Відкрити головне меню

Класичний правопис білоруської мови

(Перенаправлено з Тарашкевиця)
Обкладинка п'ятого видання «Білоруської граматики для шкіл» Бронислава Тарашкевича.
Вільно, 1929

Класичний правопис білоруської мови, тарашке́виця (біл. клясычны пра́вапіс, тарашке́віца) — сукупність подібних правописних систем білоруської мови, що є альтернативними до офіційного правопису — так званої наркомівки, яка була прийнята без участі білоруських лінгвістів у 1930-х роках. У ширшому розумінні це стосується також граматики й певної частини лексики.

Зміст

ТарашкевицяРедагувати

Назва «тарашкевиця» закликана підкреслювати близькість цієї альтернативної мовної норми до праць видатного білоруського філолога — Броніслава Тарашкевича. Його книга «Biełaruskaja hramatyka dla škoł» (укр. Білоруська граматика для шкіл) стала основою для цього правопису (оригінально вийшла латинкою, але того ж року видано і кириличний варіант). Відповідні правила білоруської мови домінували з 1918 року до реформи 1933 року.

Назва офіційної граматики 1933 року «наркомівка» підкреслює, що розробила цей звід правил спеціальна «Політична комісія для перегляду російсько-білоруського словника і нових правил орфографії білоруської мови», до складу якої не ввійшов жоден лінгвіст[1], та ухвалила її Рада народних комісарів БРСР без громадського обговорення[2]. «Наркомівка» суттєво (і штучно) зближувала білоруську мову з російською і спрощувала правопис. Тарашкевиця здебільшого ґрунтується саме на фонетичному принципі (коли слова в написанні наближаються до вимови), на відміну від наркомівки. Вона зорієнтована при передачі запозичених слів на їхнє звучання в мові-джерелі. Наркомівка ж передає іноземні слова ближче до норм російського правопису.

Приблизно з 1994 року як синонім з пріоритетним використанням вживається прикметник «класичний» (наприклад, у статті В. Вячорки в часописі «Спадчына», 1994). У сучасному стані поняття «класичний правопис» і «тарашкевиця» ототожнюються.

Відродження наприкінці 1980-х — початку 1990-х роківРедагувати

У 1980-х роках під час «перебудови» було ініційовано рух за повернення класичного правопису і перегляд результатів реформи 1933 року. У 1988 році в газеті «Література і Мистецтво» (біл. «Літаратура і Мастацтва») опубліковано відкритий лист молодих білоруських літераторів під назвою «Репресований правопис» (біл. «Рэпрэсаваны правапіс») із закликом до редакторів літературних видань не змінювати правопис у текстах авторів. Звернення підписали Алесь Осташонок, Адам Глобус, Володимир Орлов, Леонід Дранько-Мойсюк, Сяржук Соколов-Воюш, Анатоль Сис та інші[3]. У 1990-х роках першими стали використовувати класичний правопис В'ячеслав Адамчик і Василь Биков[4].

«Нормалізація» 2005 рокуРедагувати

У 2005 р. для нормалізації тарашкевиці робоча група в складі Юрася Бушлякова, Вінцука Вячорки, Змитра Санька і Змитра Савки подали як результат своєї діяльності книжку «Беларускі клясычны правапіс: Збор правілаў: Сучасная нармалізацыя».

Цей варіант правопису стали використовувати газета «Наша ніва» (з грудня 2008 року використовує офіційний правопис[5]), журнал Arche, білоруська редакція радіо «Свобода» і деякі інші ЗМІ. Також започатковано Білоруську Вікіпедію класичним правописом.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Гісторыя беларускага мовазнаўства, 1918—1941: Хрэстаматыя для студэнтаў філалагічнага факультэта. Ч. 1—2. Мінск: БДУ, 2005—2008. Ч. 2. 2008. С. 168. // согласно Зьміцер Саўка. Мазаічная артаграфія Архівовано 30 November 2009[Дата не збігається] у Wayback Machine.
  2. Клімаў І. Два стандарты беларускай літаратурнай мовы [2004] // Мова і соцыум. (TERRA ALBA. Том III). Магілёў, ГА МТ «Брама». Архів оригіналу за 3 березень 2007. Процитовано 8 березень 2011. 
  3. http://www.svaboda.org/content/article/801947.html
  4. http://www.svaboda.org/content/article/801947.html
  5. «Наша ніва» стала каляровай і адмовілася ад «тарашкевіцы». Архів оригіналу за 21 березень 2011. Процитовано 8 березень 2011. 

ДжерелаРедагувати

  • Мовазнаўчая праблематыка ў тэрміналогіі // Тэорыя і практыка беларускай тэрміналогіі / Арашонкава Г. У., Булыка А. М., Люшцік У. В., Падлужны А. І.; Навук. рэд. А. І. Падлужны. — Мн.:Беларуская навука, 1999. — 175 с ISBN 985-08-0317-7. С. 128—170. (біл.)
  • Ніна Баршчэўская, Беларуская эміграцыя — абаронца роднае мовы, Катэдра Беларускай Філялёгіі Факультэт Прыкладной Лінгвістыкі і Ўсходнеславянскіх Філялёгіяў Варшаўскі Ўнівэрсытэт, Варшава 2004. (біл.)
  • Е. А. Потехина (Минск — Ольштын). Обучение белорусскому языку в условиях белорусско-белорусского двуязычия (проблемы обучения белорусскому языку как иностранному) // Исследование славянских языков и литератур в высшей школе: достижения и перспективы: Информационные материалы и тезисы докладов международной научной конференции / Под ред. В. П. Гудкова, А. Г. Машковой, С. С. Скорвида. — М.:[Филологический факультет МГУ им. М. В. Ломоносова], 2003. — 317 с. С. 170—173. (рос.)

ПосиланняРедагувати