Білоруська абетка базується на кириличній основі, втім існують також латинський та арабський відповідники.

Білоруська абетка
Вид
Алфавіт
Мови Білоруська мова
Період
з 1918
Напрям Зліва направо
U+0400...U+04FF
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.
Кириличні абетки
Cyrillic letter Short U.svg
Слов'янські:
Білоруська
Болгарська
Сербська
Македонська
Російська
Українська
Чорногорська
Неслов'янські:
Казахська
Киргизька
Монгольська
Таджицька
Історичні:
Старослов'янська абетка
Румунська кирилиця
Молдовська абетка
* Зазначені тільки офіційні
алфавіти держав-членів ООН.
Детальніше тут.

Білоруська кирилиця походить від старослов'янськї азбуки і сучасної форми набула після 1918 року. Сьогодні абетка складається з 32 літер. Порівняно з українською у білоруській абетці немає літер Є, И, Ї, Щ. Літера Ґ функціонує у традиційному правописі як рекомендована[1], в офіційному її вживання не передбачено[2]. На відміну від української абетки в білоруській функціонують літери Ы, Э, Ё та Ў; остання є приблизно відповідна польській Ł.

Білоруська латинка була доволі популярною в дорадянські часи. В 21 столітті її використовують окремі видання, з мистецькою метою, а також як офіційну систему романізації білоруської мови. Арабицю використовували у 16-17 ст. литовські татари.

Білоруська абетка
Буква Назва IPA Український відповідник
А   а а /a/ /a/ а
Б   б бэ /bɛ/ /b/ б
В   в вэ /vɛ/ /v/ в
Г   г гэ /ɣɛ/ /ɣ/ г
(Ґ   ґ) ґе /gʲe̞/ /g/ ґ[3]
Д   д дэ /d̪ɛ/ /d̪/ д
Е   е е /jɛ/ /jɛ, /ʲe̞/ є
Ё   ё ё /jɔ/ /jɔ/, /ʲɔ/ йо[4], ьо[5]
Ж   ж жэ /ʐɛ/ /ʐ/ ж
З   з зэ /zɛ/ /z/ з
І   і і /i/ /i/, /ʲi/, /ji/ і
Й   й і нескладовае /j/ й
К   к ка /ka/ /k/ к
Л   л эл /ɛɫ̪/ /ɫ̪/ л
М   м эм /ɛm/ /m/ м
Н   н эн /ɛn̪/ /n̪/ н
О   о о /ɔ/ /ɔ/ о
П   п пэ /pɛ/ /p/ п
Р   р эр /ɛr/ /r/ р
С   с эс /ɛs/ /s/ с
Т   т тэ /t̪ɛ/ /t̪/ т
У   у у /u/ /u/ у
Ў   ў у нескладовае /

у кароткае /u ɲesklaˈdovaje/ /u kaˈrotkaje/

/w/ в[6]
Ф   ф эф /ɛf/ /f/ ф
Х   х ха /xa/ /x/ х
Ц   ц цэ /ts̪ɛ/ /ts̪/ ц
Ч   ч чэ /ʈʂɛ/ /ʈʂ/ ч
Ш   ш ша /ʂa/ /ʂ/ ш
Ы   ы ы /ɨ/ /ɨ/ и[7]
Ь   ь мяккі знак/ˈmʲakkʲi znak/ /ʲ/ ь
Э   э э /ɛ/ /ɛ/ е
Ю   ю ю /ju/ /ju/, /ʲu/ ю
Я   я я /ja/ /ja/, /ʲa/ я
апостраф/aˈpostraf/  —

Білоруський латинський альфабетРедагувати

A a B b C c Ć ć Č č D d Dz dz Dź dź
Dž dž E e F f G g H h Ch ch I i J j
K k L l Ł ł M m N n Ń ń O o P p
R r S s Ś ś Š š T t U u Ŭ ŭ V v
Y y Z z Ź ź Ž ž

З XVII століття використовувалась також писемність на латинській основі — «латинка», спочатку побудована за моделлю польської писемности. Існувало кілька варіантів цієї писемності, останній варіант використовує досвід чеської мови. У даний час «латинка» (як і «класичний правопис білоруської мови») має поширення серед білоруської діаспори, особливо в США і Канаді, і в політичному середовищі.

Слід відрізняти білоруську латиницю (як ортографічну систему) від латинської транслітерації білоруської кирилиці і від різних систем білоруського трансліта.

Сучасна білоруська латиниця являє собою традиційний латинський алфавіт з додаванням букв č, š, ž, ć, ś, ź, ń, ŭ, ł.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Беларускі клясычны правапіс. Архів оригіналу за 25 вересень 2009. Процитовано 15 січень 2010. 
  2. Правілы беларускай арфаграфіі і пунктуацыі
  3. Літера ґ присутня тільки в класичному правописі білоруської мови як необов'язкова, на навідміну від української, де вона є обов'язковою, і такою була до репресії Ха. Передає звуки [g] і [gʲ].
  4. На початку слів, після голосних та апострофа.
  5. Після приголосних.
  6. Відповідний звук існує в українській мові на початку слова перед приголосними, у середині слова після голосного перед приголосним, і в кінці слова після голосного: (пор. укр. вгору і біл. ўгару, укр вовк і біл. воўк, укр. любов і біл. любоў).
  7. Білоруське ы відповідає російському ы — голосний заднього ряду. Натомість українське и є голосним середнього ряду.