Синопсис Київський

Сино́псис Ки́ївський (повна назва «ΣYΝΟΨΙΣЪ, или Краткоє собраніє ω(т) Различны(х) лѣтописце(в)…») — компілятивний огляд української і східноєвропейської історії. Його вважають першим коротким нарисом історії України.[1] Сам твір друкувався без зазначення автора.[2]

Короткий описРедагувати

Скомпонований у другій половині XVII століття «Синопсис» починається від давніх слов'ян і сягає другої половини XVII століття, приділяючи особливу увагу Київській Русі. У додатку до синопсису вміщено перелік (розпис) князів, гетьманів і митрополитів.

Автор «Синопсису» достеменно невідомий, хоча здебільшого приписують його архімандриту Інокентієві Ґізелю.[1] Його ймовірним автором є економ Києво-Печерської лаври Пантелеймон Кохановський, а видавцем — типограф Іван Армашенко за благословення архімандрита лаври Інокентія Ґізеля[3]. Надрукований вперше у 1674 році друкарнею Києво-Печерської лаври.[3][1] Наступні два видання (1678 і 1680) містили значні доповнення, особливо 3-тє.[3] З часом до середини 19-ого століття за 150 років «Синопсис» було перевидано близько 30-ти разів.[3]

«Синопсис» було уживано як підручник історії не тільки в Україні, Білорусі та Росії, але й Сербії, Молдові, Болгарії.[3]

Критична оцінкаРедагувати

Для історичної концепції автора «Синопсиса» характерним є монархізм, провіденціалізм, промосковські тенденції, причому останні визначалися тодішньою політичною кон'юнктурою[3].

З погляду сучасної історичної науки, «Синопсис» викладав не встановлені історичні факти, а компіляцію з уявлень та традиційних легенд, тому вважається джерелом не стільки з історії, скільки з історичної міфології[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Волощенко О. І. Київський Синопсис [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
  2. Ірина Фаріон. «Синопсис» Інокентія Ґізеля як джерело мовної свідомості українців у другій половині ХVII століття [Архівовано 25 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Центр ім. Д.Донцова. 26 Лип 2017
  3. а б в г д е Мицик Ю. А. Синопсис виданий у Києві (1674) // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 565. [Архівовано 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  4. Півторак Григорій. Історична правда проти імперської облуди: Українці, білоруси, росіяни: три народи — три історії [Архівовано 5 березня 2020 у Wayback Machine.] // День. № 184. — 9 жовтня, 2015 р.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати