Оні (груз. ონი) — місто в мхаре Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті, адміністративний центр муніципалітету Оні. Населення 2656 осіб (за переписом 2014 р.).

місто (1846)
Портал:Грузія
Оні
груз. ონი
Герб Прапор
Основні дані
42°35′02″ пн. ш. 43°26′30″ сх. д.H G O
Країна Грузія Грузія
Мхаре Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті
Муніципалітет муніц. Оні
Адміністративний центр муніц. Оні

Перша згадка 15 століття
Статус з 1846 року

Висота над р.м. 830 м
Населення 2656 осіб (2014)[1],
2523 осіб (2022),
626 осіб (1882),
2699 осіб (1922),
3684 осіб (1939),
4385 осіб (1959),
6149 осіб (1970),
6174 осіб (1979),
5481 осіб (1989),
2563 осіб (2021),
3300 осіб (2023)[2]
Часовий пояс (UTC+4)
Міста-побратими
Поштовий індекс 3600[3] (Пошта Грузії)
Місцева влада
Вебсторінка oni.gov.ge
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 612592
OpenStreetMap 1997288 ·R (Муніципалітет Оні)
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Оні. Карта розташування: Грузія
Оні
Оні
Оні (Грузія)
Оні. Карта розташування: Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті
Оні
Оні
Оні (Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті)
Мапа

CMNS: Оні у Вікісховищі

Розташування

ред.

Розташоване на лівому березі річки Ріоні, у глибокій ущелині, 830 м над рівнем моря, 210 км на північний захід від Тбілісі. Історично та етнографічно, є частиною високогірної історичної провінції Рача. Місто займає вузьку смугу між притоками річки Ріоні — Джеджорою та Гарулою.

Клімат

ред.

В Оні помірно вологий клімат з помірно холодними зимою та тривало теплим літом. Середньорічна температура — 10 °C, у січні — 1 °C, у липні 20,4 °C, абсолютний мінімум — 27 °C, абсолютний максимум 38 °C. Річні опади — 1000—1100 мм.

Історія

ред.
 
Колишня печатка Оні, затверджена під час російсько-імперської влади.

Оні вперше згадується в джерелах у XVXVI століттях, хоча згідно з легендою, Оні заснував Іберійський король Парнаджом (II ст. до н. е.). У Середні віки зросло значення феодального міста Оні. Тут простягались шляхи з Північного Кавказу, Картлі, Імереті та Квемо Рачі. Оні було важливим торговельним пунктом Рача, тут було розвинене ремісництво. Місто було предметом суперечки між королями Імереті та Рачинськими князями. Після анексії Імеретського королівства Росією (1810), було селищем. З 1846 року стало адміністративним центром Рачинського повіту Кутаїської губернії. На території Оні виявлено бронзові сокири (бронзова доба), а також колхський білий скарб (VI—III ст. до н. е.).

В останні десятиліття місто потерпало від землетрусів та снігових обвалів. Особливо серйозний землетрус стався 29 квітня 1991 року, магнітудою в 6,9 балів за шкалою Ріхтера, найпотужніший в горах Кавказу, що спричинив значні руйнування інфраструктури Оні. Незважаючи на пост-совєтську тенденцію до міграції, в Оні досі залишається незначна кількість гебрейських сімей — залишки колись потужної історичної гебрейської спільноти, третьої в Грузії після Тбілісі та Кутаїсі.

Інфраструктура та пам'ятки

ред.
 
Синагога в Оні

У місті є промислові підприємства, заклади охорони здоров'я, освіти та культурні установи. В Оні розташовано резиденцію Нікорцміндської єпархії Грузинської церкви. Територія міста значно розширилась вздовж лівого берегу Ріоні після зведення опорної стіни. Побудовано водогін.

 
Інтер'єр синагоги

Через місто проходить Осетинська військова дорога. У місті збереглась огорожа середньовічної фортеці та синагога. Синагогу в Оні побудовано в 1880-х роках польським архітектором, а будівельниками були грецькі гебреї з Салонік.

Оні з околицями містить численні монументи, включаючи руїни середньовічних фортів та православні церкви. Популярні спа-курорти Шові та Уцера розташовані в межах 15-30 км від Оні, на південних схилах Великого Кавказу.

Рачинський регіональний музей, розташований в Оні, має вражаючу колекцію з 14000 унікальних артефактів з області археології, етнографії, нумізматики, природничої історії, образотворчого мистецтва, історичні документи, манускрипти та друковані книги.

Міста-побратими

ред.

Видатні особистості

ред.

Примітки

ред.
  1. а б перепис населення Грузії (2014)
  2. а б https://www.geostat.ge/en/modules/categories/41/population
  3. Пошта Грузії — 1805.

Посилання

ред.