1324 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1324 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1324 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1324 року.

1324
в
Україні
Десятиліття:
Див. також:

Інші події 1324
Список років в Україні

Події Редагувати

  • битва на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства. Станіслав, останній київський князь з династії Рюриковичів, втік у Рязань, де одружився з дочкою рязанського князя — Ольгою[1].

Особи Редагувати

Призначено, звільнено Редагувати

Народились Редагувати

Померли Редагувати

Засновані, створені Редагувати

Зникли, скасовані Редагувати

Видання, твори Редагувати

Пам'ятні дати та ювілеї Редагувати

 
Засновник єдиного Галицько-Волинського князівства волинський князь Роман Мстиславович Великий
 
Великий князь київський Олександр Невський в 1324—1263 роках

Міст, установ та організацій Редагувати

Видатних особистостей Редагувати

Народження Редагувати

 
донька князя Ярослава Мудрого Анна Ярославна (1024—1079)

Смерті Редагувати

 
Ікона Феодосія Печерського

Примітки Редагувати

  1. Русина О. В. Станислав, київський князь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 802. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  2. Stefan M. Kuczyński. Holszański Iwan Olgimuntowic… h. Hippocentaurus (zm. 1401) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.— Tom IX/4, zeszyt 43.— S. 587—588. (пол.)
  3. О. В. Творогов Никоновская летопись. С. 9, 13 (рос.)
  4. Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173
  5. ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1049. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023. 
  6. Плахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213
  7. князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XV ст.
  8. Котляр М. Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023)
  9. Чому Юрій — Долгорукий?. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 29 січня 2023. 
  10. Літопис руський. Роки 1324-1151.. litopys.org.ua. Процитовано 29 січня 2023. 
  11. Соловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) (рос.)
  12. Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
  13. Крип'якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]. — К., 1984.
  14. Олександр Невський [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
  15. Православні митрополити між Києвом, Царгородом і Москвою » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Процитовано 30 січня 2023. 
  16. Історичний нарис / Місто Полтава / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету. www.rada-poltava.gov.ua. Процитовано 28 січня 2023. 
  17. Вік Полтави: 1119, 844 чи «приблизно 388–385»?. ЗМІСТ (uk-UA). 15 серпня 2018. Процитовано 28 січня 2023. 
  18. Ізотов, Ігор (23 вересня 2022). 23 вересня чи 12 липня: коли у Полтаві мають святкувати день міста. Суспільне Новини (укр). Процитовано 29 січня 2023. 
  19. [6682 (1324)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  20. АННА ЯРОСЛАВНА. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023. 
  21. а б Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.
  22. Мстислав Святополкович (князь владимиро-волынский). Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 січня 2023. 
  23. * Котляр М. Ф. Василько Ростиславич [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5. С. 38

Посилання Редагувати