Вікіпедія

Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)/Архів 33

< Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)
Найсвіжіший коментар: Similartothissimilartothat у темі «Банер для Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Місяць фантастичних творів 2017» 7 років тому

Сторінки Української Вікіпедії у російських соціальних мережах

Найсвіжіший коментар: 7 років тому95 коментарів27 осіб в обговоренні

Нещодавно було обговорення щодо наявності посилань на сторінки Української Вікіпедії у російських соціальних мережах: Обговорення Вікіпедії:Соціальні мережі, але не було загального оголошення і тому тільки невеличка частина редакторів взяла у цьому участь. Запрошую обговорити: 1) питання наявності у Вікіпедії посилань на сторінки Української Вікіпедії у російських соціальних мережах; й 2) вирішити чи потрібні сторінки Української Вікіпедії у російських соціальних мережах взагалі Вікіпедія:Соціальні мережі --アンタナナ 20:29, 12 червня 2017 (UTC)

  • Моя позиція однозначна — українська вікіпедія не може підтримувати стосунки з організаціями, проти яких введені санкції за підтримку збройної агресії і терористичної діяльності! Це питання морально-етичне! Тому вважаю за необхідне: 1) видалити посилання на сторінках простору «Вікіпедія» на будь-які сторінки заблокованих сайтів; 2) відмежуватись від «партнерства» з ними, через так-звані «официальные сообщества» — спільнота Української Вікіпедії не має до них жодного стосунку. Що ж стосується окремих фізичних осіб, які ведуть у «В контакте» чи «Однокласниках» якісь там сторінки, пабліки чи що там ще, де згадується українська вікіпедія, — то їхня особиста справа. Хай роблять що хочуть, це залишиться на їх власній совісті. Але жодних посилань на сторінках ВП на них! Звертаюсь за підтримкою в першу чергу до членів української громадської організації «Вікімедіа Україна»: не забувайте, що ви перш за все громадяни, а потім вікіпедисти — проявіть совою громадську свідомість. З повагою, --Павло (обговорення) 21:09, 12 червня 2017 (UTC) P.S. Партнерство! Я навіть не міг припустити, що вікіпедисти, завжди такі чисті і пухнасті, борці проти реклами і піару, опустяться до просування в проекті інтересів якихось соцмереж. Та ще й яких  
  • Я хоч і завжди виступав проти того, щоб закони України мали якийсь безпосередній вплив на діяльність української Вікіпедії (поки відповідне рішення не буде прийнято спільнотою), в цьому випадку підтримую як блокування зазначених сайтів, так і обидва пункти: вважаю, що в українській Вікіпедії не повинно бути посилань на відповідні сторінки в російських соцмережах, а також українська Вікіпедія не повинна мати офіційних представництв у них. Тобто сторінки Вікіпедії можуть собі існувати, якщо є кому їх підтримувати, але я б хотів, щоб з них зникли галочки офіційних спільнот. Я сам жодною іншою соцмережею, окрім ВК, практично не користувався, і саме у ВК в мене була величезна історія спілкування й діяльності загалом, багато фото, багато друзів тощо. Та це, як і те, що я тривалий час перебуваю за кордоном, і введені в Україні санкції мене напряму не стосуються, не завадило мені видалити свою сторінку там. Це моя принципова позиція навіть не як громадянина України, а просто як людини — якщо є хоч якась можливість висловити свій спротив агресії Росії, її варто використати. Прошу цю інформацію сприймати як своєрідний ляпас усім тим місцевим ура-патріотам, які при кожній нагоді звинувачують мене та інших адмінів у проросійськості. Дехто лише волає "почни з себе" та тицяє пальцем навкруги, бризкаючи слиною, а дехто просто робить, що може.--Piramidion 21:33, 12 червня 2017 (UTC)
    особисто я вас про-совком не вважаю, скоріш, як і більшість адмінкорпусу, що заходить на перейменування тощо, ви часом буваєте жертвою їх маніпуляцій з джерелами. artem.komisarenko (обговорення) 06:47, 13 червня 2017 (UTC)
  • Ех, а я схоже, на відміну від Тараса, додам причин звинувачувати мене в #зраді  
    1. Якщо такі сторінки існують і в українській Вікіпедії існує сторінка Вікіпедія:Соціальні мережі, вони там мають бути. Якщо таких сторінок не буде існувати (вони будуть закриті) або не буде існувати сторінки з їх списком (Вікіпедія:Соціальні мережі вилучать), їх там не має бути. (уточнення: {{нові редагування}} це не стосується, там ці посилання можна розцінювати як рекламу, бо люди очікують побачити на тій сторінці нові редагування —
NickK (обг.) 23:10, 13 червня 2017 (UTC))
    1. Вважаю, що ці сторінки можуть існувати, якщо, з одного боку, є бажаючі їх підтримувати, з іншого боку, є якась критична маса читачів цих сторінок. Грубо кажучи, ці сторінки рекламують україномовну Вікіпедію, і корисно розвивати сторінки в тих мережах, де сторінки укрВікі користуються попитом. Якщо, наприклад, ВКонтакті багато підписників, це приносить нам читачів і редакторів, нехай ті, хто хочуть наповнювати цю сторінку, наповнюють її і далі. Я цього робити не буду (я не те що видалив, а взагалі не створював сторінки ВКонтакті), але я не вважаю за потрібне заважати іншим це робити.
    Єдина важлива, на мою думку, умова — не претендувати на офіційність, тобто не робити офіційних заяв від імені української Вікіпедії без узгодження спільноти. Якщо подавати це так, що вікіпедисти-добровольці ведуть сторінку Вікіпедії, не претендуючи на офіційний статус, то хай навіть у китайських мережах рекламують, якщо з того буде якась користь — NickK (обг.) 23:23, 12 червня 2017 (UTC)
  • Звичайно як громадянин, як людина я проти того, щоб мати справу з російськими соцмережами і продуктами, тим більш із санкціонними. Власну сторінку я видалив там із початком війни. До введення санкцій ще можна було вважати сторінку у ВКонтакті прийнятним злом, але зараз мати її там — це підтримувати російську агресію в Україні, що є неприйнятним не тільки для українця, але й для будь якої цивілізованої людини. Це якщо коротко. Деякі окремі моменти:
    1. Легітимність використання торгових марок фонду. Сторінки вікі-проектів, що позіціонуються як офіційні, як сторінки вікі-проектів, а не окремих користувачів (пор. як пр. ФБ сторінку Вікіпедія та групу Дописувачі Української Вікіпедії) використовують торгові марки Фонду, що припустимо тільки тільки двох випадках: а) їх використовує Фонд чи локальна визнана ним організація («Вікімедіа Україна») — чого, звісно, не буде; б) добро на їх використання надала спільнота. Якщо значна частина користувачів вважає офіційну, від імені спільноти роботу із соцмережами, що перебувають під санкціями через сприяння російській агресії, неприпустимою — то позіціонування через спільноту також неприпустиме.
    2. Шкода vs. користь. Хоча й раніше підтримка сторінок у ВК й ОК виглядали сумнівними з моральної точки зору, все ж таки від них була певна користь (але не перебільшуйте її: сторінка ВК мала 400 тис. в порівнянні з 20 тис. підписників у ФБ, але охоплення дописами в неї було таке ж як в ФБ через особливості формування стрічки: в ФБ вона формується перш за все цікавими для користувача дописами, ВК більше пристосований для видурювання грошей на внутрішню рекламу). Наразі ж, після масового виходу користувачів користі стало менше і якщо раніше ВК популяризував ВП, то зараз вже ВП своїм авторитетом легітимізує соціальну мережу, що була одним з інструментів агресії проти України.
    3. Інструмент агресора. Я не буду тут цитувати СБУ. Нагадаю лише що з початком війни своєї частки в соцмережі ВК позбувся її засновник Дуров. Серед причин цього він зазначив зокрема, що під час Євромайдану до них прийшли ФСБ-шники й почали вимагати ПД організаторів євромайданівських груп. Очевидно, що зараз російські соцмережі знаходяться під ковпаком ФСБ, надають спецслужбам агресора персональні дані користувачів і використовуються агресором в його розвідувальній діяльності. Рекламувати і легітимізувати російські соцмережі через Українську Вікіпедію в цьому випадку суперечить цілям і принципам вікі-руху.
    4. Цензура. Загальновідомо, що з виходом Дурова з соцмережі ВК загальний клімат там погіршився і про-українські групи-пости видаляються на раз а відміну від колаборантських чи шовінистичних груп агресора. В ОК це взагалі було від початку. Через це не зважаючи на те, що соцмережа мімікрує під «вільний майданчик» де можуть висловитися всі, насправді це контрольоване зацензуроване середовище — типовий продукт т. зв. керованої демократії по-російські. Підтримувати його — підтримувати Росію в її інформаційній війні проти України.
    5. Реклама зовнішніх сайтів. Взагалі реклама зовнішніх сайтів у Вікіпедії — сумнівна річ. Пам'ятаю, як мені відмовили у додаванні іконки Вікіджерел до шаблонів посилань Книга-Стаття щоб «не рекламувати» сестринський проект чия діяльність ведеться на тих самих засадах й принципах що й Вікіпедія і також контролюється і фінансується Фондом. Так чому ж Вікіпедія (= певні користувачі, що намагаються підписуватись іменем спільноти) дозволяють собі рекламувати сторонні комерційні сайти, зокрема й сайти, що перебувають під контролем спецслужб країни-агресора й знаходяться під санкціями в Україні?
    6. artem.komisarenko (обговорення) 05:38, 13 червня 2017 (UTC)
    згоден з Артемом. Не тільки росресурси, а взагалі прибрати логотипи Фейсбуку, Твітеру і ще там якогось. Просто зробити на сторінку нашої Вікіпедії, де вони розташовані, а звідти переходи на сторінки в соцмережі. Але на Нових редагуваннях їм не місце це 1000%. --Jphwra (обговорення) 05:58, 13 червня 2017 (UTC)
  • Вилучити і не рекламувати. --Микола Василечко (обговорення) 06:24, 13 червня 2017 (UTC)
  • Очевидно, сторінки з рос. ресурсів мають бути прибрані першочергово (та ж Вікіпедія про мову). Офіційні вони чи ні, але мають. А ті, хто їх веде мають зазнати санкцій. Щодо ФБ чи Твіттер’а, то тут проблематично. Інколи цікаво шось нове дізнаватися, чи коли просять дописати/відкоригувати статтю в потоці новин. Словом, з ВК і решти російського — видалитися, з ФБ, ТВІ — недоцільно.--Viiictorrr (обговорення) 08:33, 13 червня 2017 (UTC)
  • Вилучити і не рекламувати. Артем все чудово розписав. Вікімедіа Україна відповідне рішення вже прийняла. Хочу щоб Вікіпедія аналогічно. Кличемо патріотичних колег :) --Звірі (обговорення) 09:45, 13 червня 2017 (UTC)
  • На мою думку, треба видалити. Згодна з паном Павлом та Артемом --Нестеренко Оля (обговорення) 10:02, 13 червня 2017 (UTC)
  • Прибрати посилання. До того бажано поряд вказати, що ці сайти слідкують за користувачем і яку інформацію вони збирають. --Alex Blokha (обговорення) 11:05, 13 червня 2017 (UTC)
  • У Вікіпедія:Соціальні мережі мають бути, у Нових редагуваннях — не знаю. Можливо, взагалі неправильно, що Нові редагування грають роль порталу. --ASƨɐ 12:22, 13 червня 2017 (UTC)
  • Безумовно сторінки української вікіпедії у ВК і ОК мають бути закриті. Якщо їх адміністраторами є користувачі, у якийсь спосіб пов'язані з Вікімедіа Україна, їм потрібно довести це рішення. Якщо якісь приватні особи, не пов'язані зі спільнотою, самовільно ведуть ці сторінки і не реагують на рішення ані спільноти загалом, ані Вікімедіа Україна, звернутись офіційно до адміністрації цих ресурсів, з вимогою закриття сторінок (сформулювати чому, почитати закони і т.д.). Якщо сама Вікімедіа Україна не може чи не бажає вирішити питання, а бажає без кінця його обговорювати - то хто нам доктор? Mykola Swarnyk (обговорення) 16:42, 13 червня 2017 (UTC)
  • З нових редагувань вилучити слід усі посилання на соцмережі, а не лише російські. Щодо ВП:СМ, то я вважаю, що вилучати слід, якщо вилучатимуться сторінки з відповідних мереж (ВК, ОК). Однак, до того як ухвалити рішення про видалення/невидалення (необхідне підкреслити) спільнот з російських мереж, я б хотів, щоб наша вікіспільнота дала відповіді на кілька запитань:
  • Чи адмініструються ці спільноти зараз, після заборони ВК/ОК на території України?
  • Чи є/був затребуваний контент, що постився у цих спільнотах затребуваним для користувачів тих мереж?
  • Яким чином змінилася аудиторія тих спільнот після блокування російських соцмереж?
  • У разі видалення сторінок укрвікі з російських соцмереж, чи не станеться так, що кимось буде створено фейкову сторінку з комерційною або (що гірше) пропагандистською метою, що може дискредитувати українську вікіспільноту, хоча ми до тієї сторінки жодного стосунку не матимемо (а як вміють наші і ворожі ЗМІ розганяти лайно мережею ми знаємо)? --Lystopad (обговорення) 18:38, 13 червня 2017 (UTC)
Почитайте Обговорення Вікіпедії:Соціальні мережі. Сторінка у ВК активна, і там постять зовсім не проросійські пости (зокрема про день пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, про те, що Україна здобула перемогу у Стокгольмському суді). Адміністраторами сторінки є два відомих користувачі уквікі. --Анатолій (обг.) 18:51, 13 червня 2017 (UTC)
Ці питання, по суті, були риторичними. Про те, що постилося раніше на сторінці у ВК я знаю, знаю хто адміни, просто я не користуюся ВК вже дуже давно, тому не в курсі, що там могло статися (безпосередньо на сторінці спільноти) останнім часом (після блокування). --Lystopad (обговорення) 19:20, 13 червня 2017 (UTC)
Видаляти їх повністю дійсно не слід, але слід заморозити й розмістити пост із причинами та посилання на сторінку з актуальними акаунтами. Якщо вона досі позначена як офіційна — позначку слід прибрати. artem.komisarenko (обговорення) 05:48, 14 червня 2017 (UTC)
У принципі, логічно. Відновлять дію, після того як останній рос. покине територію України.--Viiictorrr (обговорення) 06:18, 14 червня 2017 (UTC)
А ви думаєте, що ФСБ не збиратиме інфу після того, як останній рос. покине територію України? І навіщо прибирати позначку верифифікованої спільноти? Щоб хтось створив фейкову спільноту та постив щось своє, прикриваючись іміджем Вікіпедії? --Lystopad (обговорення) 07:21, 14 червня 2017 (UTC)
Ми ж не можемо просто так блокувати рос. ресурси, бо тільки захотілося. Відповідно, таке твердження, яке між іншим сказав президент, цілком нормальне. Офіційної сторінки Вікі у ВК немає бути, це вже точно, інакше питання до тих, хто її веде.--Viiictorrr (обговорення) 07:53, 14 червня 2017 (UTC)
Я не знаю, яке саме висловлювання президента ви маєте на увазі, але точно Вікіпедія не має керуватися тим, що вигідне самій спільноті та її цілям а не тим, що сказав президент чи хтось інший. --Lystopad (обговорення) 07:58, 14 червня 2017 (UTC)
Коротко: сторінки української Вікіпедії у Вконтакте й на інших ресурсах немає бути. Все.--Viiictorrr (обговорення) 08:02, 14 червня 2017 (UTC)
  • Закрити і не рекламувати. Коли навіть «адмініструються ці спільноти зараз, після заборони ВК/ОК на території України», то це робиться в обхід заборони. «Чи є/був затребуваний контент, що постився»? Комусь, може, й так. «там постять зовсім не проросійські пости»? Може, але загалом й не ПРОукраїнські. За кількарічне перебування в спільноті вікі в ВК щось ні разу не пригадую, щоб там були пости про Степана Бандеру, Романа Шухевича, УПА, Бій під Гурбами тощо. Радянська анексія західноукраїнських земель не постилась там ні коли стала «доброю», ні коли «вибраною», ні, скажімо, 17 вересня або іншої дати, коли був інформаційний привід. «Яким чином змінилася аудиторія тих спільнот після блокування»? Я просто залишив свою сторінку, бо навіть щоб видалити її, треба обходити блок: не бажаю. Перейшов на Фейсбук, де також маю сторінку. «кимось буде створено фейкову сторінку…що може дискредитувати українську вікіспільноту»? Діяльність аморфної ОФІЦІЙНОЇ сторінки всупереч забороні ВК та ОД, на мою думку, дискредитує набагато більше. А підтримують їх існування наразі ті ж самі люди, хто раніше активно пропагував «Галерею слави півдня Росії та сходу України», після чого частина сходу України (АТО, ОРДЛО) стала дуже схожа на південь Росії (Чечня). Схоже, спільноті знову пропонують наступити на ті ж граблі співпраці з ВОРОГОМ. --ROMANTYS (обговорення) 05:25, 14 червня 2017 (UTC)
  • У Нових редагуваннях посилання на соцмережі взагалі не потрібне, звідти їх треба прибрати (і не лише російські).
    Однак зі сторінки спільнот ці посилання прибирати можна лише тоді, коли тамтешні учасники вирішать припинити діяльність спільноти (ну або якщо та спільнота втратить зв'язок із тутешньою). Поки спільноти в соцмережах фактично існують, вони мають бути і в посиланнях. --Olvin (обговорення) 10:55, 15 червня 2017 (UTC)

  Коментар я так розумію, що це чергове фейкове обговорення мета якого лишити все як є. Тобто лишити рекламу соцмереж на Нових редагуваннях під соусом, а спільнота не проти. І нагадую тут так само підняли питання цього дурнуватого конкурсу про Південний Схід України в 2013. Я про це також десь писав і нагадую «знавцям історії», де відбувалась так звана «русская весна» вже в 2014? Нагадайте мені області? А також пан Lystopad звідки ти є і де ти зараз? Завдяки кому? І чому так відбулось? Дайте відповідь і припиніть ці пусті обговорення. Вікіпедія зараз більше нагадує як раз соцмережу, а не енциклопедію.... --Jphwra (обговорення) 08:14, 14 червня 2017 (UTC)

1) «Галерея слави — тематичний конкурс із написання статей, присвячених природі та географії, історії та культурі, знаменитим жителям сходу України (Харківська, Донецька та Луганська області), а також суміжних округів РФ (Південного та Північно-Кавказького)» 2) Російська весна: «У ході демонстрацій проросійські активісти та найманці здійснювали спроби захоплення державних установ (були захоплені будівлі Донецької, Луганської та Харківської ОДА).» 3) Ще «знавцям історії» щось нагадати треба?--ROMANTYS (обговорення) 16:45, 15 червня 2017 (UTC)
перепрошую ROMANTYS Ви нагадували мені? Мені не треба я в курсі, це я якраз запитував, бо є користувачі які навіть після 4-х років після того неподобства (не буду вказувати хто саме) не бачать нічого кримінального..... Це просто ЖАХ. --Jphwra (обговорення) 16:50, 15 червня 2017 (UTC)
Я тільки за видалення посилань на соцмережі (усі) з шаблону нових редагувань. Щодо видалення з росмереж - написав вище: замороження цих сторінок - ок, видалення - а чи не використають це колись у пропагандистських цілях, прикриваючись іміджем відомої енциклопедії. А щодо вашого особистого випаду, то, як хочете, відповім на ваше питання. Знаєте, агресія, окупація, анексія стали можливими не через безпосередньо ВК. Сіверодонецький з'їзд же відбувся, коли про ВК ніхто й не чув. Це як приклад, того, що агресія прихована відбувалася до її явного прояву у 2014, та ж економічна експансія... Але це офтоп. А загалом, якщо для перемоги потрібно лише видалити сторінки укрвікі з росмереж, я тільки за. --Lystopad (обговорення) 08:57, 14 червня 2017 (UTC)
А яке відношення УкрВікі повинна мати до російських соцмереж? Я був в ОД, в яку заходив раз в три-чотири дні і своєчасно вилучив до моменту закриття. Та соцмережа, то суцільна пропаганда Кремля з антиукраїнським спрямуванням. Сенс взагалі там тримати сторінку? Вилучити і зробити офіційну заяву від імені ВМУА чи цього не можна зробити? Відносно того що я підняв питання про звідки і де зараз (в різкому тоні) так це для наявного прикладу, щоб продемонструвати наслідки діяльності россоцмереж. А відносно конкурсу, то більше з рувікі немає чого проводити, бо пропаганди там більше ніж користі. Свого часу Amakuha (при першій моїй номінації на адміна) вказав на ОД коли я вставив як передмову російського вторгнення до нас Розпад СРСР. Вже пройшло 2 роки з того моменту, Путін раз за разом в тому ж 2015 розповідав про наслідки розпаду і чому Україна не держава, а територія, думаю тепер джерел достатньо але його комент стає від ще більш цікавим. Це вже історія, історія короткозорості більшості наших редакторів, які навіть не встигають за подіями, що відбуваються навколо. Тому в мене різкий тон був, є і буде. Бо більшість живе в болоті і не бачить далі свого носа. Тому і це обговорення ні до чого не призведе. Купа народу пересвариться, адміни будуть невдоволенні напруженням, конфліктних ситуацій буде безліч, а вихід тільки один писати статті, а їх не буде, бо атмосфера не сприяє, а насичена отрутою. Хоча вже давно тихо прибрали всі ті соцмережі з Нових редагувань і все було б добре. Тож яка мета цього порожнього обговорення???? --Jphwra (обговорення) 09:19, 14 червня 2017 (UTC)
  • 1) На сторінці ВП:СМ у Вікіпедії посилання на паблики соціальних мереж УкВікі повинні бути, як що ці сторінки активні і їх контролюють відомі адміністратори, та оновлюють юзери-волонтери.
    Що до ФСБ, то все що їм було потрібно від користувачів - вже отримано, ще починаючи з 2014 року, навіть раніше;
    2) Як що сторінка в соцмережі вже є і її активно переглядають читачі, то така сторінка є потрібною! Не скажу за ОК, сам не заходжу туди, вже й пароль забув, а що до сторінки у VK, то її активно переглядають.
    Крім того скажу навіть таку думку: позначка "офіційна" повинна залишитись теж!, по-перше - Вікіпедія не державна структура, на нас автоматично не розповсюджується дія закону про блокування (тільки персонально, якщо хтось є держслужбовцем або військовим); по-друге - немає жодної гарантії, що не буде замість нашої створено фейкову сторінку (навіть з позначкою) без нашого контролю, і через яку буде спокійно литися рос.пропагандон. Також нагадаю, що УкВікі не є проетом тих (для тих) у кого є українське громадянство, українська Вікіпедія для всіх, хто розуміє українську мову взагалі, її читають/дописують навіть там (уявіть!), де немає блокування соцмереж! --ℵntonyahu(τaλk) 13:27, 14 червня 2017 (EEST/KYVT)
    В рашці? Цілком нормально, он вони блокують українські навчальні сайти в Криму і причому без будь-яких рішень по-тихому. По-рашинські! --Jphwra (обговорення) 10:59, 14 червня 2017 (UTC)
    Тож, не будемо уподібнюватися рашистським ме́тодам! --ℵntonyahu(τaλk) 14:26, 14 червня 2017 (EEST/KYVT)
    Що вибачаюсь робити? А до чого тут наявність кнопок соцмереж в Нових редагуваннях? Цим знакам місце, де вони згадуються і на пряму введуть на відповідні сторінки але не там, де зараз. Мова йде про це. --Jphwra (обговорення) 11:34, 14 червня 2017 (UTC)
    За "Нові редагування" я навіть ще й ніц не казав,.. тож: як що більшість хоче прибрати там посилання на соцмережі УкВікі, то видаляти треба всі разом, а не якісь окремі, мов, тому що так сказав Президент ... --ℵntonyahu(τaλk) 12:12, 15 червня 2017 (EEST/KYVT)

Хтось може навести статистику переходів з ВК в Укрвікі до блокування і поточне (за останній тиждень)?--Manefon1989 (обговорення) 05:36, 15 червня 2017 (UTC)

Переходів — не впевнений, а «охоплення» дописами адміністратори відповідних сторінок можуть навести. FYI: за (приблизними й викривленими звісно ж) даними SimilarWeb з 17 млн переглядів за травень соціяльні мережі дали нам 0.9% серед яких ВК має 46% та ФБ 28% (мова про про посилання з соцмереж взагалі, не про відповідні сторінки). Більшість прийшла з пошуку (84.5%), 10.85% через посилання, 3.6% напряму. Для порівняння:

Ще статистика (SimilarWeb)

Статистика SimilarWeb за травень 2017
сайт переглядів з пошуку з посилань напряму з соцмереж ВК ФБ
uk.wikipedia.org 16.8M 84.51% 10.85% 3.61% 0.90% 46.07% 28.31%
uk.wikisource.org 29.7k 58.74% 30.16%
(УкрВікі 78.41%, РуВікі 10.70%) 		7.98% 3.04% 16.49% 81.44%
en.wikipedia.org 2B 81.66% 7.97% 7.50% 2.56% 15.27%
(на 1-му місці Reddit 49.46%)
ru.wikipedia.org 326.40M
(56.80% з Росії, 12.59% з України) 		82.59% 8.52% 6.84% 1.72% 48.86% 9.75%
(3-й після YouTube)
pl.wikipedia.org 96.10M 88.00% 6.33% 4.77% 0.82% 68.11%

Соцмережі засвідчують, що вони смітник. Це заради тих смішних % їх тримати в Нових редагуваннях? А скільки переходів в соцмережі через Вікіпедію? --Jphwra (обговорення) 06:33, 15 червня 2017 (UTC)

Не то щоб зовсім смітник, але в нових редагуваннях — це тупо реклама, якої бути не повинно. Ані рашистських, ані міжнародного американського ФБ. artem.komisarenko (обговорення) 08:57, 15 червня 2017 (UTC)
NickK, то що тепер скажеш? Бо ти завзято борониш знаходження тих кнопок. --Jphwra (обговорення) 09:00, 15 червня 2017 (UTC)
@Jphwra: По-перше, я менш наполягаю на кнопках у Нових редагуваннях, ніж інші. По-друге, подивись, будь ласка, мобільні версії (uk.m.wikipedia.org тощо), я бачу там дуже суттєві відсотки переходів із соцмереж. І особисто я з цих цифр бачу те, що Однокласники в принципі не є ефективними, а от ВКонтакті приносить нам солідну кількість відвідувань — NickK (обг.) 23:09, 15 червня 2017 (UTC)
NickK о, бачиш.Я з твоєї відповіді зрозумів одне, «соцмережі нічого не дають, але от одна дає солідну кількість приросту»... --Jphwra (обговорення) 05:48, 16 червня 2017 (UTC)
46% від 0,9% від 16,8 млн це виходить 70 тис. — не так вже й мало.--Анатолій (обг.) 20:35, 16 червня 2017 (UTC)
Це з соцмережі в цілому. З самої сторінки практично ніхто не переходить. Хто має доступ до сторінки вільний оприлюднити тут статистику. artem.komisarenko (обговорення) 21:37, 16 червня 2017 (UTC)

Я так розумію, що якщо в української Вікіпедії є сторінки у російських соціальних мережах, то на них повинні бути посилання у українській Вікіпедії. Якщо ж співтовариство редакторів української Вікіпедії вирішить видалити сторінки української Вікіпедії у російських соціальних мережах, то посилання на них потрібно видалити і з української Вікіпедії. Тобто, спочатку потрібно вирішити питання про існування сторінок української Вікіпедії у російських соціальних мережах. Якщо спільнота вирішить залишити ці сторінки, то рішення про видалення посилань на них з української Вікіпедії буде виглядати абсурдно. Раммон (обговорення) 11:14, 30 червня 2017 (UTC)

Проміжний підсумок

  • Обговорення показало, що існує досить значний консенсус на вилучення посилань на СМ ВК і Однокласники із панелі "Нові редагування". Думаю, що в цьому питанні можна підбити остаточний підсумок, щоб не було подальших війн редагувань. --yakudza 12:00, 16 червня 2017 (UTC)
    Амінь. Але з нових редагувань НМД мають бути вилучені також й інші, взагалі всі соцмережі. Це неприхована реклама в неналежному для того місці. Тоді залишиться тільки питання ВП:ПС. artem.komisarenko (обговорення) 12:03, 16 червня 2017 (UTC)
    підтримую пропозицію Артема. --Jphwra (обговорення) 13:17, 16 червня 2017 (UTC)
    щодо цього питання, як на мене, не видно консенсусу. Таке питання в цьому обговоренні не ставилось взагалі, а згадували його побіжно у всіх обговореннях, що були у Вікіпедії, лише 2-3 людей. Тут, як на мене, складно зробити висновок. Водночас в інших обговореннях пропонувалось винести посилання СМ (за винятком заборонених) у сайтнотіс і була слабка підтримка. Як на мене, тут потрібне (якщо є бажання змінити нинішній статус додаткове обговорення, щоб висловились більше людей. --yakudza 14:51, 16 червня 2017 (UTC)
    Значить треба додаткове обговорення. Бо питання досить гостре і наявність решти соцмереж незрозуміла. --Jphwra (обговорення) 14:59, 16 червня 2017 (UTC)
  • Yakudza, додайте вже чесно, що не зважаючи на думку більшості з тих хто висловився, вилучення посилань на підсанкційні мережі ВК і ОК (чи як там їх ще кличуть, виправте, якщо не такі аббр.) на Вікіпедія:Соціальні мережі фактично заблоковане NickK, AS, Lystopad. Право вето   --Павло (обговорення) 20:20, 16 червня 2017 (UTC)
    @Pavlo1: Ви просили вас десь пінгати, не знаю де, ну мабуть пінгну тут, гарний коментар. Думаю, ви й самі погодитеся, що от саме консенсусу за зміну тут немає, і згадане вами слово вето свідчить про те, що зараз ми в лівому нижньому кутку схеми з ВП:КОНС. Не думаю, що є продуктивним власноруч вносити зміну та вимагати консенсусу за її скасування. З іншого боку, частину роботи ВМУА вже зробила, закривши сторінки ВКонтакті рішенням Правління, тож їх я не просто закоментував, а взагалі прибрав — NickK (обг.) 23:38, 22 червня 2017 (UTC)
    @Pavlo1: І як з вами вести дискусію, якщо ви просите не писати на своїй сторінці, просите пінгувати, але не відповідаєте на пінги? — NickK (обг.) 06:07, 23 червня 2017 (UTC)
    Безумовно, ми в лівому нижньому куті. Завдячуючи грі з правилами. І закиди про «непродуктивність» з твого боку є продовженням цієї тактики. Тож нема сенсу продукувати тут кілобайти тексту. Моя відповідь ВП:ІУП: вважаю це єдиним шляхом подолання саботажу. На все добре. --Павло (обговорення) 06:26, 23 червня 2017 (UTC) P.S. ВМУА частину роботи зробила тільки завдяки тому, що змогла подолати твій саботаж. Тож краще мовчи.
    @Pavlo1: Добре, тобто ми дійшли згоди, що ми в лівому нижньому куті. Тоді хотів би знати, яким чином ось це редагування сприятиме виходу звідти.
    Щодо ВМУА, то я від початку був за закриття тих сторінок. А саботаж вийшов сам собою, коли ви доручили написати Вконтакті повідомлення про закриття з офісу ВМУА, де Вконтакті заблоковано ще місяць тому
    Взагалі обидва ці приклади свідчать про те, що ефективніше проштовхувати власний варіант, ніж намагатися домовитися. Але чомусь коли це робите ви у Вікіпедії, це ІУП, а коли це роблять адміністратори, це ЗППА — NickK (обг.) 22:25, 23 червня 2017 (UTC)
  • Гадаю, як що й вилучати, то усі скопом, не бачу різниці між усіма в нас наявними! Виявляється що ми вилучили однуз найвідвідуваних сторінок у СоцМережах, а лишили багато тих у яких низька популярність → ККД (КПД) такої дії — із мінусовою позначкою.
    До речі замість переходів на СоцМережі можна для комунікації залишити у шаблоні НР посилання на ВП-сторінку Соціальні мережі, там кожен сам вирішить через яку SocialМережу хоче з нами зв'язатися, відповідні адміни/модератори зконтактують з юзером. --ℵntonyahu(τaλk) 15:12, 17 червня 2017 (EEST/KYVT)
    Оскільки ВП:НР не має жодного стосунку до соцмереж посилання хоч би й непряме на них звідти — постійна реклама. З дідька? artem.komisarenko (обговорення) 19:28, 17 червня 2017 (UTC)
    То окреме питання, про яке зараз говорять розробники: на сторінці Нових редагувань у майже всіх вікі багато речей, не пов'язаних з вільними редагуваннями. У нас там є ж не лише соцмережі, а й IRC, і необхідні статті, і тематичне поповнення, і вибрані списки, і запити до адміністраторів, зрештою, навіть загальне оголошення за таким самим підходом може вважатися рекламою тих обговорень, бо формального стосунку до нових редагувань вони не мають. Але пропоную не розглядати це все в одному обговоренні, а винести обговорення змісту меню на тій сторінці кудись в інше місце (якщо хтось має конкретні ідеї) — NickK (обг.) 23:10, 19 червня 2017 (UTC)
    Дорівнює пропоную забалакати, як я завжди це роблю, щоб не допустити зменшення московщини й радянщини. IRC можна окремо обговорити. Запити-списки і все таке — це внутрішні ресурси. А соцмережі — це реклама сторонніх комерційних ресурсів частина з яких інструмент агресора в інформаційній війні. artem.komisarenko (обговорення) 07:06, 20 червня 2017 (UTC)
    Погоджуюсь з Артемом, репліка про решту, окрім соцмереж, тут NickK ні до чого. Тут виключно обговорюємо рекламу саме соцмереж. А решту, то проекти Вікіпедії, вони там якраз цілком доречні. І жоден користувач, що виступає проти соцмереж, жодним словом не зачіпав наявності іншого. --Jphwra (обговорення) 07:13, 20 червня 2017 (UTC)
    @Artem.komisarenko: Мабуть я неточно висловився. Тут три рівні: 1) Що треба на сторінці нових редагувань, 2) Чи потрібні на твій сторінці посилання на соціальні мережі взагалі, 3) Чи потрібні там посилання на російські мережі. Ось це обговорення про третій пункт, ти згадав другий, я згадав перший. Я мав на увазі те, що нам потрібно прийняти рішення по третьому, і дійсно переведення на щось інше призведе до забалакування — NickK (обг.) 07:26, 20 червня 2017 (UTC)
    Уточнення: російських соцмереж. Лишіть Фейсбук, Твіттер в спокої. Mykola Swarnyk (обговорення) 18:50, 22 червня 2017 (UTC)
    +1 голос. --ROMANTYS (обговорення) 06:05, 23 червня 2017 (UTC)
    @Mykola Swarnyk: Це до Артема, а не до мене. Артем пропонує вилучити посилання на всі соцмережі (включаючи Фейсбук і Твіттер), а не лише російські — NickK (обг.) 23:38, 22 червня 2017 (UTC)
    «Всі мережі» — це в даному обговоренні офтоп. Але за підкилимну волокиту якраз на вас всі пальцем показують. І чомусь мене це не дивує. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:59, 23 червня 2017 (UTC)
    Вказує людина, яка сама переводить на офтоп. Але добре, можете приписати мені ще якісь неправдиві погляди: одними більше, одними менше... Я свою позицію чітко висловив вище — NickK (обг.) 06:14, 23 червня 2017 (UTC)
    Твоя позиція — блокувати будь-які зміни і будь які обговорення. Це добре видно з усіх попередніх обговорень в т. ч. й тих, що тривають роками. artem.komisarenko (обговорення) 08:07, 23 червня 2017 (UTC)
    @Artem.komisarenko: Можу запропонувати радикальний варіант — приховати всю цю гілку, починаючи з першої згадки про вилучення згадок про всі соцмережі (бо це обговорення лише про російські). Згода? — NickK (обг.) 22:44, 23 червня 2017 (UTC)

Неконсенcусне редагування Brunei

Лише щойно помітив одноосібне рішення адміністратора Brunei повернути підсанкційні мережі на сторінку Вікіпедія:Соціальні мережі. Пропоную адміністраторам відкотити це неконсенсусне редагування і подумати над довірою до адміністраторів, що тишком-нишком чинять неконсенсусні дії на таких важливих сторінках. A1 (обговорення) 10:14, 30 червня 2017 (UTC)

  1.   За Категорично за вилучення.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:25, 30 червня 2017 (UTC)
  2.   За також за вилучення. --Jphwra (обговорення) 11:32, 30 червня 2017 (UTC)
  3.   За ще раз. --Микола Василечко (обговорення) 11:37, 30 червня 2017 (UTC)
  4.   За --Jbuket (обговорення) 11:54, 30 червня 2017 (UTC)
  5.   Проти вилучення. Раммон (обговорення) 12:12, 30 червня 2017 (UTC)
    Адміністраторам є всі підстави заблокувати користувача за тролінг. І безстроково, так як це зробили в англійській Вікіпедії. --Микола Василечко (обговорення) 12:25, 30 червня 2017 (UTC)
    погоджуюсь з Миколою, тут явно провокатор. Вже таке проходили. --Jphwra (обговорення) 12:26, 30 червня 2017 (UTC)
    В англійській Вікіпедії мене заблокували за те, що я хотів до статті про Вибух у Петербурзькому метро додати інформацію про те, що ряд громадських діячів висловили підозру в причетності до організації цього вибуху влади Росії. Інформація про цих твердженнях, до речі, є і в українській статті. Так що якщо вирішите мене заблокувати в українській Вікіпедії, то заодно заблокуйте і тих, хто додав цю інформацію до статті. Раммон (обговорення) 12:36, 30 червня 2017 (UTC)
    Я так розумію наші адміни вирішили влаштувати "Хлібне перемир'я"... --Jphwra (обговорення) 12:40, 30 червня 2017 (UTC)
  6.   За вилучення artem.komisarenko (обговорення) 17:22, 30 червня 2017 (UTC)
  7. Справді, вчинок гідний українського адміна, — тихий, але мужній: до останнього підтримувати інформаційну агентуру Кремля. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:46, 30 червня 2017 (UTC)
    Доки ці агенти буду водити нас за носа? Україно вставай! *лунає гімн УПА, на деревах розвішують фотографії підступних агентів Кремля* --ASƨɐ 12:39, 1 липня 2017 (UTC)
  8.   За Є категорія людей, яка прикриваючись високими гаслами робить неймовірні дурниці з неймовірним пафосом. Для них навіть визначення є - "корисні ідіоти". Таких тут купа. Дехто з додатковими повноваженнями і навіть не "корисний", а так. Кожен в тих мережах - частинка "русскоґо міра", і немає значення, що він там пропагує.--SitizenX (обговорення) 06:49, 2 липня 2017 (UTC)
    Як Ви влучно про себе-то написали. Давайте так: 1:1 і пробачимо один одному одразу. Бо за безпідставні звинувачення у співпраці з ворогом у нас штрафи.--Brunei (обговорення) 15:22, 3 липня 2017 (UTC)
    "давайте"?! Ви сьогодні вживали алкоголь чи які життєстверджуючі пігулки? А втім моє баченння вас - ви десь між ніком та агонком тіліпаєтесь однією гирляндою. Ви мені не цікаві, усією цією зв'язкою. --SitizenX (обговорення) 17:45, 3 липня 2017 (UTC)
    Тобто Ви таки замаскований московський агент? Дякую за зізнання.--Brunei (обговорення) 20:05, 3 липня 2017 (UTC)
  9.   Проти вилучення. Якщо вони є, то вони Є! Тож, нема сенсу прибирати. --Antonyahu

Підсумок

Обговорення тривало трохи більше двох тижнів, тому навіть зважаючи на літню пору, хто бажав, вже висловились. Думки розійшлись, тому єдиний спосіб підведення підсумку - це арифметичний підрахунок. За вилучення посилань на російські соцмережі висловилось 13 користувачів, проти або утримались 5. З цього можна зробити два висновки: перший - тема цікавить дуже малу кількість вікіпедистів; другий - із тих, кого вона зацікавила 72% висловились за вилучення. Це може свідчити про те, що абсолютна більшість користувачів укрвікі або категорично за вилучення цих посилань або мовчазно підтримує це рішення. --yakudza 14:07, 1 липня 2017 (UTC)

„тому єдиний спосіб підведення підсумку - це арифметичний підрахунок“ — припускаю, що це мінус адмінам, які мали б забезпечити належний рівень дискусії і аналіз аргументів. Розумію брак часу для такого дріб'язкового питання, але це не той рівень аргументації за голосування, який я очікував. Oh well. --ASƨɐ 15:37, 1 липня 2017 (UTC)
AS. В одному з голосувань Pavlo1 дав визначення власному голосу - "питання довіри до номінованого, а не питання аргументів". Тут ми маємо суб'єктивне ставлення з царини моралі кожного окремого чи дописувача, чи користувача до певного питання: для когось не є прийнятним "русскій мір" в усій його різноманітності, для когось є неприйнятним будь-яке обмеження "свобод". Кожному своє. А стосовно адмінів... А їх немає. Є персони з повноваженнями адмінів. Але як їх використовувати вони не розуміють. Дякую.--SitizenX (обговорення) 05:02, 3 липня 2017 (UTC)
В кожному конкретному випадку теза про суб'єктивність/об'єктивність проблеми потребує аналізу (инакше будь-яке обговорення можна звести до голосування). Я хочу, щоб адміни розуміли, що на певних етапах вони мали б підводити проміжні підсумки, щоб звести дискусію до належної площини (тут: обговорення «певного питання: для когось не є прийнятним "русскій мір" в усій його різноманітності, для когось є неприйнятним будь-яке обмеження "свобод"». Тоді б не було ґвалту на ВП:ЗА і коментарів про «частинка "русскоґо міра», «агентуру Кремля», і инші інсценуації, про які, гм, неприємно згадувати), бо самі користувачі цього не вміють. --AsBot (обговорення) 08:06, 3 липня 2017 (UTC)
я висловився щодо суб'єктивності думок, поглядів, переконань. А щодо "частинка русскоґо міра" - подобається мені це чи ні, але це факт. Щодо спроможності адмінів утримати будь-що на на відповідному рівні... перепрошую, більшість не здатні на адекватні дії. І це також факт, який абсолютно не залежить від мого ставлення.--SitizenX (обговорення) 14:03, 3 липня 2017 (UTC)
коментар Dzyadyk
  • @Yakudza: Я розмірковую. Вибач, Анатолію, здається, що я бачу більш глибинні підсумки такого галасливого обговорення, де в дійсності невідомо, хто є хто. Чи не є це Чорна рада перед Руїною, де є організована галаслива більшість, куплена Москвою. Чи це у нас цензура лише воєнного часу? Якщо цензура надовго, то це буде слабка (бо залежна) копія росвікі, див. фундаментальні питання про стан уквікі. — Юрій Дзядик (о•в) 09:37, 2 липня 2017 (UTC).
  • AS, "Наявність консенсусу ще не означає загальної підтримки обраного рішення, а, радше, — що всі згодні «підкоритися» обраному рішенню. Серед користувачів, що дотримуються консенсусу, будуть ті, хто підтримує ухвалене рішення, але будуть і ті, хто не підтримує його, але або не надає питанню достатнього значення, або не може навести достатньо переконливих аргументів на користь своєї позиції, — а також і ті, хто активно протестує проти рішення, але змушені йому підкоритися, щоб не порушувати правил Вікіпедії. (Знайдуться й активні противники досягнутого консенсусу, хто спробує діяти всупереч заведеним правилам.)" У цьому випадку аналізувати важливість і силу аргументів було б не зовсім правильно. Перш за все через те, що це питання не стосується правил Вікіпедії, тому і аргументи більше були позавікіпедійні. Крім того, якщо б якийсь адміністратор, що підводив би підсумок спробуючи поділити аргументи, які не спираються на правила Вікіпедії, на важливі і не важливі, з великою ймовірністю був би заангажованим. --yakudza 15:51, 2 липня 2017 (UTC)
    @Yakudza: Я не можу погодитися, що питання тут не стосується правил Вікіпедії. Тут дві складові: існування сторінки (яке справді не стосується правил Вікіпедії, але рішення щодо якого не прийняте) та існування посилання на неї з Вікіпедії (що вже цілком стосується правил Вікіпедії, бо ніщо інше не визначає, на які сторінки з Вікіпедії посилатися).
    І чи правильно я розумію, що з точки зору ВП:КОНС у випадку конфлікту з двома сторонами:
    • перша загалом не згодна з протилежним варіантом і готова аргументувати свою позицію, але не готова активно порушувати правила для досягнення мети,
    • друга цілком не згодна з протилежним варіантом і готова активно порушувати правила (наприклад, ведучи війни редагувань, роблячи випади щодо опонентів)
    — завжди перемагатиме друга, бо перша може підкоритися рішенню, а друга — ні? — NickK (обг.) 20:44, 2 липня 2017 (UTC)
    Я можливо не зовсім зрозуміло висловився, дещо уточню: аргументація позицій кожної із сторін не суперечить правилам Вікіпедії. Тобто правила Вікіпедії не суперечать ні наявності посилань на ці сторінки, ні відсутності їх. Тому в цьому обговоренні неможливо зважити силу аргументів - вони рівносильні. Щодо другого питання. У Вікіпедії часто бувають користувачі, які готові активно порушувати правила. Звісно, що у випадку злісних порушень, щодо дій таких користувачів потрібно вживати відповідні заходи. Якщо взяти цю суперечку, то в ній були користувачі, які й раніше відзначались частими порушеннями правил. При чому як серед тих, хто відкочував як в один, так і в другий бік. --yakudza 21:35, 3 липня 2017 (UTC)
    Тут згоден лише в протилежний бік: жодне правило Вікіпедії не вимагає додавати чи вилучати ці посилання. А от в інший бік уже не так: дії щодо цих посилань уже можуть інтерпретуватися як порушення правил, зокрема, ВП:НТЗ. Стосовно ж злісних порушень і заходів, то номінацію на позбавлення прав отримав Brunei, а не Green Zero (і це сталося вже після мого допису) — NickK (обг.) 22:59, 3 липня 2017 (UTC)
  Зовнішні відеофайли
  От так!
  • Мені особисто виглядає якось от так!--ROMANTYS (обговорення) 16:43, 4 липня 2017 (UTC)
  • Fiat justitia ruat caelum[en]. Адміністратор має стояти на сторожі фундаментальних непорушних правил Вікіпедії, не зважаючи на кількість тих, хто бажає їх порушити. Якщо матиму доступ до Інтернету до 14:07, 1 липня, поясню докладніше і можливо оскаржу. Я ніколи не реєструвався у ОК, завжди відчував відразу. Участь Вікіпедії у ВК та ОК то є ганьба, яку хтось дуже хоче приховати, щоб ніхто не знав, і мовчали. Цензура для приховування (тут не знаходжу парламентських слів на адресу) то гидко. — Юрій Дзядик (о•в) 09:41, 3 липня 2017 (UTC).
    Одним з фундаментальних непорушних правил Вікіпедії є слідування консенсусу спільноти, і якщо наявність посилань на росмережі в силу відомих нам обставин перестала бути консенсусною, значить ніхто не має право заморожувати ці посилання через свої власні забаганки. А що стосується ситуації, коли дописувач ВП вважає, що участь ВП у ВК є "ганьбою" і при цьому боротиметься за те, щоб ця "ганьба" тривала, то тут для її опису парламентських слів дійсно не знайдеться. --A1 (обговорення) 11:15, 3 липня 2017 (UTC)

700 000-а стаття

Найсвіжіший коментар: 7 років тому42 коментарі12 осіб в обговоренні

за тиждень (може наступного тижня) вже може бути створена ювілейна стаття. Логотип вже готовий до цієї події? --Jphwra (обговорення) 12:22, 25 травня 2017 (UTC)

а там десь за нею 707 107-ма (-3dB від 1 000 000  ) --ReAl, в.о. 14:02, 25 травня 2017 (UTC)
Якщо я не помиляюсь, 700 000-ою стала стаття Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 1987, чоловіки, одиночний розряд.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 05:43, 4 червня 2017 (UTC)
Порахував наче вона. --Jphwra (обговорення) 05:59, 4 червня 2017 (UTC)

Всіх вітаю! Це подія для нашого проекту! Коли передбачається мільйонна стаття, є прогнози?--Manefon1989 (обговорення) 10:06, 4 червня 2017 (UTC)

Від 400 000 статті до 700 000 статті пішло менше п'яти років, тенденція йде до скорочення терміну між 50 000 статтями, що є кордоном між малими ювілеями. Наприкінці грудня такими темпами будемо мати 750 000-у, до серпня 2018 буде 800 000-а стаття, 850 000-а до березня 2019 року, 900 000-а стаття в жовтні 2019, 950 000-а стаття в квітні 2020 року і 1 000 000 в тому ж таки 2020 році (≈ серпень — жовтень). Було б непогано, щоб я помилився і ця дата була б значно ближчою ніж мій прогноз. --Jphwra (обговорення) 11:08, 4 червня 2017 (UTC)
Мільйонна стаття буде наприкінці 2018 — на початку 2019. --Микола Василечко (обговорення) 12:00, 4 червня 2017 (UTC)
Микола Василечко оптиміст звідки така швидкість? Останню сотню (від 600 до 700) долали понад 1,5 роки. І лише в цю сотню двічі вклались в 9 місяців з хвостиком. --Jphwra (обговорення) 12:43, 4 червня 2017 (UTC)
  --Микола Василечко (обговорення) 12:54, 4 червня 2017 (UTC)
Микола Василечко не пройде твій прогноз. Я порахував, це треба писати понад 200 статей щодня (і це буде тільки 6 000, тобто писати треба ще більше), а в нас ледве 120 назбирається. --Jphwra (обговорення) 13:05, 6 червня 2017 (UTC)
Будемо чекати 707707 статтю :). --Alex Blokha (обговорення) 14:00, 4 червня 2017 (UTC)
До кінця червня спроможемося   --Микола Василечко (обговорення) 14:39, 4 червня 2017 (UTC)
Он сьогодні тільки один японець додав нам 52 статті. --Jphwra (обговорення) 14:44, 4 червня 2017 (UTC)
Ось якби ще китайців залучити   — кількісний стрибок був би суттєвим. --Микола Василечко (обговорення) 14:48, 4 червня 2017 (UTC)
Цей пишу суто про футбол. А китайська в самому Китаї наче заблокована. --Jphwra (обговорення) 14:51, 4 червня 2017 (UTC)
То якраз хай пишуть в українській   --Микола Василечко (обговорення) 17:11, 4 червня 2017 (UTC)
Краще філіпінців. Вони по пів-мільйона на рік будуть давати :) --Alex Blokha (обговорення) 18:01, 4 червня 2017 (UTC)
Всіх вітаю з такою подією. DENAMAX (обговорення) 11:22, 19 червня 2017 (UTC)

Треба створити концепцію 2020 для Вікі! Мета: мільйон статей - і 3000 активних дописувачів! І мінімалку адмінам  ) отоді повалить--Manefon1989 (обговорення) 13:11, 7 червня 2017 (UTC)

@Manefon1989: Я Вам можу розповісти як написати багато статей. Треба просто зібрати під одним дахом всіх ботовласників, їх там зачинити на тиждень і пустити туди мене. Принаймні для поселень можна було би зробити. Демографічні таблиці й карти є. Можна було би на основі вже залитих статей у інших Вікіпедіях. На мою думку, статті про департаменти Франції вийшли досить непогані. Я міг би присвятити якусь кількість часу населеним пунктам Ірану. Якась кількість статей у шведській Вікіпедії досить інформативні, наприклад sv:Āghesht. Принаймні написано краще, ніж в англійській і перській вікіпедіях. Що заважає написати бота, який би перекладав ці статті за стандартним зразком, робив шаблон-картку і прив'язував до вікіданих? Тих, що ще немає в шведській, можна брати з англійської. Навіть от росіяни вже почали щось робити, наприклад ru:Арабабад (Альборз). Я би міг пообіцяти, що після того як створимо бота і завантажимо швидко всі ці статті, я присвячу місяць, щоб подоповнювати статті про ті населені пункти, інформації про яких більше в перській Вікіпедії. Я перську мову знаю. І так можна було би для інших країн робити. Можна було би продовжити заливку для зір. Ну добре, сумнівна значимість, давайте введемо ще додатковий критерій. щоб було принаймні два міжмовних посилання, італійці і китайці також заливали. --Oleksandr Tahayev (обговорення) 05:42, 9 червня 2017 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Я пишаюсь, що в нас є такі активісти! Думки виникають різні - частенько думається - цей проект - як болото стоїть на місці і кількість статей, хоча вона дуже велика, не додає вагомості якоїсь. Кількість активних - як була до трьох тисяч - так і є. Думається - нам хоча б зробити українську версію вікі, ми ледь знаходимо сили писати поточні події, про війну, хоча це актуально - хронологію - ніхто не пише. Але ми замахнулись перекладати українською весь світ. Куди ж ми рухаємось? Чи надовго ще вистачить ентузіазму тим, хто пише найнеобхідніше?--Manefon1989 (обговорення) 21:53, 9 червня 2017 (UTC)
Все-таки кількість активних дописувачів щороку потихеньку збільшується, десь на 150 осіб. Відсоток читачів відносно російської також збільшується. Я впевнений, що ще можна залучити людей. Якби от прямо перед кожним небайдужим поставити цю проблему, я готовий кожному показати як це робиться і про це кажу деяким учасникам Вікімедії. Інша справа, як докричатися до інших. Але й цими силами можна набагато більше зробити, якщо працювати ефективніше. Шведи і себуанці ж змогли, хоч їх і менше. А взагалі, якщо взяти до уваги російськомовність великих міст сходу і Києва, економічну ситуацію і війну, то в нас ще дуже непогано йдуть справи. Треба максимум зусиль направити на Вікіпедію.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 03:39, 10 червня 2017 (UTC)
Шведи з себуанцями якраз завдяки ботам нагорі. І подивись на глибину їх розділу вона значно менше нашої. А зміни будуть якщо у владних кабінетах нарешті приберуть росмову з викладання в дитсадках, школах та навчальних закладах вищої та середньої ланки. Коли ТБ та радіо, театри, спорт стануть 100% україномовними, медицина, юриспруденція та силові структури почнуть 100% використовувати українську мову. Коли технічна номенкулатура промислових виробництв також буде українською. І це дивись я про це пишу на 26-у році «незалежності» нашої держави, 26-ій, тобто 26 років відбувається русифікація України, а потім запитують, а звідкіля взялись прихильники «руського міру»? Звідти панове, звідти з цих 26-и років панування чужинців.... --Jphwra (обговорення) 05:35, 10 червня 2017 (UTC)
Я з Вами згоден. Але я запропонував конкретний проект з населеними пунктами Ірану. Все одно ці статті треба писати. І якщо це вручну робити, то виходить набагато довше і не краще, а так по суті час тратиться на написання бота і транслітерацію. Крім того, я ж пообіцяв, що подописую багато статей інформацією з перської Вікіпедії. Все-одно для мене так буде швидше і орієнтуватися буде легше, ніж писати ці самі статті з нуля.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:20, 10 червня 2017 (UTC)
Думаю США має бути пріоритетніше за Іран, бо більше статтей про персоналії будуть вікіфіковані в США (там Голлівуд, Кремнієва долина, а в Ірані невідо ) Тут ось людина створила статтю і не мала куди вікіфікувати, то вікіфікувала на англійську вікіпедію: Елвін Берлекемп). --Буник (обговорення) 09:14, 10 червня 2017 (UTC)
я навіть скажу більше. Там ще і Канада немає статей про населені пункти, причому досить відомі і знані. --Jphwra (обговорення) 10:13, 10 червня 2017 (UTC)
Ага, а Китай має червоні Міста мільйонники. --Буник (обговорення) 10:32, 10 червня 2017 (UTC)
тобто треба тиждень Міст чи щось таке. І знищити оте все червоне. --Jphwra (обговорення) 10:36, 10 червня 2017 (UTC)
@Bunyk: Це добре, що Ви тут з'явилися і нагадали мені про США. Я якраз повністю написав статті для містечок (сіті) штату Айдахо. Ось тут можете подивитися: Вікіпедія:Проект:Адміністративні одиниці країн світу/США/Айдахо. На одну статтю йшло приблизно 15 хвилин, переклад стандартного розділу демографія, але тепер можу це зробити швидше. Але більша частина часу в мене йшла на заповнення шаблонів-карток. Я здається десь бачив автоматичне перенесення даних у шаблон-картку з англійської Вікіпедії в українську. Якби так можна було зробити для перенесення даних з англійського шаблону Infobox settlement в українській НП, то це ще десь удвічі скоротило би час. Займало би десь 6 хвилин на одну статтю. І було би ще дуже непогано, аби якийсь знавець транскрибуванні і транслітерації поробив би навігаційні шаблони і для інших штатів за тим посиланням, яке я навів вище, як це зроблено для штату Айдахо. Якби це зробити, то я пообіцяв би написати такі самі статті для всіх США і трохи ще навіть подоповнювати, де є інша інформація, яку треба перекладати вручну. --Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:56, 10 червня 2017 (UTC)
Якщо цікавить саме кількість — можна запустити бота, щоб переклав 5 мільйонів статей себуанської вікіпедії. Якщо не соромно, то не складно. Цінність цього проекту оцінюється не кількістю статей, а кількістю переглядів, принаймні у перерахунку на кількість людей, що можуть читати мовою. Якщо читач 10 разів потрапить на статтю себуанської якості — 11-ту він вже не відкриє. В цьому сенсі краще мати 100 тисяч цікавих статей, ніж 100 тисяч цікавих і мільйон лайна. Якщо цікавить лише статистика — це теж не проблема. Я вже колись пропонував — можна теж запустити бота, щоб відкривав сторінки. Можна суттєво покращити кількість перегдядів. Бот пише, бот читає, а ми пишаємося. --Олег (обговорення) 13:38, 10 червня 2017 (UTC)
Я не кажу про статті з одного речення. Якщо хтось буде писати вручну статті про містечка США, то вони не будуть кращі, а часу це займе набагато більше. Якби вже були ці статті, то можна було би писати про річки, траси, райони, заповідні зони, де назви цих місцевих пунктів є. Я не кажу про якихось комах, а тільки про те, що самому цікаво зробити і доповнити. А взагалі, я вважаю, що про маленькі місцеві пункти треба було би поробити ботом. Все-одно вручну їх ніхто писати не буде, а існувати вони повинні.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:56, 10 червня 2017 (UTC)
Олег та Oleksandr Tahayev 5 млн - це забагато та незавжди актуально, а от на декілька сотень тисяч можна збільшити кількісний склад можна та доцільно. Запустити бота - це гарна ідея стосовно :
малих населенних пунктів (спочатку менше 5тисяч мешканців) Океанії, Африки, Америки, Азії,
Річок за межами Європи довжиною для початку менше 5 км та озер площею менше за 5 км квадратних.
Островів за межами Європи площею менше 5 км квадратних.
Персоналій 50 найменших країн світу: Барбадоса, Маврикія, Західного Самоа, Андорри тощо за винятком найважливіших персон країн, у яких може бути шанс на більш ретельне написання.
Фільмів, книг та картин тих самих 50 найменших країн світу.
Про них все одно ніхто не напише найближчі 5-10 років. Натомість читач отримає бодай стислу інформацію про предмет пошуку.--Yasnodark (обговорення) 14:46, 10 червня 2017 (UTC)
І навіть мільйон статей доцільно засебунити, якщо буде введено правило: що у разі бажання створення повноцінної статті замість боторобленої, користувач подає заявку на пореднє вилучення наявної статті-стабу - боти не образяться. А до того буде бодай ботована мінімального розміру. Звісно, що такі статті не є доцільними у випадку статей про осяжні теми як "Населенння Гренади" чи "Кінематограф Ліхтенштейна" чи "Історія Сальвадора". Такі ботостворені куці статті все одно не матимуть жодного сенсу.
А от про якогось п'ятиразового чемпіона Фіджі з регбі чи якийсь підвид виду лишайників "Уснея червонувата" - прийнятно. Та тих самих комах - ледь не 1,5 млн видів, і про 1,2 млн найменш відоміших можна сміливо ботозаготівлю починати. А 200 з лишком тисяч найпоширеніших та найцікавіших нехай чекають на свого користувача-створювача. А хіба не доцільним виглядає створення ботованих статей про усіх маловідомих видів червів всіх типів? А якщо знайдеться зоовыкыпедист-черволюб - то будь-ласка подавай заявку на вилучення куцої статті.--Yasnodark (обговорення) 15:20, 10 червня 2017 (UTC)

  Коментар чесно кажучи пропозиція Yasnodarkа занадто революційна та себуанська. І вже обговорювали не пам'ятаю про що саме але розвитку обговорення не отримало. Бо вікі може розвиватись так як це є на сьогодні, невеликою кількістю редакторів, які спеціалізуються на своїх темах. --Jphwra (обговорення) 16:12, 10 червня 2017 (UTC)

Ні розвитку та нехай пишає стагнація всеукраїнськовікіпедійна! навіть у паперових енциклопедіях стаття про Шевченка 15 стопців по 60 строк, а про якогось червя - на 3 строки. І цього вистачає. Тож чого не створити ботовані статті про те, що ніхто ніколи не створить. Проте читач мінімальне знання отримає. Хто за ботовану муху південноруандійську, за червя західнооклахомського, за гренадійського чемпіона, за найкращі мальтійські пісні, за річки у Лесото та селища у Брунеї? - я "за". Розвиток повинен бути. Користь є, шкоди жодної.--Yasnodark (обговорення) 15:20, 10 червня 2017 (UTC)
Так революціонер, давай свою енергію на статті про фантастику, бо з того що тут написав була б ще одна непогана стаття.   --Jphwra (обговорення) 16:49, 10 червня 2017 (UTC)
Я підтримую пропозицію Олександра Тагаєва, але зі змінами. Спочатку заливати населені пункти США, а то в нас ще немає навіть статті про Піскатавей — місто, в якому зіграла свій перший виїзний матч збірна України з футболу. Потів заливати Канаду, а потім, як вдасться, то й Іран (ну. якщо бот візьме арабський шрифт ), а потім можна й Китай (якщо бот візьме ієрогліфи ). Потім інші країни, які не залиті (Словенія певно повністю залита, а Словаччину щоденно Леонід Панасюк по 2—3 штуки заливає). а потім можна перейти до річок, комах, павуків та всього іншого. А хто працює без бота, той буде й сам робити по своїй спеціалізації. --Yukh68 (обговорення) 19:45, 10 червня 2017 (UTC)
Yukh68 На мою думку навпаки треба починати з тих статей, вирогідность написання яких користувачами є найменшою, а потім вже переходити до міст Північної Америки та Європи, якщо і на той час бажаючих написати статті не буде. Виключення можна зробити для тих статей, які прохають створити ботом майбутні поліпшувачі, що не хочуть витрачати зайвий час на часовитратну технічну роботу.--Yasnodark (обговорення) 12:26, 11 червня 2017 (UTC)

@Jphwra: У ВР подані закони про мову - українізація медіа гряде, якщо вони будуть прийняті. (№5556, 5669, 5670).--Manefon1989 (обговорення) 05:43, 15 червня 2017 (UTC)

@Manefon1989:, а що в тих Законах? Бо знаю, що в нас пишуть один, а вже вдвох-трьох є йому якісь протиріччя чи скажімо протидія. --Jphwra (обговорення) 05:45, 15 червня 2017 (UTC)
Українізація ЗМІ--Manefon1989 (обговорення) 09:35, 15 червня 2017 (UTC)

  Коментар відносно прогнозу. За минулий місяць з моменту досягнення 700 000-ї статті додали лише 5 000 статей. Тож мій прогноз відносно 1 000 000-ї статті є найбільш оптимальним і то занадто «оптимістичним». --Jphwra (обговорення) 06:40, 5 липня 2017 (UTC)

Впровадження бота InternetArchiveBot та/або його інструментів у ukwiki

Найсвіжіший коментар: 7 років тому26 коментарів21 особа в обговоренні
 (перекладено)--Piramidion  17:35, 3 липня 2017 (UTC)

Привіт усім в українській Вікіпедії. Я — Cyberpower678, адміністратор англійської Вікіпедії та оператор бота. Я прибув сюди, щоб запитати, чи українська спільнота зраділа б ботові m:InternetArchiveBot та/або інструментам, які йдуть у комплекті з ним. Перед тим, як поставити пряме запитання, я запропоную спільноті розглянути деякі передумови, які привели до створення бота, а також мотив увімкнення його в іншій вікі.

Чим є InternetArchiveBot?

InternetArchiveBot — це дуже витончений бот, розроблений з єдиною метою — боротися з поточною проблемою помирання посилань. Бот може цілком автоматично «прочесати» простір статей Вікіпедії та проаналізувати посилання, відформатовані різними способами, і відповідним чином змінити вікірозмітку в цих статтях так, щоб зберегти джерела, які використовуються у статтях. Він використовує дуже надійний алгоритм для визначення того, чи є сайти мертвими, чи ні. На додачу до просунутих алгоритмів, які використовуються для парсингу форматування приміток та перевірки веб-сайтів, можна також використовувати широкі можливості налаштування бота для задоволення потреб вікі. Я повернуся до цієї теми пізніше. В будь-якому разі бот не мусить бути повністю автономним. Він постачається разом з набором інструментів, які користувачі можуть використовувати, і які можна знайти тут. Ці інструменти дозволяють користувачам повідомляти про баги, виявлені в роботі бота, допомагати ботові покращувати свою ж надійність, даючи користувачам змогу повідомляти про проблеми зі спроможністю бота перевіряти посилання, відшукувати більш прийнятні архіви, які ботові слід використовувати, і, що найважливіше, надавати користувачам інструменти, за допомогою яких вони зможуть запустити бота на якійсь конкретній сторінці миттєво чи поставити в чергу завдання на опрацювання набору вказаних користувачем сторінок. Тож якщо повна автономність не є бажаною, ці інструменти все ще можуть бути способом дати користувачам змогу боротися з битими посиланнями.

Навіщо впроваджувати InternetArchiveBot?

Проект розробки бота IABot розпочався після того, як у списку побажань спільноти під час опитування 2015 року з'явилася пропозиція запровадити глобального бота, який би виправляв мертві посилання. Ця пропозиція зайняла перше місце у цьому списку побажань, у результаті чого було започатковано запит на Фабрикаторі. Натомість цей запит створено для того, щоб визначити, чи є консенсус, а також щоб стежити за прогресом впровадження бота в цю вікі. Станом на червень 2017, цей проект досяг 2-річного ювілею свого розвитку.

Про InternetArchiveBot

IABot використовує розумні алгоритми для парсингу вікірозмітки в якомога більш доступний для людей спосіб. Це означає, що він опрацьовуватиме форматування в межах тегів <ref> по-іншому, аніж форматування поза їх межами. Він здатен виявляти шаблони цитування і правильно їх опрацьовувати. Перебуваючи в межах примітки, якщо ця Вікіпедія їх використовує, IABot додає до простих зовнішніх посилань шаблон {{wayback}} чи інші еквівалентні шаблони на позначення архівів. У випадку посилань, не взятих у квадратні дужки чи посилань, які не мають визначеної назви, бот може конвертувати їх у шаблони цитування. Перебуваючи за межами приміток, IABot може безпосередньо замінити зовнішнє посилання архівною URL-адресою, щоб уникнути шкідливої зміни кінцевого вигляду статті. У той же час він може звичним чином опрацьовувати шаблони цитування. IABot уникає редагування URL-адрес, поміщених у невідомі для нього шаблони, або тих, які поміщені в теги <nowiki> чи в теги коментування HTML. IABot обслуговує величезну базу даних з метаданими URL-адрес, яка допомагає йому ефективно виконувати свою роботу. Інструменти, згадані вище, теж можуть отримувати доступ до цієї бази даних, де користувачі можуть миттєво виправляти будь-які проблеми, які вони виявлять, після чого бот зможе одразу ж користуватися цими виправленнями. Загалом, бот навчатиметься водночас із допомогою від користувачів, спрямованою на те, щоб зробити його якомога надійнішим. Рівень помилок є надзвичайно низьким (<0.01% всіх редагувань є потенційно помилковими).

Різні конфігурації IABot

Як зазначено вище, IABot має широкі можливості налаштування, спрямовані на задоволення особливих потреб вікі, якщо такі є. IABot підкоряється шаблонові {{nobots}} і має сторінку управління на випадок хибного функціювання. Оскільки різні мовні версії Вікіпедії мають різні культури й методи роботи, цю ідеологію розглядали ще під час початкових стадій розробки бота. Коли IABot виконує свою роботу, його можна проінструктувати, щоб він зробив необхідні виправлення в основній статті й повідомив про ці зміни на її сторінці обговорення. Альтернативно, повідомлення на СО можна вимкнути, або ж ботові можна наказати залишати повідомлення лише в тих випадках, коли користувачів треба сповістити про виявлені мертві посилання, знайдені у відповідній статті. IABot може превентивно додавати архівні посилання до всіх URL-адрес, включно з тими, які ще не є мертвими, або ж просто обмежити свої дії до тих посилань, які позначені як мертві, чи навіть тих, які він сам розпізнає як мертві, навіть якщо біля них немає відповідної позначки. Бота IABot можна проінструктувати, щоб він обмежив свої дії лише до посилань, взятих у теги <ref>, або й до цілої статті. Повний опис бота InternetArchiveBot, включно з опціями конфігурації, можна знайти на сторінці m:InternetArchiveBot.

Підтримувані вікі

InternetArchiveBot отримав дозвіл на роботу в таких вікі:

  1. Англійська Вікіпедія
  2. Шведська Вікіпедія
  3. Норвезька Вікіпедія
  4. Нідерландська Вікіпедія
  5. Китайська Вікіпедія
  6. Віківиди

Велике запитання

Чи був би InternetArchiveBot, та/або його інструменти радо прийнятим доповненням до української Вікіпедії? Не забувайте, що якщо повна автономія бота є небажаною, ці додаткові інструменти існують, щоб дати користувачеві контроль над діями бота. Ось деякі приклади. Наводжу приклади з різних вікі, щоб продемонструвати його сумісність з усіма проектами.—CYBERPOWER (обговорення) 01:23, 3 липня 2017 (UTC)

Цілком автономні редагування

Редагування бота, запущені користувачами

Зауважте, що описи редагувань містять посилання на користувача, який запустив бота, як атрибуцію.

Прямий аналіз сторінки за допомогою інструментів

Тут наведено приклади редагувань, виконаних за допомогою інструменту аналізу окремої сторінки, згаданого вище. Інструмент пропонує деякі опції, недоступні при звичайному виклику бота. Ці опції нехтують набором конфігурацій у вікі, який використовується ботом при його роботі. З логічної точки зору ці опції можна встановлювати для одиночних редагувань сторінок, оскільки такі редагування виконуються прямо від імені облікового запису користувача, і саме цей користувач несе відповідальність за ці редагування. Якщо бота запущено зі шкідливими опціями на декількох сторінках, таку шкоду важче нівелювати.

Обговорення

Підсумок

В обговоренні очевидний консенсус за увімкнення бота. Ніхто не висловився проти. Я попрошу, щоб бота увімкнули в стандартному режимі (здається, це саме той, який я початково пропонував — автоматичне архівування всіх наявних у вікі посилань та виявлення й виправлення мертвих посилань). Подивимось, як він працює, і якщо будуть якісь проблеми — попросимо розробників змінити налаштування, хоча може це можна буде зробити й локально, без потреби звертання на Фабрикатор.--Piramidion 17:59, 10 липня 2017 (UTC)

Тиждень діаспори

Найсвіжіший коментар: 7 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні

Хтось хоче провести "Тиждень Діаспори" і створити такі статті. Я б приєднався. --Alex Blokha (обговорення) 22:40, 4 липня 2017 (UTC)

Я б теж доєднався, накопичилося трохи діаспорних вчених. --Brunei (обговорення) 06:50, 12 липня 2017 (UTC)

Про доцільність використання властивостей Вікіданих нагород у картках-шаблонах

Найсвіжіший коментар: 7 років тому3 коментарі3 особи в обговоренні

Захоплення внести в картки про осіб усі можливі властивості вікіданих призводить до того, що в кінцевому результаті їхнє оформлення, м'яко кажучи, виглядає неестетично, а точніше просто неохайно. Хтось бачив як, наприклад, підтягування Вікіданих про нагороди виглядає у картці {{Письменник}}, або {{Особа}}? Ось приклади: Андре Мальро та Жак Шабан-Дельмас, і так скрізь. Чого там у розділі «Нагороди» тільки немає — і різні розміри планок нагород, і назви різними мовами, і т. ін. Такого безладу я не зустрічав більше ні в одному іншомовному розділі Вікіпедії. Це ж повний несмак. То ж чи не варто прибрати з карток властивості Вікіданих про нагороди, якщо воно не дає бажаного результату? Якщо вже важко комусь вносити в розділ нагород карток дані вручну, то краще взагалі нічого не вносити, ніж потім дивитися на той бардак, вибачте на слові.--Leon Nef обг 10:19, 6 липня 2017 (UTC)

Погоджуюсь. Я або вручну вношу, або взагалі просто прописую в одному з розділів. --Jphwra (обговорення) 10:32, 6 липня 2017 (UTC)
@LeonNef: Загалом є три варіанти:
  • Дуже простий: взагалі вимкнути Вікідані. Немає людини — немає проблеми. Вікідані справді проблемні у випадку людей з численними нагородами, особливо якщо ці нагороди різні (наприклад, мистецька премія, почесне звання, орден і медаль), але в значній частині випадків проблеми все ж немає, і для тих статей буде очевидна шкода.
  • Порівняно простий: прописати відповідні нагороди в картці, таким чином перекривши Вікідані. Гадаю, у цих двох статтях найпростіше зробити саме так, прописавши хоча б основні нагороди (для яких є шаблони) вручну в картці.
  • Складний: оформити нагороди відповідним чином на Вікіданих. Тобто поперекладати все англійське українською та додати планки нагород. Теоретично це, мабуть, можливо зробити, але це вимагатиме чимало часу
Мені все ж більш подобається другий варіант, тобто виправляти в статтях, де з Вікіданих підставляється казна-що: цей шаблон же вставляє людина, людина ж бачить, що несмак, мала б виправити, щоб це не було аж так жахливо — NickK (обг.) 21:13, 19 липня 2017 (UTC)

Жіночі футбольні клуби???

Найсвіжіший коментар: 7 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні

У нас є поділ збірних по статті та віку майже в усіх видах спорту і це нормально. Вчора почав писати статті про призерів жіночого футбольного турніру, а коли уточнював склади, то виявив наступне. В енвікі (і я це також зробив при оформленні складів збірних на турнірі) йде посилання не на жіночий ФК, а чоловічий правда це в тих випадках коли відсутня стаття про жіночий клуб, бо в енвікі чимала присутність таких статей на відміну від нас. То в мене пропозиція, бо ми не настільки розвинуті, як енвікі чи німці з французами. Може доцільно в тих випадках коли назва клубів співпадає, прописувати «чоловічий»? В тій статті можна додати лише розділ про жіночу команду. То як панове футбольні-редактори піде так чи ні? --Jphwra (обговорення) 06:44, 15 липня 2017 (UTC)

@Jphwra: Не дуже зрозумів пропозиції. Жіночі футбольні клуби мають окрему значимість від чоловічих. Якщо вони є частиною одного великого спортивного клубу (як-от Фенербахче (спортивний клуб)), мабуть, краще ставити посилання на цю статтю, а не на чоловічий клуб — але все одно це погано, бо про жіночий клуб потрібна окрема стаття. Якщо ж там лише збіг назв, а самі клуби функціонують окремо (наприклад, шведський «Лінчепінг»), то такі посилання не матимуть сенсу — NickK (обг.) 04:30, 21 липня 2017 (UTC)
Ну це я так запитав просто. А загалом з жіночими клубами на відміну від чоловічих у нас взагалі повний 0. --Jphwra (обговорення) 06:01, 21 липня 2017 (UTC)

Упорядкування категорій

Найсвіжіший коментар: 7 років тому32 коментарі6 осіб в обговоренні

Тема упорядкування категоризації стала болючою. Вона викликає непорозуміння, а головне стала некерованою. Багато в чому це пов'язане з тим, що йде сліпе копіювання категорій з англовікі. На мою думку в ній включення в багато категорій позбавлені всякої логіки, а ми це копіюємо. Менше проблем у рувікі, але це пов'язане з меншою кількістю статей. Найкраще процес категоризації реалізований у німецькій вікі. Якщо ми зараз не наведемо порядок, то через декілька років буде такий хаос, що виправити буде неможливо.

Є дві причини, що спричиняють хаос:

  1. Віднесення статей до значно вищих категорій
  2. Включення в категорії таких категорій, які не мають логіки.

Щодо першого, то в Категорія:Історія я більше сотні статей переніс у підкатегорії нижчих рівнів. Розпочав подібне робити і в інших категоріях, але побачив, що об'єм роботи такий, що мало сказати, що значний. Крім того для багатьох статей потрібне добре розуміння тематики статей.

Щодо другого, то прикладом цього є ситуація з користувачем Sanya3.

Я пропоную взятися за категоризацію всім користувачам, які мають бажання або мають відповідні знання. І обов'язково займатися цим систематично. Роботу цю потрібно робити по рівнях категоризації, починаючи з головної і рухатися вниз. Якщо дійдемо десь до п'ятого рівня, то буде схожість нормальної категоризації. Робота буде полягати в наступному: на конкретному етапі вибираємо категорію, визначаємо її підкатегорії, статті, які повинні бути там, а решту переносимо в підкатегорії. На мою думку у категоріях високого рівня статей повинно не більше, ніж підкатегорій у ній, плюс декілька статей, що безпосередньо відносяться до назви підкатегорії. З пониженням рівня категорії кількість статей може зростати. Це так у загальному, конкретика може відрізнятися.

Пропоную вибрати якусь тему, протягом декількох днів її обговорити і здійснити узгодженні дії. Я буду виходити з принципу ВП:БР, але не будьте безрозсудні.

Розпочнемо з Категорія:Статті, бо вона є найважливішою у головній категорії. --Basio (обговорення) 10:59, 13 липня 2017 (UTC)

  • Думаю краще починати не зверху, а знизу. --Yelysavet (обговорення) 11:05, 13 липня 2017 (UTC)
    Знизу це як: переглянути категоризацію соті тисяч статей чи десятки тисяч категорій найнижчого рівня. В обох випадках зміни будуть нелогічними, коли буде відсутнє «дерево» чи «граф» категорій. --Basio (обговорення) 11:13, 13 липня 2017 (UTC)
    Знизу — це «дати по рукам тих», хто неправильно категоризує. Бо тут є трохи любителів, що категоризують у всі підряд категорії від нищого до вищого рівня. Також проблема з новими користувачами, які просто не розуміють процесу. --Микола Василечко (обговорення) 12:12, 13 липня 2017 (UTC)

Категорія:Статті

Обговорення структури - 5 днів.

Проблеми які я бачу:

  1.  Так Зроблено Нелогічне включення Категорія:Знання в Категорія:Інформація. Вони повинні бути одного рівня, тобто Знання винести в категорію Статті.
  2. Категорія:Персоналії перейменувати в Люди, це буде більш точніша назва. У неї включати статті про конкретних осіб. Відповідно Категорія:Людина повинна містити статі про людину як біологічну істоту і перше не може бути цілком підкатегорією другої. --Basio (обговорення) 13:41, 13 липня 2017 (UTC)
  3. Категорія:Комунікації розформувати по Категорія:Суспільство, Категорія:Інформація і Категорія:Техніка, бо в ній зібранні статі про людське спілкування, обмін інформацією та засоби передачі інформації.
  4. Категорія:Об'єкти поки що не розглядаємо, бо до неї є дуже багато питань

Можете вносити інші пропозиції до структури категорії. Я не пінгую користувачів, які брали в попередніх обговорення на цю тему. Може краще винести в загальне оголошення, яле якщо процес піде, то він буде дуже тривалий. --Basio (обговорення) 10:59, 13 липня 2017 (UTC)

Підсумок

Заперечень немає, зауваження враховане. --Basio (обговорення) 17:08, 18 липня 2017 (UTC)

Категорія:Комунікації

Обговорення категорії - 5 днів.

Ця категорія розформовується

  1. Категорія:Мережі переноситься до Категорія:Інформація та Категорія:Техніка з наступним уточненням
  2. Категорія:Телекомунікації + включення в неї Категорія:Хвилеводи‎переноситься до Категорія:Зв'язок та Категорія:Мережі
  3. Категорія:Соціальні комунікації + Категорія:Соціологія масових комунікацій‎ + Категорія:Масова комунікація‎ + Категорія:Зв'язки з громадськістю переноситься до з наступним перерозподілом по категоріях.
  4. Категорія:Комунікації за країною перенести до Зв'язок по країнам та Телекомінації по країнам відповідно.
  5. Категорія:Електронні комунікації переноситься до Категорія:Інформація
  6. Категорія:Інформаційний дизайн вилучити з категорії
  7. Категорія:Комунікації за типом перенести до відповідних категорій з уточненням типу комунікації.

Запропоноване не означає, що згадані категорії мають коректні підкатегорії та статті. Розгляд вмісту категорій буде на наступних етапах упорядкування. --Basio (обговорення) 18:22, 18 липня 2017 (UTC)

@Basio: доки не буде прийнято правил, наводити порядок у категоріях не буду, а обмеження для @Sanya3: вважаю незаконним.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 07:57, 19 липня 2017 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Навіщо приймати правило, коли є ВП:КАТ і всі мої пропозиції ґрунтуються на них. --Basio (обговорення) 08:26, 19 липня 2017 (UTC)
Не існує правила для побудови графа категорій.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:14, 19 липня 2017 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Можливо, тоді ви попрацюєте з користувачем Sanya3, щоб спрямувати його діяльність у конструктивне русло? Адже минулого місяця саме ви висловлювали зауваження щодо його діяльності, що в підсумку призвело до персонального обмеження (після казна-якого за ліком попередження — і про персональне обмеження йшлося щонайменше протягом року чи двох). Тож, мабуть, ви змогли б владнати проблеми, пов'язані з діяльністю користувача — NickK (обг.) 21:24, 20 липня 2017 (UTC)

Підсумок

Заперечень не було, категорія розформована, може не оптимально, але оптимізація буде проводитися на інших етапах. Щодо наявності великої кількості інтервікі, то дуже багато їх стосуються окремих аспектів комунікації і потрібно їм ставити наявні категорії або формувати нові. --Basio (обговорення) 19:16, 24 липня 2017 (UTC)

P.S. Збільшилася швидкість Інтернету, запрацював переклад. Переглянув основні мовні Вікіпедії. До комунікацій можуть відносити все, що завгодно, але ця категорія ніде не категорією найвищого рівня у статтях. Напевне потрібно її залишити, зробити підкатегорією в Інформація, але створити тільки декілька підкатегорій, щоб їх можна було включити в інші основні категорії. Над цим подумаю. --Basio (обговорення) 19:41, 24 липня 2017 (UTC)

Уточнений підсумок

Відніс до категорії Інформація, створив основні підкатегорії, більше наповнення їх буде на наступних етапах --Basio (обговорення) 05:22, 29 липня 2017 (UTC)

Категорія:Знання

Обговорення категорії - 4 дні.

Структура категорії в основному влаштовує. Є тільки одна пропозиція:

  1. Категорія:Містифікації перенести в Категорія:Містика, що в Категорія:Псевдонаука

Чекаю інших пропозицій. --Basio (обговорення) 06:34, 21 липня 2017 (UTC)

Якість футбольних статей Укрвікі

Найсвіжіший коментар: 7 років тому10 коментарів4 особи в обговоренні

Вже третій місяць тривають єврокубкові змагання і вирішив дати свій коментар відносно оформлення Єврокубків в статтях ФК. Що впадає у вічі, це занедбаний стан цих розділів, у більшості клубів відсутні змагання за останні роки, якщо стаття писалась до 2013, або відсутня інформація про попередні роки змагань, якщо стаття більш «свіжа». Що натомість пропоную я. Я пропоную, як варіант, варіант «Габали» тобто загальну статистику по Кубках без уточнень подальших по роках та матчах (саме для таких клубів, тобто не топ-команд, а саме таких). Чому саме так, розписав тут. І просто, як інформація. В Єврокубках щорічно стартує понад 150 команд, десь 45% їх оновлюється також щорічно. Писати кожному клубові такі розділи в нашій Вікіпедії нонсенс. У нас не більше 600 активних редактора, про футбол пише від сили до 40 редакторів, постійне пише значно менше, думаю трохи більше 15 при цьому в кожного своя спеціалізація. Оновлювати таку кількість інформації просто нікому, а наявність такої простої, як в «Габали» вже дає більш-менш нормальну інформацію, якщо комусь кортить подивитись більш детально я думаю знайде ту інформацію через посилання, пробіжиться по кубках. Тим більше в нас всі статті про ці самі кубки в наявності. Ну десь така думка. Одразу відкидаю закиди, що завтра, післязавтра прийде десяток-другий нових редакторів і почнуть оживляти «мертві статті», не прийде, 600 активних редакторів це наша стеля і не факт, що це число буде менше, а не більше, як дехто мріє. До того ж кількість україномовних носіїв значно менше ніж у тих хто дихає нам в спину: арабів та персів і треба виходити з наявної кількості редакторів та їх можливостей. PS. От щойно переробив статтю Гент (футбольний клуб), це якраз яскравий приклад, як статтю зробили, трохи доповнили і покинули, аж з 2010!!!?? І якщо вже робити ці єврокубки, то чому не взяти за основу те що вже в енвікі??? Воно досить швидко копіюється і оновлюється, але ж ні. Там вигадали свій шлях. І як наслідок я не доповнював за сім років!!!! інформацію, а просто її зніс і вставив просту таблицю. Бо оновлювати з тієї ж енвікі зараз, просто відсутнє бажання. --Jphwra (обговорення) 08:11, 4 серпня 2017 (UTC)
І ще. Створили шаблон {{Поточний сезон Ліги Європи УЄФА}}. Дайте мені відповідь на просте питання: НА БІСА ЛИСОГО ЙОГО СТВОРИЛИ? Там недостатньо інформації в статті, щоб було ще оце нікому не потрібне явище у вигляді шаблону? --Jphwra (обговорення) 08:48, 4 серпня 2017 (UTC)

@Jphwra: Я не розумію, навіщо піднімати такий скандал? У статті Габала (футбольний клуб), наприклад, було простіше доповнити інформацію, ніж вилучати. Інформація, що Габала вибила Панатінаїкос і Лілль, на мою думку, цікавіша читачу, ніж сухі 9 перемог-7 нічиїх-18 поразок. Перемога над Ліллем дає +1 перемогу, перемога над Динамо (Тбілісі) теж дає +1 перемогу, тож інформацію втрачено. Тож я не бачу шкоди в таких таблицях, і в англійській Вікіпедії вони також є
Щодо того шаблону, то його оновлював @Fessor:. От він зараз його й оновлює. Навігація між усіма учасниками єврокубків може комусь бути цікавою. Якщо ж ти вважаєш цей шаблон зовсім не потрібним, можеш виставити його на ВП:ВИЛ — NickK (обг.) 17:51, 4 серпня 2017 (UTC)
Погоджуюся з @NickK:, ось пропоную такий варіант оформлення для всіх статей, щоб він був усюди однаковий, охоплював як інформацію по кожному сезону, так і простий для оновлення:
Сезон Турнір Стадія
2012-13 Ліга Європи 2 квал. раунд
2013-14 Ліга Європи Фінал
2014-15 Ліга чемпіонів Груповий етап
2015-16 Ліга чемпіонів Груповий етап
Ліга Європи 1/4 фіналу

— Динамо-фан (обг.) 11:13, 5 серпня 2017 (UTC)

Питання в тому @Динамо-фан: що там по декілька варіантів оформлення і геть нічого спільного з енвікі, звідки простіше і швидко такі речі копіювати. --Jphwra (обговорення) 12:02, 5 серпня 2017 (UTC)
Так, я зовсім забув про ЛЄ. Але все вже вирішилося. --Fessor (обговорення) 17:57, 4 серпня 2017 (UTC)
Fessor почав оновлювати тільки сьогодні. Відносно євростатистики, то там @NickK: її можна відновити і якщо є бажання, і звичайно доповнити. Але от що я скажу. По-перше там була неповна статистика, бо RMN120501 не дуже чомусь до перекладає повністю, що є в енвікі. Якщо подивишся на мій внесок сьогодні я цілий день «вбив» на підчищення цієї половинчастої інформації за ним. Бо знаєш мої принципи або все або те що не так буде напружувати. До того ж таблиці не з енвікі, а власного виробництва. Я дуже не люблю, коли починають вигадувати щось власне через одне місце, звідки ноги... А це якраз саме той випадок, замість спростити роботу і собі і майбутнім редакторам, її просто ускладнили на 1000 %. І до того ж я особисто RMN120501 декілька разів попереджав про конструктивний підхід. Минула осінь показала, що якщо один активний випадає (як було зі мною) все летить шкереберть. Цієї осені буде так само, але різниця в тому, що після Нового року мене так само не буде. І от питання NickKу, хто те болото буде витягувати? Нікому. Там просто буде завал. Тому треба реально підходити до можливостей редакторів і їх кількості. --Jphwra (обговорення) 18:06, 4 серпня 2017 (UTC)
@Jphwra: Так, я й мав на увазі, що Fessor оновлював на момент написання повідомлення (якби йому нагадали раніше, він зробив би це раніше). Щодо євростатистики, то проблема ж не вирішується вилученням таблиць. У будь-якому разі що статистику В/Н/П, що список матчів оновлювати потрібно. Виходить лише таке собі окозамилювання: якщо читач може не помітити, що «Габала» зіграла на 4 матчі більше, ніж у таблиці (скільки тих читачів пам'ятає, 30 чи 34 матчі в єврокубках провела команда?), то читач точно помітить, що бракує одного року виступів у списку матчів. Але сенс від цього не зміниться: що те, що те не оновлено. Бачу, зараз ти перевів на сумісний з англійським формат, як на мене, так і варто робити — NickK (обг.) 11:54, 5 серпня 2017 (UTC)
@NickK: Габалу я сьогодні оформив, так як повинно бути. Всі 34 матчі єврокубків. --Jphwra (обговорення) 12:04, 5 серпня 2017 (UTC)
@NickK, Динамо-фан та Fessor: от мій зразок оформлення даного розділу. А те що я вилучав вчора не лізе в жодні ворота. --Jphwra (обговорення) 15:42, 5 серпня 2017 (UTC)

Матеріали музею

Найсвіжіший коментар: 7 років тому1 коментар1 особа в обговоренні

Прошу допомогти додати ці зображення, надані заповідником, до статей у кат. Генуезька фортеця (Судак) і не тільки в укрвікі. Дякую :) --Anntinomyобг 09:06, 6 серпня 2017 (UTC)

Доповнення шаблону «Загальне оголошення»

Найсвіжіший коментар: 7 років тому1 коментар1 особа в обговоренні

З метою привернути увагу більшої кількості редакторів до сторінок кандидатів у вибрані/добрі пропоную додати хоч якусь згадку про них у загальне оголошення. Прошу всіх [не]зацікавлених висловитися у цьому обговоренні: Обговорення шаблону:Загальне оголошення#Запрошення до голосувань за добрі-вибрані. --ReAl, в.о. 23:34, 16 серпня 2017 (UTC)

Переклад з німецької українською

Найсвіжіший коментар: 7 років тому6 коментарів4 особи в обговоренні

Доброго дня! Я викладаю технічний переклад з німецької мови українською, найближчим часом матиму змогу залучити студентів, і ми могли б перекласти кілька статей технічної тематики. Будемо раді допомогти "Вікіпедії", чекаємо на пропозиції. З повагою, Леся.

Вітаю! Може ще хтось напише конкретні пропозиції, але тут є перелік усіх вибраних і добрих (якісних, коротше кажучи) статей німецького розділу Вікіпедії, зокрема і технічної тематики. От перше, що «потрапило під руку»: Keramischer Faserverbundwerkstoff, Rangierbahnhof, Autogenes Brennschneiden, Schwarzweißfotografie, AC Ace, Unimog 406, Fletcher’s Checksum, Ausbesserungswerk München-Neuaubing, Berlin-Charlottenburger Straßenbahn, Orgellandschaft Sachsen.— Шиманський હાય! 15:29, 26 серпня 2017 (UTC)
Не дуже технічні та дуже потрібні: Останні діти Шевенборна , Гюнтер Крупкат, «Останній день творіння», «Голоси ночі», «Геліополіс (роман)», «Володар снів (роман)», «Рій (роман)[de]», «Напівлюдина», «Падіння міста Пассау», «Призначення:Нор’Дирен», Ґудрун Паузеванґ «Хмара (роман)», Відео Ісуса (роман), Гра Кусануса, Райнер Ерлер[de], "Проект "Король" (роман), Атлантида (роман Домініка)[de], Список найстарших крикетистів de, Ірма Сент-Пол, Карен Метчукde, Легка атлетика на Літніх дефлімпійських іграх 2005 de, Легка атлетика на Літніх дефлімпійських іграх 2013 de, Боулінг на Літніх дефлімпійських іграх 2013 de, Боулінг на Літніх дефлімпійських іграх 2009 de, Боулінг на Літніх дефлімпійських іграх 2005 de, Великий теніс на Літніх дефлімпійських іграх 2013 de, Командні ігрові види спорту на Літніх дефлімпійських іграх 2013 de, Командні ігрові види спорту на Літніх дефлімпійських іграх 2005 de,Велосипедний спорт на Літніх дефлімпійських іграх 2013 de, Бадмінтон на Літніх дефлімпійських іграх 2013 de, Бадмінтон на Літніх дефлімпійських іграх 2009 de, Бадмінтон на Літніх дефлімпійських іграх 2005 de, Бадмінтон на Літніх дефлімпійських іграх 2001 de, Бадмінтон на Літніх дефлімпійських іграх 1997 de, Бадмінтон на Літніх дефлімпійських іграх 1993 de, Бадмінтон на Літніх дефлімпійських іграх 1989 de, Бадмінтон на Літніх дефлімпійських іграх 1985 de, Тор Сендвік de.--Yasnodark (обговорення) 16:43, 26 серпня 2017 (UTC)
Yasnodark там мова про технічну літературу до чого тут це все? Підкоригуй і прибери це звідси. --Jphwra (обговорення) 16:45, 26 серпня 2017 (UTC)
Нехай людина сама визначиться, чи їй захочеться приділити іншим темам. Технічні питання у нас набагато краще висвітлені. Тож дочекаємось відповіді, бо людина, що володіє навичками технічного перекладу, може перекласти за наявності бажання будь-який енциклопедичний текст. Тож залишити виявити наявність чи відсутність подібного бажання.--Yasnodark (обговорення) 16:43, 26 серпня 2017 (UTC)
    «викладаю технічний переклад», «могли б перекласти кілька статей технічної тематики». Ви зі своєю літературою як з тою писаною торбою — де не посій там і вродиться. — Шиманський હાય! 14:39, 27 серпня 2017 (UTC)
Буду радий у будь-який момент приїхати і проконсультувати студентів. Можете звертатися тут, або у Фейсбуці.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 07:40, 31 серпня 2017 (UTC)

Впровадження української латиниці / Vprovadžennia ukrajinśkoji latynyci

Найсвіжіший коментар: 7 років тому16 коментарів11 осіб в обговоренні

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Доброго дня, шановне панство.

Dobroho dnia, šanovne panstvo.

Перед тим, як писати про спадщину, знищення мови тощо, треба розуміти, що сучасна кирилиця не є тією, якою користувалися в часи Київської Держави. Тодішня абетка містила багато букв, якими ми не користуємося, тому жодний українець без підготовки не зможе відразу почати читати стародавні документи (можливо прочитати лише окремі слова). Та й чи багато з нас читали їх в оригіналі? Зазвичай такі документи подаються ТРАНСЛІТЕРОВАНИМИ або навіть перекладеними.

Pered tym, jak pysaty pro spadščynu, znyščennia movy toščo, treba rozumity, ščo sučasna kyrylycia ne je tijeju, jakoju korystuvalysia v časy Kyjivśkoji Deržavy. Todišnia abetka mistyla bahato bukv, jakymy my ne korystujemosia, tomu žodnyj ukrajineć bez pidhotovky ne zmože vidrazu počaty čytaty starodavni dokumenty (možlyvo pročytaty lyše okremi slova). Ta j čy bahato z nas čytaly jich v oryginali? Zazvyčaj taki dokumenty podajuťsia TRANSLITEROVANYMY abo naviť perekladenymy.

Окрім того, перехід на латинську абеткову систему не означає забуття кирилиці. Аргумент про забуття, м’яко кажучи, виглядає непереконливим, адже теперішні історики можуть читати й давніші писемності, якою є, наприклад, писемність Стародавнього Єгипту. Ви не забудете кирилицю, почавши читати латиницею, а майбутнім поколінням істориків вивчити писемність Київської Держави буде не важче, ніж чужоземцям вивчити теперішню українську абетку.

Okrim toho, perechid na latynśku abetkovu systemu ne označaje zabuttia kyrylyci. Argument pro zabuttia, mjako kažučy, vyhliadaje neperekonlyvym, adže teperišni istoryky možuť čytaty j davniši pysemnosti, jakoju je, napryklad, pysemnisť Starodavnioho Jehyptu. Vy ne zabudete kyrylyciu, počavšy čytaty latynyceju, a majbutnim pokolinniam istorykiv vyvčyty pysemnisť Kyjivśkoji Deržavy bude ne važče, niž čužozemciam vyvčyty teperišniu ukrajinśku abetku.

Тому я пропоную впровадження української абетки за зразком китайської та сербської мови, де не цураються використовувати інші види напису мови. Також, якщо мовити про те, що це завадить російськомовним вивчати мову, вибачте мене, але російськомовні й так не переходять на українську, а змосковщення просувається дедалі швидше. Чи допоможе перехід на латиницю повністю зупинити це просування — я не можу бути впевненим, але це, щонайменше, не зашкодить, оскільки латиницю всі й так знають. Невже хтось не читав транслітерованих SMS від мобільних операторів, банків тощо?

Tomu ja proponuju vprovadžennia ukrajinśkoji abetky za zrazkom kytajśkoji ta serbśkoji movy, de ne curajuťsia vykorystovuvaty inši vydy napysu movy. Takož, jakščo movyty pro te, ščo ce zavadyť rosijśkomovnym vyvčaty movu, vybačte mene, ale rosijśkomovni j tak ne perechodiať na ukrajinśku, a zmoskovščennia prosuvajeťsia dedali švydše. Čy dopomože perechid na latynyciu povnistiu zupynyty ce prosuvannia — ja ne možu buty vpevnenym, ale ce, ščonajmenše, ne zaškodyť, oskiľky latynyciu vsi j tak znajuť. Nevže chtoś ne čytav transliterovanych SMS vid mobiľnych operatoriv, bankiv toščo?

Також для тих, хто стверджує, що кирилиця є якоюсь святою писемністю, — це ставити собі діягноз… Чому б таким людям не стати ближчими до «святости» та не почати розмовляти церковнослов’янською?! Будь-яка абетка є лише способом передачі мови на письмі. І писатимете ви українською мовою, користуючись кирилицею, латиницею, чи арабицею — це все одно буде українська мова. Від того вона не стане ані церковнослов’янською, ані латинською, ані арабською.

Takož dlia tych, chto stverdžuje, ščo kyrylycia je jakojuś sviatoju pysemnistiu, — ce stavyty sobi dijagnoz… Čomu b takym liudiam ne staty blyžčymy do «sviatosty» ta ne počaty rozmovliaty cerkovnoslovjanśkoju?! Buď-jaka abetka je lyše sposobom peredači movy na pyśmi. I pysatymete vy ukrajinśkoju movoju, korystujučyś kyrylyceju, latynyceju, čy arabyceju — ce vse odno bude ukrajinśka mova. Vid toho vona ne stane ani cerkovnoslovjanśkoju, ani latynśkoju, ani arabśkoju.

Підсумовуючи додам, що досі не бачив того варіанту української латиниці, яким хотілося писати багатьом, але я, безумовно, підтримую додавання правопису, бо бачу в ньому об'єктивну потребу. Якою я пропоную латиницею писати? Я пропоную писати латиницею Їречека, бо вона є, на мій погляд, більш сумісним з українським написом.

Pidsumovujučy dodam, ščo dosi ne bačyv toho varìantu ukrajinśkoji latynyci, jakym chotilosia pysaty bahatiom, ale ja, bezumovno, pidtrymuju dodavannia pravopysu, bo baču v niomu objektyvnu potrebu. Jakoju ja proponuju latynyceju pysaty? Ja proponuju pysaty latynyceju Jirečeka, bo vona je, na mij pohliad, biľš sumisnym z ukrajinśkym napysom.

Дякую, що звернули увагу та прокоментували! З повагою, прихильник латинізації, Масайоші Хасеґава.

Diakuju, ščo zvernuly uvahu ta prokomentuvaly! Z povahoju, prychyľnyk latynizaciji, Masajoši Chasegava.

--Masayoshi Hasegawa (обговорення) 17:59, 4 вересня 2017 (UTC)

«Основне питання слов'янської філософії» - НАВІЩО - так і не розкрите :)--V Ryabish (обговорення) 18:07, 4 вересня 2017 (UTC)
Так, наразі воно не є чинним, але нею часто послуговуються мовці через зручність, яка, чи не найбільше, виявляється, наприклад, у мережі. Таким чином, існують підстави вважати, що вживання латиниці в країні щодалі частішатиме, а отже проекти незабаром можуть набути чинності. Masayoshi Hasegawa (обговорення) 18:26, 4 вересня 2017 (UTC)
Точно: gokey, kopanuy myh, sekond-hend. Звучать чудово. --Jphwra (обговорення) 18:27, 4 вересня 2017 (UTC)

Та пишіть, хіба хтось Вам забороняє? Звісно, якщо у Вікіпедії — то лише на сторінках обговорення. Щодо «отже незабаром можуть» — ВП:ПРОРОК. Але вже можете набирати команду для створення окремого розділу uk-l.wikipedia.org --ReAl, в.о. 20:16, 4 вересня 2017 (UTC)

ReAl Зверніть увагу що в користувача що написав цю пропозицію всього 6 редагувань (у всіх мовних розділах) взагалі. Нічого собі "пропозиція від абсолютного новачка", знає новачок куди і як писати таку глобальну пропозицію. Хоча в мене є здогадки хто може "стояти" за цим обліковим записом, тобто хто насправді це написав. Хоча як там не було є один (неодноразово банений в українській вікі) росіянин любитель "фейкових" вікіпроектів, слава Богу жоден з них не завершився жодним успіхом. Так би мовити команди не набирається для подібних безґрунтовних проектів. Сподіваюся так буде і надалі!--Сергій1992 (обговорення) 21:17, 4 вересня 2017 (UTC)
Тут не те місце, щоб розглядати такі питання. Якщо буде воля науковців чи політична доцільність державників, то воно повинно вирішуватись на державному та науковому рівні. І навіть тоді, погоджуюсь з ReAl, треба створювати окремий мовний розділ, а не тут займатись латиницею.--Стефанко1982. 20:22, 4 вересня 2017 (UTC)
Masayoshi Hasegawa Я переконаний що масштабна латинізація України є дуже небезпечною і непотрібною (за винятком стандарту транслітерації). Латинізація це ще одна конфліктна тема що буде розколювати українське суспільство. Кирилиця є рідною для української мови і культури це аксіома (тобто твердження яке навіть не потребує доказів), більш ніж 99% пам'яток української мови написано саме кирилицею, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка і всі інші великі українські поети писали саме кирилицею (за надзвичайно рідкісним виключенням, вкраплення латинських крилатих висловів).А росіяни як завжди тут як тут, пишуть в своєму мовному розділі що типу різні діалекти української мови краще писати різними алфавітними системами "східні краще кирилицею а західні латиницею". Я давно звик до відвертої маячні в рос. вікі але такі вислови навіть мене вразили своєю лукавістю і яловістю, все хочуть нам насолити. Якщо брати Казахстан з їхнім планом латинізації то там зовсім інша ситуація так як для Казахстану кирилиця ніколи не була рідною, до 1940 року в Казахстані не писали кирилицею.Тож латинізація нічого доброго нам не несе, а що буде коли латинізація докотиться до Української Вікіпедії??? Невже наступимо на "білоруські" граблі що розкололи білоруську вікіпедію на дві частини, яка і без того перебуває в скрутному становищі "невизнання" їхньою державою. Нам це треба? Відповідь очевидна звичайно НІ.--Сергій1992 (обговорення) 20:45, 4 вересня 2017 (UTC)
Цікава пропозиція. В Україні одним з палких прихильників латинки є Юрко Зелений. Але бажано пояснити слова «…бачу в ньому об'єктивну потребу». Перш ніж розглядати детально питання, з дозволу спільноти наведу короткий нарис історії латинської абетки взагалі і її слов'янських варіантів.
Абетка, яку ми називаємо «латинською», була задумана для передавання звуків етрусської мови. Самі етруски адаптували західний варіант грецького альфабету, потім від них вона перейшла до римлян. В архаїчній латиниці були тільки літери A, B, C, D, E, F, H, I, L, M, N, O, P, Q, R, S, T, V, X. Надалі на основі C створили G: у латинській мові це були різні звуки. У класичну добу з'явилися літери K, Y, Z — первісно для запису слів грецького походження. У середньовіччі з'явилася W — для запису германських слів, у пізньому — U, яку стали використовувати замість V у випадку її читання як голосного, нарешті останньою з'явилася J — вона замінила I для позначення нескладового звука. Як бачимо, у давніх римлян абетка відрізнялася від сучасних англійської, французької, німецької не менш, ніж азбука Стародавньої Русі від сучасної української. Накреслення літер теж було іншим.
Тривалий час єдиною офіційною мовою католицького світу була латинська. Навіть коли стали з'являтися тексти національними мовами, їхня тематика була специфічною: балади, вірші, казки, нічого «серйозного», зовсім як українською мовою у часи дії Емського указу. У Російській імперії, як пам'ятаєте, використовували для запису українських текстів звичайний російський алфавіт, відомий через літеру ы як «ярижка». Первісно так само було з європейськими мовами, що вважалися другорядними. З часом вони розвинулися, стали справжніми літературними, але латинський шрифт, як звичний, залишився. Так було у католицькому світі. Зі слов'ян латиницю використовували поляки, хорвати, лужичани, словаки, чехи (після вигнання з Моравії учнів Кирила і Мефодія і переводу Божих служб на латинську мову).
Так було в країнах, де переважав католицизм або відділені від нього внаслідок Реформації різноманітні течії протестантизму. Але як ми знаємо, з XIX ст. на латиницю стали переходити також православні народи (якщо не вірити чуткам, що Петро І теж збирався перевести російську на латиницю ще на початку XVIII ст., але обмежившись вилученням деяких букв кирилиці і правкою гарнітури під латинські накреслення). Першими цей крок зробили румуни. Мотивація проста: стало ясно, що румунська — нащадок латини, тому для неї природніша саме давня писемність. Окрім того, румуни розуміли, що кирилиця є насамперед слов'янським алфавітом, а не дакійським. Використовували латинку також православні українці і білоруси, що визнали владу папи (греко-католики). У XX ст., слід за турецькою мовою на латиницю стали переходити мови народів, що сповідують іслам. Це було пов'язано, насамперед, з набуттям їхніх держав світського устрою. У сербськохорватській мові були прийняті і латинський і кириличний алфавіти — з огляду на різне віровизнання сербів і хорватів. Після утворення окремих держав і окремих мов хорватська мова стала використовувати виключно латинку, сербська спочатку віддавала перевагу кирилиці, зараз дедалі більшої популярності набуває латиниця, така ж тенденція з чорногорською мовою, що відділилася від сербської. Причини не зовсім ясні, не слід виключати і поразку Сербії у війнах 1990-х років, а також співіснування «нової» сербської і «старої» сербськохорватської мови, графіка другої, без сумніву, має впливати на першу.
У 1930-х роках на латинку перевели багато доти неписьменних мов Радянського Союзу (деякі мали писемність на основі арабиці), планували ввести латинку і для російської мови. Це було продиктовано, насамперед, ідеєю переплавлення мов спочатку Радянського Союзу, а потім і всієї Землі, і впровадження латинки, найбільш поширеного алфавіту, мало цьому сприяти. Надалі, після відмови від «світової революції», від цієї ідеї поступово відмовилися і перевели графіку на кириличний алфавіт.
На початку 1990-х питання знов стало актуальним. Першими, здається, його підняли молдовани, відмовившись від кирилиці, рівно як від молдавського варіанту румунської мови. Це було продиктоване, насамперед, прагненням до союзу з Румунією. З'явилися і нові проекти латинського шрифту для російської, української, білоруської мов, почали впровадження абетки на латинській основі татари, перейшли на неї узбеки, азербайджанці (якщо другі взяли за зразок турецьку, то перші чомусь змавпували англійську).
Зі сучасних слов'янських народів кирилиці залишаються вірними українці, білоруси, росіяни, а також болгари і македонці. Але і тут повсякчас лунають заклики «стати цивілізованішими і перейти на розвинутіший алфавіт, що забезпечить поступ і сучасному світі». На чому ґрунтуються подібні твердження? Невже всі народи, що використовують графіку на основі латиниці (не латинську абетку, яку використовують тільки для латинської мови), живуть краще. ніж ті, що нею не користуються? Узбекистан — країна злидарів, джерело дешевої і безправної рабсили для Росії. Азербайджан — не добробутніше. Туреччина — не зовсім гладко. А Ізраїль, країна, що заслуговує наслідування у багатьох напрямках, невже і він користується латинським шрифтом для запису своєї мови?
Тепер про недоліки латиниці. Перше, що латиниця обмежена у виборі графічних символів — на відміну від кирилиці, де з цим повна свобода. Пам'ятаймо, що для звуків, відсутніх у грецькій мові, слов'яни вигадали свої гарні літери, несхожі на грецькі: Ж, Ѫ, Ѧ, Ь, Ъ, Ѣ. Слов'яни-католики нічого такого не могли зробити, тому вдовольнилися або сполученнями літер, як поляки, або літерами з діакритиками, як чехи, словаки і хорвати. І те і друге має свої підводні камені. Так, польскою графікою зовсім неможливо записати сполучення [цз], [сз], оскільки сполучення cz, sz передають відповідно [ч], [ш]. Діакритики не підтримуються багатьма клавіатурами, це їх незручність. Окрім того, у різних мовах, що використовують латиницю, надто різні традиції читання літер і сполучень, що приводить до хибного озвучування іншомовних слів. Траплялося чимало забавних випадків (історія з «Містером Айвеноу» з книжки Льва Успенського — тільки один з них). У графічних системах на кириличній основі розбіжності не так значні, проблеми виникають тільки з болгарським ъ та українським и. Неможливо не згадати ще одну цікаву особливість багатьох сучасних правописів мов з писемністю на латинській основі. Ми знаємо, як непросто буває передати іншомовне слово засобами нашої графіки, добиваючись, щоб воно звучало якомога ближче до оригіналу і разом з тим не порушувало б правопису нашої мови. Це трудно, але «тжеба, тжеба» (як сказав мій улюблений сатирик). Перекладачі цих країн «знайшли вихід». Користуючись тим, що мова-оригінал і мова-реципієнт мають латинську писемність, вони не утрудняють себе транслітерацією, залишаючи всі імена, назви і навіть запозичені загальні назви в оригінальному написанні. Їм легко, але несолодко доводиться читачам, особливо, якщо вони не знають мови-джерела (так у більшості випадків).
Чи дійсно так необхідна нам латиниця? Може, краще взятися за розвиток мови: судячи з перекладів іншомовної літератури, ми відстаємо у виражальних засобах. Треба звільнюватися від інертності і догм, пам'ятати, що мова — живий організм, а не набір слів і правил, а також про те, що мовлення — процес творчий.
З повагою --В.Галушко (обговорення) 21:26, 4 вересня 2017 (UTC)
ReAl, є іншій сайти, які послуговуються подібним функціоналом Вікіпедія. Я особисто користувач вікі-сайту, що зветься «FANDOM powered by Wikia», тому частково уявляю, де та що знаходиться на Вікіпедія. Також, любий ReAl, я не пропоную прибрати кирилицю з української Вікіпедія, а лише додати функціонал, який буде діяти за принципом сербської Вікіпедія, де кирилиця перекладається за алгоритмами на латиницю. Я можу надати деякі скрипти для цього, бо теж саме надав FANDOM powered by Wikia, де співробітники написали, що переглянуть подібну версію для перекладу.
В.Галушко, я особисто гадаю, що сербська політика щодо абетки - політика, яка надає змогу вільно перекладати тією абеткою, що цікава громадянину, а лише та, яка є "абеткою пращурів". Я звісно поважаю вашу думку, як достатньо обґрунтовану, але й не можу забути про свою, тому сподіваюся, що моя думка не призведе до нашої ворожнечі :) Також маю зазначити, що останніми роками кількість україномовного вмісту в мережі помітно побільшало, але, зазвичай, підтримання його доступності виявляється нерентабельним через малу кількість читачів. Поміркуймо, чому так відбувається: справа в тому, що головним джерелом відвідувачів є пошуковики (передовсім Ґуґл), а отже саме від них залежить те, вміст якою мовою читатимуть українці.
Скажімо, шукаємо ми «День СБУ» і, хоча слова ці різні в українській і російській мові, бо по-різному звучать, але пишуться вони однаково й тому пошуковики не відрізняють їх, а отже показують знайдене обома мовами. Оскільки часто сторінки російською через об'єктивні обставини мають більший PageRank, то й показуються вище. Людина є істотою ленивою, тому їй вкрай лінь щоразу обирати «Сторінки українською мовою» або переходити на 2, 3, 4 сторінки, щоб знайти шукане українською, тому вони переходять на ті сторінки, які їм пропонує пошуковик першими. Перехід на латиницю може закрити це питання, а отже сприяти розвиткові та поширенню української мови.
Цю думку можливо розширити до п'ятого покоління, але в цьому немає потреби, бо у кожного своя думка. Я особистою виступаю за латинізацію мови, але розумію, що є люди, які мають протилежну думку, ось тому я пропоную не латинізацію, а саме надавання інструментарію, який буде спрямовано на прихильників латинізації. Щодо прихильників можу зазначити, що цих людей достатньо не тільки в Україні, а також, наприклад, у Канаді, де українські канадці знають мову, а кирилицю, наприклад, вивчають за бажанням, бо їм зручніше саме латиницею, якою вона навчалися й користуються. --Masayoshi Hasegawa (обговорення) 22:29, 4 вересня 2017 (UTC)
По-перше: Таке питання не вирішується у Вікіпедії. І таке потрібно вирішувати з українським народом. По-друге: Я же, проти латинізації. І нас історично розвивалася кирилиця і то не удосконалена мова на сьогодні, на відміну від китайської. Он англійська скільки років незмінна і не впроваджувала ніякі ієрогліфи чи ще щось. А дітям що буде два предмета: латинська і кирилічна українська. Це їм дуже допоможе. Ще може ієрогліфи впровадити? По-третє: після впровадження латинизації українська мова буде конкурувати з іншими мовами. А яка мова найбільше використовує латинику? Англійська? Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 22:42, 4 вересня 2017 (UTC)
Розділяйте та володарюйте — саме це і потрібно нашим ворогам. Створити та запровадити латиномовну абетку і зупинити на десятилітття стрімкий розвиток та сталий поступ укрвікі: уявляю що почнеться з вікіпедією, якщо чиновники підуть на такий необдуманий крок. І так головну сторінку укрвікі читають 800 тисяч на місяць, ровікі - 20 мільйонів. Лише можна уявити, що станеться у випадку впровадження латиниці. Роки підуть на перклад існуючих статей замість створення нових, а половина незгідних вікіпедистів будуть роками редагувати своє старе приречене дітище. Це як з ФК та СК Дніпро. За першого фани не вболівають та складно повірити, що його можна врятувати, другий не має історії та певні перспективи на майбутнє. Та зараз вони лише стають на заваді один одному. Впровадження латиницы в Україні можливо івідірве остаточно нас від РФ та так ми позбавимось своїх коренів, наші літери прилаштовані до кирилиці і вона є більш данім правописом, від якого і походить латиниця. Давайте ще на санскрит перейдемо, адже наші докириличні предки писали схожою абеткою. Категорично "проти". Хоча ініціатору можна порадити почати працювати над перекладом "вибраних" та "добрих" та інших найбільш повних статей на випадок, якщо така ж ідея вдарить у голову нашим політикам.--Yasnodark (обговорення) 13:53, 5 вересня 2017 (UTC)
Зареєструйте відповідну петицію на сайті Президента, а ми поспостерігаємо, яку підтримку вона матиме. A1 (обговорення) 14:06, 5 вересня 2017 (UTC)
Я категорично "проти" петицій, бо я описав, що буде, якщо таке непродумане рішення буде прийняте. Не треба таке вносити на загал, бо точно приймуть і розвтитку укрвікі кінець раз і назавжди..--Yasnodark (обговорення) 14:21, 5 вересня 2017 (UTC)
Я бачу, що у всіх однакові аргументи, які вже немає сенсу читати та відповідати. Прикро, що мало людей, які можуть пояснити свою думку конструктивно, ось, наприклад, як В.Галушко, який достатньо чітко обумовив свою думку, а не просто кидався більш поширеними фактами, які використовуються у прихильників кирилиці.
Yasnodark, якщо таке вдарить нашим політикам, я сміливо скажу, що почну конвертацію та редагування статей з правилами української латиниці. --Masayoshi Hasegawa (обговорення) 14:44, 5 вересня 2017 (UTC)

ВП:НТ. ВП:ПРОРОК. Не треба відволікати спільноту. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 14:50, 5 вересня 2017 (UTC)

Оформлення розділів статей про спортивні клуби

Найсвіжіший коментар: 7 років тому3 коментарі3 особи в обговоренні

Дивлюсь там різночитання ще те. Що пропоную: 1) Історія; 2) Емблема, гімн, кольори, стадіон; 3) Дербі; 4) Досягнення; 5) Статистика; 6) Поточний склад; 7) Відомі гравці; 8) Тренери; 9) Все інше + традиційні з спецсимволів. Чому постало таке питання. По-перше, після кожного етапу коригую виступи клубів в єврокубках; по-друге, сьогодні смішно було спостерігати, як розділ історія (Мілан) відправили аж в самий низ статті; по-третє, слід виробити якийсь стандарт, щоб в подальшому уникати такого різночитання, як є зараз. --Jphwra (обговорення) 07:59, 25 серпня 2017 (UTC)

Можна розробити рекомендації про оформлення відповідних статтей (звичайно з обговоренням). Тоді можна буде їх уніфікувати і стандартизувати. --Стефанко1982 (обговорення) 19:00, 26 серпня 2017 (UTC)
  • Ідея уніфікації подобається, але не дуже подобається порядок. Якщо подивитися добрі статті про клуби, то першою йде неодмінно історія, а от далі абияк. Я б згрупував в один блок (Поточний склад + Відомі гравці + Тренери), в інший блок (Статистика + Досягнення), і ще в один блок (Стадіон + Інфраструктура + Уболівальники), і окремо Символіку (емблема, гімн, кольори). Більш рідкісні розділи Власники (не в усіх цікаво, часто згадано в Історії), Дербі (не в усіх є дербі), але коли вони є, їх бажано не в кінець, а Власників поближче до тренерів, а Дербі поближче до стадіону й уболівльників. Особисто мені більше подобається такий порядок: Історія → Символіка → Стадіон + Інфраструктура + Уболівальники → Статистика + Досягнення → Гравці + Тренери → решта. Якщо в когось є інші смаки, можна обговорити перестановку, але пропоную не розривати блоки — NickK (обг.) 03:20, 17 вересня 2017 (UTC)

Коротка інструкція користування Вікіпедією.

Найсвіжіший коментар: 7 років тому9 коментарів5 осіб в обговоренні

Треба створити коротку інструкцію для випадкового нового читача матеріалів Вікіпедії про те, як правильно та найефективніше користуватись Вікіпедією. Посилання на цю інструкцію треба помістити приблизно десь на початку кожної статті Вікіпедії. Дайте короткий відгук на мою пропозицію.--Slav (обговорення) 03:09, 5 вересня 2017 (UTC)

Таких інструкцій є достатньо, як у пдф на вікісховищі, так і відео на ЮТубі. --Микола Василечко (обговорення) 06:12, 5 вересня 2017 (UTC)
Чи легко видно цю інструкцію (пам'ятку) першому новому читачу статті Вікіпедії, як тільки він її знаходить в інтеренті якимось пошуковиком?--Slav (обговорення) 07:03, 5 вересня 2017 (UTC)
У нас є «Привітання», яке кожному новозареєстрованому додається автоматично на його сторінку обговорення. Якщо спільнота вирішить, що там треба прописати ще й посилання на конкретну візуальну чи відеоінструкцію, на мою думку, нічого поганого в тому не буде. --Микола Василечко (обговорення) 11:05, 5 вересня 2017 (UTC)
Я мав наувазі випадкового нового читача, а не користувача, який буде реєструватися, ходити і роздивлятися по сайту Вікіпедії.--Slav (обговорення) 02:28, 6 вересня 2017 (UTC)

На кожній сторінці зліва є посилання на Вікіпедія:Довідка. Її варто редагувати і вдосконалювати. --Буник (обговорення) 11:41, 5 вересня 2017 (UTC)

І хто про неї знає..--Yasnodark (обговорення) 13:53, 5 вересня 2017 (UTC)
А що ви пропонуєте? Я свого часу знав. Якщо ж новачку не цікаво роздивитись що до чого, то що ми можемо зробити? Запитувати при реєстрації телефон і особисто голосом розповідати про все?) --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 15:00, 5 вересня 2017 (UTC)
ᛒᚨᛊᛖ проблема, що люди не знають куди дивитися, про це і має бути інструкція.--Yasnodark (обговорення) 16:38, 19 вересня 2017 (UTC)

Додайте д остатті про Монатіка цей кліп https://www.youtube.com/watch?v=0-ovI7Y8ZMo . Стаття так збудована ., що я не знав у який розділ засунуть сингли наче ні а відео кліп то треба всі дані .

Мови в Україні

Найсвіжіший коментар: 7 років тому1 коментар1 особа в обговоренні

Вітаю! непогано було б осучаснити дані у статті. Навівши дані перед змінами у навчальному процесі. Хто володіє статистичною інфою - прошу додати.--Yasnodark (обговорення) 14:35, 26 вересня 2017 (UTC)

Назви деяких статтів про аніме

Найсвіжіший коментар: 7 років тому5 коментарів3 особи в обговоренні

У вікіпедії існує кілька сотен статтів про аніме, яки мають англійську або навіть японську назву. Проте, майжа тісяща аніме вже перекладена та озвучена українською й через це має назву українською. Деяки з статтів у вікіпедії, яки мають англійську або японську назву вже були офіцийно ліцензовані українською (Black Lagoon, Blood+ та інш.). Я лише етнічний українець - анонім зі Росії, який трохі размовляє українською, але я вважаю, що було б краше перейменуваті статті про аніме, які вже мають укрїнське озвучення, бо для більшости анімешників ця назва будо більш зрозумилой та корисной. 92.243.166.135 19:57, 26 вересня 2017 (UTC)

Якщо є українська назва, тоді безсумнівно та без обговорення стаття повинна бути перейменована. При цьому бажано додати посилання на джерело, щоб не було конфліктів.--Стефанко1982 (обговорення) 20:09, 26 вересня 2017 (UTC)
Не забувайте про ВП:Я тільки. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 20:19, 26 вересня 2017 (UTC)
Дякую! Але залишилося ще єдне питання: якшо будь яке аніме було озвучено українською, але це був тільки фанатськийдубляж, чи можливо використувати цю назву? Та інш. через відсутність реєстрації, мені неможливо перейменуваті сторінкі. Чи можу я масово додаваті статті про аніме до запитів на перейменування, або це буде порушеннім правил? 92.243.166.135 20:26, 26 вересня 2017 (UTC)
Не буде порушенням правил. Але подавайте всі статті в одній заявці, щоб не перевантажувати сторінку. Вона і так величезна. А в заявці вкажіть які статті на які назви Ви хочете перейменувати. А там побачимо, що спільнота скаже.--Стефанко1982 (обговорення) 20:33, 26 вересня 2017 (UTC)

Банер для Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Місяць фантастичних творів 2017

Найсвіжіший коментар: 7 років тому60 коментарів26 осіб в обговоренні
  Проти. Банери для конкурсів статей чи подій на кшталт Вікімарафону (ми рекламуємо людині можливість долучитися до нас і отримати приз або сувенір, часто від партнерів), а для звичайних тематичних тижнів (реклама певної теми) є загальне оголошення й рядок на Головній. Тут завузька тема (лише фантастичні твори) й завелика тривалість для масштабу теми. Сторінка Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Місяць фантастичних творів 2017 не є тією, яку варто рекламувати назовні: порівняйте з Вікіпедія:Веломісяць-2017, яка чітко пояснює, як долучитися. @Yasnodark: Дуже негарно робити ось таку однобоку агітацію — NickK (обг.) 15:19, 20 вересня 2017 (UTC)
Та ви завжди проти всього ініційованого мною, вам аби стримувати розвиток укрвікі. Банер на веломісяць промовисто висів 2-3 тижні і нікому не заважав. Лише я вам попопер горла, бо я на відміну від вас стимулюю людей створювати статті, а ви тільки й знаєте, як ставати на заваді цьому процесу. Не треба подвійності у стандартах, чого одним можна, іншим - зась. Не подобається - згорніть і треба відповідати за всіх, бо ви - не остання інстанція і вирішувати спільноті, а не вам.
загальне оголошення й рядок на Головній не бачать і читають звичайні читачі, а банери сприяють до залучення нових вікіпедистів, а саме в такої теми є широкий потенціал.
41,2 відсотки активних читачів прагнуть читати фантастику (це щодо вузькості теми, а скільки їздить на велосипеді - набагато менше), а ви пропонуєте цим людям завадити дізнатися про місячник та долучитися до розвитку укрвікі в цьому напрямку. Це — не агітація, а інформування, без неї ніхто про обговорення не дізнається. Ну скільки долучилося до того чудового веломісяця за слабкої промоуції, йому навіть банер не допоміг, бо велосипедисти на відміну від прихильників фантастики рідше читають вікіпедію. Якщо не рекламувати назовні - результату не буде, пан Шиманський вам також розкаже, який регулярно організує тематичники, що без інформування — який би хороший місячник не був — він просто не відбудеться чи швидко згасне. Нерекламовані тематичники просто не відбуваються на відміну від зороганізованих мною: вам шашечки чи їхати, та певно вам лише палиці в колеса укрвікі ставити. --Yasnodark (обговорення) 15:28, 20 вересня 2017 (UTC)
@Yasnodark: По-перше, я категорично проти цільової агітації, тобто коли людину затягують в обговорення та вказують, як саме проголосувати. Інформування — це коли вас цікавлять думки різних користувачів, агітація — це коли ви просите проголосувати в потрібний вам бік, а власну думку користувача ви не питаєте. Тож тут справді є певна кореляція, оскільки ви майже завжди робите цільову агітацію під ваші ініціативи, а мені майже завжди це не подобається. Зараз з усіх голосів за лише один без вашої агітації, що показово.
По-друге, це неправда, що тижні без банерів не відбуваються. От щойно завершився Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Тиждень Вінниччини 2017: не ваш (ви не агітували), без банера — і маємо 157 статей. Банер не повинен стати банальною річчю, яку ми ставимо на кожен тематичний тиждень. І тут я саме проти подвійних стандартів: не можна ставити банер на ваш тиждень, бо ви наагітували користувачів, і не ставити на інші.
Я не сказав без банерів - я казав без інформаційної підтримки, а без банерів - майже не буває залучення нових вікіпедистів. Саме за рахунок банерованих подій, та анонсованих у ЗМІ - приходить більшість нових користувачів. Тобто на веломісяць тритижневий банер - це нормально, а на місяць фантастики - ні. Воістину ви проти подвійних стандартів. Банер - це красива цяцька адмінів та зазнайок, а спосіб залучити нових вікіпедистів серед звичайних читачів. І їм цікаво не те, що ви їм хочете показати, а все вони хочуть мати вибір..--Yasnodark (обговорення) 12:42, 21 вересня 2017 (UTC)
@Yasnodark: Веломісяць — це не пересічний тематичний тиждень, а конкурс статей. По-перше, це видно зі сторінки конкурсу: вона орієнтована на участь новачків, у той час як тематичні тижні орієнтовані на розкриття певної теми досвідченими користувачами. По-друге, в тому конкурсі є партнери (які допомагають залучати учасників) і призи (мотивація для тих самих новачків долучитися). По-третє, в конкурсів статей є ще й робота з новачками, зокрема, через оцінювання статей. Це те, що відрізняє конкурс від тижня. Якщо ви вважаєте, що треба на кожен тематичний тиждень ставити банер — будь ласка, давайте обговоримо — NickK (обг.) 14:59, 21 вересня 2017 (UTC)
Так, проте можна обмежити для початку: кожен місячник або кожен тематичник, що проходить на регулярній основі, тобто той, що вже мав достатню активність першого чи у попередні рази, тобто довів свою цікавість для спільноти.--Yasnodark (обговорення) 12:42, 21 вересня 2017 (UTC)
По-третє, я звісно ж підтримую залучення користувачів. Але від одного банера залучення не відбувається. На Веломісяці, наприклад, чітко написано, як долучитися і що за це буде. Ваша ж сторінка цілком підходить для досвідчених користувачів, але незрозуміла для новачків. Ось реакція на вашу сторінку користувачки з 3 місяцями досвіду і 200 редагуваннями: важко, але з допомогою можна впоратися. Банер же буде для невікіпедистів узагалі без досвіду.
Все там зрозуміло і багато долучилося до веломісяця- такого собі зрозумілого, якщо буде банер - я знаю як пояснити. Та одним зразковим ви даєте змогу, а іншим ставити перепони. Та користувачка ніколи ще ніде не приймала участь у тематичниках, і мені головне, щоб такі люди прийшли - і моя справа пояснювати зацікавлених. Я про деякі функції і через два роки не знав. Серед відсутність інформаційного забезпечення.--Yasnodark (обговорення) 12:42, 21 вересня 2017 (UTC)
Ця користувачка є учасницею Веломісяця, і проблем з участю в ньому в неї не виникло. Так, банер, але долучилася без сторонньої допомоги, бо зрозуміло.
Я вже бачив, проте у тому конкурсі нема ані заявлених інтересів та планів користувачів, ані створеного внеску, може для новачків і краще, хоча це поки не очевидно, проте для досвідчених явно недостатньо інформації про тематичник та його перебіг. --Yasnodark (обговорення) 15:32, 21 вересня 2017 (UTC)
У мене чіткий стандарт: конкурс статей, який ми рекламуємо назовні, з заохоченнями для учасників, з підтримкою новачків, із зрозумілим новачкам принципом — банер; тематичний тиждень — нема банера. Я не ставлю нікому перепон незалежно від організаторів: я вважаю, що всі тематичні тижні рівні, і те, що ви здатні загітувати учасників за банер, не робить ваш тиждень рівнішим за інші — NickK (обг.) 14:59, 21 вересня 2017 (UTC)
Ніхто не заважав іншим ініціювати обговорення про банер. Ваш стандарт - ще неє панівним стандартом, ви у нас - не ходячий держстандарт. Хоча і ті вже відмінили. Yasnodark (обговорення) 15:32, 21 вересня 2017 (UTC)
Це підтверджується дуже просто: на жодному з попередніх тижнів банера не було. Найближче, де був банер — це черкаський марафон, який був гібридом між тижнем, конкурсом і марафоном. Але з понад 200 тижнів не було жодного банера, систематично рядок на Головній і загальне оголошення — NickK (обг.) 15:47, 21 вересня 2017 (UTC)
Підсумовуючи: так, я ціную ваші зусилля з розвитку цієї теми. Але ні, в поточному вигляді це не є тим, що підходить для реклами банером — NickK (обг.) 16:34, 20 вересня 2017 (UTC)
Вирішувати більшісті спільноти, а не вам.--Yasnodark (обговорення) 12:42, 21 вересня 2017 (UTC)
@Yasnodark: Дякую, можу сказати те саме про вас: вирішувати спільноті, а не загітованим вами — NickK (обг.) 14:59, 21 вересня 2017 (UTC)
Ну, якщо у когось проблеми з вагою у спільноті - я не винен. Спільнота і ви - це два різних поняття. Та здається іноді ви їх плутаєте.
Загальне оголошення у нас для 2 тисяч з гаком активних вікіпедистів, а банери - для мільйонів читачів вікіпедії, окремі з яких є потенційними вікіпедистами. Саме для цього вони існують, саме таку функцію і виконують чи хтось боїться втратити монополію на розвиток вікіпедії, якщо завдяки таким банерам прийде ще стількиж нових вікіпедистів і це зруйнує систему вікіолігархії, яка дивує кожного нового мешканця вікільноти, поки йому не вкажуть його місце. Той позбавлений адмін агітував масово проти конкретного користувача та його блокування, я ж закликав підтримати розвиток та залучення нових користувачів. Якщо не звертатися - то ніхто про це обговорення не дізнається, окрім вас — адмінів — бо люди переважно статті пишуть, а не у кнайпах сидять. І це буде думка кількох адмінів, а не спільноти. по-вашому я повинен був звератися до тих користувачів, що ненавидить фантастики чи інформаційні повідомлення? Саме ті користувачі, до яких я звертався - потенційні чи активні учасники місячника мали визначити, чи згодні вони прийняти потенційну ораву нових вікіпедистів-фантастиколюбів, що складе їм конкуренцію. Не дуже логічно не давати читачів побачити події вікіпедії та надати їм привід долучитися до редагувань, ви самі визнали, що у вас всі згорнуті - то якого лішого ви не даєте можливість дати побачити їх тим, хто їх згортати не хоче. А кому вони заважають - в них вони завжди згонуті, і вони цього не бачать. Та ви хочете згорнути інформацію для мільойонів читачів не питаючи їх.--Yasnodark (обговорення) 12:42, 21 вересня 2017 (UTC)
Багато патетики і нісенітниць. «Нерекламовані тематичники просто не відбуваються на відміну від зороганізованих мною». Дякую, що організували і провели 224 тематичні тижні! Дивно, що лише за деякі з них Ви б'єтесь за банер. Цікаво, чим вони відрзняються від тих, де Вам було плювати і на банер і на залучення нових вікіпедистів. Хтось знає відповідь? --Олег (обговорення) 16:15, 21 вересня 2017 (UTC)
моїм опонентам нічого не заважає розіслати повідомлення інших користувачам, я розсилаю тим, кого знаю та з ким спілкуюся. Та нікого я не змушую і часто люди голосують на свій смак, як цього разу Romanbibwiss, якогось разу пан Білецький, колись ще хтось. Змусути нікого не можна і відібрати право вибору так само, я сам, коли мене попрохав один користувач, якого я поважаю, підтримати одну статтю на добру, прийняв рішення відмовитися - при всьому бажанні, бо не зважаючи на гарне оформлення та розмір статті, я побачив певну тенденційність висвітлення питання. Люди - не ляльки і вони самі приймають рішення, проте заохочення до вікіяльності ще не карається. Я саме у вас питав, як це робиться і прохав продемонструвати процедуру та ви лише показали моє попереднє прохання, яке ніхто окрім вас - двох адмінів ніхто не побачив і воно пройшло мимо людей - бо вони не знали про наявність питання. І зробив на свій розсуд. Ви - адміни занадто часто піклуєтеся про свої особисті потреби та дуже мало про розвиток та розгалуження вікіспільноти, ви звертаєте увагу на особисту та дрібниці, які не хвилюють більшість користувачів і читачів, для яких важливий не шлях, а результат.--Yasnodark (обговорення) 14:09, 21 вересня 2017 (UTC)
Якщо Вам важливий результат, який виправдає будь-який шлях, Ви на аналогічну відповідь Ваших опонентів, попросите проголосувати Ваших друзів, родичів і однокласників. Що потім — почненте роздавати гречку? Для чого змушувати інших теж опускатися до цього? Це шлях до брудних ігор нашої політичної «еліти», які тут, я навіть не пам'ятаю, щоб хтось активно і регулярно застосовував. Я бачив, як Ви цей прийом і раніше використовували, потім, мені здалось, що перестали — сподівався, що зрозуміли, що це не чисті методи. Якщо ніхто нікого не агітує — це чесно. Якщо без попередньої агітації повідомлюють всіх про обговорення питання — це теж чесно. Ви мабуть не знаєте — у нас є «дошка оголошень», де можна розмістити оголошення про обговорення якогось важливого питання, яке можуть побачити всі. --Олег (обговорення) 15:39, 21 вересня 2017 (UTC)
Висловлю свою думку (у кожного різні думки), мені наприклад подобається що користувач закликає людей до спільної праці над одним проектом. Я думаю, що це добре. Головне це не агітація типу проголосуйте "за", або напишіть "за". Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 15:53, 21 вересня 2017 (UTC)
@AlexKozur: На жаль, це саме проголосуйте "за". Я вище навів диф: прошу вас також висловитися на підтримку банера — NickK (обг.) 15:54, 21 вересня 2017 (UTC)
@NickK: це мені і не подобається (як говориться усього в міру), а от щодо розсилок «коли-який» тиждень подобається. Щодо банера тут нехай кожен вирішує, як для мене головне корисна спільна праця для створення хороших статей. А цей тиждень я вважаю одним з найбільших у цьому році. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 16:09, 21 вересня 2017 (UTC)
@AlexKozur: боюсь, Ви мене не зрозуміли — мені подобається, що Yasnodark організовує тиждень і закликає до співпраці. Мені не подобається, коли люди вибірково закликають проголосувати так як їм треба. Навіть коли не закликають, як голосувати. А просто закликають вибірково, бо можна з великою ймовірністю зпрогнозувати, як проголосує той чи інший користувач. Я підтримував його ініціативи і написав статтю лише з поваги до його зусиль у попередньому тижні Неолімпіада і тому, що він до мене звернувся, хоча й не планував брати участі в тижні. Ми з ним нормально спілкувались стосовно того ж банеру і я навіть не став його відмовляти, хоч мені й не подобається ця ініціатива. Бо ліньки сперечатися і не дуже принципово. Я думав також над тим, що можна, наприклад, написати в рамках цього тижня про фантастичний твір, головному герою якого, я завдячую своїм ніком. Але коли я з подивом побачив, що тут голосують майже самі учасники тижня — мене це неприємно вразило. Звичайно, не те, що вони голосують, а те, чому вони голосують. Бо так вчиняти, м'яко кажучи, неблагородно. --Олег (обговорення) 18:12, 21 вересня 2017 (UTC)
  • Так будь-який шлях щодо залучення нових користувачів, і банер в цьому безперечно допоможе. Головне, щоб залучення відбулося. Аналогії недоречні, на цей час жодним з тих, хто голосував у цьому опитуванні не знайомий ані особисто (хоча ні, згадав - одного бачив вживу - та поспілкуватися не довелося), ані у будь-який інший невікіпедійний спосіб.--Yasnodark (обговорення) 12:36, 22 вересня 2017 (UTC)
    Я вдячний за участь у попередніх заходах і так само вдячний буду за наступну. Про ту дошку вперше чую, бо ніхто ніколи не агітував з неї і саме це вважаю великим мінусом. Коли у вас питав про формат запиту та процедуру, то ви жодним чином не натякнули на дошку чи не зробили інших корисних рекомендацій. Я так само з вами нормально спількуюся, то дуже був подивований побачивши тут раптову жахливо опонентську позицію, хоча ви знали моє попереднє прагнення і не надали жодних порад.--Yasnodark (обговорення) 12:36, 22 вересня 2017 (UTC)
    Люди голосують за банер м'яко кажучи неблагородно - це ви взагалі про що? - Про те що люди плодять собі конкурентів на тематичник, що будуть з ними змагатися - це ви називаєте неблагородно? Який сенс мені писати тим, що навіть відмовою не відповіли на запрошення, а просто проігнорували інформацію. В мене і так забагатот часу йде на організаційні питання, а він не безмежний. І я казав жодному користувачу не заборонено зробити повідомлення іншому, їм відомому колу осіб. Я повідомляю тим кого знаю та хто не ігнорую подібні повідомлення.--Yasnodark (обговорення) 12:36, 22 вересня 2017 (UTC)
  •   За --Фалькон90 (обговорення) 19:18, 21 вересня 2017 (UTC)
  •   За Однозначно і жорстко "за". Власне я не думав голосувати, але мені дуже не сподобалися слова @NickK:, вони мене відверто кажучи просто збісили. Що значить "звичайний тематичний тиждень"? Не дуже якось добре виходить... Якщо щось організовує хтось із керівництва ВМУА або наближений до нього, то це називається конкурсом, марафоном тощо. Тут тобі і призи і банери і все на світі. А як тільки якийсь "простий" вікіпедист щось організовує, то одразу починається "якийсь там тиждень нещасний" тощо. Який відсоток від бюджету ви тратите на призи? А тут ніхто навіть мову про призи не веде, якогось безплатного нещасного банера їм шкода. Як на мене, то не лише банер постійно повинен бути, під час кожного тижня, а й призи. Хоча би якась тоді буде користь від організації, а поки що нічого крім зарозумілих висловлювань з боку деяких її керівників. Мене це бісить, я просто на це не можу дивитися!--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:59, 21 вересня 2017 (UTC)
    @Oleksandr Tahayev: Ви некоректно інтерпретували мої слова.
  •   За Завжди щось буває вперше. А кому від цього стане гірше?--Словолюб (обговорення) 21:40, 21 вересня 2017 (UTC)
  •   За --Анна Мороз (обговорення) 11:28, 22 вересня 2017 (UTC)
  •   За--ROMANTYS (обговорення) 17:21, 23 вересня 2017 (UTC)
  •   За --Andrew-CHRom (обговорення) 18:06, 23 вересня 2017 (UTC)
  •   Проти Вважаю, що банери треба застосовувати якнайобережніше і якнайменше. Відсутність реклами — одна з тих рис, за яку люблять Вікіпедію. Допускаю банери у випадках, коли проводяться конкурси із значним призовим фондом — в цьому випадку банери є певною компенсацією спонсору за виділені кошти. Також дійшов до висновку, що конкурси варто проводити лише коли вони всесвітні, або коли спонсор виділяє не лише кошти на приза, а й на підтримку спільноти редакторів. Загальна сума спонсорських коштів на конкурс повинна відповідати ринковим цінам за число показів банерів. --Perohanych (обговорення) 12:15, 25 вересня 2017 (UTC)
Це реклама самої вікіпедії і її читачі не цураються. Вона лише привертаю увагу нових редакторів. Все інше дуже складно і ринково, так можна корупцію посіяти. Всесвітні конкурси спускаються згори і підлаштовані під потреби всесвіту, а не України та укрвікі.--Yasnodark (обговорення) 12:41, 25 вересня 2017 (UTC)
Банери у Вікіпедії є рекламою Вікіпедії? Якщо б це були банери про Вікіпедію за межами Вікіпедії, тоді б погодився. Ваші спроби звернення про банер не через загальне оголошення в Кнайпі, а на сторінках користувачів — це вже можна розцінювати як корупцію. --Perohanych (обговорення) 12:48, 25 вересня 2017 (UTC)
Я нічого ні в кого не беру і не даю, нікого ні до чого не змушую і не можу вплинути на думку кожного, ваш голос — гарний доказ, а ви про якусь складну схему грошової компенсації за банери кажете, а де гроші і незрозумілі схеми - завжди можлива корупція і взагалі все стає занадто складно, так само як із з тим всесвітнім рівнем. Дякуючи Богу у вікіпедії заборонена будь-яка форма правління, тобто і вікідиктатура і вікіолігархія. Тому я повідомляю людям про наявність питання (бо в інший спосіб їм про нього буде невідомо) і їм самим робити вибір, тож жодний "Великий брат" не може заборонити робити пропозицію, на яку людина реагує відповідно до своєї власної думки та прагнень. Про жодну корупцію йти не може бути. Так, банери тематичних подій у вікіпедії є рекламою вікіпедії у самій вікіпедії, проте рекламою вікіпедійних подій не для внутрішнього користування, а для спільноти зовнішньої, що не знає про внутрішні оголошення та немає приводу, механізмів та бажання для долучення до спільноти без подібних банерів. Це не реклама ліків чи будматеріалів, якій не зрадіє більшість читачів та дописувачів, тож не треба порівнювати не порівнюване. Дуже дивно, що саме найдавніші учасники не хочуть поширення активних форм залучення нових. На відміну від більш пізніших, що ще не проти конкуренції і хочуть подальшого розвитку укрвікі, а не консервації у зачиненій банці. Чим більше банерів - більше залучених початківців з більш широкого кола тем, чим більше учасників - більше нових статей, більше статей - більше відвідувань, більше відвідувань - ще більше статей, більше статей більше перкладів наших статей іншими мовами та більша популярність самої мови у світі і більше конкурсів розпочатких з українського розділу у ширшому масштабі. Більше статей про фантастичні твори приводить до більшого видання фантастичних творів українською, що збільшую читанння зарубіжних творів рідною мовою. Не бачу мінусів, так само і банерну сліпоту вважаю хворобою сумнівної діагностики. Хіба що окремі поважні учасники вважають, що менш поважні тематичники локального масштабу засліплять їх поважні конкурси масштабу всесвітнього і отримать більшу популярність за них. Та перевірити це можна лише за рівності умов та чогось цього не хочуть шановані мною окремі "вікіпатріархи", що сприяли формуванню укрвікі у всій її красі. За що їм вельми вдячний, проте це не дає право на обмеження розвитку проекту вузькому колу навіть вельми поважних осіб, заперечуючи переваг новацій та користі для стимуляції подальшого розвитку укрвікі.--Yasnodark (обговорення) 13:21, 25 вересня 2017 (UTC)
  •   За Літературу треба проштовхувати. --Blitz1980 (обговорення) 17:51, 27 вересня 2017 (UTC)
  •   Проти Але не тому що це не конкурс. Будь який місячник, тиждень, чи навіть активний портал можна було б рекламувати банерами. Просто треба чітке обмеження в не більше одного банера на рік наприклад, і якусь процедуру вибору хто наступний буде щось проводити з банером. --Similartothissimilartothat 15:44, 30 вересня 2017 (UTC)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Кнайпа_(пропозиції)/Архів_33&oldid=34797128