1674 в Україні
1674 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1674 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1674 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1674 року.
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: |
Інші події 1674 Список років в Україні | ||||
Події ред.
- 17 березня — У Переяславі Івана Самойловича проголошено гетьманом «обох берегів Дніпра». Реальну владу на Правобережжі зміг здобути через два роки, коли, позбавлений підтримки низового козацтва і Османської імперії, Петро Дорошенко був змушений здати Чигирин і зректися гетьманства[1].
- Початок Чигиринських походів: війська Григорія Ромодановського та гетьмана Івана Самойловича рушили на Чигирин проте захопити місто не змогли, натомість здобувши Черкаси та Канів[2].
Особи ред.
Призначено, звільнено ред.
- 17 березня — Гетьманом «обох берегів Дніпра» проголошено Івана Самойловича[1].
Народились ред.
- Андрій Маркович Маркевич (Маркович) (*бл.1674 р., м. Прилуки — †23 січня 1747 р.) — державний діяч Гетьманщини. Учасник Батуринського погрому 1708 р.. Український землевласник-латифундист. Сотник Глухівський (1709 — 1714), полковник Лубенський (1714–1727), Генеральний Підскарбій (1729–1740). (пом. у 1709).
- Семен Васильович Чуйке́вич — Генеральний писар (наказний) в 1727 році та керівник Генеральної канцелярії за правління Данила Апостола (разом із Степаном Тарновським) під час Глухівського періоду в історії України. (пом. після 1744).
- Ґаляховський Данило[3] — український художник, гравер, вихованець Києво-Могилянської академії. (пом. у 1709).
- Георг Лішевський (нім. Georg Lisiewski — німецький художник-портретист, поляк за походженням. (пом. у 1750).
Померли ред.
- 11 лютого — Митрополи́т Гавриї́л Коле́нда ЧСВВ (у світі Юрій Коле́нда гербу Коленда (відміна гербу Болти), пол. Gabriel Kolenda herbu Bełty — єпископ Руської унійної церкви; з 24 квітня 1665 року — Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси — 6-ий предстоятель Української греко-католицької церкви. (нар.. у 1606).
- Казимир Флоріан Чарторийський (пол. Kazimierz Florian Czartoryski — український князь, церковний та політичний діяч Речі Посполитої, Примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського. (нар.. у 1617 / бл. 1620).
Засновані, створені ред.
Зникли, скасовані ред.
Видання, твори ред.
- Надруковано компілятивний огляд української і східноєвропейської історії «Синопсис Київський»[4]
Пам'ятні дати та ювілеї ред.
- 800 років з часу (874 рік):
- другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії[5][6]
- 650 років з часу (1024 рік):
- жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях[7].
- 575 років з часу (1099 рік):
- битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі[8].
- 550 років з часу (1124 рік):
- поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
- 525 років з часу (1149 рік):
- захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким[9][10][11] у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років[12][13].
- 500 років з часу (1174 рік):
- зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем[14], обіймав до 1176 року.
- 475 років з часу (1199 рік):
- об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівства[15].
- 400 років з часу (1249 рік):
- отримання у Золотій Орді ярлика на княжіння в Києві князя новгородського Олександра Ярославовича Невського — Великого Князя Київського (до 1263 року)[16].
- 375 років з часу (1299 рік):
- перенесення митрополитом Київський Максимом митрополію з Києва у місто Владимир на Клязьмі[17].
- 350 років з часу (1324 рік):
- битви на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства[18].
- 325 років з часу (1349 рік):
- захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії[19].
- 275 років з часу (1399 рік):
- 12 серпня — битви на річці Ворсклі, коли війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку скинутого монгольського хана Тохтамиша[20].
- 225 років з часу (1449 рік):
- заснування Кри́мського ха́нства (ханату)[21][22] (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى), самоназва — Кримський престол[21] (крим. Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq, Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к на чолі якого стояла станово-представницька історична кримськотатарська династія Ґераїв.
- 100 років з часу (1574 рік):
- 24 лютого — випуску видання «Апостол» українського друкаря Івана Федорова у Львові[23][23][24][24].
- участі українських козаків на чолі з низовим гетьманом Іваном Свирговським у турецько-молдавській війні[25].
- 75 років з часу (1599 рік):
- двох морських походах кошового отамана запорозького козацтва Федора Полоуса та осавул низових козаків Семена Скалозуба[26].
- 26 вересня — обрання другим Митрополитом Київським Галицьким і всієї Русі УГКЦ обрано Іпатія (Потія) (по смерті митрополита Михайла Рагози — до 1613 року)[27][28].
- 50 років з часу (1624 рік):
- Травень — вересень — походи на Константинополь українських козаків на чолі з реєстровим козацьким гетьманом Михайлом Дорошенком та кошового отамана Грицька Чорного[29][30].
- 25 років з часу (1649 рік):
- 2 (14) січня (або 27 грудня 1648 року) — тріумфального в'їзду гетьмана Богдана Хмельницького до Києва, де його особисто вітали київський митрополит Сильвестр і єрусалимський патріарх Паїсій та багатотисячний натовп містян[31][32][33]
- 6 (16) серпня — перемога війська Богдана Хмельницького в дводенній Зборівській битві проти коронного війська під командуванням польського короля Яна II Казимира[34].
- 18 серпня — підписання Зборівського договору між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого, який легалізував самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, відновлювалась православна Київська митрополія, накладалась заборона на перебування в контрольованій козаками Україні євреїв та польських військ[35][36].
Міст, установ та організацій ред.
- 775 років з часу (899 рік):
- 500 років з часу (1174 рік):
- 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава[39], коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві[40].
- 350 років з часу (1324 рік):
- надання Магдебурзького права місту Володимиру-Волинському.
- 125 років з часу (1549 рік):
- надання Магдебурзького права місту Калушу.
- перших письмових згадок про села Буданів (Теребовлянський район), Звиняч (Чортківський район) на сучасній Тернопільщині.
- 100 років з часу (1574 рік):
- перших письмових згадок про села Жеребки та Поділля (нині Підволочиського району Тернопільської області)
Видатних особистостей ред.
Народження ред.
- 650 років з часу (1024 рік):
- народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079)[41].
- народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078)[21]. Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043)[21]. (пом.. 1078).
- 250 років з часу (1424 рік):
- 31 жовтня — народження Владислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) — король польський (з 1434), король угорський як Уласло I (угор. I. Ulászló, з 1440), володар та спадкоємець Русі (Галицько-Волинського князівства)[42]. (пом.. 1444)
- 200 років з часу (1474 рік):
- народження Павла Русина — українського та польського поета і мислителя доби Відродження[43]. (пом.. 1517).
- 100 років з часу (1574 рік):
- народження Йо́сифа Велями́на-Ру́тського[44] — єпископа Руської унійної церкви, з 1613 року — третього Митрополита Київського, Галицького та всієї Руси — предстоятеля Руської унійної церкви. (пом. 1637).
Смерті ред.
- 625 років з часу (1049 рік):
- смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
- 600 років з часу (1074 рік):
- смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; доньки Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
- 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
- 575 років з часу (1099 рік):
- 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича[45].
- 550 років з часу (1124 рік):
- 28 лютого — смерті Василька Ростиславича[46]) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
- 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1674) та перемиського (1092—1124) з династії Рюриковичів.
- 475 років з часу (1199 рік):
- смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
- смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1199), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого.
- 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (нар.. бл. 1145).
- 425 років з часу (1249 рік):
- смерті Агапіта I — церковного діяча часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрита Києво-Печерського монастиря.
- 150 років з часу (1524 рік):
- смерті Гази́ I Ґера́я (крим. I Ğazı Geray, ١ غازى كراى — кримського хана у 1523—1524 роках із династії Ґераїв. (нар.. 1504)[47].
- 125 років з часу (1549 рік):
- смерті Мака́рія Туча́пського — намісника митрополита Київського, Галицького та всієї Руси в Галичині (1535—1539), першого (по відновленні Галицької єпархії) православного єпископа львівськиого (з 1539 року)[48].
- 100 років з часу (1574 рік):
- смерті Костянтина Корибута-Вишневецького — руського (українського) магната, князя гербу Корибут, старости житомирського у 1571—1574 роках.
- 75 років з часу (1599 рік):
- 18 липня / 15 серпня — смерті Миха́йла Васи́льовича Рагóзи (деколи Рогози, пол. Michał Rahoza) — діяча Православної, а згодом Руської Унійної Церкви у Речі Посполитій, Першого Митрополита Київського, Галицького та всієї Русі УГКЦ. (нар. після 1540)[49].
._%D0%9B%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%84%E2%80%99%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%BB_(%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F)_(1733-37).jpg)
- 26 серпня — смерті Єлизавети Софії Острозької — руської (української) княжни XVI століття з роду Острозьких, старшої доньки князя Костянтина Василя Острозького та шляхтянки Софії Тарновської. (нар. бл. 1557).
- 50 років з часу (1624 рік):
- смерті Єлисе́я Плетене́цького — українського православного церковного, культурного і громадського діяча, просвітителя, письменника, Архімандрита Києво-Печерської лаври. (нар.. між 1550 та 1554).
- смерті Христофо́ра Філале́та (лат. Christophor Philaleth, пол. Chrystofor Filalet, Krzysztof Broński[50] — українського письменника-полеміста з Волині, вихованця Острозької академії[51], філософа, автора полемічного твору «Апокрисис» (1597), спрямованого проти Берестейської церковної унії 1596 року.
- 25 років з часу (1649 рік):
- смерті Кіндрата Дмитровича Бурлія (Бурля́я[52], Бурлю́й) — гадяцький полковник (1648—49), один із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького. (пом. після 1655).
- 3 серпня — смерті Миха́йла (Станісла́ва) Криче́вського (Кречо́вського)[53]) — військового діяча, з 1643 року полковник Чигиринського полку i Київського полку (1648) реєстрових козаків, наказного гетьмана українського козацтва.
Примітки ред.
- ↑ а б Чухліб Т. В. Самойлович Іван Самійлович [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 433. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- ↑ Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. Року 1674. [Архівовано 31 березня 2015 у Wayback Machine.] / Переклад із староукраїнської Р. Г. Іванченка — Київ: Товариство «Знання» України, 1992, — 192 сторінки. ISBN 5-7770-0599-3
- ↑ Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1957. — Т. 2. — С. 470-484. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 19 листопада 2018.
- ↑ Мицик Ю. А. Синопсис виданий у Києві (1674) [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 565. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- ↑ О. В. Творогов Никоновская летопись. С. 9, 13 (рос.)
- ↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173
- ↑ ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1049. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Плахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213
- ↑ князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XV ст.
- ↑ Котляр М. Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023)
- ↑ Чому Юрій — Долгорукий?. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Літопис руський. Роки 1649-1151. litopys.org.ua. Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Соловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) (рос.)
- ↑ Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- ↑ Крип'якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]. — К., 1984.
- ↑ Олександр Невський [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- ↑ Православні митрополити між Києвом, Царгородом і Москвою » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Русина О. В. Станислав, київський князь [Архівовано 2017-12-14 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 802. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- ↑ Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1991. (Пам'ятки іст. думки України). — ISBN 5-12-002468-8. Т. 4. 1993. С. 33-34
- ↑ Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1991. —. — (Пам'ятки іст. думки України). — Т. 4. — 1993. — Розділ II. Литовсько-польська унїя й справа інкорпорації земель в. кн. Литовського до Польщі…
- ↑ а б в г Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.
- ↑ Велика українська енциклопедія — Кримський ханат. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ а б «Апостол» // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 58.
- ↑ а б Апостол (книга) [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія
- ↑ Костомаров, Микола Іванович (1872). Исторические монографии и исследования Николая Костомарова (рос.). Санкт-Петербург: Кожанчиков Дмитро Юхимович. с. 10—32.
- ↑ Семен Скалозуб. Гетьман запорозького козацтва. ФЛОТОВОДЦІ УКРАЇНИ. Мирослав МАМЧАК
- ↑ Леонід Тимошенко. Постать Іпатія Потія у світлі нововіднайдених джерел та новітніх досліджень. Частина 1 // historians.in.ua. 9 січня 2014 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Леонід Тимошенко. Постать Іпатія Потія у світлі нововіднайдених джерел та новітніх досліджень. Частина 2 // historians.in.ua. 11 січня 2014 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ В. І. Головченко. Запорозько-кримський союзний договір 1624 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- ↑ Щербак В. О. Чорний Григорій [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 558. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 40
- ↑ Воссоединение Украиньї с Россией. — Т. 2. — М, 1954. — С. 118—120; Крип'якевич І. П. Назв, праця. — С. 226; Плохій С. Божественне право гетьманів: Богдан Хмельницький і проблема легітимності гетьманської влади в Україні // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. — Т. 3. — К., 1994. — С. 98.
- ↑ Плохій С. Божественне право гетьманів: Богдан Хмельницький і проблема легітимності гетьманської влади в Україні // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. — Т. 3. — К., 1994. — С. 98.
- ↑ В. С. Степанков. Зборівська битва 1649 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 304. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- ↑ Сергійчук В. І. Зборівський договір 1649 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с. ISBN 966-316-039-X
- ↑ Чехович В. А. Зборівський договір 1649 [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- ↑ Історичний нарис / Місто Полтава / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету. www.rada-poltava.gov.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Вік Полтави: 1119, 844 чи «приблизно 388–385»?. ЗМІСТ (укр.). 15 серпня 2018. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Ізотов, Ігор (23 вересня 2022). 23 вересня чи 12 липня: коли у Полтаві мають святкувати день міста. Суспільне Новини (укр) . Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ [6682 (1174)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ АННА ЯРОСЛАВНА. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ W. W. Życiorysy panujących w Polsce od Mieczysława I-go do Stanisława Augusta. — Warszawa : Księgarnia Polska A. Dzwonkowskiego i Spółki, 1861. — S. 67. (пол.)
- ↑ Cytowska M. Paweł z Krosna (Procler, Proceler, Paulus Crosnensis Ruthenus) (ok. 1470—1517)… — S. 386
- ↑ Bulhakaŭ, Valer (2006). “Geopolityczne miejsce Białorusi w Europie i świecie”. с. 11. ISBN 978-83-60694-02-2. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 3 лютого 2023.
- ↑ Мстислав Святополкович (князь владимиро-волынский). Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ * Котляр М. Ф. Василько Ростиславич [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5. С. 38
- ↑ Черкас Б. В. Газі-Гірей I [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 18. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- ↑ Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів : Каменяр, 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8.
- ↑ Головата Н. А. Рагоза Михаїл [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 89. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- ↑ Pseudonimy i kryptonimy polskie [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Острозька академія — XVII століття. Енциклопедія / Ред. колегія: І. Пасічник, П. Кралюк, А. Атаманенко та ін. Національний університет «Острозька академія». — Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. — іл. — С..
- ↑ Брехуненко В. А. Кіндрат Бурляй — С. 27-38 / Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Інститут історії України НАН України, Науково-дослідний інститут козацтва. Редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін. К. : Видавничий дім «КМ Academia», 1998. — Кн. 1. — С. — ISBN 966-518-011-8.
- ↑ Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał)… — S. 554.
