Відкрити головне меню
Козацький писар (1786).

Генера́льний пи́сар — військове звання вищої службової особи.

Зміст

Гетьманський уряд 17-18 стРедагувати

Генеральний писар — член генеральної старшини, вища службова особа, яка вела справи гетьманського уряду в Україні в 17-18 століттях. Іноземці називали його канцлером. Генеральний писар керував діяльністю Генеральної військової канцелярії, приймав іноземних послів, брав участь у виробленні умов міжнародних договорів, вів дипломатичне листування. Генеральний писар зберігав державну печатку.

СписокРедагувати

 
Генеральний писар керував роботою Генеральної канцелярії і зберігав Військову печатку.

Дані подані згідно з дослідженням Володимира Кривошеї[1]:

1649 (1650[2])—1657    Іван Виговський гетьманування Богдана Хмельницького.
16631665    Степан Прокопович Потребич-Гречаний гетьманування Павла Тетері
?—1667.6.—1668.8.—?    Лука Бускевич гетьманування ????.
16681676.9.—?    Михайло Вуяхевич-Височинський гетьманування Петра Дорошенка.
16681672.2.    Матвій Гвинтовка гетьманування ????.
?—1670.5.10.—?    Герман Гапонович гетьманування ????.
17021709.6.27.    Пилип Орлик гетьманування Івана Мазепи.
17091723    Савич Семен гетьманування Івана Скоропадського та Павла Полуботка.
17271728    Чуйкевич Семен Васильович гетьманування Данила Апостола.
17281739    Турковський Михайло Максимович гетьманування Данила Апостола.
1741.2.20.—1742.11.5.    Андрій Безбородько правління Малоросійської колегії.
1750.2.22.—1762.3.5.    Андрій Безбородько гетьманування Кирила Розумовського.

Генеральний секретаріат УЦР УНРРедагувати

Генеральний писар в 1917-18 роках — член Генерального секретаріату УЦР УНР — вища службова особа Української Народної Республіки. Вів справи українського уряду, зберігав державну печатку, стверджував законність та чинність документів. Посада генерального писаря існувала з 15 (28 червня) 1917 року до 9 (22 січня) 1918 року.
   Генеральними писарями були Павло Христюк, Олександр Лотоцький. З листопада 1917 — справи Генерального секретаріату вів заступник генерального писаря Іван Мірний. 22 січня 1918 року у зв'язку з перетвореннями Генерального секретаріату у Раду Народних Міністрів УНР, замість генерального писаря було встановлено посаду державного писаря. Державним писарем УНР став Іван Мірний. В період Української Держави функції генерального писаря виконував державний секретар.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кривошея В. В. Українська козацька старшина: абетка генеральної старшини (1648–1783 рр.) // Гілея (науковий вісник). — № 21. — 2009.
  2. За Степанков В.С. Виговський Іван Остапович // Енциклопедія історії України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С.502—503.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати