Білоруська граматика для шкіл (1918)

«Білоруська граматика для шкіл» (біл. Беларуская граматыка для школ; Biełaruskaja hramatyka dla škoł) — шкільна граматика білоруської мови, що її обробив Б. А. Тарашкевич (19171918), видана у Вільнюсі (1918) одночасно в кириличному і латинському варіантах.

Граматика кілька разів перевидавалася в Західній Білорусі (див: Білоруська граматика для шкіл (1929)), лежала в основі програм викладання білоруської мови в БССР. Перша життєздатна граматика сучасної білоруської мови, основа всіх подальших ліній розвитку білоруської граматики.

ОсновиРедагувати

В основі граматики лежали фонетико-граматичні особливості тодішнього Середньобілоруського діалекту, перш за все, «тверде р» і «сильне акання». У правилах граматики використовувалися як морфологічний (переважно), так і фонетичний принципи.

Слова іншомовного походження виділялися в окрему групу. Тарашкевичем було запропоновано писати голосні та приголосні в іншомовній лексиці так, як вони вимовлялися в мові, з якої були взяті[1], фактично було прийнято переважне їх написання як в польській мові.[2] Так, на ці слова не були поширені правила акання, дзекання і цекання, часто вже не пом'якшуються приголосні перед голосними, передавався через м'яке [л'].

Багато правила в граматиці були відсутні або були недопрацьованими, наприклад, нормативи написання складних слів, деяких закінчень, прізвищ, імен, географічних назв[1], і допрацьовувалися іншими авторами.

Звертаючи увагу на недоліки граматики Тарашкевича, брати Льосік розробили проєкт її реформи, який був предметом розгляду Білоруської академічної конференції (1926).

ОцінкиРедагувати

Навчальний посібник Тарашкевича враховувало тодішні досягнення в царині білоруської філології (Я. Ф. Карський, А. А. Шахматов та ін.), і було позитивно прийнято громадськістю.

Однак, у практичній роботі та в умовах масової білорусизації граматика викликала певні складнощі; деякі фонетичні та морфологічні особливості не отримали в книзі належного висвітлення; написання іншомовної лексики продовжувало складати труднощі; деякі правила були штучними та надуманими, у граматику був введений ряд архаїчних граматичних форм як літературних.[1]

Російські й польські впливи в граматиці Тарашкевича відзначали у своїх роботах, напр., Я. Льосік і Ян Станкевич.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Сучасная беларуская мова…, С….
  2. Гапоненка І. А. Лексічныя запазычанні ў беларускай мове пачатку XX ст. і асаблівасці іх фармальнай адаптацыі // Беларуская лінгвістыка. Вып. 49 / НАН Беларусі. Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа; Рэдкал.: І. А. Падлужны (адк. рэд.) і інш. — Мн. : Беларуская навука, 2000. — 95 с. ISBN 985-08-0311-8.

ЛітератураРедагувати

  • Сучасная беларуская мова: Уводзіны. Фанетыка. Фаналогія. Арфаэпія. Графіка. Арфаграфія. Лексікалогія. Лексікаграфія. Фразеалогія. Фразеаграфія: Вучэб. дапам. / Я. М. Камароўскі, В. П. Красней, У. М. Лазоўскі і інш. — 2-е выд., дапрац. і дап. — Мн. : Выш. школа, 1995. — 334 с. ISBN 985-06-0075-6 .

ПосиланняРедагувати