Відкрити головне меню

Макар Кравцов (Касцевич Макар Матвійович; 18 серпня 1891(18910818), Бабровня, зараз Гродненський район, Гродненська область, Білорусь - після 1939)  — білоруський поет, публіцист, діяч національно-визвольного руху. Автор слів гімну БНР «Ми вийдем щільними рядами».

Макар Кравцов
Макар Краўцоў
Макар Краўцоў.jpg
Народився 18 серпня 1891
Бабровня, нині Гродненський район, Гродненська область, Білорусь
Помер після 1939
Білосток, Польська Республіка
Громадянство Білорусь
Національність білорус
Діяльність публіцист, перекладач, поет, журналіст
Alma mater Śvislač Belarusian Teachers' Seminary[d]
Мова творів білоруська
Партія Білоруська партія соціалістів-революціонерів

Макар Кравцов у Вікісховищі?

Дядько білоруського поета Михася Василька.

Зміст

БіографіяРедагувати

 
Макар Кравцов (зліва) в армії
 
Макар Кравцов
 
Група білоруських письменників, 1920 р.
Зліва направо сидять: Макар Кравцов, Франтішек Олехнович, Змітрок Бядуля, Олександр Власов, Олесь Гарун, Янка Купала; стоять: Альберт Павлович, Михайло Камиш, Владислав Голубок, Йосип Фарботка.

Закінчив Свислоцьку вчительську семінарію в 1910 р., вчителював на Гродненщині, учасник Першої світової війни, воював у російській армії на Південно-Західному фронті. Делегат Всебілоруського з'їзду від солдатського комітету 44-го армійського корпусу Південно-Західного фронту у грудні 1917 - 1918 увійшов до Білоруської партії соціалістів-революціонерів (БПСР), член Ради БНР, вчителював у мінських білоруських школах.

На початку 1919 року на Гродненщині - уповноважений Міністерства білоруських справ при литовському уряді, створював білоруські органи влади в Сокальському повіті. Пізніше повертається до Мінська, працює при Літературно-видавничому відділі Наркомосу Літбел. З грудня 1919 р. входив до складу Білоруської військової комісії (БВК), очолює культурно-просвітницький відділ[1]. Автор відомого вірша «Ми вийдемо щільними рядами», що став гімном Білоруського Народної Республіки (опублікований 30 жовтня 1919 р. в газеті «Білорусь» під назвою «Вояцький гімн»).

Під час Слуцького збройного повстання 1920 року призначений завідувачем друкарні повстанців у Клецьку[1].

Учасник Першої Всебелоруської конференції в Празі у вересні 1921 р. З 1921 р. жив і працював у Вільнюсі. Брав участь в роботі Білоруського наукового товариства. У 1926 заарештований польською владою. Член Головного управління Товариства білоруської школи у 1936 - 1937 рр. Після приєднання Західної Білорусі до БРСР з жовтня 1939 року працював у редакції газети «Віленська правда». Наприкінці 1939 р. арештований разом з іншими діячами білоруського визвольного руху (Антоном Луцкевичем, Янком Пазняком, Сергієм Буслом, Вінсентом Гришкевичем, Володимиром Самойлом і іншими). Точні відомості про обставини смерті М. Кравцова не з'ясовані. За деякими свідченнями, він був замучений під час допитів у радянській в'язниці в Білостоці [2].

ТворчістьРедагувати

Літературну діяльність почав у 1918 р. Виступав під псевдонімами Дзин-Дзилін, Звончик, Макар, Язеп Светазар, Picolo, Smreczyński; крипт. З-ик, К.М., Кр. М., М.К.

Друкувався в газетах «Вільна Білорусь», «Дзвін», «Білорусь», «Білоруська криниця», «Рідний край», журналах «Рунь», «Блискавка», «Білоруська культура», «Шлях молоді» та інших.

Автор літературознавчих статей про творчість Янки Купали, Якуба Коласа , Максима Богдановича, Володимира Жилки, Констанції Буйло, Алоїзи Пашкевич та інших. Автор спогадів про сучасників, діячів національно-визвольного руху Івана Луцкевича, Олександра Астрамовича, Крачевська Світлана Іванівна, Алеся Гаруна, а також про Всебелоруський з'їзд 1917 р.

Переклав білоруською мовою твори Миколи Гоголя, Максима Горького, Михайла Зощенка, Олександра Купріна, Михайла Лермонтова, Адама Міцкевича, Льва Толстого, Генріка Сенкевича, Тараса Шевченка та ін. Переклав з польської мови Версальський трактат[3].

Автор слів гімну БНР « Ми вийдемо щільними рядами».

Вибрані переклади на білоруську мову[4]:

Примітки

  1. а б Слуцкі збройны чын, 2006, с. 320
  2. Уладзімір Арлоў (18 жніўня 2006). Макар Краўцоў (18.8.1891, в. Баброўня (цяпер Гарадзенскі раён) — 1939, Беласток (?)). svaboda.org. Архів оригіналу за 15 сакавіка 2017. Процитовано 15 сакавіка 2017. 
  3. Міхась Касцевіч. Частка 2. Баброўня - астравок культурнага адраджэння ў Заходняй Беларусі. harodnia.com. Архів оригіналу за 15 сакавіка 2017. Процитовано 15 сакавіка 2017. 
  4. Макар Краўцоў. prajdzisvet.org. Архів оригіналу за 15 сакавіка 2017. Процитовано 15 сакавіка 2017. 

ЛітератураРедагувати

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 8: Канто — Кулі / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 1999. ISBN 985-11-0144-3. С. 467
  • Маракоў Л.У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 1. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9.
  • Ул. Ляхоўскі, Ул. Міхнюк, А. Гесь Слуцкі збройны чын 1920 г. у дакументах і ўспамінах — 2-ое выд. дапрац.. — Мінск: Энцыклапедыкс, 2006. — 400 с. — ISBN 985–6599–25–3.

ПосиланняРедагувати