Відкрити головне меню

Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду

стаття-список у проекті Вікімедіа
Мапа князівств Київської Русі в 1237 році

Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду включає перелік пам'яток архітектури, які були створені на теренах усіх давньоруських земель та князівств до Батиєвого нашестя 12371240 років.

Список складається як зі збережених (повністю або частково) пам'яток, так і деяких втрачених або перебудованих споруд, по яких є хоч якась інформація.

Список побудований за географічним принципом.

Споруди, які добре зберегли первісні архітектурні форми.
Споруди, що вціліли більш або менш фрагментарно.
Об'єкти, що не збереглись або є фактично втрачені.

Київська земляРедагувати

На території Києва та Київської землі відомо більш ніж 50 мурованих споруд XXIII ст., з них добре збереглось до нашого часу 4, ще 5 — частково.

Назва Місце розташування Час будівництва Примітки Фото
Софійський собор Київ 10171022 або до 1037 Первісно — зальний п'ятинавний п'ятиабсидний 12-ти стовпний 13-ти банний храм з двома рядами зовнішніх галерей. Ззовні сильно перебудований на межі XVIIXVIII ст.: зведені знову частина західної стіни і західної подвійної галереї, добудовані придільні храми з новими високими банями, тепер храм виглядає пам'яткою доби українського бароко, тільки у декількох місцях зроблені зондажі первісної цегляної кладки. Збереглися деякі мозаїки (Богоматір Оранта, Христос Пантократор) та фрески XI ст., граффіті XIXII ст. Більша частина оздоблення храму — XVIII ст., в тому числі частково зберігся бароковий іконостас.  
Золоті ворота Київ 1037 Збереглися нижні частини стін у новобудові 1982 р. Надбрамна церква Благовіщення зруйнована ще в 1240, її сучасна реконструкція є гіпотетичною.  
Успенський собор Києво-Печерської лаври Київ 10731089 У 1230-ті роки після землетрусу збудовані знову склепіння, баня і південна стіна. Собор зруйнований в 1941 році. Відновлений в тому вигляді, який остаточно постав у XVIII ст. — тобто як пам'ятка доби українського бароко. Від собору XIXIII ст. збереглися майже лише тільки нижні частини вівтарних абсид. Первісно це був великий шестистовпний однобанний триабсидний храм з виділеним нартексом. До північного членіння нартексу примикала квадратна сходова вежа (знищена в 1240 р.), до північного — маленька чотирьохстовпна триабсидна двоповерхова церква-хрещальня Іоанна Предтечі[1].  
Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври Київ Близько 1106 Після численних перебудов XVIIXVIII ст. має вигляд і оздоблення в стилі українського бароко. Це надбрамний чотирьохстовпний триабсидний храм (абсиди не мають виступів ззовні)[2].  
Церква Архангела Михаїла Видубицького монастиря Київ 10701088 В 1200 р. зі сходу була збудована стіна-контрфорс. Проте на початку XVII ст. більша частина храму обвалилася. До нашого часу збереглась лише західна половина будівлі — нартекс з хорами і західна частина наоса з двома стовпами, що вбудовані в об'єм храму 1760-х років. Первісно це був шестистовпний або восьмистовпний храм з виділеним нартексом. В північному членінні нартексу розташована сходова вежа[3].  
Собор Архангела Михаїла Михайлівського Золотоверхого монастиря Київ 11081113 Первісно це був шестистовпний триабсидний храм зі сходовою вежею у північному членінні нартексу. До південного членіння нартексу примикала втрачена ще у давнину маленька чотирьохстовпна триабсидна церква-хрещальня. Повністю зруйнований в 1936 р. У наш час відновлена копія собору, але не по науковій реконструкції первісного вигляду, а таким, яким він постав у середені XVIII ст., після перебудови у барокових формах. Деякі мозаїки вціліли у музеях України і Росії, а ті фрески, що зберігалися до XX ст., майже всі втрачено[4].  
Спасо-Преображенська церква на Берестові Київ Кінець XI — початок XII століття Зберігся лише двоповерховий нартекс, вбудований в храм XVII ст. Це був великий шестистовпний триабсидний храм з виділеним нартексом. В південному членінні нартексу знаходилась сходова вежа, в північному — маленька триабсидна каплиця. До 3-х порталів храму примикали притвори[5].  
Церква Успіння на Подолі («Пирогоща») Київ 11311136 Первісно — шестистовпний триабсидний храм. При розкопках (19761979 рр.) віднайдені також рештки будівлі-попередника. До зруйнування в 1935 р. вже не існували первісна баня і склепіння. Нині відтворена з сучасних матеріалів у гіпотетичних формах XII ст[6].  
Церква Кирила Олександрійського Київ Близько 11401146 Великий шестистовпний триабсидний однобанний храм. Не збереглись первинні склепіння і верхня частина бабинця. Перероблена в стилі українського бароко. Збереглися в інтер'єрі деякі фрески XII ст., переписані Врубелем та іншими у 1880-ті роки[7].  
Церква Василя (Трьохсвятительська) Київ 11821183 Первісно — чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм. Знесена в 1935 р., до того мала вигляд пам'ятки українського бароко (сильно перебудована у 1640-ві і 1690-ті роки)[8].  
Свято-Василівський собор Овруч Близько 1190 Чотирьохстовпний триабсидний храм з двома круглими сходовими вежами, що розташовані симетрично біля західних кутів. Храм був поруйнований ще до XVI ст., в 19071909 рр. архітектором (О. В. Щусєвим) були відтворені втрачені склепіння, баня та сходові вежі, проте ця новобудова навряд чи відтворює первісний вигляд храму[9].  
Георгіївський (Успенський)собор Канів 1144 Шестистовпний триабсидний однобанний храм. На початку XIX століття фасади перероблені в стилі класицизм — добавлені фронтони і дзвіниці над нартексом.  
Успенська церква (Десятинна) Київ 988996 Перебудови XIXII ст. Поруйнована в 1240 р. На її руїнах збудована нова церква в 1630-ті рр. (знищена у XVIII ст.), потім ще одна в 18281842 рр. Зараз церква не існує, збереглись лише залишки фундаменту. Це був триабсидний храм — восьмистовпний або шестистовпний з окремим нартексом. До 3-х боків його примикали широкі галереї.
Терем на територіїї древнього Київського городища Київ Середина X століття (945(?)) Розкопки на пртязі XX ст[10]. Можливо це — залишки найдавнішої мурованої споруди Києва — палацу Ігоря (згідно з літописами — 945 р.[11]).
Терем з північного сходу від Десятинної церкви Київ Кінець X століття Розкопки XIXXX ст. Трикамерна споруда довжиною близько 21 м[12].
Терем з південного заходу від Десятинної церкви Київ Кінець X століття Розкопки 1914 р.(С. П. Вельмин)[13].
Терем з південного сходу від Десятинної церкви Київ Кінець X — початок XI століття Палацева споруда довжиною бл. 44 м. Розкопки XIXXX ст.[14].
Ротонда Київ Кінець XII — початок XIII століття Віднайдена археологічно в XIXXX ст. За різними версіями, це була або палацева споруда, або католицька церква[15].
Собор Федіра Стратилата Федорівського монастиря Київ 11291133 Знищена у 1240, руїни стін стояли до кінця XVII ст. Залишки розкопані у XIX ст., проте точний план храму невідомий[16].
Софійські (Батиєві) ворота «міста Володимира» Київ Кінець X — початок XI століття Поруйновані в 1240 р., залишки знесені в 1799 р. Можливо, мали надбрамну церкву (віднайдені залишки фресок). Розкопки 19351940 рр[17].
Огорожа митрополитчого двору Київ Перша половина XI століття Досліджена археологічно в 19481950 рр.(М. К. Каргер)[18].
Митрополитча лазня Київ Кінець XI — початок XII століття Досліджена археологічно в 1946 р.(М. К. Каргер)[19].
Церква Ірини (на території митрополитчої садиби) Київ Близько 1050 Після 1240 р. не функціонувала, руїни поступово розібрані у XVIIXVIII ст. Досліджена археологічно. Це був триабсидний храм — або чотирьохстовпний з галереями (східні членіння яких мали абсиди), або п'ятинавний 12-ти стовпний. В північно-західному куті знаходилась сходова вежа[20].
Георгіївська церква Георгіївського монастиря Київ Близько 10511053 За даними розкопок, це була шестистовпна триабсидна церква, з півночі та півдня вона мала галереї. Руїнована під час монгольської навали, проте ще існувала на початку XVII ст., потім церква була збудована знову у 1674 і 1744 рр. Храм XVIII ст. перебудовувався, нині він теж вже не існує[21].
Невідома церква на Володимирській вулиці. Помилково ідентифікована як церква Ірини Київ XI століття Зруйнована в 1240. У XIX ст. ще стояли нижні частини стін, пізніше збережений стовп храму був оформлений як каплиця. Каплиця знесена у 1935. Це був триабсидний храм — п'ятинавний 12-ти стовпний або шестистовпний тринавний з галереями[22].
Терем на Ірининській вулиці Київ XI століття Досліджений розкопками 19131914 рр[23].
Церква Димитрія Солунського Димитрієвського монастиря Київ Друга половина XI століття Досліджена археологічно в XIXXX ст. Шестистовпний триабсидний храм. До бічних членіннь нартексу примикали якісь споруди — можливо, сходова вежа та хрещальня[24].
Церква (Василя Великого(?)) на Вознесенському взвозі Київ Кінець XII — початок XIII століття (1197 (?)). Розкопки XIXXX ст. Це був чотирьохстовпний триабсидний храм, причому лише центральна абсида мала виступ ззовні. Храм був збудований, скоріш за все, смоленськими майстрами[25][26].
Невідома будівля в Нестеровському провулці. Київ Початок XIII століття Розкопки 1967 р.(П. П. Толочко). Віднайдені також залишки будівлі-попередника[27].
Невідома церква на садибі біля будівлі Мистецького інституту Київ Друга половина XI століття Розкопки 1947 р. (М. К. Каргер). Це був невеликий шестистовпний триабсидний храм[28].
Невідома церква у Киянівському провулку Київ Друга половина XI століття Розкопана у XIX ст. Точний план залишився невідомим[29].
Невідома будівля на горі Киселівка Київ XI століття (?) Тип та план споруди не встановлені. Лише залишки будівельних матеріалів[30].
Будівля на Волоській вулиці Київ Кінець XII століття Розкопки 1955 (В. А. Богусевич). Тип та план детально не з'ясовані[31].
Невідома будівля на перехресті вулиць Нижній Вал та Волоської Київ XII століття (?) Розкопками 1980 р. віднайдені залишки невідомої споруди, тип якої з'ясувати не вдалося[32].
Церква Бориса і Гліба (Турівська Божниця) Київ До 1146 Розкопки 1955 (В. А. Богусевич). Залишки фундаментів[33].
Церква Василя(?) на Щекавиці Київ До 1182 Розкопки 1980 р. Детальний план будівлі з'ясувати не вдалося[34].
Церква Миколи Йорданського Київ Друга половина XI століття Пошкоджена в 1240 р., але ще існувала на початку XVII ст. Нині не існує. розкопки XIXXX ст. Первісний план храму з'ясувати не вдалося[35].
Собор Влахернської ікони Богоматері Кловського монастиря Київ 10961108 Поруйнований в 1240 р. храм остаточно знищений десь в середині XVIII ст. Досліджений археологічно в 1960-ті — 1970-ті рр. За одним з варіантів реконструкції це був великий п'ятинавний храм з одним рядом галерей, за іншим — тринавний шестистовпний з двома рядами галерей[36].  
Церква Успіння Гнилецького монастиря Київ Кінець XII століття Розкопки 19761980 рр.(П. П. Толочко, В. А. Харламов). Це був чотирьохстовпний одноабсидний храм з притвором[37].
Церква Бориса і Гліба Вишгород Закладена близько 1076, освячена в 1115 Напівзруйнована в 1240 р. будівля знесена на початку XVII ст. Розкопки 19361937 рр. та 1952 р. (М. К. Каргер). Це був великий триабсидний восьмистовпний храм[38].
Церква Петра і Павла Білгородка 1197 Зруйнована у давнину, не існує. Неодноразово досліджувалась археологічно у XX ст. Це був шестистовпний триабсидний храм. Він був п'яти- або трибанним (були віднайдені залишки одного з малих бабинців)[39].
Невідома церква («Малий храм») Білгородка Кінець XII століття Зруйнована у давнину, не існує. Досліджена археологічно. Це був чотирьохстовпний храм з однією великою абсидою[40].
Невідома церква («Великий храм») Заруб Кінець XI — початок XII століття Зруйнована ще у другій половині XII ст. Досліджена археологічно (М. К. Каргер). Це був шестистовпний триабсидний храм[41].
Невідома церква («Малий храм») Заруб 1180-ті рр. Зруйнована у давнину, не існує. Розкопки XIXXX ст. Це був чотирьохстовпний триабсидний храм[42].
Невідома споруда Біла Церква XII століття (?) Розкопками віднайдено лише будівельні матеріали. Тип та план споруди невідомі[43].

Споруди, відомі лише за джерелами:

  • Церква Андрієвського Янчина монастиря — 1086, перебудована 1131.
  • Трапезна Києво-Печерської лаври — 11081110.
  • Мурована огорожа Києво-Печерської лаври — 1180-ті — 1190-ті.
  • Церква Івана Богослова у Копирєвому кінці — закладена в 1121 році.
  • Новгородська божниця — 1147; знаходилась на Подолі, Можливо залишки однієї з розкопаних безіменних споруд належать саме їй.
  • Монастир Симеона Стовпника — 1147; знаходився у Копиревому кінці, Можливо залишки споруди у Киянівському провулку належать церкві цього монастиря.
  • Хрестовоздвиженська церква — 1212; зруйнована в давнину, дерев'яна церква на її місці існувала ще у XVIII столітті[44].

Чернігово-Сіверська земляРедагувати

  • На території Чернігівського князівства відомо близько 15 мурованих споруд домонгольского періоду, з них добре збереглось до нашого часу 4, ще 1 — частково.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Спасо-Преображенський собор Чернігів Перша половина XI століття Доволі висока. Восьмистовпний триабсидний п'ятибанний храм. Первісно мав прибудівлі — дві симетричні каплиці, північну сходову вежу та південний приділ-хрещальню. У XVIII ст. зазнав перебудови. Були перекладені конхи абсид і частина склепіннь. Бічні каплиці були зламані. Південна хрещальня була знищена, на її місці зведена вежа-дзвіниця. Древня північна сходова вежа симетрично надбудована, теж з ярусом дзвонів. Перед порталами собору зведдені притвори. Мармурові стовпи в інтер'єрі обкладені цеглою[45][46][47].  
Собор Бориса й Гліба (Чернігів) Чернігів 11151123[48] Шестистовпний триабсидний однобанний храм. Дещо пізніше побудови був оточений галереями (втрачені). У XVII ст. перебудовувався у костьол. Наприкінці XVII ст. перебудований в стилі українського бароко. В 1857 р. збудована нова вівтарна частина. Склепіння і вівтарні абсиди первісного храму не збереглись. Первісний вигляд відтворено в 1950-ті рр. у процесі глибокої реконструкції (М. В. Холостенко)[49]. В процесі дослідження собору була виявлена будівля-попередник (маленька церква або палацева споруда).  
П'ятницька церква Чернігів Перші роки XIII століття[50] Чотирьохстовпний триабсидний храм зі ступінчатою композицією верхніх частин. Перебудована в стилі українського бароко наприкінці XVII ст. Зруйнована німцями у 1943 р. Відбудована П. Д. Барановським у первісних формах в 1959 р. Від древнього храму в новобудові вціліли стіни (краще збереглись північна і вівтарна) і частина склепіннь.  
Успенський собор Єлецкого монастиря Чернігів До 1097 або 11101120 Це шестистовпний триабсидний храм з трьома притворами (останні не збереглися). Зовнішній вигляд перероблений у добу українського бароко, добудовані бані над нартексом та вівтарем, з півдня прибудований приділ. Збереглися деякі фрески XII ст[51].  
Іллінська церква Чернігів 1069(?) або початок XII століття[52] Невелика безстовпна одноабсидна церква з нартексом. В результаті перебудови кінця XVII ст. у формах українського бароко отримала дві додаткові бані.  
Ворота і надбрамна церква Дитинця Чернігів Друга половина XII століття[53] Втрачені у давнину. Знайдені розкопками 1953 р. (В. А. Богусевич). Існування надбрамної церкви є гіпотетичним (під час археологічних розкопок віднайдені рештки мозайок та фресок).
Терем Чернігів XI — початкок XII століття Рештки розкопані в 19501951 (В. А. Богусевич, М. В. Холостенко)[54].
Михайлівська церква Чернігів 1174 Втрачена в XVII ст[55]. Розкопана в 1956 р. (Б. А. Рибаков). Чотирьохстовпний, мабуть триабсидний, храм.
Благовіщенська церква Чернігів 1186 Втрачена у давнину. Розкопана в 19461947 рр. експедицією Б. А. Рибакова. Це був великий шестистовпний триабсидний храм з галереями.
Катерининська церква Чернігів XII ст Втрачена у давнину. Лише фрагменти древніх будівельних матеріалів були віднайдені в 1949 р. (В. А. Богусевич). Нинішня церква в стилі козацького бароко збудована на межі XVIIXVIII ст.
Церква «в Дитинці» Путивль Кінець XII століття або до 1239 Втрачена наприкінці XV — на початку XVI ст. Розкопана археологічно в 19591960 рр. (В. А. Богусевич) та 1965 р. (Б. А. Рибаков). Це був триконховий чотирьохстовпний триабсидний храм[56].
Спасо-Преображенський собор Спасо-Преображенського монастиря Новгород-Сіверський Кінець XII — початок XIII століття Перебудований в стилі козацького бароко до 1678 р. Втрачений наприкінці XVIII ст., на його місті архітектор Кваренгі звів новий храм в стилі класицизму. Розкопки проводились в 19541956 рр. (М. В. Холостенко). Згідно з даними розкопок це був чотирьохстовпний триабсидний храм з притворами[57].
Церква (Івана Богослова обо Троїцька) Трубчевськ Кінець XII ст — перша третина XIII століття Втрачена. Збудована заново на початку XVI ст. і повністю перебудована в стилі провінційного бароко наприкінці XVIII ст. Розкопки 1971 р. (П. О. Раппопорт). Первісно це був чотирьохстовпний триабсидний храм[58].
Церква Вщиж Кінець XII ст — початок XIII століття Знищена з усім містом під час монголо-татарського нашестя. Неодноразово розкопувалась в XIXXX ст. Згідно з даними археології це був невеликий чотирьохстовпний триабсидний храм[59].

Споруди, що не досліджувались археологічно:

Переяславська земляРедагувати

  • На території Переяславського князівства відомо близько 12 мурованих споруд домонгольского часу, частково збережене до нашого часу лише 1.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Церква Архангела Михаїла («Юр'єва Божница») Остер (місто) Кінець XI — початок XII століття, за іншими даними 1120 або 1152[61][62] Невеликий безстовпний храм, триабсидний (лише центральна мала виступ ззовні). Зруйнована наприкінці XVIII ст., збереглась лише вівтарна частина. В абсиді — фрески (початок XII ст).
Собор Михаїла Архангела Переяслав-Хмельницький 1089, 1120-ті рр., 1230-ті рр. Соборний храм Переяслава. Двічи страждав від землетрусів. Знищений після 1239 р. Нинішня церква відноситься до XVIII ст. Залишки древнього храму досліджені в 1949 та 19521954 рр. (М. К. Каргер) та 1975 (В. А. Харламов). Це був великий п'ятинавний храм з галереями, основне ядро було чотирьохстовпним з однією великою абсидою. До храму в XIIXIII ст. було зроблено прибудови — декілька каплиць — княжих усипалень[63].
Єпископські ворота з надбрамною церквою Федора Стратилата та мурована огорожа Дитинця Переяслав-Хмельницький 1089 Ворота розкопані в 1950-ті — 1960-ті рр. Знайдені залишки від мозайок та фресок надбрамної церкви[64].
Церква Андрія Стратилата Переяслав-Хмельницький 10891090 Втрачена у давнину, розкопана археологічно в 1956 р. (М. К. Каргер). Маленька безстовпна церква, триабсидна, оточена з 3х боків галереями[65].
Єпископська лазня Переяслав-Хмельницький 1089 Перша на Русі мурована баня — «строенье баньное камено, сего же не бысть прежде в Русі». Розкопки 1963 р. (Р. О. Юра). Велика двокамерна будівля[66].
Невідома церква на вул. Радянській Переяслав-Хмельницький Кінець XI століття Розкопки 1952 р. (М. К. Каргер). Невеликий безстовпний одноабсидний храм з притвором[67][68].
Успенська церква Переяслав-Хмельницький Середина XII століття Нині на її місці стоїть церква 1880-х рр. Це був маленький безстовпний одноабсидний храм (розкопки 1888 р., П. А. Лашкарьов, та 1945 р., Б. А. Рибаков)[69]. При розкопках були віднайдені матеріали будівлі-попередника (XI ст.)
Невідома церква (Успенська?) Переяслав-Хмельницький 1098 (?) Розкопана в 1958 р. Невеликий чотирьохстовпний триабсидний храм[70].
Спасо-Преображенська церква Переяслав-Хмельницький Кінець XI століття Знищена після XIV ст. Досліджена археологічно в 1953 р. (М. К. Каргер). Невеликий двостовпний одноабсидний храм[71].
Воскресенська церква Переяслав-Хмельницький Середина — друга половина XII століття Знищена у давнину. Розкопана в 1953 р. (М. К. Каргер). Шестистовпний триабсидний храм[72]. При розкопках були віднайдені будівельні матеріали храму-попередника (XI ст.).
Борисоглібська церква «на Льтє» Бориспіль 11171125 Збудована В.Мономахом. Знищена половцями ще в 1154 р. Залишки віднайдено в XIX ст., комплексні розкопки проведені в 1950 р. (М. К. Каргер). Невеликий храм, точний план його по решткам підмурків встановити не вдалось[73].

Не досліджені археологічно споруди. Відомі лише з літописів:

Волинська земляРедагувати

  • На території Волинського князівства відомо близько півтора десятку мурованих споруд домонгольского періоду, частково збережене до нашого часу лише 1.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Успенський собор Володимир-Волинський 1160[75] Великий шестистовпний храм. У середині XVIII ст. перебудований в базиліку т.зв. «сарматського стилю», при чому були втрачені склепіння і баня. Реконструкція 1900 р. (Г. І. Котов) є маловдалою і скоріш за все не відповідає первісному вигляду храму.
Невідома церква біля храму Василя Великого Володимир-Волинський Кінець XII — початок XIII століття[76][77] Віднайдений в 19551956 рр. М. К. Каргером під час археологічних розкопок. Чотирьохстовпний триабсидний храм. Втрачений у давнину, нині не існує.
Церква Федора Стратилата — т.зв. «Стара Кафедра» Володимир-Волинський Середина XII століття, новий храм — другої половини XII століття[78][79]. Віднайдена археологічно в 1886 р. (А. В. Прахов), потім в 1975 р. (П. О. Раппопорт). Первісно це був невелика безстовпна одноабсидна церква з галереями. У другій половині XII ст. на її місці зведений новий храм — шестистовпний, триабсидний. Втрачена у давнину, не існує.
Вежа Луцьк Перша половина — середина XIII століття Знищена при забудові замку в XIV ст. Віднайдена археологічно в 1978 р. Залишки лежать під Стирової вежею Луцького замку[80].
Церква Івана Богослова Луцьк 1170-ті рр. Перебудовувалась в XIV - XVII ст., остаточно знищена в 1776[81].  
Церква Івана Богослова Холм До 1239 Побудована Данилом Галицьким як церква княжої резиденції. Втрачена, ймовірно, в XV ст.
Терем[82] Холм До 1239 Княжа резиденція Д.Галицького. Залишки віднайдені археологічно в 19661968 (Я. Гурба, І. Кутиловська).
Успенська церква Дорогобуж XII століття (?) Знищена в XVI ст. при побудові нині існуючої церкви[83].

Споруди, відомі лише по джерелам, проте археологічно не були віднайдені:

Галицька земляРедагувати

  • На території Галицького князівства відомо близько 15 мурованих споруд домонгольского періоду, частково збережене до нашого часу 1.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Церква Святого Пантелеймона село Шевченкове біля Галича Близько 1200 Первісно — білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм. Уся верхня частина, склепіння і баня знищені при перебудові церкви в костьол Св. Станислава в 1611 р. Новітня реконструкція є дуже маловдалою спробою відновити гіпотетичний первісний вигляд храму.  
Успенський собор село Крилос біля Галича 1140-ві — 1150-ті рр. Розібраний в XVI ст., не існує. Згідно з даними археології, це був величний білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм з бічними галереями[85].
Іллінська церква село Крилос біля Галича Друга половина XII — перша третина XIII століття Розібрана на початку XIX ст. Не існує. Залишки досліджені М. К. Каргером в 1955 р. Це була невелика одноабсидна ротонда з притвором[86].
Благовіщенська церква Галич Друга половина XII — перша третина XIII століття Втрачена після 1458 р. Досліджена археологічно (1884, Л.Лаврецький, І. Шараневич). Безстовпна церква з подовженою двокамерною вівтарною частиною.
Церква на урочищі Цментаржиска (кладовище) Галич Друга половина XII — перша третина XIII століття Втрачена у давнину. Досліджена археологічно (1880-ті рр., Л.Лаврецький, І. Шараневич). Білокам'яний чотирьохстовпний храм, скоріш за все триабсидний[87].
Спасо-Преображенська церква Галич 1152 Втрачена до 1627 р. Згідно з даними розкопок (1880-ті рр., Л.Лаврецький, І. Шараневич та 19801981, О. М. Іоаннесян) це був білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм[88].
Церква «полегон» Галич Середина — третя чверть XII століття Втрачена у давнину. Згідно з даними розкопок (1880-ті рр., Л.Лаврецький, І. Шараневич та 1979, О. М. Іоаннесян) це була білокам'яна церква у вигляді квадрифолія, 8-гранна в плані[89][90].
Церква «понад Борщовом» (Кирила Олександрійського?) Галич XII століття Втрачена у давнину. Досліджена археологічно (1880-ті рр., Л.Лаврецький, І. Шараневич). Це був білокам'яний триабсидний чотирьохстовпний храм.
Церква (Борисоглібська?) в урочище Побережжя Єзуполь біля Галича XII століття Втрачена у давнину. Досліджена археологічно (1935, Я.Пастернак, та 1959, М. К. Каргер). Це була білокам'яна церква у вигляді квадрифолія, 4х-пелюсткова в плані[91].
Церква (Василя Великого?) Васильов XIIXIII століття Знищена в XVII ст. Віднайдена розкопками 19581959 (Б. А. Тимощук, Г. Н. Логвин)[92]. Це був білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм з пізнішими прибудовами.
Церква Звенигород Галицький До 1144[93][94] Досліджена археологічно в 19651968 (А. А. Ратич). Це був білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм.
Терем Звенигород Галицький До 1144 Знищений у давнину. Досліджений археологічно в 19651968 (А. А. Ратич).
Церква Іоанна Богослова Перемишль 11191126 Розібрана в XV ст. Археологічно досліджена в 19591964 (А.Жакі). Це був білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм.
Терем Перемишль XII століття (?) До прямокутної палацевої будівлі примикала більш ранішня каплиця-ротонда. Терем остаточно знищений на початку XVII ст[95].

Споруди, відомі лише з джерел, проте археологічно не досліджені:

Новгородська земляРедагувати

  • На території Новгородської землі відомо більш ніж 50 мурованих споруд домонгольского часу, з них добре збереглось до нашого часу 10, ще 4 — частково.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Софійський собор Великий Новгород 10451052 Зальний п'ятинавний 12-ти стовпний триабсидний храм з двоповерховими галереями з 3-х боків. Галереї мають приділи з абсидами у східних членіннях. Храм має 6 бань — над основним об'ємом та сходовою вежею, що розташована у південно-східній частині західної галереї. Внутрішнє оздоблення, іконостаси — XVIXIX ст., хрест над головною банею — XV ст., вціліли деякі фрески 1108 р. З собору походять численні древні ікони та інші предмети культу (зараз у Новгородському музеї-заповіднику). На одному з порталів вціліли бронзові «корсунські» врата 1120-х рр.
Миколо-Дворищенський собор Великий Новгород Закладений в 1113 Великий шестистовпний триабсидний храм з виділеним нартексом. В XVII ст. прибудовано шатрову дзвіницю та зроблений підклет. Наприкінці XVIII ст. знищені 4 бічні бані собору. В результаті новітньої реконструкції відновлений позакомарний дах, відтворені 4 бічні бані. Фрагменти фресок XII ст[97].
Собор Різдва Богородиці Антонієва монастиря Великий Новгород 11171122 В XVIIXVIII ст. зроблені прибудови, змінено форму даху. Це шестистовпний триабсидний храм, первісно в його об'ємі був виділений нартекс (хори зламані в XVII ст.). До північного членіння нартексу примикає кругла в плані сходова вежа. Храм має три бані (дві малі розташовані асиметрично — над південним членінням нартексу та над сходовою вежею). Фрагменти фресок 1125 р[98].
Георгіївський собор Юр'єва монастиря Великий Новгород 11191130[99] Добре збережений до нашого часу храм (спотворено лише форму даху). Це великий шестистовпний триабсидний храм, до північного членіння нартексу примикає квадратна в плані сходова вежа. Храм має три бані (дві малі розташовані асиметрично — над південним членінням нартексу та над сходовою вежею). Від фрескового розпису XII ст. збереглись деякі окремі композиції, у тому числі в бані над сходовою вежою.
Церква Благовіщення в Аркажах (на М'ячині) Великий Новгород 1179 Церква сильно перебудована в середині XVII ст., причому від древнього храму вціліли нижня частина північної і значна частина східної стін з вівтарними абсидами. Нова церква в плані повторює свого попередника. Це був чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм. Частково збереглись фрески 1189 р[100].
Церква Різдва Богородиці у Перинському скіту Великий Новгород 1220-ті рр. Маленький чотирьохстовпний храм з однією пониженою абидою. Перебудовувались фасади; первісний вигляд відновлено під час наукової реставрації (19481961 рр., Р.Кацнельсон та Л.Краснорєчьєв). Розкопки 1948 р. (А. В. Арциховський)[101].
Церква Спаса на Нередиці Великий Новгород 11971198 Чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм. Церква сильно зруйнована німцями в 1943 р. Відбудована після війни у первісних формах, але загинув майже весь унікальний фресковий ансамбль 1199 р[102].
Церква Петра і Павла на Синичій горі(на Сильнищі) Великий Новгород 11851192 Добре збережена до нашого часу церква (реставрація 1963, Г. М. Штендер). Спотворено лише форму даху. Це чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм[103].
Церква Кирила Олександрійського Мало-Кирилівського монастиря на Нелєзінє Великий Новгород 11961197 У 1754 р. і у XIX ст. дуже перебудована, причому від древнього храму залишились нижні частини стін. Церква повністю знищена під час війни. Це був чотирьохстовпний триабсидний, первісно однобанний храм[104].
Церква П'ятниці на Торгу Великий Новгород 1207 В 1345 р. частково зведені знову склепіння і верхи стін, бабинець перебудований в XVI ст. Реставрація 19541957 (Г. М. Штендер). Церква зведена за зразком сучасних їй храмів Смоленська, скоріш за все тамошніми майстрами. Це чотирьохстовпний триабсидний храм, причому лише центральна абсида має вівтарний виступ ззовні. З 3-х боків до храму примикають притвори. Дослідження залишків первісних склепіннь показало, що храм мав пірамідальну конструкцію своїх верхніх частин, і був дуже схожий на Свірську церкву Смоленська[105].
Собор Різдва Іоанна Предтечі Іванівського монастиря Псков 1130-ті — 1140-ві рр. Добре зберігся до нашого часу. Шестистовпний триабсидний храм з трьома банями[106]. Невелика дзвіниця, поставлена безпосередньо на храм — XVI ст., притвор — кінця XVII ст.
Спасо-Преображенський собор Мірожського монастиря Псков До 1156 Добре збережений до нашого часу храм, хрещатий в плані. Не має східного членіння свого основного об'єму, тобто фактично є двостовпним. Ззовні дещо перероблений у XVIIXIX ст. (планується реставрація). Майже повністю зберігся фресковий ансамбль 1150-х років, виконаний грецькими майстрами[107]. Невелика дзвіниця, поставлена безпосередньо на храм — XVI ст.  
Спасо-Преображенський собор Спасо-Преображенського монастиря Стара Русса 1198 Після численних перебудов (1442, 1620-ті рр.) від древнього храму залишились лише нижні частини стін. Це чотирьохстовпний триабсидний храм. Давній притвор, що примикав до західного порталу храму не зберігся до нашого часу[108].
Успенська церква Успенського монастиря Стара Ладога 1160-ті рр. Добре збережений до нашого часу храм, чотирьохстовпний, триабсидний. Два низьких притвора, що примикали до північного та західного порталів храму, не дійшли до нашого часу. В інтер'єрі храму збереглися кілька фрагментів давньоруського живопису[109].
Георгіївська церква Стара Ладога Близько 11651166 Добре збережений до нашого часу храм, чотирьохстовпний, триабсидний. Значні фрагменти фрескового розпису XII ст[110].
Церква Бориса і Гліба в Дитинці Великий Новгород 11671173 Перебудовувалась у 1302 і 1441 рр. Розібрана у 1680-ті рр., на її місці наприкінці XVII ст. збудована маленька безстовпна церква Андрія Стратилата. Збереглося кілька старовинних зображеннь втраченого храму (XVII ст.). Розкопки 1940 р. (А. А. Строков), 1969 р. (М. К. Каргер). Це був великий шестистовпний триабсидний храм. До південного членіння нартексу примикала квадратна в плані сходова вежа. Згідно із старовинними зображеннями, храм був однобанним[111].
Церква Федора Стратилата на Щіркові вулиці Великий Новгород Кінець XII — початок XIII століття Збережена до нашого часу церква побудована у 12921294 рр., і капітально перебудована у 1682 р. Розкопки 1974 р. (Г. М. Штендер, Н. П. Пахомов). Нині існуючий храм закриває свого попередника. Це був триабсидний, скоріш за все, чотирьохстовпний, храм[112].
Церква Федора Стратилата на Руч'ї Великий Новгород 1115 Збудована знову. Зараз на її місці стоїть храм 13601361 рр., відомий фресками XIV ст. Розкопки 19511955 (Л. М. Шуляк). Точний план первісної будівлі виявити не вдалося[113].
Церква Різдва Іоанна Предтечі на Опоках (на Петрятиному Дворі) Великий Новгород 11271130 Знову зведена в 1184 р. Ще раз пребудована у первісних формах в 1453 р., збережена до нашого часу (хоча була сильно зруйнована під час війни). Розкопки 1979 р. (П. О. Раппопорт). Первісний храм був шестистовпний, триабсидний, мав виділений нартекс. Скоріш за все він був однобанним[114].
Церква Успіння на Торгу Великий Новгород 11351144 Збудована знову у 1458 р. у первісних формах церква збережена до нашого часу (перебудови та прибудови XVIXVIII ст.). Розкопки 1980 р.(А. А. Пєскова). Первісно це був невеликий шестистовпний, триабсидний, однобанний храм[115].
Церква Іллі Пророка на Славні Великий Новгород 11981202 Збудована знову у 1455 р. у первісних формах. Ця церква збережена до нашого часу, хоча дуже пошкоджена під час війни. Розкопки 1981 р. (П. О. Раппопорт). Це був чотирьохстовпний триабсидний, скоріш за все, однобанний храм[116].
Церква Воскресіння (Увірення Фоми) на М'ячині Великий Новгород 11951196 Збудована знову у 1463 р. у первісних формах. Ця новобудова була дуже пошкоджена під час війни. Первісний храм був чотирьохстовпний триабсидний, однобанний[117].
Церква Варвари Великий Новгород 1218 Знищена у XVIII ст. Не існує. Під час розкопок 1972 р. віднайдено залишки будівлі, проте план храму встановити не вдалося[118].
Церква Успіння Аркажського монастиря Великий Новгород 11881189 Перебудовувалась, знищена у середині XIX ст. Нині не існує. Залишки храму розкопані в 1962 р. (С. Н. Орлов, Л. Є. Краснорєчьєв). Це був невеликий чотирьохстовпний триабсидний храм, до його західного порталу примикав притвор[119].
Церква Пантелеймона Целителя Великий Новгород 1207 Знищена у 1810 р., не існує. Розкопки 1978 р. (П. О. Раппопорт). Це був маленький чотирьохстовпний триабсидний храм. Перед західним порталом знаходився притвор[120].
Церква Благовіщення на Городищі Великий Новгород Закладена в 1103 На її місці у 13421343 рр. був збудований новий храм, перебудований у XVIIIXIX ст. Зараз залишились рештки від храму XIVXIX ст., зруйнованого під час німецько-радянської війни. Розкопки 19661970 (М. К. Каргер). Первісний храм був великою шестистовпною спорудою з виділеним нартексом. До північного кута нартексу примикала квадратна в плані сходова вежа[121].  
Спасо-Преображенський собор Хутинського монастиря Великий Новгород 11921193 Існуючий собор зведено у 15081515 рр., він зовсім не повторює попередній храм. Розкопки 1981 р. (В. А. Булкін). Чотирьохстовпний, скоріш за все, триабсидний храм[122].  
Троїцький собор Псков Близько 1138, перебудований до 1192 Перебудовувався у 13651367 рр., а наприкінці XVII ст. знищений. Існуючий розкішний собор зведено у 16941699 рр., він зовсім не схожий на храм XIIXIV ст. Розкопки 1981 р. (В. Д. Білецький). Існують численні старовинні зображення собору XIIXIV ст. Це був великий однобанний триабсидний шестистовпний храм, який мав пірамідальну конструкцію склепіннь і постамент під бабинцем. У кутових членіннях пониженого нартексу були розміщені однобанні приділи. Перебудова кінця XII ст. скоріш за все була проведена смоленськими майстрами[123].
Церква Дмитра Солунського Псков Між 1116 та 1138 Згідно з літописами, це був найдавніший мурований храм Пскова. Знаходився в «Довмонтовому місті». В 1524 був перекладений, а на початку XVIII ст. знищений. Розкопки 19651966 (В. Д. Білецький). Це був чотирьохстовпний триабсидний храм[124].
Спасо-Преображенська церква Стара Ладога XII — початок XIII століття Знищена ще до 1500 р. Розкопана ще в 18841885 рр. (Н. Є. Бранденбург). Це був чотирьохстовпний триабсидний храм з притвором перед західним порталом[125].
Невідома церква на річці Ладожка Стара Ладога XII століття Знищена давно, не існує. Розкопана ще в 18841885 рр. (Н. Є. Бранденбург). Чотирьохстовпний триабсидний храм з притвором перед північним порталом[126].
Староладозька фортеця Стара Ладога Межа IXX столятть, перебудова 11141116 Найдавніша мурована споруда на давньоруських землях. Перша кам'яна фортеця зведена варягами, перебудована на початку XII ст. при князеві Мстиславі(розкопки 19721974 рр., А. Н. Кірпічников)[127]. Залишки древніх мурів лежать під фортецею XVXVI ст.
Церква Клімента Стара Ладога 1153 Зруйнувалась на початку XVII ст. Неодноразово розкопувалась в XIXXX ст. Це був великий чотирьохстовпний триабсидний храм з відділеним нартексом[128].
Собор Миколая Чудотворця Микольського монастиря Стара Ладога Скоріш за все початок XIII століття Древній храм перебудований майже повністю, на його місці стоїть собор 1640-х рр. Неодноразово досліджувався в 1970-ті рр. Собор XVII ст. майже повторює свого попередника. Це був чотирьохстовппний триабсидний храм[129].
Ізборська фортеця Старий Ізборськ Межа XIIXIII століть Древня фортеця розташовувалась на Труворовому городищі Ізборська. Досліджена археологічно в 19741979 рр. (В. В. Сєдов). Дослідження показали, що мурованими були лише одна стіна та одна вежа фортеці. В XIII ст. вона неодноразово поновлялася[130].

Споруди, що вказані у джерелах як муровані, проте не досліджені археологічно:

Володимиро-Суздальска земляРедагувати

  • На території Володимиро-Суздальського князівства відомо близько 27 мурованих споруд домонгольского періоду, з них добре зберіглось 4, ще 5 — частково.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Спасо-Преображенський собор Переславль-Залєський 11521157 Добре збережений до нашого часу білокам'яний храм. Чотирьохстовпний, триабсидний, однобанний. До реставрації 1891 р. зберегалися значні фрагменти первісного фрескового розпису[132].  
Церква Бориса та Гліба Кідекша 11521157 Храм перебудований в 1660-ті рр., причому були втрачені склепіння, баня, абсиди та східна пара стовпів. Первісно це був білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний храм. Збереглися деякі фрески XII ст[133].  
Успенський собор Владимир 11581160, 11861189 Колись головний храм Володимиро-Суздальської Русі. Збудований з білого каменю. Первісно — шестистовпний триабсидний однобанний собор. При перебудові в 1180-ті рр. перетворений на величний п'ятинавний 16-стовпний зальний п'ятибанний храм. Інтер'єри собору — XVIII ст., проте вціліли деяки фрески XIIXIII ст. та 1408 р.(А.Рубльов та Д.Чорний). Розкопки 1951 р. (О. В. Столетов)[134]. Храм має прибудови XIX ст. — притвор та дзвіницю.  
Золоті ворота Владимир 11581164 Від первісної білокам'яної будівлі залишився лише основний об'єм на висоту до рівня склепіннь. Саме склепіння перекладене, надбрамна церква Ризположення збудована знову з тогочасної цегли в 17951810 рр. (первісно це був маленький чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм). З обох боків воріт прибудовані кордегардії[135].  
Собор Дмитра Солунського Владимир 11941197 Добре збережений до нашого часу храм — колишній княжий собор. Це білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм. Він має різноманітний скульптурний декор на фасадах. На початку XIII ст. (1229 р.(?)) до храму з 3-х боків були прибудовані бічні галереї з двома сходовими вежами в західній ділянці. Ці частини храму були знищені під час помилкової «реставрації» в 1830-ті рр. Розкопки 1945 р. (М. М. Воронін)[136].  
Собор Різдва Богородиці Богородице-Різдвяного монастиря Владимир 11901192 Первісно це був білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм. В XVII ст. перекладені з цегли склепіння, прибудована шатрова дзвіниця. Первісний собор існував до 1860 р., коли був розібраний і зведений знову з цегли М. А. Артлебеном[137]. Цей храм XVIIXIX ст. був зруйнований в 1930-ті роки, нині він відбудований з сучасних матеріалів і зовсім не схожий на первісну будівлю.  
Успенський собор Княгиніна монастиря Владимир 12001202 Сучасний храм зведений на межі XVXVI ст. у формах, приблизних до свого попередника. Дослідження 1924 р. (П. Д. Барановський) та 19581960 рр.(О. В. та І. О. Столетови) показали, що від старого собору залишились лише рештки стін та підмурків. Це був цегляний чотирьохстовпний триабсидний храм з галереями[138]. Можливо, галереї мали симетрично з обох боків невеликі приділи[139].  
Княжа резиденція Андрія Боголюбського Боголюбове Закладена у 1158, з XIII століття зайнята монастирем. Згідно з літописами, резиденція мала дві церкви (в тому числі надбрамну Андрієвську), муровану огорожу с вежами, різноманітні палацеві споруди. До XVII ст. ансамбль вже був у тяжкому стані. Майже всі будівлі XIIXIII ст. знесені в 1730-ті роки. Церква Різдва Богородиці впала в 1722 р., і була знову зведена в стилі провінційного бароко, від неї залишилась лише цокольна частина. Це був білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм. Також збереглись сходова вежа (перебудована в шатрову дзвіницю) і арка-перехід на хори. Розкопки 1920-х рр. та 1954 р. (П. О. Раппопорт). Розопані рештки стін та залишки білокам'яного ківорія[140] (нинішній — кінця XVII ст.).  
Церква Покрова на Нерлі Біля Боголюбова 11651166 Білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм. Розкопки 19541955 рр.(М. М. Воронін) показали, що первісно до храму з 3-х боків примикали білокам'яні галереї[141]. Вони були втрачені, ймовірно, у XVIII ст.  
Успенський собор Ростов 11611163, 12131231 Сучасний цегляний шестистовпний п'ятибанний собор зведено біля 1500 р. Під південною апсидою храму вціліла т.зв. Леонтієвська каплиця — крипта XII ст. Оздоблення ще пізніше — XVIIXVIII ст., хоча на вратах XVII ст. залишились ручки у вигляді левиних голів — від дверей XIII ст. Обидва храми-попередники були теж шестистовпними, проте були білокам'яними (розкопки та дослідження М. М. Вороніна)[142].  
Собор Різдва Богородиці Суздаль Близько 11011105 (цегляний), знов зведений з білого каменю в 12221225 Розкопки 19361940 рр.(О. Д. Варганов, О. Ф. Дубинін). Собор початку XII ст. був шестистовпним триабсидним храмом з виділеним нартексом. Він мав сходову вежу. Собор XIII ст. — теж шестистовпний триабсидний, проте має з 3-х боків притвори. Він зберігся лише на пів-висоти. Верхня частина побудована з цегли в XVI ст. Іконостас, фресковий розпис собору — XVII ст., хоча вціліли деякі фрески 1233 р. Головна цінність храмового інтер'єру — первісні «золоті» ворота західного порталу і південного притвору (1230-ті рр.)[143].  
Георгіївський собор Юрьєв-Польський 11521157, знову збудований в 12331234 Обвалився в XV ст. В 1470 р. зодчий Єрмолін відновив собор, але в дуже спотвореному вигляді. Розкішний скульптурний декор храму XIII ст. переплутаний, багато скульптурного каменю пішло на кладку склепіннь. Краще збереглась вівтарна стіна з абсидами. Розкопками виявлені залишки храму XII ст. Храми XIIXIII ст. — білокам'яні, чотирьохстовпні, триабсидні. Храм XIII ст. має з 3-х боків притвори перед порталами. Храм XIII ст. до свого руйнування в XV ст. мав пірамідальну конструкцію склепіннь та постамент під бабинцем[144].  
Огорожа і брама дитинця Владимир 11941196 Білокам'яна огорожа розібрана в XVIIXVIII ст. Брама з церквою Іоакіма і Анни в XVII ст. була перебудована у шатрову дзвіницю, знищену блискавкою і розібрану в 1806 р. Залишки ворот та мурів розкопані в 19361937 рр. (М. М. Воронін)[145].
Георгіївська церква Владимир 11521157 В середині XVII ст. перебудована в трьохшатровий храм, зруйнована під час пожежі 1778 р. Сучасна барокова церква зведена у 1780-ті рр. на залишках свого попередника. Розкопки 1950-х рр. (М. М. Воронін) показали, що первісний храм був білокам'яний, чотирьохстовпний, триабсидний[146].
Спасо-Преображенська церква Владимир 1108 (цегляна), 11621164 (білокам'яна) Храм середини XII ст. розібраний після пожежі 1778 р. Сучасна церква, збудована в 1780-ті рр. в стилі провінційного бароко, частково відтворює архітектурні форми попередника. Точне місцезнаходження і план церкви початку XII ст. невідомі (під час розкопок 1950-х рр. віднайдені лише будівельні матеріали). Храм середини XII ст. був чотирьохстовпним, триабсидним, скоріш за все однобанним[147].
Спасо-Преображенський собор Нижній Новгород 12251226 Зведен знову у 1350 р. Старий собор був знесений в XVII ст. і замінений новим великим шестистовпним храмом, причому останній був збудований на новому місці. Цей останній був зведений заново в 1830-ті рр., а за радянської влади знищений. Під час розкопок були віднайдені лише будівельні матеріали від храму XIII ст[148].
Собор Архангела Михаїла Нижній Новгород 1227 Зведен знову в 1359 р. Сучасний шатровий храм будувався в 16281631 рр., він стоїть на залишках храмів XIIIXIV ст. Розкопки 1960 р. (М. М. Воронін). Собор XIII ст. був чотирьохстовпним триабсидним храмом, до його 3х порталів примикали притвори[149].
Успенський собор Ярославль 1215 Збудований знову в 15011504 рр., потім ще раз у 16441646. Собор XVII ст. (великий шестистовпний храм, скоріш за все зовсім не схожий на храм XIII ст.) знищений в 1937 р., зараз відбудовується. Під час розкопок точне місцезнаходження собору встановити не вдалося, були віднайдені лише різноманітні будівельні матеріали[150].
Спасо-Преображенський собор Спасо-Преображенського монастиря Ярославль 12161224 Відбудований знову в 1516 р. на старому фундаменті собор зберігся до нашого часу (фресковий ансамбль і багато ікон XVI ст.). Від храму початку XIII ст. залишились рештки фундаментів (розкопки М. К. Каргера, 1958 р.). Цей собор, як і сучасний, був цегляним чотирьохстовпним триабсидним храмом)[151].  
Входоєрусалимська церква Спасо-Преображенського монастиря Ярославль 1218 Повністю перебудована в 1619 р. церква не збереглась. На її місці стоїть класицистичний храм Чернігівських чудотворців (1830-ті рр).
Церква Бориса і Гліба Ростов 12141218 У 1287 р. збудована заново. Древній храм знищений у XVII ст. Сучасна, дуже поруйнована в 1930-ті рр. церква зведена наприкінці XVIII ст. і не відтворює оригінал. Розкопки 1955 р. (М. М. Воронін). Це був чотирьохстовпний триабсидний білокам'яний храм[152].
Княжі хороми Ростов Межа XIIXIII століть Палацева споруда великого князя Костянтина Всеволодовича. Розібрані на будівельні матеріали у XVII ст. Залишки фундаментів, будівельних матеріалів[153].
Церква Костянтина і Єлени Ростов 12071213(?) Нині не існує. М. М. Вороніним віднайдені лише численні залишки різноманітних будівельних матеріалів[154].
Невідома будівля Дмитров Межа XIIXIII століть Залишки будівельних матеріалів від невідомої цегляної споруди віднайдені в 1933 р[155].

Споруди, що згадуються у джерелах як муровані, проте не досліджені археологічно:

  • Владимир. Срібні (Андрієвські) ворота Дитинця. 1175 р. Перебудовані у XVII ст., увінчані трьома шатрами. На плані 1715 р. ще показані, проте невдовзі розібрані.
  • Владимир. Хрестовоздвиженська церква «на Торговищі». 1218 р. Показана на плані 1715 р. як однобанний храм. Невдовзі (1719 р.) вона зруйнувалась.
  • Владимир. Благовіщенська церква. До 1227 р[156].

Муромо-Рязанська земляРедагувати

  • На території Муромо-Рязанського князівства відомо близько 6 мурованих споруд домонгольского періоду, жодна з них не вціліла до нашого часу.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Успенський собор Стара Рязань Середина XII століття Залишки храму віднайдені під час розкопок 1949 р.(О. Л. Монгайт). Це був великий шестистовпний триабсидний храм[157].
Борісоглібський собор Стара Рязань XII століття Знищений у давнину. На початку XX ст. на цьому місці був збудований новий храм, що зараз теж не існує. Розкопки 1926 (В. О. Городцов) та 1948 (О. Л. Монгайт) рр. Це був великий шестистовпний триабсидний храм, у південно-західному куті його основного об'єму знаходилась маленька каплиця з абсидою. До 3-х порталів собору примикали притвори.[158].
Спасо-Преображенський собор Стара Рязань Кінець XII століття Розкопки XIX ст., 1968 р.(О. Л. Монгайт). Це був великий чотирьохстовпний храм, триабсидний (лише центральна абсида мала виступ ззовні). До 3-х порталів собору вели притвори, причому південний та північний мали абсиди, тобто слугували придільними церквами. Храм, скоріш за все, був побудований смоленськими майстрами[159].
Церква Нового Ольгова городка Микитино біля Старої Рязані Кінець XII — початок XIII століття Досліджена археологічно в 1970 р. (П. О. Раппопорт, М. Б. Чернишов). Це був невеликий безстовпний тетраконховий храм (до східного його боку примикала одна велика абсида, до інших — відкриті притвори)[160].
Невідома будівля Пронськ Межа XIIXIII століть Тип та план споруди залишився невідомим (були віднайдені тільки рештки будівельних матеріалів)[161].
Собор Різдва Богородиці Муром Межа XII — початок XIII століть Збудований знову в XVI ст., перебудовувався (М. А. Артлебен). Знищений в 1944 р. Від первісної церкви були віднайдені численні залишки будівельних матеріалів[162]. Скоріш за все це був цегляний чотирьохстовпний триабсидний храм.  

Смоленська земляРедагувати

  • На території Смоленського князівства відомо близько 30 мурованих споруд домонгольского періоду, з них добре збережених до нашого часу 2, ще 1 — частково.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Церква Петра і Павла на Городянці Смоленськ Близько 1146, наприкінці XIII століття прибудовані бічні галереї. В 1630-ті рр. перебудована в костьол. Потім перебудовувалась в XVIII ст. та після 1812 р.(коли впав її бабинець). Реставрована П. Д. Барановським в 19621963 рр. Храм добре зберігся до нашого часу (окрім приблизно 2/3 бабинця). Це триабсидний чотирьохстовпний храм. До XVIII ст. відносяться західні прибудови — трапезна Св. Варвари та шатрова дзвіниця. Галереї храму, що оточували його з 3-х боків, були знищені ще у давнину, і через брак інформації про їхню архітектуру, не були відновлені[163].  
Церква Івана Богослова на Варяжках Смоленськ Бл. 11761180[164] Первісно це був чотирьохстовпний триабсидний храм. Він був оточений з 3-х боків галереєю, що мала у своїх східних компаратиментах абсиди, тобто ці її частини слугували каплицями. Галереї з каплицями, склепіння, стовпи і баня втрачені ще до кінця XVII ст., в 1770-ті рр. церква була перебудована в стилі провінційного бароко. Від древнього храму залишилась лише коробка стін.  
Церква Михаїла Архангела (Свірська) Смоленськ 11801197 Великий шестистовпний триабсидний храм, причому лише центральна абсида має вівтарний виступ ззовні. З трьох боків має притвори, причому південний та північний симетрично мали абсиди, тобто слугували придільними храмиками. Первісно храм мав трилопасне завершення фасадів. Під час ремонтів XVIIXVIII ст. були перекладені склепіння. Храм реставрований С. С. Подъяпольським в 19631964 та 1975 рр.[165]. Окремо розташована надбрамна двоярусна барокова дзвіниця храму відноситься до 1730-х рр.  
Успенський собор Смоленськ 1101 — середина XII століття Закладений В.Мономахом. Перша мурована будівля Смоленська і головна його сакральна споруда. Пошкоджений в 1611 р., а в 16741679 рр. остаточно знесений. Нині на його місці стоїть собор — бароковий довгобуд 16771772 рр. При розкопках 1965 р. (М. М. Воронін) не вдалося з'ясувати план первісної будівлі, бо залишки її перекриті сучасним храмом[166].
Невідома церква біля Успенського собору Смоленськ Середина XII століття Досліджена археологічно в 19641965 рр. (М. М. Воронін, П. О. Раппопорт). Невеликий безстовпний триабсидний храм[167].
Терем Смоленськ Середина XII століття, початок XIII століття Руїни цієї двоповерхової будівлі стояли ще в 1630-ті рр. Терем досліджений археологічно в 1965 р. [168].
Троїцький собор Троїцького Кловського монастиря Смоленськ Кінець XII століття В XVXVI ст. перебудовувався, а в 1633 р. знищений. Досліджений археологічно в 1972 р. (П. О. Раппопорт). Великий чотирьохстовпний триабсидний храм, причому ззовні лише центральна абсида мала вівтарний виступ. Храм мав притвори перед порталами, причому південний та північний притвори симетрично мали абсиди, тобто були придільними храмиками[169].
Борисоглібський собор Смядинського монастиря Смоленськ 1145, наприкінці XII століття прибудовані галереї. Перебудовувався, розібраний наприкінці XVIII ст. Розкопки 19721974 рр. (П. О. Раппопорт) показали, що це був великий шестистовпний триабсидний храм. З трьох боків собор був оточений галереями (бл. 1191 р.), які у східних своїх компаратиментах симетрично мали абсиди, тобто ці їх частини слугували приділами[170].
Церква Василя Великого на Смядині Смоленськ До 1150 Знищена після 1634 р. (в тому році вона ще показана на гравюрі В.Гондіуса). Розкопана в 1909 р., ще раз — в 19721974 рр. (П. О. Раппопорт). Це був невеликий чотирьохстовпний триабсидний храм[171].
Невідома будівля біля залишків Смядинського монастиря Смоленськ XII століття Знайдена в 1954 р. під час розкопок (І. Д. Білогорцев). Тип та план споруди встановити не вдалось[172].
Спасський собор Спасського монастиря Смоленськ Перша третина XIII століття Храм був капітально перебудований на початку XVI ст., а в XVII ст. його було розібрано. Згідно з археологічними дослідженнями 1949 (І. Д. Білогорцев) та 1964 (М. М. Воронін) рр. це був невеликий чотирьохстовпний триабсидний храм, причому лише центральна абсида мала вівтарний виступ ззовні. До північно-східного та південно-східного кутів храму були симетрично прибудовані дві одноабсидні каплиці. Храм мав також притвори з півночі та заходу[173].
Брама Спасського монастиря Смоленськ Перша третина XIII століття Віднайдена археологічно в 1950 р.(І. Д. Білогорцев). Двопролітна будівля зі сходовою вежею. Можливо, брама мали надбрамну церкву[174].
Невідома церква на Вел. Червонофлотській вулиці Смоленськ 1180-ті — 1190-ті рр. Знищена у давнину, досліджена археологічно в 1973 р. (П. О. Раппопорт). Маленький чотирьохстовпний триабсидний храм. Абсиди ззовні мали прямокутні форми.[175].
Невідома церква (Кирила Олександрійського?) на р. Чуриловка Смоленськ Межа XIIXIII століть Залишки знайдені наприкінці XIX ст., в 19721973 рр. храм був розкопаний (П. О. Раппопорт, Є. В. Шолохова). Невеликий чотирьохстовпний триабсидний храм. Лише центральна абсида мала вівтарний виступ ззовні.[176].
Католицька церква — «німецька божниця» або «німецька Богородиця» (Ecclesie beate virginis) Смоленськ 1160-ті — 1170-ті рр. Втрачена у давнину, розкопана в 1950-ті рр. (Д. А. Авдусін). Це була ротонда диаметром бл. 18 м, в середині вона мала 4 стовпи, що підтримували склепіння[177].
Невідома церква біля церкви Івана Богослова Смоленськ XII століття Розкопана в 1936 р. Невеликий чотирьохстовпний триабсидний храм[178].
Невідома споруда біля церкви Івана Богослова Смоленськ Межа XIIXIII століть Розкопана в 1951 р. (І. Д. Білогорцев). Тип та план будівлі по решткам встановити не вдалося[179].
Невідома споруда на Дніпровській набережній, біля церкви Івана Богослова Смоленськ Межа XIIXIII століть Розкопана в 1949 р. (І. Д. Білогорцев). Тип та план будівлі по решткам встановити не вдалося[180].
П'ятницька церква Смоленськ Перша третина XIII століття Розкопана в 1951 р. (І. Д. Білогорцев). Чотирьохстовпний триабсидний храм, лише центральна абсида була виокремлена ззовні. Перед західним порталом був притвор[181].
Воскресенська церква на Воскресенському пагорбі Смоленськ Початок XIII століття Розібрана в XVII ст., тепер на її місці стоїть храм 1765 р., в стилі провінційного бароко. Досліджена археологічно в 19641965 рр. (М. М. Воронін). Це був великий шестистовпний триабсидний храм, лише центральна абсида мала вівтарний виступ ззовні. З 3-х боків храм був оточений галереями[182].
Невідома споруда на вул. Войкова Смоленськ Межа XIIXIII століть Залишки невідомої будівлі розкопані в 1952 р. Тип та план споруди залишився невизначеним[183].
Церква Святого Духа Смоленськ XII століття Залишки розкопані в 1955 р. Тип та план споруди залишився невизначеним[184].
Церква в Перекопному провулці Смоленськ Середина XII століття Залишки розкопані в 1955 р.(Д. А. Авдусін). Це був невеликий чотирьохстовпний триабсидний храм[185].
Церква на р. Мала Рачівка Смоленськ Межа XIIXIII століть Залишки розкопані в 1966 р. (П. О. Раппопорт). Невеликий чотирьохстовпний триабсидний храм, лише центральна абсида мала вівтарний виступ ззовні. На початку XIII ст. храм був оточений з 3-х боків галереями[186].
Церква на Окопному кладовищі Смоленськ Перша третина XIII століття Розкопки проведені в 1967 р. (П. О. Раппопорт). Це був чотирьохстовпний триабсидний храм, лише центральна абсида мала ззовні прямокутний вівтарний виступ. Храм був оточений з 3-х боків галереями[187].
Собор на Протоці («Великий Спас на Окопах») Смоленськ 1180-ті — 1190-ті рр. Досліджувався з XIX ст. Це був великий чотирьохстовпний триабсидний храм, лише центральна його абсида мала ззовні прямокутний вівтарний виступ. З трьох боків він був оточений широкими галереями. До західних кутів галерей симетрично були прибудовані приділи. Це були маленькі чотирьохстовпні храмики, північний мав прямокутну абсиду, а південний — півкруглу. Перед західним порталом галереї розміщувався притвор[188].
Невідома споруда (церква?) Дорогобуж XII століття (?) Були віднайдені лише будівельні матеріали, в тому числі залишки аркатурного поясу[189].
Троїцький собор (?) Вязьма Кінець XII століття (?) На Соборному холмі були віднайдені лише будівельні матеріали[190]. Сучасний собор відноситься до XVII ст.
Церква (Благовіщенська ?) Рославль Перша третина XIII століття (?) Під час розкопок 1975 р. (П. О. Раппопорт) віднайдені лише різноманітні будівельні матеріали від храму. План його з'ясувати не вдалося[191]. Нова церква на цьому місці була зведена в XVIII ст. і повністю знищена в 1930-ті рр.
Невідома споруда Мстиславль XII століття (?) Залишки будівельних матеріалів від невідомої будівлі знайдені під час розкопок 1962 та 1968 рр.[192].

Споруди, відомі лише по джерелам:

  • Лучин. Церква Архангела Михаїла. 1173 р[193].

Полоцька земляРедагувати

  • На території Полоцького князівства відомо близько 15 мурованих споруд домонгольского періоду, з них добре зберіглась 1 споруда, ще 2 — частково.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Софійський собор Полоцьк Середина XI століття В XVXVI ст. був дуже перебудований, а у XVIII ст. більша його частина знищена при побудові нового барокового храму. Дослідження XIXXX ст. показали, що первісно це був великий п'ятинавний 16-ти стовпний триабсидний храм. На початку XII ст. були зроблені прибудови — південний притвор та декілька каплиць зі сходу та південного заходу. Від первісного храму збереглися вівтарна стіна з абсидами та частини західної стіни. Згідно з даними літописів, він був семибанним[194].  
Спасо-Преображенська церква Спасо-Єфросиніївського монастиря Полоцьк Середина XII століття Добре збережений до нашого часу храм. Дослідження XIXXX ст., особливо 1976 р. (П. О. Раппопорт та Г. М. Штендер). Він шестистовпний, триабсидний, однобанний. Лише центральна абсида має вівтарний виступ ззовні. Храм має пірамідальну конструкцію склепіннь. Зовнішній вигляд дещо спотворено у XVII ст. при перебудові у костьол. Добре зберігся фресковий ансамбль другої половини XII ст. (ще не всі фрески розчищені)[195].  
Благовіщенська церква Вітебськ XII століття Не зберегла первісних склепіннь і бані, а в 1961 р. зруйнована. Дослідження 1960-х рр. (М. К. Каргер, Г. В. Штихов). Це був шестистовпний триабсидний храм, лише центральна абсида мала виступ ззовні. Нині церква відбудована, проте навряд чи вітворює оригінал. Від давнього храму збереглись рештки стін (на висоту до 5 метрів).
Невідома церква на території полоцького Дитинця Полоцьк 1160-ті — 1180-ті рр. Досліджена археологічно в 19661967 рр.(М. К. Каргер). Вона була дуже схожа на Свірську церкву Смоленська, і скоріш за все була побудована тамошніми майстрами. Це був великий шестистовпний храм з трьома абсидами, причому лише центральна мала виступ ззовні. До 3-х порталів вели притвори. Південний та північний притвори симетрично мали абсиди, тобто вони були приділами[196].
Терем Полоцьк Друга половина XII століття Віднайдений археологічно в 19761977 рр. (П. О. Раппопорт). Маленька двокамерна будівля, вона мала підклет[197].
Церква на Нижньому Замку (Борисоглібська(?)) Полоцьк Перша половина XII століття Зруйнована після 1664 р. Досліджена археологічно в 19761977 рр. (П. О. Раппопорт). Це була чотирьохстовпна, скоріш за все, триабсидна церква з галереями[198].
Церква на рву Полоцьк Третя чверть XII століття Розкопками (М. К. Каргер, П. О. Раппопорт) віднайшли лише вівтарну частину храму. Він був одноабсидним. План церкви залишився невідомим[199].
Церква-усипальня Спасо-Єфросиніївського монастиря Полоцьк Перша половина XII століття Розкопками 1960-х — 1970-х рр.(М. К. Каргер, П. О. Раппопорт) були віднайдені залишки церкви, що зруйнувалась у давнину. Це був великий чотирьохстовпний триабсидний храм. До 3-х боків до нього примикали галереї, що мали у західних кутах сходові вежи, а у східних — одноабсидні каплиці[200].
Великий собор Бельчицького монастиря Полоцьк 1130-ті рр. Назва собору невідома. Зруйнований в XVI ст., віднайдений археологічно. Це був великий шестистовпний триабсидний храм з трьома притворами[201].
Борисоглібська церква Бельчицького монастиря Полоцьк Середина XII століття Перебудована в XVIIXIX ст., а бл. 1929 р. знищена. На момент руйнації від давнього храму залишались у новобудові лише три стіни (окрім вівтарної). Це був маленький шестистовпний храм, схожий на Спасо-Преображенську церкву Спасо-Єфросиніївського монастиря[202].  
П'ятницька церква Бельчицького монастиря Полоцьк Середина XII століття Перебудована у XVIII ст., а бл. 1929 р. знищена. До руйнації від первісної будівлі залишались лише дві стіни — північна та південна. Це був маленький безстовпний одноабсидний храм-усипальня[203].  
Невідома церква Бельчицького монастиря Полоцьк Межа XIIXIII століть Знищена ще до XVIII ст., розкопана наприкінці XIX ст. Це був чотирьохстовпний одноабсидний храм у формі квадрифолія[204].
Церква Мінськ Початок XII століття Розкопана в 19491951 рр. (В. Р. Тарасенко). Можливо, храм був недобудований. Він був чотирьохстовпним, триабсидним[205].

Споруди, що в джерелах вказані як муровані, проте археологічно не досліджені:

Городенська земляРедагувати

  • На території Городенського князівства відомо близько 7 мурованих споруд домонгольского періоду, частково збережене до нашого часу лише 1.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Церква Бориса і Гліба «на Коложе» Гродно 1180-ті рр. Церква давно втратила баню і склепіння, а південна і частково західна стіни і два західних стовпи зруйнувались під час зсуву ґрунту у 1853 р. Розкопки 1981 р. (П. О. Раппопорт). Первісно це був невеликий шестистовпний триабсидний храм[207].  
«Нижня церква» Гродно Друга половина XII століття Розкопки 1930-х — 1940-х рр. Це був невеликий шестистовпний триабсидний храм, при чому лише центральна абсида мала виступ ззовні[208].
Терем Гродно Друга половина XII століття Розкопки 1930-х рр. (І.Іодковський). Можливо це була фортечна вежа, що суміщала також палацеві функції (по М. М. Вороніну)[209].
Невідома будівля на мису Дитинця Гродно Третя чверть XII століття Розкопана в 1937 р. План та тип будівлі залишився дискусійним. Згідно з М. М. Вороніним, це була вежа древньої Городенської фортеці (пізніше на цьому місці був зведений замок Вітовта).[210].
Пречистенська церква (Різдва Богородиці) Гродно XII століття Розкопана в 1980 р. (І. М. Чернявський). Це був шестистовпний триабсидний храм, при чому лише центральна абсида мала прямокутний вівтарний виступ ззовні. Зруйнована на початку XVIII ст. Сучасна церква збудована в 17201751 рр. і зовсім не відтворює попередника[211].
Церква Бориса і Гліба Новогрудок XII століття На її місці на початку XVI ст. був зведений новий храм в стилі пізньої готики. Розкопки 19611965 рр. (М. К. Каргер). Первісний храм був чотирьохстовпним, скоріш за все триабсидним. З 3-х боків до нього примикали галереї[212].
Церква Волковиск Друга половина XII століття Досліджена археологічно в 1950-ті — 1960-ті рр. Це був шестистовпний триабсидний храм (лише центральна абсида мала виступ ззовні). До південно-західного кута церкви примикала квадратна в плані сходова вежа[213].

Турово-Пінська земляРедагувати

  • На території Турово-Пінського князівства відома лише 1 будівля, втрачена ще у давнину.
Назва Місце розташування Час будівлі Примітки Фото
Церква Турів XII століття Розкопана в 19621963 рр. (М. К. Каргер). Це був великий шестистовпний триабсидний храм з виділеним нартексом[214].

ПосиланняРедагувати

  1. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 337—369.
  2. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 370—374.
  3. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 287—310.
  4. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 16—17.
  5. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 374—391.
  6. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 434—442.
  7. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 442—453.
  8. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 454—462.
  9. Раппопорт П. А. Церковь Василия в Овруче. — Советская археология, 1972., № 1 — С. 82—97.
  10. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 8—9.
  11. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 113.
  12. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 60—67.
  13. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 73—76.
  14. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 67—72.
  15. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 10.
  16. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 428—433.
  17. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 87—90.
  18. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 13—14.
  19. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 13—14.
  20. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 226—232.
  21. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 232—237.
  22. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 216—226.
  23. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 15.
  24. Асеев Ю. С. Новые данные о соборе Дмитриевского монастыря в Киеве. — Советская археология, 1961.,№ 3 — С. 291—296.
  25. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 462—473.
  26. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 363—365.
  27. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 18.
  28. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 391—402.
  29. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 402—407.
  30. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 409.
  31. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 485.
  32. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 20.
  33. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 486.
  34. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 20.
  35. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 407—408.
  36. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 21—22.
  37. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 27.
  38. Каргер М. К. Древний Киев. Т.2. — С. 310—336.
  39. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 28—29.
  40. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 29.
  41. Каргер М. К. Развалины Зарубского монастыря и летописный город Заруб. — Советская археология, 1950., Т.13. — С. 44—60.
  42. Каргер М. К. Развалины Зарубского монастыря и летописный город Заруб. — Советская археология, 1950., Т.13. — С. 34—44.
  43. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 31.
  44. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 113—114.
  45. Моргілевський І. Чернігів і північне Лівобережжя. Київ, 1928 — С. 169—183
  46. Асеев Ю. С. Архітектура Київської Русі. Київ — С. 42—52.
  47. Логвин Г. Н. Спасский собор в Чернигове. — Ист. СССР, 1969, № 193 — С. 193.
  48. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. Каталог памятников. — С. 41—42
  49. Холостенко Н. В. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове — Советская Археология. 1967 г. № 2 — С.188—210
  50. Барановский П. Д. Собор Пятницкого монастыря в Чернигове. — Памятники искусства, разрушенные немецкими захватчиками в СССР. М.-Л., 1948 — С. 13—34.
  51. Моргілевський І. Чернігів і північне Лівобережжя. Київ, 1928 — С. 197—204
  52. Холостенко Н. В. Ильинская церковь в Чернигове по исследованиям 1964—1965 гг. — Древнерусское искусство. Художественная культура домонгольской Русі. М. 1972 — С. 88—103
  53. Богусевич В. А. Раскопки в Чернигове. — Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1955, вып № 4, — С. 9 −11
  54. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. Каталог памятников. — С. 40.
  55. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. Каталог памятников. — С. 43.
  56. Рыбаков Б. А. Раскопки в Путивле — Археологические открітия 1965 г. — С. 154—156.
  57. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. Каталог памятников. — С. 48.
  58. Раппопорт П. А. Трубчевск — Советская археология. 1973 г. № 4 — С.208—217.
  59. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 49.
  60. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 114.
  61. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 38
  62. Богусевич В. А. Остерский городок — Краткие сообщения института археологии АН СССР, 1962 г., віп 12 — С. 37—39.
  63. Малевская М. В., Раппопорт П. А. Церковь Михаила в Переяславле — Зограф, Београд, 1979 г.,Т.10 — С. 30—39.
  64. Асеев Ю. С. Золоті ворота Києва та Єпископські ворота Переяслава. — Вісник Київського університету, 1967 р.№ 8, вип 1. — С. 54—58.
  65. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 34
  66. Асеев Ю. С., Сикорский М. И., Юра Р. А. Памятник гражданского зодчества XI в. Переяславе-Хмельницком. — Советская археология, 1967 г., № 1 — С. 199—214.
  67. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 35
  68. Каргер М. К. Раскопки в Переяславле-Хмельницком в 1952—1953 гг. — Советская археология, 1954 г., Т.20 — С. 7—8.
  69. Каргер М. К. Памятники переяславского зодчества XI — XII вв. в свете археологических иследований. — Советская археология, 1951 г., Т. 15 — С. 49—50.
  70. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 36
  71. Каргер М. К. Раскопки в Переяславле-Хмельницком в 1952—1953 гг. — Советская археология, 1954 г., Т.20 — С. 11—19.
  72. Каргер М. К. Раскопки в Переяславле-Хмельницком в 1952—1953 гг. — Советская археология, 1954 г., Т.20 — С. 22—30.
  73. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 38.
  74. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 114.
  75. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.105
  76. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.106
  77. Каргер М. К. Вновь открытые памятники зодчества XII — XIII вв. во Владимире-Волынском. — Учён. записки ЛГУ. Сер. ист. наук. 1958 г., вып. 29 — С.19—22.
  78. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.107
  79. Раппопорт П. А. «Старая кафедра» в окрестностях Владимира-Волынского. — Советская археология, 1977, № 4 — С. 253—266
  80. Говденко М. М., Кучинко М. М. Архитектурно-Археологические исследования в Луцком замке — Археологические открітия. М. 1978 г. — С. 319—320
  81. Малевская М.В.Церковь Иоанна Богослова в Луцке - вновь открытый памятник архитектуры XII века
  82. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.107
  83. Фотинский О. А. Дорогобуж Волынский. — Труды общества исследования Волыни — Житомир, 1902 г. — С. 34
  84. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.114.
  85. Пастернак Я. Старий Галич. Краків-Львів. 1944 — С. 82—131.
  86. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 108
  87. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 109
  88. Иоаннесян О. М. Раскопки церкви Спаса в окрестностях Галича. Археологические открытия. 1980 г. — С. 252.
  89. Пастернак Я. Старий Галич. Краків-Львів. 1944 — С. 76.
  90. Иоаннесян О. М. Раскопки древнерусской ротонді-квадрифолия в окрестностях Галича. Археологические открытия. 1979 г. — С. 273.
  91. Пастернак Я. Старий Галич. Краків-Львів. 1944 — С. 82.
  92. Логвин Г. Н.,Тимощук Б. А. Белокаменный храм XII века в Василёве — Памятники культуры. М. 1961 г. — С.27—50.
  93. Иоаннесян О. М. О раннем єтапе развития галицкого зодчества. — Краткие сообщения Института археологии АН СССР. — М.,1981 г., вып. 164 — С.38
  94. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 111—112
  95. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 112.
  96. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 114.
  97. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.70—71.
  98. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 67—68.
  99. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 73.
  100. Строков А. А., Богусевич В. А. Новгород Великий. — С. 69—71.
  101. Кацнельсон Р. Древняя церковь в Перынском скиту близ Новгорода. — Архитектурное наследие, 1952 г., № 2 — С. 69—85.
  102. Строков А. А., Богусевич В. А. Новгород Великий. — С. 65—69.
  103. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.72.
  104. Строков А. А., Богусевич В. А. Новгород Великий. — С. 73—74.
  105. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 348—353.
  106. Булкин В. А. Исследование Иоанновского собора в Пскове. — Археологические открытия 1979 г. — С.4
  107. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.80—81.
  108. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.75—76.
  109. Лазарев В. Н. Византийское и древнерусское искусство. М. 1978 г. — С. 180.
  110. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.78.
  111. Строков А. А. Раскопки в Новгороде в 1940 г. — Краткие сообщения института материальной культуры АН СССР, 1945 г., вып. 11. — С. 65—73.
  112. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.67.
  113. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.68.
  114. Раппопорт П. А. Раскопки церквей в Новгороде и Старой Ладоге. — Археологические открытия, 1979 г. — С. 28.
  115. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.70.
  116. Каргер М. К. Новгород. М.-Л., 1970 г. — С.147.
  117. троков А. А., Богусевич В. А. Новгород Великий. — С. 121—123.
  118. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.71.
  119. Орлов С. Н., Красноречьев Л. Е. Археологические исследования на месте Аркажского монастыря под Новгородом. — Культура и искусство Древней Руси. Л., 1967 г. — С. 69—72.
  120. Раппопорт П. А., Пескова А. А. Архитектурные раскопки в Новгороде. — Археологические открытия 1978 г. — С. 32—33.
  121. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 74.
  122. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 75.
  123. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 365—371.
  124. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 80.
  125. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 76—77.
  126. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 77.
  127. Кирпичников А. Н. Новооткрытая каменная крепость IX — X вв. — Памятники культуры, Новые открытия, Ежегодник 1979, 1980 г. — С. 441—455.
  128. Раппопорт П. А. Раскопки церквей в Новгороде и Старой Ладоге. — Археологические открытия, 1979 г. — С. 28—29.
  129. Кирпичников А. Н. Архитектурно-археологические открытия в Старой Ладоге. — Археологические открытия, 1975 г. — С. 18—19.
  130. Седов В. В. Раскопки в Изборске. — Археологические открытия, 1979 г. — С. 31.
  131. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 114—115.
  132. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.2. — С. 77—90.
  133. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 67—76.
  134. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 149—186, 354—375.
  135. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 128—148.
  136. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 396—434.
  137. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 378—395.; Т.2. — С. 475—480.
  138. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 438—445.
  139. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 55.
  140. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 201—261.
  141. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 262—301.
  142. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 187—196., Т.2. — С. 55—58.
  143. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 27—32.;Т.2. — С. 19—42.
  144. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.2. — С. 68—107.
  145. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 446—457.
  146. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 91—100.
  147. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.1. — С. 39—44, 197—200.
  148. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.2. — С. 43—46.
  149. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.2. — С. 46—54.
  150. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.2. — С. 61—65.
  151. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.2. — С. 65—66.
  152. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.2. — С. 58—60.
  153. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.2. — С. 117—118.
  154. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.2. — С. 60—61.
  155. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 64.
  156. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 114.
  157. Монгайт А. Л. Старая Рязань. — С. 87—90.
  158. Монгайт А. Л. Старая Рязань. — С. 76—85, 89—97.
  159. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 353—357.
  160. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 358—363.
  161. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 50
  162. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Восточной Руси. Т.2. — С. 17—18.
  163. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. — С. 98—101.
  164. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. — С. 116—139.
  165. Подъяпольский С. С. Церковь архангела Михаила — В кн. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. — С. 163—195.
  166. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 25—36.
  167. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 91—102.
  168. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 103—109.
  169. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 196—220.
  170. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 37—63.
  171. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 151—162.
  172. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 343.
  173. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 254—273.
  174. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 84.
  175. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 280—286.
  176. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 228—228.
  177. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 140—150.
  178. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 339.
  179. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 133—134.
  180. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 341.
  181. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 274—279.
  182. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 239—253.
  183. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 338.
  184. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 335.
  185. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 109—115.
  186. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 221—227.
  187. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 287—289.
  188. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 300—329.
  189. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 347.
  190. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 93.
  191. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г. — С. 345—346.
  192. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 93.
  193. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С. 114.
  194. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.93—94.
  195. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.96—98.
  196. Каргер М. К. К истории полоцкого зодчества XII в. — Новое в археологии. М., 1972 г. — С. 202—209.
  197. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.94—95.
  198. Раппопорт П. А. Полоцкое зодчество XII в. — Советская археология, 1980.,№ 3 — С.150—155.
  199. Раппопорт П. А. Полоцкое зодчество XII в. — Советская археология, 1980.,№ 3 — С.155—156.
  200. Раппопорт П. А. Полоцкое зодчество XII в. — Советская археология, 1980.,№ 3 — С.143—150.
  201. Воронин Н. Н. Бельчицкие руины. — Архитектурное наследство, 1956,№ 6 — С. 14—17.
  202. Воронин Н. Н. Бельчицкие руины. — Архитектурное наследство, 1956,№ 6 — С. 4—9.
  203. Воронин Н. Н. Бельчицкие руины. — Архитектурное наследство, 1956,№ 6 — С. 9—14.
  204. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.99.
  205. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.100—101.
  206. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.114.
  207. Воронин Н. Н. Древнее Гродно. — С. 78 −104., 137—140.
  208. Воронин Н. Н. Древнее Гродно. — С. 104 −129.
  209. Воронин Н. Н. Древнее Гродно. — С. 129 −140.
  210. Воронин Н. Н. Древнее Гродно. — С. 136 −140.
  211. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.103.
  212. Каргер М. К. Раскопки церкви Бориса и Глеба в Новогрудке. — Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1977 г., вып. 150 — С. 79—85.
  213. Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. — С.104.
  214. Каргер М. К. Новый памятник зодчества XII века в Турове — Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1965 г., вып.100 — С. 130.

ЛітератураРедагувати

  • (рос.) Раппопорт П. А. Русская архитектура X — XIII вв. Каталог памятников. Л. Наука. 1982 г.
  • (рос.) Каргер М. К. Археологическое исследование древнего Киева. Киев. 1950 г.
  • (рос.) Каргер М. К. Древний Киев. М.-Л. 1958 г. В 2х тт.
  • (рос.) Каргер М. К. Новгород. М.-Л., 1970 г.
  • (рос.) Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. Л. 1979 г.
  • (рос.) Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Западной Руси. М, 1961. — В 2-х ТТ.
  • (рос.) Воронин Н. Н. Древнее Гродно. М., Изд. АН СССР, 1954 г.
  • (рос.) Лазарев В. Н. Византийское и древнерусское искусство. М. 1978 г.
  • (рос.) Строков А. А., Богусевич В. А. Новгород Великий. Под ред. Б. Д. Грекова. — Л., Изд. АН СССР, 1939 г.
  • (рос.) Гладенко Т. В., Красноречьев Л. Е., Штендер Г. М., Шуляк Л. М. Архитектура Новгорода в свете последних исследований. — в кн. Новгород. К 1100-летию города. М., 1964 г.

Ресурси мережі інтернетРедагувати

Наукова бібліотека з історії давньоруської архітектури «РусАрх»:

  1. Барановский П. Д. Собор Пятницкого монастыря в Чернигове(рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  2. Брунов Н., Травин Н. Собор Софии в Новгороде (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  3. Булкин А. А. Церковь Параскевы Пятницы на Торгу (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  4. Воронин Н. Н. Зодчество Северо-Западной Руси XII - XV веков (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  5. Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество древнего Смоленска. XII — XIII вв. (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  6. Иоаннесян О. М. О происхождении, датировках и хронологии черниговского зодчества XII века (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  7. Каргер М. К. Основные этапы истории новгородского зодчества (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  8. Максимов П. Н. Зарубежные связи в архитектуре Новгорода и Пскова XI - начала XVI веков (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  9. Пуцко В. Г. Искусство Киевской Руси на рубеже XII - XIII веков (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  10. Раппопорт П. А. Зодчество Древней Руси (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  11. Раппопорт П. А. Основные итоги и проблемы изучения зодчества Древней Руси (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  12. Раппопорт П. А.Строительное производство Древней Руси (X - XIII вв.) (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  13. Раппопорт П. А. Хронологическая таблица развития древнерусского зодчества (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  14. Шевченко Ю. Ю, Богомазова Т. Т. Древнейший сохранившийся христианский храм Руси (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)
  15. Ядрышников В. А. Восемь столетий Старорусской обители (архитектура Спасо-Преображенского монастыря) (рос.) (Перевірено 2 жовтня 2011)