Ластовський Вацлав Устинович

Вацлав Ласто́вський (біл. Вацлаў Устынавіч Ластоўскі; 1883 — 23 січня 1938) — білоруський письменник, громадський і політичний діяч, академік (1928), історик, філолог, директор Білоруського державного музею, глава уряду Білоруської Народної Республіки. Окупаційним режимом СССР звинувачений у справі «Союзу визволення Білорусі», убитий органами НКВД СССР.

Ластовський Вацлав Устинович
біл. Вацлаў Юстынавіч Ластоўскі
Vacłaŭ Łastoŭski.jpg
Псевдо Vlast[1] і Wlast[1]
Народився 8 листопада 1883(1883-11-08)
Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Помер 23 січня 1938(1938-01-23) (54 роки)
Саратов, РРФСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Національність білоруси
Діяльність публіцист, літературознавець, перекладач, журналіст, письменник, політик, історик
Галузь філологія, прозаїк, історик[d], філолог[d], перекладач і публіцист
Відомий завдяки філологія
Знання мов білоруська
Заклад Інститут білоруської культури
Членство Білоруське наукове товариство, Національна академія наук Білорусі і Інститут білоруської культури
Партія Білоруська соціалістична громада і Білоруська партія соціалістів-революціонерів
Конфесія католицтво
У шлюбі з Марія Ластаускєнеd

ЖиттєписРедагувати

Народився у колишньому маєтку Колесників (Глибоцький район).

Був активістом Білоруської соціалістичної громади, редакційним секретарем газети «Наша Ніва» (з 1909), входив до складу керівництва партії «Хрысціянская злучнасць», редактором-видавцем газети Гоман (1916-1918), був головою Кабінету Міністрів БНР.

Ластовський виступав проти радянської влади та польської окупації за незалежну й цілісну Білорусь. На початку 1920-их років він відвідав низку країн Західної Європи, де агітував за ідею незалежності Білорусі. З квітня 1927 року працював директором Білоруського державного музею, завідувачем кафедрою етнографії при Інституті білоруської культури, секретарем Білоруської академії наук. Досліджував стародавню білоруську історію, літературу й походження назви Білорусь. Автор історичних літературних творів, оповідань, спогадів і статей про відомих діячів білоруського національного відродження. Перекладав білоруською мовою твори класиків російської, англійської, польської та данської літератури.

21 липня 1930 разом з іншими видатними діячами науки й культури Білорусі заарештований Томським ГПУ[2]у справі так званого «Союзу визволення Білорусі».

6 грудня 1930 постановою РНК БРСР позбавлений звання академіка (відновлено в 1990). 10 квітня 1931 засуджений до заслання на 5 років за межі БРСР до Саратова, де працював завідувачем відділу рідкісної книги й рукописів бібліотеки Саратовського університету. На початку 1938 року повторно заарештований в Саратові й 23 січня убитий хлопцями з НКВД СССР.

Реабілітований у 1958 та 1988.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.9: Кулібін - Малаіта / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 9. — 560 с. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0155-9 (т. 9).

ЛітератураРедагувати

  • Білорусь: Енциклопедичний довідник = Беларусь: Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал.: Б.І. Сачанка і інш. — Мн. : БелЭн, 1995. — 800 с. — 5 000 прим. — ISBN 985-11-0026-9. ((біл.))

ПосиланняРедагувати