Білоруська граматика для шкіл (1918)
«Білоруська граматика для шкіл» (біл. Беларуская граматыка для школ) — шкільна граматика білоруської мови, що її обробив Б. А. Тарашкевич (1917–1918), видана у Вільнюсі (1918) одночасно в кириличному і латинському варіантах.
Граматика кілька разів перевидавалася в Західній Білорусі (див. Білоруська граматика для шкіл (1929)), лежала в основі програм викладання білоруської мови в БССР. Перша життєздатна граматика сучасної білоруської мови, основа всіх подальших ліній розвитку білоруської граматики.
Основи ред.
В основі граматики лежали фонетико-граматичні особливості тодішнього Середньобілоруського діалекту, перш за все, «тверде р» і «сильне акання». У правилах граматики використовувалися як морфологічний (переважно), так і фонетичний принципи.
Слова іншомовного походження виділялися в окрему групу. Тарашкевичем було запропоновано писати голосні та приголосні в іншомовній лексиці так, як вони вимовлялися в мові, з якої були взяті[1], фактично було прийнято переважне їх написання як в польській мові.[2] Так, на ці слова не були поширені правила акання, дзекання і цекання, часто вже не пом'якшуються приголосні перед голосними, передавався через м'яке [л'].
Багато правила в граматиці були відсутні або були недопрацьованими, наприклад, нормативи написання складних слів, деяких закінчень, прізвищ, імен, географічних назв[1], і допрацьовувалися іншими авторами.
Звертаючи увагу на недоліки граматики Тарашкевича, брати Льосік розробили проєкт її реформи, який був предметом розгляду Білоруської академічної конференції (1926).
Оцінки ред.
Навчальний посібник Тарашкевича враховувало тодішні досягнення в царині білоруської філології (Я. Ф. Карський, А. А. Шахматов та ін.), і було позитивно прийнято громадськістю.
Однак, у практичній роботі та в умовах масової білорусизації граматика викликала певні складнощі; деякі фонетичні та морфологічні особливості не отримали в книзі належного висвітлення; написання іншомовної лексики продовжувало складати труднощі; деякі правила були штучними та надуманими, у граматику був введений ряд архаїчних граматичних форм як літературних.[1]
Російські й польські впливи в граматиці Тарашкевича відзначали у своїх роботах, напр., Я. Льосік і Ян Станкевич.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Сучасная беларуская мова…, С….
- ↑ Гапоненка І. А. Лексічныя запазычанні ў беларускай мове пачатку XX ст. і асаблівасці іх фармальнай адаптацыі // Беларуская лінгвістыка. Вып. 49 / НАН Беларусі. Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа; Рэдкал.: І. А. Падлужны (адк. рэд.) і інш. — Мн. : Беларуская навука, 2000. — 95 с. ISBN 985-08-0311-8.
Література ред.
- Сучасная беларуская мова: Уводзіны. Фанетыка. Фаналогія. Арфаэпія. Графіка. Арфаграфія. Лексікалогія. Лексікаграфія. Фразеалогія. Фразеаграфія: Вучэб. дапам. / Я. М. Камароўскі, В. П. Красней, У. М. Лазоўскі і інш. — 2-е выд., дапрац. і дап. — Мн. : Выш. школа, 1995. — 334 с. ISBN 985-06-0075-6 .