагарін воєнний губернатор
- 1853—1856 — Іван Костянтинович Багратіон-Мухранський воєнний губернатор
- 1856—1857 — Микола Петрович Колюбакін воєнний губернатор
- лютий 1857 — 27 жовтня 1857 — Олександр Іванович Гагарін генерал-губернатор
- 1857—1860 — Георгій Романович Ерістов генерал-губернатор
- 1857—1858 — Олександр Врангель генерал-губернатор
- 1858—1861 — Микола Агафонович Іванов генерал-губернатор
- 1861—1862 — Микола Петрович Колюбакін генерал-губернатор
- 1862—1866 — Олександр Степанович Оголін
- 1863—1866 — Дмитро Святополк-Мирський генерал-губернатор
- 1867—1878 — Володимир Васильович Лєвашов воєнний губернатор
- 1878—1883 — Микола Ясонович Малафєєв
- 11 березня 1887 — 1 грудня 1890 — генерал-майор, (з 30 серпня 1889 року генерал-лейтенант) Олександр Іванович Гроссман воєнний губернатор
- 22 грудня 1890 — 30 травня 1898 — Михайло Якович Шаликов воєнний губернатор
- 19 липня 1898 — 21 квітня 1901 — генерал-майор Федір Костянтинович Гершельман воєнний губернатор
- 20 жовтня 1901 — 25 травня 1905 — полковник, (з 6 грудня 1901 року — генерал-майор) Олексій Олексійович Смагін воєнний губернатор
- 9 червня 1905—1906 — Володимир Старосельський в.п. губернатора
- 1906—1907 — Олександр Петрович Язиков
- 28 листопада 1907—1914 — Адам Іванович Словочинський
- 1914—1916 — Лев Володимирович Потулов
- 1916—1917 — Олександр Гудович
Символіка ред.
Примітки ред.
- ↑ Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської Імперії 1897 року. Наявне населення в губерніях, повітах, містах Російської Імперії (без Фінляндії). Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 14 квітня 2011.
- ↑ Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської Імперії 1897 року. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 14 квітня 2011.
- ↑ ИМЕРЕТИЯ. Архів оригіналу за 13 лютого 2010. Процитовано 14.04.2011.
Див. також ред.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кутаїська губернія |
- Массальский В. И.,. Кутаисская губерния [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.