Вук Караджич

Вук Караджич
латиниця: Vuk Stefanović Karadžić кирилиця: Вук Стефановић Караџић
Народився	26 жовтня (6 листопада) 1787; Тршичd, Османська імперія
Помер	26 січня 1864 (76 років) або 7 лютого 1864 (76 років); Відень, Австрійська імперія
Поховання	Собор святого Архангела Михаїла (Белград) :
Країна	Османська імперія; Князівство Сербія
Діяльність	мовознавець, історик, перекладач, письменник, перекладач Біблії, дипломат, збирач казок, антрополог, філолог, етнограф, фольклорист
Галузь	мовознавство, фольклористика і етнографія
Alma mater	Gymnasium of Karlovcid
Знання мов	німецька і сербська
Заклад	Белградський університет
Членство	Society of Serbian Lettersd, Російська академія наук, Прусська академія наук і Краківське наукове товариствоd
Посада	Mayor of Belgraded
Конфесія	Сербська православна церква
У шлюбі з	Ana Karadžićd
Діти	Міна Караджич і Dimitrije Karadžićd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Вук Стефанович Кара́джич (серб. Вук Стефановић Караџић/Vuk Stefanović Karadžić; 26 жовтня (6 листопада) 1787(17871106), Трщич, Османська імперія — 15 (26) січня 1864, Відень, Австрійська імперія) — сербський лінгвіст, письменник, мислитель, діяч національного відродження.

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї Стефана та Єгди (в дівоцтві Зрнич) Караджич у селищі Тршич біля Лозниці, яке розташовувалось на території сучасної Сербії (тоді в складі Османської імперії). В його батьків часто вмирали новонароджені діти, тому його назвали Вуком (серб. 'вовк'), щоб злі духи та сили не завдали йому шкоди.

Рідний будинок В. Караджича у селищі Тршич.

В основному, він здобував знання самостійно. Недовго навчався у родича, потім у монастирі Троноша. В 19 років - у гімназії в місті Сремські Карловці. Потім декілька місяців вивчав латинську та німецьку мови у Петрині. Поїхав до Белграда, сподіваючись навчатись у Обрадовича, але цього не вдалося досягти. Нарешті, 1808 року став одним із перших студентів Белградської вищої школи. Невдовзі він захворів та відправився на лікування до Нови-Саду та Пешта, але не вилікувався та залишився кульгавим. Повернувшись до Сербії 1810 року, деякий час працював у Белграді вчителем початкової школи. 1813 року переїхав до Відня, де зустрівся зі словенським мовознавцем Єрнеєм Копітаром.

Вук Караджич близько 1850 р.

З 1814 р. розпочав літературну діяльність. В 1814-1815 роках Вук Караджич видав два томи сербських народних пісень (надалі їх кількість зросла до дев'яти).

Реформував сербську літературну мову і стандартизував сербську кирилицю. В основу сербського правопису поклав принцип «як чуємо, так і пишемо» (серб. «пиши као што говориш, а читај као што је написано»). В 1814 він видав першу сербську граматику. Також створив перший словник сербської мови (перше видання у Відні у 1818 р., друге 1852), переклав Новий Заповіт (1847). Його творчість вплинула на розвиток галицького літературного відродження 1830-х.

Караджича обирали на дійсного члена Одеського товариства історії та старожитностей (1842), члена багатьох європейських АН, зокрема Віденської (1848), Прусської в Берліні (1850), чужоземний член-кореспондент Петербурзької АН (1851), почесний член Харківського університету (1846).

1861 року Вуку Караджичу було надано звання почесного громадянина міста Загреб.

Після смерті похований на цвинтарі Святого Марка у Відні. 1897 року був урочисто перепохований поряд з могилою Доситея Обрадовича навпроти Собору св. Архангела Михаїла у Белграді.

ТвориРедагувати

Малий слов'яносербський пісенник простого народу (1814);
Сербські народні казки (1821);
Сербські народні пісні (т. 1-4; 1823—1833).

Див. такожРедагувати

Людевит Гай

ПриміткиРедагувати

↑ ^а ^б ^в Ир. Половинкин Караджич, Вук // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 421–424.
d:Track:Q15720379 d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q19908137 d:Track:Q24435751 d:Track:Q23892921
↑ ^а ^б ^в ^г Кравцов Н. И. Караджич // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3.
d:Track:Q4239850 d:Track:Q649
↑ ^а ^б ^в ^г http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/karadzic-wuk-stefanovic/
↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
d:Track:Q1264934 d:Track:Q429032 d:Track:Q18446 d:Track:Q1789619
↑ Караджич Вук Стефанович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ https://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/wien/03-landstrasse-st-rochus/02-04/?pg=58 — Т. 4.

Джерела та літератураРедагувати

К. В. Колибанова. Караджич Вук Стефанович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 101. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с

ПосиланняРедагувати

Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24435751"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q15720379|Ир._Половинкин]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Караджич,_Вук|Караджич,_Вук]]_//_''[[:d:Q23892921|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1895._—_Т.&nbsp;XIV._—_С.&nbsp;421–424.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15720379]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q24435751]][[d:Track:Q23892921]]</div>-1] а ^б ^в Ир. Половинкин Караджич, Вук // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 421–424.
d:Track:Q15720379 d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q19908137 d:Track:Q24435751 d:Track:Q23892921

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q4239850"><i_class="wef_low_priority_links">Кравцов&nbsp;Н.&nbsp;И.</i>_[http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke3/ke3-3861.htm_Караджич]_//_[[:Коротка_літературна_енциклопедія|Краткая_литературная_энциклопедия]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1962._—_Т.&nbsp;3.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4239850]][[d:Track:Q649]]</div>-2] а ^б ^в ^г Кравцов Н. И. Караджич // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3.
d:Track:Q4239850 d:Track:Q649

[[http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/karadzic-wuk-stefanovic/_http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/karadzic-wuk-stefanovic/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] а ^б ^в ^г http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/karadzic-wuk-stefanovic/

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q5292"_data-entity-id="Q1789619"><i_class="wef_low_priority_links">[[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović&nbsp;D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan&nbsp;T.]]</i>_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272&nbsp;с._—_ISBN_978-953-6036-31-8</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]</div>-4] Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
d:Track:Q1264934 d:Track:Q429032 d:Track:Q18446 d:Track:Q1789619

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189_citetype_Q5292"_data-entity-id="Q17378135">Караджич_Вук_Стефанович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-5] Караджич Вук Стефанович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12023016z_Ідентифікатор_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-6] Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[[https://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/wien/03-landstrasse-st-rochus/02-04/?pg=58_https://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/wien/03-landstrasse-st-rochus/02-04/?pg=58]<span_class="wef_low_priority_links">_—_Т.&nbsp;4.</span><div_style="display:none"></div>-7] ttps://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/wien/03-landstrasse-st-rochus/02-04/?pg=58 — Т. 4.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Вук Караджич
латиниця: Vuk Stefanović Karadžić кирилиця: Вук Стефановић Караџић

Народився	26 жовтня (6 листопада) 1787^[1]^[2] Тршич^d, Османська імперія^[2]^[1]^[3]
Помер	26 січня 1864(1864-01-26)^[1]^[2]^[4] (76 років) або 7 лютого 1864(1864-02-07)^[3] (76 років) Відень, Австрійська імперія^[2]^[5]^[3]
Поховання	Собор святого Архангела Михаїла (Белград) :
Країна	Османська імперія Князівство Сербія
Діяльність	мовознавець, історик, перекладач, письменник, перекладач Біблії, дипломат, збирач казок, антрополог, філолог, етнограф, фольклорист
Галузь	мовознавство, фольклористика і етнографія
Alma mater	Gymnasium of Karlovci^d
Знання мов	німецька і сербська^[6]
Заклад	Белградський університет
Членство	Society of Serbian Letters^d, Російська академія наук, Прусська академія наук і Краківське наукове товариство^d^[3]
Посада	Mayor of Belgrade^d
Конфесія	Сербська православна церква
У шлюбі з	Ana Karadžić^d^[7]
Діти	Міна Караджич і Dimitrije Karadžić^d
Медіафайли у Вікісховищі